Постанова

від 14.08.2007 по справі 4/55-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/55-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" серпня 2007 р.                                                          Справа №  4/55-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                    Зарудяної Л.О.

при секретарі                                                             Заруцькій О.О. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос -В", м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "21" лютого 2007 р. у справі № 4/55-06 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПИФ", м.Запоріжжя     

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос -В", м. Вінниця

про стягнення 25212,00 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.02.2007р. у справі №4/55-06 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПИФ", м. Запоріжжя задоволено, а саме:

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос -В" сплатити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "ПИФ" заборгованість в розмірі 25212,00 грн., визнану за мировою угодою від 24.12.2002р.;

- стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПИФ" 252,12 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн.  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду як таке, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Зокрема, скаржник вважає, що оскільки згідно п.3.9.6. Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №02-5/589 від 18.09.1997 р. передбачено право звернення з позовом про спонукання до виконання мирової угоди на загальних підставах, то розгляд такої справи повинен здійснюватись у відповідності до ст.4-3 та ст.43 ГПК України, тобто судом мають оцінюватись всі докази в сукупності, а мирова угода не може мати ніякої переваги. В даному випадку, як зазначає скаржник, висновок місцевого господарського суду ґрунтується виключно на мировій угоді, що була укладена між сторонами 24.12.2002 р., що є порушенням вищеназваних норм ГПК України.

В засідання суду особа, що подала апеляційну скаргу свого представника не направила.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, правом на участь в  судовому засіданні не скористався.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 р.

З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2002 р. у справі №347/4-411 за позовом ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Піф", м.Запоріжжя до ЗАТ "Агрос", м.Вінниця про стягнення 51178,73 грн. мирову угоду між сторонами - ТОВ "ВКФ "Піф" та ЗАТ "Агрос" від 24.12.2002 р. в редакції, викладеній в ухвалі, затверджено; провадження у справі припинено (а.с.77-78).

У відповідності до умов мирової угоди (а.с.75), ЗАТ "Агрос" підтвердило наявність боргу перед ТОВ "ВКФ "Піф" за товар по договору консигнації від 15.06.2000р. та накладній №79 від15.06.2000р. у розмірі 35712 грн. та зобов'язалось погасити заборгованість у повному обсязі на протязі 4-х місяців, починаючи з квітня 2003 р. по наступному графіку: квітень 2003 р. - 5000 грн., травень 2003 р. - 7000 грн., червень 2003 р. - 9000 грн., липень 2003 р. - 14712 грн.

Окрім того, ЗАТ "Агрос" зобов'язалось відшкодувати державне мито в розмірі 511,79 грн. та послуги судового інформаційного центру в сумі 118,00 грн.

ТОВ "ВКФ "Піф", в свою чергу, відмовилось від вимог щодо сплати інфляційних, пені за прострочення оплати та 3% річних від простроченої суми по справі №347/4-411.

Свої зобов'язання по виконанню мирової угоди від 24.12.2002 р. у справі №347/4-411, боржник - ЗАТ "Агрос" належним чином не виконав, перерахувавши лише 10500,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за мировою угодою.

22.11.2005 р. ТОВ "ВКФ "Піф" звернулось до господарського суду Вінницької області із позовом про стягнення з ЗАТ "Агрос" 25212,00 грн. заборгованості  відповідно до умов вказаної мирової угоди, 49448,27 грн. інфляційних та 11192,25 грн. 3 % річних, нарахованих згідно умов мирової угоди.

Слід зазначити, що відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос-В", м. Вінниця було створено шляхом перетворення з Закритого акціонерного товариства "Агрос" та, відповідно до п.1.4. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-В", державну реєстрацію якого проведено 16.06.2005р., є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Агрос".

Таким чином, відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду даної справи здійснено заміну відповідача у справі - ЗАТ "Агрос" на його правонаступника - ТОВ "Агрос -В."

12.01.2007 р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просив фактично зобов'язати ТОВ "Агрос-В" виконати умови мирової угоди від 24.12.2007 р.

У відповідності до ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюють на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативними актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Тобто, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконавчими документами за рішеннями, що підлягають виконанню виконавчою службою є, серед інших, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом (ст.3 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України аналогічно встановлено, що мирова угода  може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову (ч.3  ст.78  ГПК  України).

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч.4 ст.78 ГПК України).

Водночас, ч.2 ст.80 Господарського кодексу України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих підстав не допускається.

Слід зазначити, що спір у справі №4/55-06 між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, що й у справі №347/4-411, провадження у якій було припинено у зв'язку з затвердженням між сторонами мирової угоди зазначеною вище ухвалою господарського суду від 26.12.2002 р.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.80 Господарського кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Крім того, як зазначає Верховний Суд України у своїй постанові від 10.05.2005 р. №6/587, ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, який повинен бути прийнятий органом Державної виконавчою служби до виконання.

Отже, ухвала суду про затвердження мирової угоди підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", якщо вона відповідає вимогам, встановленим зазначеним Законом та ця ухвала пред'явлена до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання.

Як встановлено судовою колегією, ухвала від 26.12.2002 р. відповідає вимогам ст.86 Господарського кодексу України та ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", а тому є виконавчим документом та підлягає виконанню органом Державної виконавчої служби відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що спір про спонукання до виконання мирової угоди  не підлягає розгляду в господарських судах, а провадження у даній справі необхідно припинити також на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки тому факту, що ухвала господарського суду Вінницької області від 26.12.2002 р. у справі №347/4-411 є чинною та має силу виконавчого документу, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга задовольняється частково: рішення господарського суду Вінницької області від 21.02.2007 р. слід скасувати, а провадження у справі - припинити.

  Керуючись п.1, п.2 ч.1 ст.80, ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос -В", м.Вінниця  задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 21 лютого 2007 р. у справі № 4/55-06 скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПИФ", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос -В", м. Вінниця  про стягнення 25212,00 грн. припинити.

3. Справу №4/55-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Ляхевич А.А.

 судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

 віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд