Ухвала

від 30.04.2020 по справі 2-1705/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1705/11

Провадження № 6/761/564/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Бєляєвій О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали подання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло подання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 року матеріали подання передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 52459182 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва, виданого 15.10.2013 по справі № 2-1705/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), TOB СОЮЗ-21 (ЄДРПОУ: 35253935, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 21, к. 406) на користь ПАТ КБ Надра (ЄДРПОУ 20025456) заборгованості у сумі 2395646,64 грн., судового збору у сумі 1 700 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 гривень.

Виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа відкрито 03.10.2016 року. Вказаною постановою боржника зокрема зобов`язано надати до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві декларацію про доходи та майно.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику для виконання (за адресою вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 ) та стягувачу до відома. Проте, боржником рішення суду так і не виконано, декларації про доходи та майно не надано.

Вказані обставини, на думку виконавця, підтверджують фактичне ухилення боржника від виконання виконавчого документа, що дає виконавцю право звернутися до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, що буде співмірним та ефективним заходом для забезпечення виконання рішення суду.

Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), явки свого представника не забезпечив. Від державного виконавця О.В. Ліщинського надійшла заява про розгляд подання за його відсутності, подання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Таким чином, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності державного виконавця на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів подання вбачається, що Шевченківським районним судом м. Києва 15 жовтня 2013 року у справі №2-1705 (провадження №2/761/1017/2013) видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), TOB СОЮЗ-21 (ЄДРПОУ: 35253935, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 21, к. 406) на користь ПАТ КБ Надра (ЄДРПОУ 20025456) заборгованості у сумі 2395646,64 грн., судового збору у сумі 1 700 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 гривень (а.с. 34).

Постановою від 03.10.2016 року відкрито виконавче провадження № 52459182 щодо виконання виконавчого листа від 15 жовтня 2013 року №2-1705. Вказаною постановою боржника зокрема зобов`язано надати до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві декларацію про доходи та майно (а.с. 31-32).

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику для виконання (за адресою вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 ) та стягувачу до відома. Проте, боржником рішення суду так і не виконано, декларації про доходи та майно не надано.

Як вбачається із матеріалів подання, боржнику відомо про наявність відкритого виконавчого провадження, та проведені виконавчі дії, про що свідчать надані державним виконавцем копія заяви ОСОБА_1 (із зазначенням адреси: АДРЕСА_2 ), про надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження №52459182 від 07.11.2019 року та розписка ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, складена 13.11.2019 року (а.с. 20-21).

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України на запит державного виконавця вбачається, що боржник не перебуває на пенсійному обліку, а також не працює за трудовими та цивільно-трудовими договорами (а.с. 15-19).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника встановлено, що за боржником зареєстровано об`єкти нерухомого майна на які накладено арешт (а.с. 9-10).

30.01.2018 та 13.04.2020 державним виконавцем Відділу, було винесено постанови про арешт майна та коштів боржника та направлено до банківських установ для виконання та сторонам провадження для відома (а.с. 5-8).

Проте, як вбачається з платіжної вимоги №52459182/13 від 02 квітня 2018 року вказана вимога повернулась без виконання 18.04.2018 року (а.с. 22-23).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), боржник є засновником TOB "ДРЕВКОМ КОМЕРЦ" (місцезнаходження: 63020, Харківська область, с. Високопілля, вул. Шкільна, 26. Ідентифікаційний код юридичної особи 42774161) (а.с. 13-14).

13.04.2020 державним виконавцем Відділу, було винесено постанову про арешт майна боржника, чим було арештовано частки в статутному капіталі юридичних осіб, де боржник є співзасновником та внесено відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 5-6).

Проте, станом на сьогоднішній день боржником не виконано рішення суду, борг (чи його частина) згідно виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 2-1705/11 виданого 15.10.2013 боржником не сплачено, будь-яких пояснень з приводу неможливості виконання рішення суду не надано.

Згідно листа Державної прикордонної служби України встановлено, що боржник неодноразово перетинав державний кордон України (а.с. 11-12).

Згідно із ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Як передбачено п.5 ч.1 ст. 6 вказаного Закону, підставою для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за кордон є факт його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч.2 ст. 6 вказаного Закону, у разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, передбачено ст. 441 ЦПК України, у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 19 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.

Зі змісту наведених вище норм закону вбачається, що можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України пов`язана з ухиленням останнього від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тому задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Суд звертає увагу, що положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Відповідно до положення ч.2-3 ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як підстава його вимог, підлягають доведенню. Відповідно до ст. 441 ЦПК України саме на виконавця покладається тягар доказування.

На момент звернення до суду з таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та підтверджуватися матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, боржник у наданий виконавцем строк для самостійного виконання рішення суду, заборгованість не погасив і не вчинив жодних дій для її погашення, а тому суд може розглядати, зазначені дії як ухилення від погашення існуючої заборгованості. Крім того, вжиті виконавцем заходи, спрямовані на виконання виконавчого листа не досягли бажаного результату.

Таким чином боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні, при цьому про наявність обставин, які б перешкоджали боржнику виконати цей обов`язок останній не повідомляв.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подання, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) підлягає задоволенню, оскільки ця вимога ґрунтується на положеннях вказаних законодавчих актів, а додані до подання документи свідчать, на думку суду, про ухилення боржника від виконання зобов`язань протягом тривалого часу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , ст.ст. 1, 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 441 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Подання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 - до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: