Постанова

від 05.05.2020 по справі 921/289/15-г/4

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/289/15-г/4

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лан (далі - Компанія) - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Магістраль (далі - Товариство) - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватного підприємства Юридична компанія Сігма (далі - Підприємство) - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - філія Южне ГРУ акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (далі - Банк) - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.04.2019 (суддя Гирила І.М.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 [колегія суддів: Плотніцький Б.Д. (головуючий), Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.]

зі справи № 921/289/15-г/4

за позовом Компанії

до Товариства,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Підприємство,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банк,

про стягнення заборгованості та повернення майна.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Компанія звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом (з урахуванням заяви про відмову від позову в частині позовних вимог, яку прийнято судом) про:

стягнення з Товариства 893 765, 62 грн., у тому числі 780 183, 07 грн. пені та 113 582,55 грн. 3 % річних за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 № 280813-01-Т (далі - Договір поставки № 1);

стягнення з Товариства 761 852, 96 грн., у тому числі 520 205, 51 грн. боргу, 210 324,25 грн. пені та 31 323,20 грн. 3 % річних за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 28.08.2013 № 280813-02-Т (далі - Договір поставки № 2);

зобов`язання Товариства повернути Компанії з відповідального зберігання зернозбиральний комбайн TUCANO 440 (серійний номер 83901929);

стягнення з Товариства 2 454 697,70 грн. неустойки за договором відповідального зберігання від 04.09.2013 № 040913-02-І (далі - Договір зберігання);

стягнення з Товариства 4 672 751, 24 грн., у тому числі 4 099 360 грн. боргу, 518 157 грн. пені та 55 234,24 грн. 3 % річних за договором поставки сільськогосподарської техніки (на умовах розтермінування) від 08.07.2014 № 080714-02-Т (далі - Договір поставки № 3).

1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного внесення платежів за Договорами поставки і невиконанням вимоги про повернення майна (комбайна) з відповідального зберігання.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

2.2. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.04.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, позов задоволено частково: стягнуто з Товариства на користь Компанії 873 918,04 грн., у тому числі 761 097,87 грн. пені та 112 820,17 грн. 3 % річних за Договором поставки № 1; стягнуто з Товариства на користь Компанії 754 089,79 грн., у тому числі 520 205,51 грн. заборгованості, 202 705,70 грн. пені та 31 178,58 грн. 3 % річних за Договором поставки № 2; зобов`язано Товариство повернути Компанії з відповідального зберігання зернозбиральний комбайн TUCANO 440, серійний номер 83901929; стягнуто з Товариства на користь Компанії 2 454 697,70 грн. неустойки за Договором зберігання. У решті позову відмовлено.

2.3. Прийняті зі справи судові рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовані доведенням факту порушення відповідачем умов Договорів поставки № 1 і № 2 щодо своєчасного і повного внесення платежів з оплати вартості сільськогосподарської техніки, внаслідок чого наявні підстави для стягнення спірних сум (згідно з перерахунком, зробленим судами). Також суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині зобов`язання позивача повернути з відповідального зберігання комбайн, оскільки відповідач не надав і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повернення такого майна. У зв`язку з порушенням Товариством умов Договору зберігання у Компанії виникло право вимагати від останнього сплати неустойки.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за Договором поставки № 3 судові рішення зі справи мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки докази поставки Компанією техніки за цим Договором відсутні, у зв`язку з чим відсутні і підстави для висновку про прострочення відповідачем зобов`язання щодо відповідної оплати техніки.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, невідповідність висновків судів фактичним обставинами справи, просить оскаржувані рішення і постанову зі справи скасувати та передати справу до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Апеляційний господарський суд без належного, на думку відповідача, обґрунтування відхилив клопотання Товариства про відкладення розгляду справи, здійснив розгляд справи і постановив рішення, чим обмежив відповідача у праві на захист інтересів у суді шляхом безпосередньої або через свого представника участі в судовому засіданні.

4.2. Суди неналежним чином вирішили клопотання відповідача про передачу справи до господарського суду Миколаївської області - за місцезнаходженням Товариства, яке залишилося єдиним відповідачем після прийняття судом відмови позивача від позову і закриття провадження в частині солідарного стягнення з Товариства і Підприємства.

4.3. Суди необґрунтовано оцінили висновки експертиз зі справи на користь позивача і не вжили заходів щодо усунення суперечливостей у висновках експертиз шляхом призначення комісійної судово-криміналістичної експертизи.

4.4. Суди залишили без розгляду доводи відповідача щодо належного і своєчасного виконання ним зобов`язань за Договорами № 1 і № 2, а висновки судів про здійснення Товариством платежів 19.12.2014, а не 18.12.2014 не відповідають дійсності.

4.5. Суди не оцінили той факт, що лист Компанії від 16.09.2014 щодо повернення майна з відповідального зберігання підписаний неуповноваженою особою і не може сприйматись як належна вимога, носив лише інформаційний характер, а тому не свідчить про неналежне виконання Товариством Договору зберігання та неповернення майна за першою вимогою позивача.

4.6. Висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що вони перевірили та відкоригували заявлені до стягнення суми не відповідають дійсності.

4.7. Незаконною, на думку відповідача, є відмова у зменшенні на 99 % розміру штрафних санкцій. При цьому суди не врахували приписи статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

5. Доводи інших учасників справи

Компанія у відзиві на касаційну скаргу зазначила про безпідставність її доводів та просила рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Договір поставки № 1, за умовами якого:

постачальник зобов`язався поставити покупцю сільськогосподарську техніку (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену Договором грошову суму. Найменування товару - зернозбиральний комбайн TUCANO 440 - 4 шт. (пункти 1.1 і 1.2);

загальна вартість товару становить 7 827 840,00 грн., що еквівалентно 720 000 EUR. Вартість 1 (однієї) шт. становить 1 956 960,00 грн., що еквівалентно 180 000 EUR (пункт 2.1);

оплата товару здійснюється в гривнях у наступному порядку: зокрема, перший платіж у сумі 782 784,00 грн., у т.ч. з ПДВ, еквівалент 72 000 Євро (курс 10,8720) - до 30 серпня 2013 року (пункт 2.2.1);

сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в Євро на курс продажу Євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minFin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару. Положення цього пункту застосовуються при збільшенні курсу Євро до гривні на 0,1 і більше %. У випадку зниження курсу продажу Євро до гривні на 0,1 і більше % на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua), який буде встановлений на день, що передує дню фактичної оплати вартості товару, еквівалент у Євро буде визначатися згідно курсу, зазначеного в пункті 2.1 цього Договору. Зміна способу та порядку розрахунку за товар можлива лише шляхом внесення змін до цього Договору (пункти 2.3- 2.4);

у випадку пред`явлення претензії або позову у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання щодо оплати за товар постачальник має право вимагати від покупця оплати суми боргу в гривнях, яка визначається шляхом множення грошового еквівалента суми боргу в Євро на вищий із курсів продажу Євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua), які діяли на день, що передував одному із зазначених днів: день пред`явлення претензії, день подання позову, останній день, коли зобов`язання щодо оплати мало бути виконаним, день укладення цього Договору (курс зазначений в пункті 2.1 цього Договору; пункт 2.5);

товар повинен бути поставлений покупцю за умови виконання пункту 2.2.1 цього Договору: два зернозбиральні комбайни у строк до 02.09.2013; два зернозбиральні комбайни у строк до 04.09.2013. Товар поставляється транспортом постачальника, місце поставки: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське. Постачання Товару підтверджується накладною постачальника (пункти 3.1- 3.3);

постачальник несе відповідальність за затримку з передачею товару покупцеві, сплачуючи штраф у розмірі 0,1 % від вартості не переданого товару. Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу. Нарахування пені строком не обмежується та припиняється в день виконання зобов`язання (пункти 7.1- 7.3);

цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 9.1);

зміни до цього Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін. Зміни, доповнення та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (пункти 9.5- 9.6);

постачальник дає згоду на використання покупцем при підписанні цього Договору факсимільного відтворення підпису директора Товариства (пункт 9.7).

6.2. На виконання умов Договору поставки № 1 Товариство перерахувало на рахунок Компанії грошові кошти (перший платіж) в сумі 782 784 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 29.08.2013.

6.3. Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Зміни від 08.07.2014 № 1 до Договору поставки № 1, відповідно до яких викладено у новій редакції пункти 1.2, 2.1, 2.2.4- 2.2.8 Договору поставки № 1:

найменування товару - зернозбиральний комбайн TUCANO 440 - 3 шт. (пункт 1.2);

загальна вартість товару, що поставляється згідно даного Договору становить 5 870 880,00 грн., що еквівалентно 540 000 EUR. Вартість 1 (однієї) шт. становить 1 956 960,00 грн., що еквівалентно 180 000,00 EUR (пункт 2.1);

четвертий платіж у сумі 704 505,60 грн., у т.ч. ПДВ 117 417,60 грн., еквівалент 64 800 Євро (курс 10,8720) - до 15 липня 2014 pоку (пункт 2.2.4);

п`ятий платіж у сумі 704 505,60 грн., у т.ч. ПДВ 117 417,60 грн., еквівалент 64 800 Євро (курс 10,8720) - до 15 серпня 2014 року (пункт 2.2.5);

шостий платіж у сумі 704 505,60 грн., у т.ч. з ПДВ 117 417,60 грн., еквівалент 64 800 Євро (курс 10,8720) - до 15 вересня 2014 pоку (пункт 2.2.6);

сьомий платіж у сумі 704 505,60 грн., у т.ч. ПДВ 117 41760 грн., еквівалент 64 800 Євро (курс 10,8720) - до 15 жовтня 2014 року (пункт 2.2.7);

восьмий платіж у сумі 704 505,60 грн., у т.ч. ПДВ 117 41760 грн., еквівалент 64 800 Євро (курс 10,8720) - до 15 листопада 2014 року (пункт 2.2.8).

інші положення Договору поставки № 1 залишаються без змін та сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

6.4. При цьому зі сторони покупця Зміни, як і сам Договір поставки № 1, підписано за допомогою факсимільного відтворення підпису директора Товариства

6.5. Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Договір поставки № 3, за умовами якого:

постачальник зобов`язався поставити покупцю сільськогосподарську техніку (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену Договором грошову суму (пункт 1.1);

найменування товару - зернозбиральний комбайн TUCANO 440 - 1 шт. (пункт 1.2);

загальна вартість товару, що поставляється згідно цього Договору становить 2 883 240,00 грн., що еквівалентно 180 000 EUR (пункт 2.1);

оплата товару здійснюється в гривнях у наступному порядку:

перший платіж у сумі 883 240,00 грн., у т.ч. ПДВ 147 206,67 грн., еквівалент 55 140,47 Євро (курс 16,0180) до 01 серпня 2014 pоку (пункт 2.2.1);

другий платіж у сумі 2 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 333 333,33 грн., еквівалент 124 859,53 Євро (курс 16,0180) до 07 серпня 2014 року (пункт 2.2.2);

товар повинен бути поставлений покупцю протягом трьох робочих днів з моменту виконання покупцем пункту 2.2.1 цього Договору. Товар поставляється транспортом постачальника, місце поставки: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське. Постачання товару підтверджується накладною постачальника (пункти 3.1- 3.3 ).

6.6. Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Зміни від 16.12.2014 до Договору поставки № 1 (далі - Зміни від 16.12.2014 № 1), відповідно до яких пункти 2.3, 2,5 і 2.6 Договору поставки № 1 виключено, а пункти 2.1, 2.2, 3.1, 4.4, 9.2, 10 викладено у новій редакції:

загальна вартість товару, що поставляється згідно даного Договору, становить 10 502 784,00 грн., у тому числі ПДВ (пункт 2.1);

оплата товару в повному обсязі здійснюється покупцем до 18.12.2014 включно (пункт 2.2);

товар повинен бути поставлений покупцю, за умови виконання пункту 2.2 цього Договору, протягом двох робочих днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3.1);

отримати товар в місці, вказаному в пункті 3.2 цього Договору. Не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання оригіналів видаткових накладних підписати та повернути їх постачальнику (пункт 4.4).

Також за умовами цих Змін:

інші положення Договору поставки № 1 залишаються без змін та сторони підтверджують по них свої зобов`язання (пункт 8);

Зміни до Договору поставки № 1 набирають чинності з моменту їх підписання і є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 9);

у випадку невиконання покупцем пункту 2.2 та/або 4.4 Договору поставки № 1 в редакції з урахуванням цих Змін, ці Зміни до Договору поставки № 1 втрачають свою чинність, а Договір поставки № 1 продовжує діяти на попередніх умовах з наступної дати: невиконання пункту 2.2 - з 19.12.2014; невиконання пункту 4.4 - з десятого календарного дня з дати підтвердження отримання покупцем оригіналів видаткових накладних.

6.7. 19.12.2014 на рахунок Компанії від Товариства як оплата згідно з Договором поставки № 1 надійшли грошові кошти в сумі 9 720 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою філії Тернопільського обласного управління АТ Ощадбанк за 19.12.2014.

6.8. Позивач стверджує, що Товариство зобов`язання щодо оплати вартості трьох зернозбиральних комбайнів TUCANO 440 (серійні номери НОМЕР_3, 83901937, 83901938) виконало в повному обсязі 19.12.2014, що є порушенням строку, обумовленого Змінами від 16.12.2014 № 1 (до 18.12.2014 включно), у зв`язку з чим останні втратили свою чинність, і до зобов`язань сторін застосовуються умови Договору поставки № 1 та, відповідно, має місце порушення визначеного пунктом 2.2 цього Договору порядку внесення платежів.

Отже, за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки № 1 позивач на підставі пункту 7.2 цього Договору та статті 625 ЦК України за період з 15.11.2013 до 19.12.2014 нарахував та заявив до стягнення 785 183,04 грн. пені і за період з 15.10.2013 до 19.12.2014 - 113 582,55 грн. 3 % річних.

6.9. Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Договір поставки № 2, за умовами якого:

постачальник зобов`язався поставити покупцю сільськогосподарську техніку (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену Договором грошову суму (пункт 1.1);

найменування товару - приставка для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70 - 4 шт. (пункт 1.2);

загальна вартість товару становить 1 478 592 грн., що еквівалентно 136 000 EUR. Вартість 1 (однієї) шт. становить 369 648 грн., що еквівалентно 34 000 EUR (пункт 2.1);

оплата Товару здійснюється в гривнях у наступному порядку:

перший платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 30 серпня 2013 року (пункт 2.2.1);

другий платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 15 жовтня 2013 pоку (пункт 2.2.2);

третій платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 15 листопада 2013 pоку (пункт 2.2.3);

четвертий платіж у сумі 295 718,40 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 27 200 Євро (курс 10,8720) - до 15 грудня 2013 pоку (пункт 2.2.4);

п`ятий платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 15 липня 2014 pоку (пункт 2.2.5);

шостий платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 15 серпня 2014 pоку (пункт 2.2.6);

сьомий платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 15 вересня 2014 pоку (пункт 2.2.7);

восьмий платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 15 жовтня 2014 pоку (пункт 2.2.8);

дев`ятий платіж у сумі 147 859,20 грн., у т.ч. ПДВ, еквівалент 13 600 Євро (курс 10,8720) - до 15 листопада 2014 року (пункт 2.2.9);

товар повинен бути поставлений покупцю, за умови виконання пункту 2.2.1 цього Договору: дві жниварки SUNSPEED 12-70 у строк до 02.09.2013; дві жниварки SUNSPEED 12-70 у строк до 04.09.2013. Товар поставляється транспортом Постачальника, місце поставки: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське. Постачання товару підтверджується накладною постачальника (пункти 3.1- 3.3).

Умови, передбачені у пунктах 2.3- 2.5, 7.1- 7.3, 9.1, 9.5- 9.7 Договору поставки № 2, аналогічні умовам Договору поставки № 1.

6.10. На виконання умов Договору поставки № 2 Товариство перерахувало на рахунок Компанії грошові кошти (перший платіж) у сумі 147 859,20 грн., що еквівалентно 13 600 Євро, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 29.08.2013.

Крім того, в рахунок оплати вартості товару (приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70 - 4 шт.) по Договору поставки № 2 відповідач на рахунок позивача перерахував: 02.07.2014 - 250 000 грн., що еквівалентно 15 333,19 Євро; 21.07.2014 - 100 000 грн., що еквівалентно 6 305,97 Євро; 15.10.2014 - 200 000 грн., що еквівалентно 11 997,60 Євро. Наведене підтверджується банківськими виписками по особових рахунках Компанії.

6.11. Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Зміни від 16.12.2014 до Договору поставки № 2 (далі - Зміни від 16.12.2014 № 2), відповідно до яких пункти 2.3, 2,5 і 2.6 Договору поставки № 2 виключено, а пункти 2.1, 2.2, 3.1, 4.4, 9.2, 10 викладено у новій редакції. Зокрема: загальна вартість товару, що поставляється згідно даного Договору, становить 2 029 307,80 грн., у тому числі ПДВ (пункт 2.1).

У решті умови, передбачені Змінами від 16.12.2014 № 2, аналогічні умовам, які передбачені Змінами від 16.12.2014 № 1.

6.12. 19.12.2014 на рахунок Компанії від Товариства як оплата згідно з Договором поставки № 2 надійшли грошові кошти в сумі 1 331 448,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою філії Тернопільського обласного управління АТ Ощадбанк за 19.12.2014.

6.13. Позивач стверджує, що: Товариство зобов`язання щодо оплати вартості чотирьох приставок для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70 виконало частково; оскільки у строк, обумовлений Змінами від 16.12.2014 № 2 (до 18.12.2014 включно), оплата проведена не була, останні втратили свою чинність, і до зобов`язань сторін застосовуються умови Договору поставки № 2 та, відповідно, має місце порушення визначеного пунктом 2.2 цього Договору порядку внесення платежів; станом на дату звернення з позовом до суду (18.03.2015) заборгованість відповідача за Договором поставки № 2 становить еквівалент 22 814,03 Євро, що згідно з курсом продажу Євро (22,8020 грн.) на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.minfin.com.ua) на день, що передує поданню позову, становить 520 205,51 грн.

Отже, за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки № 2 позивач на підставі пункту 7.2 цього Договору та статті 625 ЦК України за період з 15.12.2013 до 16.03.2015 нарахував та заявив до стягнення 210 324,25 грн. пені і за період з 15.10.2013 до 16.03.2015 - 31 323,20 грн. 3 % річних.

6.14. Компанією (поклажодавець) і Товариством (зберігач) укладено Договір зберігання, за умовами якого:

поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання наступне майно:

- зернозбиральний комбайн TUCANO 440, 2012 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 ;

- зернозбиральний комбайн TUCANO 440, 2012 року випуску, серійний номер НОМЕР_2 ;

- зернозбиральний комбайн TUCANO 440, 2012 року випуску, серійний номер НОМЕР_3 ;

- зернозбиральний комбайн TUCANO 440, 2012 року випуску, серійний номер НОМЕР_4 ;

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер НОМЕР_5 ;

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер НОМЕР_6 ;

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер НОМЕР_7 ;

- приставку для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварка SUNSPEED 12-70, 2013 року випуску, серійний номер НОМЕР_8 (далі - майно; пункт 1.1);

місцезнаходження майна під час зберігання: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, 20 (територія зберігача; пункт 1.2);

вартість майна, переданого на зберігання, становить 9 306 432 грн., що еквівалентно 856 000 EUR згідно курсу продажу євро на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією Українського фінансового сервера http://index.rninfin.com.ua), встановленого на день, що передує дню укладенню Договору (курс 10,872; пункт 1.3);

термін зберігання майна: до 28.11.2014 (пункт 1.5);

зберігач зобов`язаний повернути майно поклажодавцеві після закінчення строку зберігання, протягом трьох календарних днів (пункт 3.1.3);

поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (пункт 4.2);

у випадку неповернення майна поклажодавцеві за першою вимогою зберігач повинен виплатити неустойку в розмірі 2,5 % від вартості майна за затримку повернення до 15 календарних днів та додатково 10 % від вартості майна - за затримку повернення понад вказаний термін (пункт 5.4);

цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання (пункт 7.1);

поклажодавець дає згоду на використання зберігачем при підписанні цього Договору та інших документів, складених на виконання цього Договору, факсимільного відтворення підпису директора Товариства (пункт 7.5).

6.15. Факт передачі Компанією майна, зазначеного у пункті 1.1 Договору зберігання, на відповідальне зберігання Товариству підтверджується підписаним сторонами актом передачі-приймання від 05.09.2013, який є додатком до цього Договору.

6.16. Компанія 22.08.2014 звернулась до Товариства з вимогою № 2208-01 про повернення з відповідального зберігання майна - чотирьох зернозбиральних комбайнів TUCANO 440.

6.16.1. Товариство листом від 28.08.2014 № 2808/14 відмовило у поверненні сільськогосподарської техніки, посилаючись на часткову оплату її вартості згідно з укладеними Договорами поставки № 1 і № 2 та намір у подальшому повністю її викупити.

6.16.2. 16.09.2014 у відповіді за вих. № 1609-05 на лист від 28.08.2014 № 2808/14 Компанія повторно звернулась до Товариства з вимогою повернути усе майно з відповідального зберігання, зазначивши при цьому про встановлену у пункті 5.4. Договору зберігання відповідальність. Також у цьому листі позивач зазначив про оплату існуючої станом на 16.09.2014 заборгованості за Договорами поставки № 1 і № 2, про припинення розрахунково-касового обслуговування в ПАТ Тера Банк та просив відповідача здійснювати всі платежі за вказаними ним банківськими реквізитами у Філії - Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк .

6.16.3. Листом від 16.10.2014 № 1610/14-ТМ Товариство повідомило, що планує і надалі оплачувати вартість комбайнів, які знаходяться на зберіганні, з метою їх викупу, як це було узгоджено при укладенні Договорів поставки та зберігання. При цьому умовою повернення комбайнів з відповідального зберігання відповідач визначив повернення позивачем коштів, сплачених Товариством за Договорами поставки № 1 і № 2.

6.16.4. 24.12.2014 Компанія надіслала Товариству заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.12.2014 № 2312-06, згідно з якою заявила про зарахування зобов`язання за Договором поставки № 1 (зі змінами від 08.07.2014) поставити Товариству три зернозбиральні комбайни TUCANO 440 (серійні номери НОМЕР_3, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) і за Договором поставки № 2 поставити чотири приставки для збирання соняшнику до комбайна зернозбирального CLAAS - жниварки SUNSPEED 12-70 (серійні номери НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8) у зобов`язання за Договором зберігання повернути Компанії зазначене майно та припинення зобов`язань у цій частині. До цієї заяви позивач додав видаткові накладні від 23.12.2014 за №№ 2312-02, 2312-03, 2312-04, 2312-05, 2312-06, 2312-07, 2312-08, довідки-рахунки на кожну одиницю сільськогосподарської техніки.

Факт надіслання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог Товариству підтверджується копіями повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення у цінний лист від 24.12.2014 та не заперечується відповідачем.

У свою чергу, відповідач заперечень щодо зарахування чи доказів оскарження такої заяви в судовому порядку не надав.

6.16.5. Отже, Компанія зобов`язання щодо поставки товару згідно з Договором поставки № 1 (з урахуванням змін від 08.07.2014) і Договором поставки № 2 виконала у повному обсязі.

6.16.6. Неповерненим з відповідального зберігання залишився один зернозбиральний комбайн TUCANO 440, 2012 року випуску, серійний номер НОМЕР_4 , вартістю 180 000 EUR, що з урахуванням офіційного курсу EUR (22,9411) на день, що передує поданню позову, становить 4 129 398 грн. Оскільки Товариство у встановлений Договором зберігання строк майно не повернуло, прострочивши понад 15 днів, позивач відповідно до пункту 5.4 цього Договору нарахував неустойку в розмірі 2 454 697,70 грн.

6.17. Враховуючи, що відповідач заперечував підписання ним Договору поставки № 3 і Змін від 08.07.2014 № 1 до Договору поставки № 1, стверджуючи про їх підроблення, непідписання Товариством, недійсність з огляду на використання факсиміле, у справі було призначено судову експертизу, за результатами якої Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (НДІСЕ) складено висновок від 18.07.2016 за № 357/14-22.

Крім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України у справі було призначено повторну судову експертизу, за результатами якої Київським НДІСЕ складено висновок від 08.02.2019 за № 23030/17-34/20150/18-33/4141-4145/19-34.

6.17.1. За результатами експертного дослідження Тернопільське відділення Київського НДІСЕ дійшло висновку, що у Змінах від 08.07.2014 № 1 до Договору поставки № 1 спершу було нанесено відтиск печатки Товариства та факсиміле, а поверх них друкований текст документа.

Натомість експерти Київського НДІСЕ при проведенні повторної експертизи дійшли висновку, що друкований текст у Змінах від 08.07.2014 № 1 до Договору поставки № 1 виконаний до моменту нанесення відтиску печатки від імені Товариства.

За оцінкою судів попередніх інстанцій, такі висновки судових експертів є взаємосуперечливими, а тому в цій частині судами не взяті до уваги.

6.17.2. Водночас у решті при проведенні судових експертиз зі справи обома експертними установами у досліджуваних документах - Договорі поставки № 3 та Змінах від 08.07.2014 № 1 до Договору поставки № 1 ознак штучного зістарювання документів, ознак, які б свідчили про додрукування фрагментів тексту (порушення паралельності або довжини рядків, виконання тексту іншим видом чи розміром шрифта), не виявлено. Експертизами встановлено, що підписи від імені Суханова О.В. на досліджуваних документах виконані не рукописним способом, а нанесені рельєфним кліше підпису - факсиміле. У досліджуваних документах та у вільних зразках підписи від імені Суханова О.В. нанесені за допомогою одного і того ж рельєфного кліше - факсиміле.

Інші будь-які відомості, які б вказували на підробку або фальсифікацію досліджуваних документів, у згаданих висновках судових експертів відсутні.

16.17.3. За оцінкою судів попередніх інстанцій, наведене у своїй сукупності спростовує твердження відповідача про підробку зазначених правочинів.

6.18. Питання дійсності/недійсності з різних підстав Договору поставки № 3 і Змін від 08.07.2014 № 1 до Договору поставки № 1 були предметом судових розглядів.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 14.07.2015 зі справи № 921/519/15-г/15 відмовив у задоволенні позову Товариства до Компанії про визнання недійсними зазначених правочинів.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 зі справи № 916/3642/15, у задоволенні позову про визнання недійсними Договору поставки № 3 і Змін від 08.07.2014 № 1 до Договору поставки № 1 було відмовлено.

Рішення судів набрали законної сили і у встановленому порядку скасовані не були.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України:

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …;

частина перша статті 549:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання;

частина третя статті 551:

- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

стаття 610:

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

пункт 3 частини першої статті 611:

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

стаття 625:

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

частини перша і друга статті 712:

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму;

- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;

частина перша статті 936:

- за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності;

статті 949:

- зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

7.2. ГК України:

частина перша статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

частина перша статті 216:

- учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

частина перша статті 230:

- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;

стаття 233:

- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

7.3. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина четверта статті 75:

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частини перша і друга статті 300 (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги в даній справі):

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309 (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги в даній справі):

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

8.1. Відповідно до приписів статей 11, 525, 526, 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами і, за загальним правилом, сторони не мають права змінити умови відповідного зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

8.2. Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство є таким, що не виконало зобов`язання з оплати сільськогосподарської техніки у строки, визначені умовами Договорів поставки № 1 і № 2.

8.3. З урахуванням наведеного суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що Товариство допустило порушення зобов`язань, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування і стягнення штрафних санкцій) відповідно до пунктів 7.2 Договорів поставки № 1 і № 2 і нарахування 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України.

Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів матеріального права, встановивши факт порушення Товариством умов Договорів поставки № 1 і № 2 щодо оплати сільськогосподарської техніки, перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум (підстави, період, розмір), дійшли обґрунтованих висновків про стягнення з відповідача суми основного боргу, а також пені і 3 % річних у перерахованих судами розмірах.

8.4. З огляду на установлені судами факт направлення вимоги про повернення сільськогосподарської техніки з відповідального зберігання і факт неповернення позивачу спірного майна правомірним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання Товариства повернути Компанії зернозбиральний комбайн TUCANO 440, 2012 року випуску, серійний номер 83901929 (враховуючи зарахування зустрічних однорідних вимог щодо решти техніки).

8.5. Крім того, зважаючи на те, що у пункті 5.4 Договору зберігання сторони передбачили відповідальність зберігача у зв`язку з неповерненням майна за першою вимогою поклажодавця, та виходячи зі змісту норм статей 216, 230 ГК України, є правомірним висновок місцевого і апеляційного господарських судів про стягнення з відповідача неустойки у зв`язку з порушенням умов Договору зберігання.

8.6. Водночас місцевий господарський суд, з яким також погодився й суд апеляційної інстанції, не знайшов підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення з Товариства заборгованості за Договором поставки № 3. Касаційна скарга відповідача не містить доводів щодо незаконності судових рішень в цій частині.

8.7. Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи Товариства про те, що, на його думку, суди незаконно відмовили у зменшенні на 99 % розміру штрафних санкцій, Касаційний господарський суд визнає їх безпідставними, враховуючи таке.

8.7.1. Правовий аналіз статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов`язком суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 зі справи № 904/5770/18.

8.7.2. Місцевий господарський суд, з огляду на те, що встановлені обставини свідчать про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, застосувавши власні повноваження, відмовив у задоволенні відповідного клопотання Товариства з наведенням необхідного обґрунтування. З таким висновком суду погодився й суд апеляційної інстанції.

8.8. Зазначені у пункті 4.1 цієї постанови аргументи касаційної скарги Товариства щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції за відсутності його представника Суд відхиляє.

Так, учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Від представника Товариства, як зазначено у постанові апеляційного суду, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він не має можливості взяти участь у судовому засіданні з поважних причин.

Висновки апеляційного суду про відмову у відкладенні розгляду справи є достатньо мотивованими, прийнятими з урахуванням інтересів усіх учасників справи щодо вжиття судом заходів для ефективного її розгляду, та з огляду на те, що явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою. Колегія суддів касаційного суду не вбачає порушення принципів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час прийняття оскаржуваної постанови.

8.9. Посилання в касаційній скарзі на порушення судами правил територіальної юрисдикції спростовуються приписами частини другої статті 31 ГПК України і ґрунтуються на помилковому розумінні Товариством статті 31 цього Кодексу.

8.10. Щодо інших аргументів касаційної скарги Касаційний господарський суд зазначає, що вони зводяться передусім до вимог про переоцінку доказів і встановлення обставин справи та лише свідчать про намагання Товариства домогтися повторного перегляду справи з формальних міркувань, що виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції, є неприпустимим згідно з нормами чинного процесуального законодавства та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях обставини встановлені на підставі належних та допустимих доказів, останнім надана належна юридична оцінка за результатами розгляду їх у сукупності.

8.11. Касаційний господарський суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді цієї справи, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин цієї справи та обґрунтування судових рішень, Касаційний господарський суд погоджується з виконанням судами попередніх інстанцій обов`язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального і процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування оскаржуваних судових рішень.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

9.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення і постанову - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.04.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 зі справи № 921/289/15-г/4 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Магістраль - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко