ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/922/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В. І.,
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Хмельницької області
у складі судді Димбовського В.В.
від 25.06.2019
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б., Розізнана І.В., Василишин А.Р.
від 11.12.2019
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю Вол-Інвест
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі
за участю представників:
від позивача: не з?явився.
від відповідача-1: Бейлик М.Б.
від відповідача-2: не з?явився.
від третьої особи: не з?явився.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, у якому просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Октант-центр від 02.12.2016, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
В обґрунтування позову посилається на те, що за умовами оскаржуваного договору ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 частку в статутному капіталі ТОВ Октант-центр (корпоративні права), яка належать ОСОБА_1 , без будь-яких на те правових підстав.
Згідно з повідомленням про порушення основного зобов`язання, в частинні цінних паперів, на ім`я ОСОБА_1 , докази отримання якого позивачем відсутні, ОСОБА_2 повідомляє, що ОСОБА_1 прийнято на себе зобов`язання по виконанню умов договорів та повернення до 30.11.2012 суми позики в розмірі 23 млн.грн, саме на цю суму ПАТ ВТБ Банк передав право вимоги гр. ОСОБА_2 до ТОВ Октант-центр та фізичної особи ОСОБА_1 , згідно договорів факторингу, з яких основний борг (тіло кредиту) складає 9 589 250 грн та 13 476 832 грн відсотки і комісія за користування кредитами.
Однак, позивач вважає, що предметом договору застави цінних паперів №15/200-ДЗ-2 від 25.12.2007, укладеного між громадянином України ОСОБА_1 та ПАТ ВТБ Банк є цінні папери Закритого акціонерного товариства Октант . Закрите акціонерне товариство Октант припинило свою діяльність 06.07.2012, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Між позивачем та ПАТ ВТБ Банк не було укладено жодних додаткових договорів про внесення змін до Кредитного договору у зв`язку з припиненням ЗАТ Октант . Таким чином, предмет Договору застави цінних паперів №15/200-ДЗ-2 від 25.12.2007 фактично припинив своє існування, оскільки акціонерне товариство, цінні папери якого було заставлено, припинено, а тому договір вважається припиненим.
Отже, ні Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ФК Факторинг , ні ОСОБА_2 не набули прав заставодержателя частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Октант-центр , а тому ОСОБА_2 не мав права на її відчуження.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
25.12.2009 сторони уклали Договір застави цінних паперів № 07-2007/01-ДЗ-1, згідно з п. 1.1 якого заставодавець ( ОСОБА_1 ) з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника (ЗАТ Октант ) за кредитним договором № 07-2007/01 від 06.02.2007, укладеного між ЗАТ Октант та ВАТ ВТБ Банк , та будь-якими додатковими угодами та договорами до нього, передає в заставу, а Заставодержатель (ВАТ ВТБ Банк ) приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, цінні папери, зазначені у розділі 2 цього договору.
Згідно з пунктом 2.1 договору предметом застави за цим договором є прості іменні акції, емітентом яких є ЗАТ Октант , кількістю 20741 штук, часткою 70 %, номінальною вартістю 20741 грн.
24 грудня 2015 року ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг та ВАТ ВТБ Банк укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26. В той же день були складені акти приймання-передачі документації.
24 грудня 2015 року між ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг та ОСОБА_2 укладено договори про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та договорами іпотеки.
Відповідно до підпункту 1.1.10 договору, договори забезпечення - договір поруки, іпотечні договори, що укладені з поручителем/ боржником та/або майновими поручителями в якості, забезпечення зобов`язань боржником за кредитним договором на день укладення кредитного договору. До договорів забезпечення відносяться укладені між боржником/поручителями/майновими поручителями та первісним кредитором, в якості забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, в тому числі, договір застави цінних паперів № 15/2007-ДЗ-2 від 25.12.2009 (з усіма наступними змінами та доповненнями до нього), укладений громадянином України ОСОБА_1 .
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим договором. Розмір заборгованості боржника станом на день підписання сторонами цього договору становить 23 066 082,66 грн.
Згідно з пунктами 3.1.3 договору від 24.12.2015, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованості по кредитному договору та зобов`язаннях поручителів, боржника та/або майнових поручителів стосовно їх зобов`язань по договорах забезпечення.
Під кредитним договором, згідно з підпунктом 1.1.3 договору від 24.12.2015, сторони розуміють генеральну угоду № 15/2007 від 20.12.2007, кредитний договір № 25.89/08-СК від 23.12.2008 (з усіма наступними змінами до нього), кредитний договір № 07-2007/01 від 06.02.2007 (з усіма наступними змінами і доповненнями до нього), договір відкриття кредитної лінії № 25.43-15/07-КЛ від 20.12.2007 (з усіма наступними змінами і доповненнями до нього), кредитний договір № 25.20-15/08- СК від 14.03.2008 (з усіма наступними змінами і доповненнями до нього), який підтверджує право вимоги кредитора.
Згідно з платіжним дорученням № 1 ОСОБА_2 . сплатив 4 005 000 грн як оплату по договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором № 26 від 24 грудня 2015 року.
Дані обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 686/12265/16-ц.
Договори про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26 та відступлення права вимоги за договорами іпотеки були предметом судового оскарження у справі № 686/12265/16-ц, за результатом розгляду якої постановою Верховного Суду від 03.04.2019 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання договорів недійсними.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так як чинність договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 26 визнана в судовому порядку, в силу статті 75 Господарського процесуального кодексу України, доведенню в межах даної справи не підлягає.
02.12.2016 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі, передати покупцеві корпоративні права ОСОБА_1 , пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Октант-центр , а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити ці корпоративні права.
Згідно з пунктом 1.3.1 договору розмір внеску 20741 гривень, що складає 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Октант-центр .
Відповідно до пункту 2.1 договору відступлення частки в статутному капіталі за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником Товариства та набуває право на внесення змін до статуту Товариства, згідно з якими покупця включено до числа учасників Товариства.
Пунктом 4.1 договору за відступлення частки в статутному капіталі покупець зобов`язується сплатити продавцю 150000,00 грн, вартість частки в статутному капіталі за даним договором сплачується до моменту укладення договору.
За настання обставин, зазначених у пункті 2.1 цього договору, мають місце такі юридично значущі наслідки: усі права та обов`язки ОСОБА_1 як учасника Товариства переходять до покупця; продавець втрачає усі права та обов`язки, що були зумовлені його статусом як учасника Товариства, а покупець набуває відповідних прав та обов`язків; покупець стає новим учасником товариства і в повному обсязі набуває правосуб`єктності, що випливає із цього.
Договір підписано 02.12.2016, посвідчено приватним нотаріусом Джуринською Л.В., зареєстровано в реєстрі за №2986.
Також матеріали справи містять повідомлення про порушення основного зобов`язання від 20.01.2017, яке адресоване ОСОБА_2 ОСОБА_1 , де зазначено про укладення договорів про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, за кредитним договором № 26 МБ від 24.12.2015, згідно якого первісним кредитором відступлено новому кредитору права вимоги за генеральною угодою № 15/2007 від 20.12.2007, Кредитним договором № 25.89/08-СК від 23.12.2008 (з усіма наступними змінами та доповненнями до нього), Кредитним договором № 07-2007/01 від 06.02.2007 (з усіма наступними змінами та доповненнями до нього). Договором про відкриття кредитної лінії № 25.43-15/07-КЛ від 20.12.2007 (з усіма насипними змінами та доповненнями до нього), Кредитним договором № 25.20-15/08-СК від 14.03.2008 (з усіма наступними змінами та доповненнями до нього), укладений між ПАТ ВТБ БАНК (право вимоги від якого перейшло до ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг на підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26 МБ від 24.12.2015 з ПАТ ВТВ БАНК ) та громадянином України ОСОБА_1 та ЗАТ Октант (правонаступником якого є ТОВ Октант-центр ), за якими ОСОБА_1 та ЗАТ Октант як Позичальниками прийнято на себе зобов`язання по виконанню умов договорів та поверненню до 30.11.2012 суми позики в розмірі 23066082,66 грн. Станом на 31.12.2015 свої зобов`язання за договорами позичальниками не виконано. У рахунок виконання вищевказаних зобов`язань між Заставодержателем та ОСОБА_1 було укладено договір застави цінних паперів № 15/2007-ДЗ-2 від 25.12.2009.
У повідомленні про порушення основного зобов`язання від 20.01.2017 ОСОБА_2 вимагав виконати порушене ОСОБА_1 зобов`язання у тридцятиденний строк з моменту отримання заяви, у випадку невиконання вимоги про повернення суми боргу, буде звернено стягнення на частку в Статутному капіталі ТОВ Октант-центр , яка належить ОСОБА_1 20741 грн, що складає 70% статутного капіталу ТОВ Октант-центр .
Встановлено також, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Октант-центр є правонаступником Закритого акціонерного товариства Октант (29027, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Озерна, будинок 20).
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 25.06.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, у позові відмовив.
Рішення судів мотивовані тим, що у договорі застави цінних паперів № 07-2007/01-ДЗ-1, кількість цінних паперів - простих іменних акцій, що перебувала у власності заставодавця ОСОБА_1 складає 20741 шт., що відповідає 70% частки в статутному капіталі ЗАТ Октант .
Відповідно до протоколу зборів акціонерів ЗАТ Октант від 29.12.2011 затверджено рішення про порядок перетворення ЗАТ Октант у Товариство з обмеженою відповідальністю (т. 2 а.с. 43-46).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 статуту ТОВ Октант-центр , товариство створено у відповідності до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про господарські товариства інших законодавчих актів шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства Октант . Товариство з обмеженою відповідальністю Октант-центр є правонаступником ЗАТ Октант . У відповідності до пункту 6.2 розділу 6 Статуту, статутний (складений) капітал товариства складає 29 630 грн та розподіляється між учасниками наступним чином: ОСОБА_1 - частка в розмірі 20 741 грн, що складає 70% статутного капіталу; ОСОБА_6 - частка в розмірі 8 889 грн, що складає 30% статутного капіталу.
Тобто розмір частки позивача у статутному капіталі ЗАТ Октант відповідає розміру його частки у статутному капіталі ТОВ Октант-центр , що узгоджується з вимогами частини 4 статті 87 Закону України Про акціонерні товариства , якою унормовано порядок перетворення акціонерних товариств.
Згідно зі статтею 19 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо після реєстрації обтяження відповідне рухоме майно внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншим чином перетворилося в інше за своїми ознаками рухоме майно, обтяження рухомого майна, яке було початковим предметом обтяження, поширюється на рухоме майно, в яке воно перетворилося або невідокремлюваною частиною якого воно стало, за умови реєстрації змін у відомостях про обтяження в порядку, встановленому статтею 13 Закону.
Судами встановлено, що позивачем не повідомлено обтяжувача про припинення ЗАТ Октант та про те, що ТОВ Октант-центр є правонаступником ЗАТ Октант , а тому обтяжувач та наступні набувачі корпоративних прав, в тому числі - відповідачі, не несуть відповідальності за непоінформованість про правонаступництво, неукладення між позивачем та ПАТ ВТБ Банк додаткових договорів про внесення змін до Кредитного договору у зв`язку з перетворенням ЗАТ Октант .
Реєстрація обтяження підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (т. 2 а.с. 10).
У зв`язку з перетворенням ЗАТ Октант в ТОВ Октант-центр , обтяження рухомого майна (акції), яке було початковим предметом обтяження, поширюється на рухоме майно, в яке воно перетворилося (частка).
Матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2016 ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про порушення основного зобов`язання в порядку статті 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , про що свідчать належним чином засвідчені копії повідомлення, квитанції та опису вкладення відправлення. Адреса, зазначена на доказах відправлення, відповідає адресі позивача. Водночас обов`язок здійснення контролю обтяжувачем за отриманням боржником надісланого повідомлення законодавчо не закріплений.
Повідомлення надіслано 12.10.2016 у той час як реєстрація про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснена 05.10.2016, а відтак вимога закону щодо одночасності вчинення таких дій є порушеною, однак за висновками судів таке порушення не може бути підставою для визнання правочину недійсним, оскільки норма закону щодо надіслання повідомлення одночасно з реєстрацією відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального зобов`язання покликана на надання можливості (необмеження в праві) боржнику у тридцятиденний строк виконати вимогу, визначену в повідомленні.
Зі змісту повідомлення вбачається, що у разі невиконання вимоги про сплату боргу, продаж предмета забезпечувального зобов`язання (частки) відбуватиметься 15.11.2016.
Договір купівлі-продажу частки позивача в статутному капіталі ТОВ Октант-центр відбувся 02.12.2016, а відтак строки (30 днів), визначені Законом та повідомленням для виконання вимоги, що міститься в останньому, відповідачем-1 не порушено.
Щодо доводів позивача про те, що оскаржуваний договір купівлі-продажу цінних паперів (корпоративних прав) надав можливість ОСОБА_2 отримати в управління та власність майно та активи ТОВ Октант-центр , вартість яких значно перевищує суму боргу ОСОБА_1 перед ПАТ ВТБ Банк , то судом встановлено, що позивач не надав доказів погашення заборгованості (сплати коштів) за кредитним договором та за виконання якого він поручився. При цьому, ОСОБА_1 , укладаючи договір застави цінних паперів, повинен був усвідомлювати можливі негативні наслідки неналежного виконання кредитного договору, в тому числі - відчуження його корпоративних прав третім особам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №924/922/18, вважає що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з?ясуванні обставин справи.
Зазначає, що судами попередніх інстанцій в основу рішення покладено висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у цивільній справі № 686/12265/16-ц предметом якої було визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги.
Судами не враховано, що позивач не отримував повідомлення про порушення основного зобов?язання в порядку статті 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , яке було складено і підписано ОСОБА_2 04.10.2016 та посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №2575, що суперечить підпункту 3.1 пункту 3 розділу 20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України за № 282/20595.
Суд апеляційної інстанції оглядаючи оригінали поштової квитанції та опису вкладення не врахував, що цінний лист від 12.10.2016 був відправлений ОСОБА_1 з повідомленням про вручення, яке відповідачем не було надано та не витребовувалось судом.
Крім того, оскаржуваний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі було укладено 02.12.2016, а повідомлення про порушення основного зобов?язання, яке адресоване ОСОБА_2 ОСОБА_1 , було датоване 20.01.2017, тобто після укладення оскаржуваного правочину.
Вважає, що ОСОБА_2 не мав належних правових підстав для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 02.12.2016, оскільки не набув у встановленому законом порядку права власності на частку в статутному капіталі ТОВ Октант центр у розмірі 70%, яка належить позивачу, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15.
Також позивачем надано правове обґрунтування касаційної скарги, у якому зазначено, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень не врахували висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 911/3773/17, від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 13.11.2018 у справі № 910/605/18, від 06.06.2018 у справі № 910/19473/17, від 08.08.2018 у справі № 920/1144/17, від 04.12.2018 у справі № 911/3494/16, від 28.02.2018 у справі № 923/1106/16, від 18.07.2018 у справі № 902/790/16, у справі № 914/940/17, від 11.04.2018 у справі № 914/940/17, від 17.07.2018 у справі № 911/1518/17, від 24.10.2018 у справі № 911/3773/17, від 09.10.2018 у справі № 910/2062/18, від 07.11.2018 у справі № 910/2707/18, від 31.01.2018 у справі № 927/265/17,від 21.03.2018 у справі № 927/699/17, від 16.04.2018 у справі № 910/3126/17, Верховного Суду України від 21.05.2013 у справі № 07/5026/796/2012.
Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу у якому просив залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Склад суду у даній справі визначений згідно з витягами з протоколів розподілу судової справи від 29.01.2020 та 04.05.2020 які наявні в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо суті касаційної скарги
Спір у справі стосується наявності у ОСОБА_2 права на укладення договору купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ Октант-центр .
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судами попередніх інстанцій встановлено обставини, які визнаються сторонами, щодо укладення 25.12.2009 Договору застави цінних паперів № 07-2007/01-ДЗ-1, згідно з п. 1.1 якого заставодавець ( ОСОБА_1 ) з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника (ЗАТ Октант ) за кредитним договором № 07-2007/01 від 06.02.2007, укладеного між ЗАТ Октант та ВАТ ВТБ Банк , та будь-якими додатковими угодами та договорами до нього, передає в заставу, а Заставодержатель (ВАТ ВТБ Банк ) приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, цінні папери, а саме: прості іменні акції, емітентом яких є ЗАТ Октант , кількістю 20741 штук, часткою 70 %, номінальною вартістю 20741 грн.
06.07.2012 Закрите акціонерне товариство Октант було перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю Октант-центр , яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства Октант .
Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.
Реорганізація акціонерного товариства шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю здійснюється з урахуванням вимог Закону України Про акціонерні товариства , Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Порядку скасування реєстрації випусків акцій, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 737 тощо.
Відповідно до положень статті 82 Закону України Про акціонерні товариства протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення акціонерного товариства шляхом поділу, перетворення, а також про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство зобов`язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і розмістити повідомлення про ухвалене рішення в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку. Товариство зобов`язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій акції такого товариства допущено до торгів.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем доказів опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань чи розпорядження про зупинення обігу акцій, їх знищення, не надано. Також не надано доказів повідомлення обтяжувача про припинення ЗАТ Октант шляхом перетворення в ТОВ Октант-центр .
З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що обтяжувач та наступні набувачі корпоративних прав, в тому числі - відповідачі, не несуть відповідальності за непоінформованість про правонаступництво, неукладення між позивачем та ПАТ ВТБ Банк додаткових договорів про внесення змін до Кредитного договору у зв`язку з перетворенням ЗАТ Октант .
Порядок перетворення акціонерних товариств врегульовано статтею 87 Закону України Про акціонерні товариства . Частиною 4 цієї статті передбачено, що розподіл часток (паїв) підприємницького товариства - правонаступника відбувається із збереженням співвідношення кількості акцій, що було між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворилося.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договором застави цінних паперів № 07-2007/01-ДЗ-1, кількість цінних паперів- простих іменних акцій, що перебувала у власності заставодавця ОСОБА_1 складає 20741 шт., що відповідає 70% частки в статутному капіталі ЗАТ Октант .
Відповідно до статуту ТОВ Октант-центр товариство створено у відповідності з вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України Про господарські товариства інших законодавчих актів шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства Октант , є правонаступником ЗАТ Октант , статутний (складений) капітал товариства складає 29 630 грн, розмір частки ОСОБА_1 - 20 741 грн, що складає 70% статутного капіталу.
Тобто розмір частки позивача у статутному капіталі ЗАТ Октант відповідає розміру його частки у статутному капіталі ТОВ Октант-центр , що узгоджується з вимогами частини 4 статті 87 Закону України Про акціонерні товариства .
Згідно зі статтею 19 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо після реєстрації обтяження відповідне рухоме майно внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншим чином перетворилося в інше за своїми ознаками рухоме майно, обтяження рухомого майна, яке було початковим предметом обтяження, поширюється на рухоме майно, в яке воно перетворилося або невідокремлюваною частиною якого воно стало, за умови реєстрації змін у відомостях про обтяження в порядку, встановленому статтею 13 Закону.
Отже, у зв`язку з перетворенням ЗАТ Октант в ТОВ Октант-центр та переходу до останнього прав і обов`язків ЗАТ Октант , у тому числі і обов`язків за укладеними договорами, зокрема за кредитним договором № 07-2007/1 від 06.02.2007, забезпеченим договором застави цінних паперів № 07-2007/01-ДЗ-1, обтяження рухомого майна (акції), яке було початковим предметом обтяження (реєстрація обтяження підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна), поширюється на рухоме майно, в яке воно перетворилося (частка).
Відповідно до приписів статті 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Порядок реалізації позасудового звернення стягнення на предмет обтяження визначено статтею 27 цього Закону.
24 грудня 2015 року ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг та ВАТ ВТБ Банк укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26. В той же день були складені акти приймання-передачі документації.
24 грудня 2015 року між ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг та ОСОБА_2 укладено договори про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та договорами іпотеки, згідно з підпунктом 1.1.10 якого до договорів забезпечення відноситься договір застави цінних паперів № 15/2007-ДЗ-2 від 25.12.2009 (з усіма наступними змінами та доповненнями до нього), укладений громадянином України ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 686/12265/16-ц рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року, якими відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26 від 24 грудня 2015 року, укладеним між ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг та ВАТ ВТБ Банк , а також про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24 грудня 2015 року, укладеним між ТОВ Факторингова компанія ФК Факторинг та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 2274, залишено без змін.
Також, Верховним Судом, у вказаній справі, встановлена обставина, що ТОВ Октант-центр є правонаступником ЗАТ Октант .
Вищезазначене підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином перехід до ОСОБА_2 прав обтяжувача за кредитним договором та договорами іпотеки, зобов?язання за якими забезпечено договором застави цінних паперів № 15/2007-ДЗ-2 від 25.12.2009 укладеним громадянином України ОСОБА_1 є підтвердженим.
З огляду на викладене, реалізація ОСОБА_2 прав обтяжувача, шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем предмета забезпечувального обтяження, а саме корпоративних прав ОСОБА_1 , що відповідає його частці у статутному капіталі ТОВ Октант-центр , а саме розміру внеску - 20741 гривень, що складає 70% статутного капіталу ТОВ Октант-центр , узгоджується з вимогами статті 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .
Доводи касаційної скарги позивача, що відповідач-1 не володів правом власності на предмет договору - корпоративні права ОСОБА_7 , пропорційні його частці в статутному капіталі ТОВ Октант-центр , а тому укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 02.12.2016 має бути визнано недійсним, є помилковими.
ОСОБА_2 обраний позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в порядку статті 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Право Заставодержателя звернути стягнення на предмет застави шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України, передбачено пунктом 5.2 договору застави цінних паперів № 07-2007/01-Д3-1 від 25.12.2009.
Верховним Судом також не приймаються доводи скаржника про те, що ОСОБА_2 не дотримано вимог статті 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Судами попередніх інстанцій встановлено, що повідомлення ОСОБА_1 надіслано 12.10.2016 та повідомлено, що у разі невиконання вимоги про сплату боргу, продаж предмета забезпечувального зобов`язання (частки) відбуватиметься 15.11.2016, договір купівлі-продажу частки позивача в статутному капіталі ТОВ Октант-центр укладено 02.12.2016, а відтак строки (30 днів), визначені Законом та повідомленням для виконання вимоги, що міститься в останньому, відповідачем-1 не порушено, що позивачем не спростовано.
Інші аргументи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи.
Щодо доводів позивача, що судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень не враховані висновки, викладені в постановах Верховного Суду, які ним наведені у поданому суду касаційної інстанції правовому обґрунтуванні касаційної скарги, то вони є безпідставними, оскільки прийняття вищезазначених рішень обумовлено встановленням інших відмінних від даної справи обставин.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій - без змін.
Судові витрати
Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 924/922/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2020 |
Оприлюднено | 08.05.2020 |
Номер документу | 89108933 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні