Постанова

від 29.04.2020 по справі 910/3245/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/3245/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представників учасників справи

позивача - Брік С.О.,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019

(головуючий суддя Мальченко А.О., суддів Дикунська С.Я., Агрикова О.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019

(суддя Ярмак О.М.)

у справі № 910/3245/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк про:

1) визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПАТ КБ "Приватбанк" щодо розірвання договору банківського обслуговування, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 ;

2) визнання укладеним договору банківського обслуговування, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Приватбанк".

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору банківського обслуговування, який був укладений шляхом подання заяви про відкриття розрахункового рахунку та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, ПАТ КБ "Приватбанк" було відкрито ТОВ "Ем Джи Принт" поточний рахунок № НОМЕР_1 .

18 вересня 2017 року позивач виявив невдалу спробу створення у системі "Клієнт-банк" платіжних доручень для здійснення оплати з вказаного рахунку № НОМЕР_1 .

09 жовтня 2017 року у відповідь на своє звернення позивач отримав копію повідомлення ПАТ КБ "Приватбанк" за вих. №20.1.0.0.0/7-20171004/2128 від 04.10.2017 про прийняття банком рішення про розірвання договорів та закриття поточних рахунків на підставі ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. 1 ст. 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта.

Позивач вважає, що дії банку щодо одностороннього розірвання договору банківського обслуговування є незаконними та підривають авторитет товариства. Банк, згідно з доводами позивача, не надав жодних пояснень та доказів у підтвердження наявності підстав встановлення неприйнятно високого ризику для клієнта - позивача, не витребував уточнюючу інформацію щодо клієнта та незаконно обмежив здійснення господарських операцій ТОВ "Ем Джи Принт".

2. Стислий виклад змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №910/3245/19 позов задоволено частково, визнано недійсним односторонній правочин, вчинений ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо розірвання договору банківського обслуговування, за яким ТОВ "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 . Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ТОВ "Ем Джи Принт" 1 921,00 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката, в решті позову відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів наявності рішення спеціально уповноваженого органу стосовно операції позивача та дотримання банком законодавчо визначеного порядку дій відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Наявними у матеріалах справи документами спростовуються викладені у спірному односторонньому правочині посилання на наявність підстав для припинення правовідносин сторін у зв`язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику, що вказує на невідповідність такого правочину положенням ст. 203 Цивільного кодексу України та в силу ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

При цьому суд зазначив, що оскільки визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору банківського обслуговування, вчиненого ПАТ КБ "Приватбанк", породжує відновлення правовідносин сторін між позивачем та відповідачем за договором банківського обслуговування на тих самих умовах, що передували його розірванню, та не вимагає встановлення факту дійсності договору банківського обслуговування, за яким ТОВ "Ем Джи Принт" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання укладеним договору банківського обслуговування.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши водночас таке.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим.

Наказом Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.2017 затверджено "Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", відповідно до пункту 3 Розділу 1 яких встановлено, що суб`єкти первинного фінансового моніторингу (до яких зокрема відносяться банки) розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Відповідно до п. 17 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015 №417 банк зобов`язаний розробити та затвердити такі окремі внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, що мають оновлюватися з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема, Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу.

Згідно з п. 24 Положення НБУ №417 Програма управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу має включати порядок класифікації клієнтів та критерії (показники) для визначення рівня ризику клієнтів з урахуванням характеру здійснюваних фінансових операцій та їх регулярності (у тому числі для встановлення неприйнятно високого рівня ризику).

Проте відповідач не надав ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження підставності встановлення неприйнятно високого ризику позивачеві, як і не надав для огляду власну Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, що містить критерії встановлення неприйнятно високого ризику.

Відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованості підстав вважати незаконними джерела походження коштів ТОВ "Ем Джи Принт", інших його активів або прав на такі активи, а також не доведено наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів.

Крім того, сам лише факт порушення кримінального провадження не є безумовною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин з ТОВ "Ем Джи Принт".

3. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, відповідач звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 в частині визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ПАТ КБ "Приватбанк" щодо розірвання договору банківського обслуговування, відповідно до якого ТОВ "Ем Джи Принт" було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Судові витрати покласти на позивача.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.

Згідно з п. 1.1.3.2.44 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" має право відмовитися: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання Клієнтом необхідних для вивчення Клієнтів документів чи відомостей або встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Банк за результатами проведеного моніторингу та аналізу рівнів ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму встановив позивачу неприйнятно високий ризик, відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу Банку. Пов`язано це з порушенням кримінальної справи Генеральною прокуратурою відносно ОСОБА_1 , який є національним публічним діячем - Членом Вищої ради правосуддя. ОСОБА_1 є близькою та пов`язаною особою із засновником позивача.

Враховуючи встановлення такого ризику, Банк вирішив припинити договірні відносини з позивачем, здійснюючи свої функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Вказані дії не суперечать умовам укладеного з позивачем договору та відповідають нормам чинного законодавства, що не враховано судами попередніх інстанцій. При цьому скаржник звертає також увагу на аналогічну позицію Верховного Суду, викладену у подібній справі № 910/11471/17.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти вимог та доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, - без змін.

Доводи та аргументи, наведені позивачем у відзиві, в цілому ґрунтуються на висновках, здійснених судами попередніх інстанцій у судових рішеннях, які переглядаються.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 ГПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК України).

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Спір у справі стосується питання правомірності розірвання відповідачем договору банківського обслуговування в односторонньому порядку.

4.2.2. Згідно з ч. 2 ст.1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка, зокрема, у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 1.1.3.2.15 Умов та правил надання банківських послуг банк може в передбаченому чинним законодавством порядку зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції, а також застосувати інші застережні заходи за наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про санкції", нормативним актом Національного бланку України, що регулює здійснення банками фінансового моніторингу, внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу або іншими нормами чинного законодавства України та міжнародних договорів.

За змістом п. 3.4.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг банк має право припинити відносини з клієнтом у разі встановлення йому неприйнятно високого ризику за результатами оцінки/переоцінки ризику відповідно до законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Проаналізувавши зміст ст.64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", суди правильно вказали, що банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

4.2.3. Водночас, правильним є і твердження судів попередніх інстанцій про те, що право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим. Судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Аналогічна позиція неодноразово викладалася Верховним Судом у постановах, зокрема від 05.03.2020 у справі №910/7161/19, від 25.04.2019 у справі №910/1555/18, від 16.10.2018 у справі №910/21320/17 та інші.

4.2.4. Частково задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди встановили, що відповідач не надав жодних внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, які б підтверджували існування правових підстав для встановлення неприйнятно високого ризику позивачеві.

Зокрема, відповідач не надав власну Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, що містить критерії встановлення неприйнятно високого ризику, наявність якої передбачена Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015 №417.

Суди встановили, що відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів обґрунтованості підстав вважати незаконними джерела походження коштів ТОВ "Ем Джи Принт", інших його активів або прав на такі активи, а також не довів наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів.

Скаржник зазначеного не спростовує. Натомість, доводи його касаційної скарги по суті ґрунтуються на твердженні про реалізацію ним свого права на припинення договірних відносин з позивачем на підставі Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Про обмеженість зазначеного права банку вказано вище.

4.2.5. Жодних інших доводів чи заперечень щодо висновків судів попередніх інстанцій касаційна скарга відповідача не містить, як власне і не містить належних аргументів щодо неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права.

4.2.6. Необґрунтованим є посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі №910/11471/17, оскільки її фактичні обставини є відмінними від обставин цієї справи, тому висновки, здійснені судом касаційної інстанції у зазначеній справі, не є релевантними для цієї справи.

Отже, суди встановили, а скаржник не спростував, що наявними у матеріалах справи документами належним чином спростовані викладені в спірному односторонньому правочині відповідача посилання на наявність підстав для припинення правовідносин сторін у зв`язку із встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, що вказує на невідповідність такого правочину положенням ст.ст. 203 Цивільного кодексу України та в силу приписів ст.215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

4.2.7. Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судами норм права як необхідної передумови для скасування чи зміни судових рішень, які оскаржуються. За результатами перегляду справи в касаційному порядку, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини, з правильним застосуванням до них норм матеріального права. Порушень норм процесуального права не встановлено.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд залишає касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову та рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір, пов`язаний з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 у справі №910/3245/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко