Ухвала

від 06.05.2020 по справі 120/1962/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2020 року

Київ

справа №120/1962/19-а

адміністративне провадження №К/9901/12031/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та виплати розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, в якому просила:

- стягнути із Шендерівської сільської ради на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати по рішенню суду та виплати розрахунку при звільненні з 08 листопада 2011 року по 15 квітня 2019 року в сумі 289386 гривень;

- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату індексації та компенсації у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, що присуджена їй Вінницьким окружним адміністративним судом від 25 липня 2018 року у справі №802/765/18-а в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2011 року по 25 липня 2012 року на дату фактичного розрахунку - 15 квітня 2019 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Шендерівську сільську раду Чернівецького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 08 листопада 2011 року по 25 липня 2012 року, розрахувавши її розмір відповідно до приписів Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Зобов`язано Шендерівську сільську раду Чернівецького району Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 08 листопада 2011 року по 15 квітня 2019 року, розрахувавши її розмір відповідно до приписів Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Суду.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби на посаді сільського голови Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (четверта категорія посади в органах місцевого самоврядування) .

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з`ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та виплати розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді : О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко