Ухвала

від 07.05.2020 по справі 922/1798/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1798/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 та на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2019

за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

2. ОСОБА_1 ,

3. Фермерського господарства "Новоогульчанське",

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступник прокурора Харківської області звернувся із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 (повний текст постанови складено 06.03.2020) та на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2019 через апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги заступника прокурора Харківської області, касаційний суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1). Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ч. 2). Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу (ч. 3).

Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 складено 06.03.2020, тому, з урахуванням положень статті 116, частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем звернення з касаційною скаргою було 26.03.2020.

У касаційній скарзі заступник прокурора зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 отримано органами прокуратури 12.03.2020, що підтверджується, на думку скаржника, вхідним штрих-кодом прокуратури Харківської області, тому останнім днем строку на касаційне оскарження було 01.04.2020, у зв`язку з чим просить, з урахуванням положень статті 288 Господарського процесуального кодексу України, визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

При цьому, до касаційної скарги скаржником взагалі не додано будь-яких доказів отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення саме 12.03.2020.

Водночас, з матеріалів справи №922/1798/19, які надійшли до суду касаційної інстанції разом з касаційною скаргою вбачається, що повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 прокуратурою Харківської області отримано 11.03.2020, що підтверджується розпискою прокурора Алекаєва Ю.В. (том 2 а. с. 130), а отже перебіг строку на касаційне оскарження зазначеної постанови розпочався з наступного дня після отримання прокуратурою Харківської області повного тексту постанови у суді апеляційної інстанції, а саме, з 12.03.2020 та закінчився 31.03.2020. Зазначені обставини вказують на те, що касаційну скаргу заступником прокурора Харківської області подано (01.04.2020) з пропуском строку на касаційне оскарження без належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому, слід зауважити, що посилання прокурора, що отримання повного тексту постанови підтверджується датою штрих-коду вхідного реєстраційного номера на цій постанові в установі прокуратури, суперечить приписам статті 288 вказаного Кодексу, оскільки перебіг цього строку починається саме з дня вручення судового рішення, а не з дня реєстрації цієї постанови в установі скаржника, що до того ж не може вважатися належним доказом, оскільки така реєстрація здійснюється самим скаржником.

Отже, в клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені у касаційній скарзі підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення такого строку та наданням доказів на їх підтвердження.

Крім того, подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набув чинності з 08.02.2020.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, положеннями частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Отже, внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами, право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, у касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мають зазначатися підстава (підстави) касаційного оскарження цих судових рішень, а саме, насамперед, має міститися посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:

постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

належне обґрунтування доводів касаційної скарги, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - у разі оскарження судових рішень з підстави відсутності такого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

У разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно навести обґрунтування підстав, передбачених частинами першою та третьою статті 310 цього Кодексу.

Отже, звертаючись із даною касаційною скаргою під час дії вказаної редакції статті 290 цього Кодексу, скаржник мав дотримуватися наведених у ній положень щодо зазначення у цій скарзі підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Разом з тим, касаційна скарга заступника прокурора Харківської області в частині обґрунтування підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку містить виклад обставини справи з посиланням на не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків викладених у постановах Верховного Суду без вказівки, про застосування якої норми права зроблено висновок у цих постановах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Крім того, слід зауважити щодо безпідставності обґрунтування касаційної скарги у даній справі посиланням на підпункт "в" частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, що зазначена справа підлягає касаційному оскарженню, оскільки становить значний суспільний інтерес, оскільки зазначені положення застосовуються до судового рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 вказаного Кодексу не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої цієї статті.

В той же час, судові рішення у даній справі не віднесені до категорії малозначних відповідно до частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, предмет позову у справі не має вартісної оцінки, тому відповідно до статті 247 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась у порядку загального позовного провадження, а отже рішення у цій справі не можуть бути оскаржені на підставі частини третьої статті 287 вказаного Кодексу.

З огляду на викладене, скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, а отже касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 вказаного Кодексу, тому відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначене також є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

При цьому слід зауважити, що у разі усунення недоліків поданої касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 294 вказаного Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та визначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу, тому, з урахуванням зазначеного, Суд вважає за необхідне, забезпечити усім учасникам судового розгляду право на подання відзиву з врахуванням усунутих недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З урахуванням наведених законодавчих положень, Суд встановлює у цій частині спосіб усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду заяви про усунення недоліків, та доказів надсилання її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

За змістом положень частин другої та п`ятої статті 292 та частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано скаржником встановлений у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без руху до 28.05.2020.

2. Встановити заступнику прокурора Харківської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Заступнику прокурора Харківської області надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов