Постанова

від 06.05.2020 по справі 918/853/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року Справа № 918/853/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Петухов М.Г.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Пласкоп" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.20р. у справі № 918/853/19 (суддя Качур А.М. м.Рівне, повний текст складено 07.02.2020)

за позовом: Малого приватного підприємства "Пласкоп"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ошурко Василя Федоровича

про стягнення 40 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Мале приватне підприємство "Пласкоп" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до фізичної особи - підприємця Ошурко Василя Федоровича про стягнення 40 000,00 грн. збитків.

2. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що при проведенні митного контролю 16 квітня 2019 року на автомобільному прикордонному пункті пропуску в Корчові (Польща) було встановлено порушення порядку перевезення відходів у зв`язку з чим складено протокол контролю та накладено штраф у розмірі 10 000.00 злотих за перевезення відходів без необхідного маркування транспортного засобу. 19 квітня 2019 року позивач оплатив суму штрафу, яка становила по курсу НБУ 70 918,81 грн. Також 19 квітня 2019 року відповідач оплатив частину понесених позивачем витрат в розмірі 30 000,00 грн. Відтак, на думку позивача, станом на час звернення з позовом неоплаченими лишаються витрати при перетині кордону в розмірі 40 918,81 грн., що є збитками перевізника, які позивач поніс у зв`язку з неповідомленням відповідачем про характер вантажу, який при перевірці виявився вторсировиною.

3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.02.2020 року в задоволенні позову Малому приватному підприємству "Пласкоп" відмовлено.

4. Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивачу було відомо про найменування вантажу, його характеристики та властивості (- лом та відходи магнію; - вторинна переробка металів та їх сполук (R4); - класифікація вантажу як відходи за кодом В1010). Суд першої інстанції вважає, що позивач був обізнаний з характеристиками та властивостями вантажу як на момент завантаження, так і на момент початку проведення митного контролю.

5. Таким чином, за відсутності повідомлення позивача про виявлені недоліки одержаної інформації, чи вимоги про надання необхідної додаткової інформації стосовно умов перевезення вантажу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач був обізнаний про вантаж який йому було завантажено, та відповідно прийняв до виконання транспортну заявку без будь-яких застережень.

6. Поряд з тим, як вбачається з позовної заяви, позов про стягнення збитків пред`явлено перевізником, який надав послуги з перевезення вантажу для клієнта. Вказані збитки позивач аргументує тим, що у зв`язку з притягненням його як перевізника до відповідальності у вигляді накладення штрафу за порушення правил перевезенням відходів (перевезення відходів без необхідного маркування транспортного засобу), позивач зазнав збитків в розмірі 10 050,00 польських злотих (що за розрахунком позивача станом на 19.04.2019 року становить 70 918,81 грн.), які відповідачем оплачено частково в сумі 30 000,00 грн. Однак, на думку суду першої інстанції, в даному випадку має місце неналежне виконання обов`язків саме з боку перевізника та його працівників, що отримавши відповідну інформацію та документи про характер вантажу та його властивості не вчинили необхідних дій для відповідного маркування транспортного засобу, що здійснював перевезення.

7. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів порушення зобов`язання щодо транспортного перевезення вантажу зі сторони відповідача. Суд першої інстанції не встановив одночасної наявності усіх чотирьох загальних умов відповідальності. Зокрема суд першої інстанції не встановив вини відповідача, протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та збитками позивача.

8. Однак, суд першої інстанції встановив, що позивач, отримавши міжнародну товарно-транспортну накладну та Додаток VII, був ознайомлений з вантажем, який завантажено до його автотранспортного засобу, характеристиками та особливостями вантажу та приступив до виконання зобов`язання щодо перевезення вантажу. При цьому будь-яких заперечень позивач не висунув. Матеріали справи не містять доказів повідомлення клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації про вантаж, чи її неповноти як це регламентовано статтею 933 Цивільного кодексу України. Таким чином, за відсутності обставин, що підтверджують наявність необхідних складових для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, суд зробив висновок, що відповідач не порушував права позивача.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

9. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Мале приватне підприємство "Пласкоп" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2020 року у справі № 918/853/19 - скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, та стягнути з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 40 000.00 грн., а також понесених судових витрат.

10. Вважає, що в оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції з матеріалів справи, не вірно встановлено, що міжнародна товарно - транспортна накладна CMR 19007187 була складена 05 квітня 2019 року. Також суд першої інстанції, із вказаної вище накладної, помилково встановив, що завантаження товару відбулося 05 квітня 2019 року, а транспортна заявка на перевезення вантажу датована 10 квітня 2019 року (тобто після завантаження товару).

11. Зазначає, що експедитор, направляючи транспортну заявку перевізнику вже знав та не міг не знати про те, що буде виконуватись доставка відходів, для якої необхідне спеціальне маркування транспортного засобу.

12. Так, зрозумівши, що вини МПП Пласкоп та водія підприємства у цьому випадку, немає і тим самим загрожує значний штраф за порушення, штрафи за порушення зобов`язань по доставці вантажу, телефоном позивач повідомили ФОП Ошурко В.Ф. про випадок на кордоні та вимагали сплатити цей штраф, оскільки вся відповідальність лягає саме на нього, оскільки він не міг не знати, що нам доведеться перевозити саме вторсировину. Зрозумівши, що вина лежить виключно на ньому, ФОП Ошурко В.Ф погодився оплатити штраф, однак зазначив, що наразі він може сплатити суму, що еквівалента 30 000. 00 грн., а решту суми просив сплатити за кошти МПП Пласкоп . Відповідач, зазначив, що такі кошти позивачу будуть повернуті. На таку пропозицію відповідача позивач погодився, однак заначили, що чекати переказу від відповідача позивач не має можливості, оскільки наш водій та автомобіль затримані на кордоні. Так, МПП Пласкоп було оплачено суму штрафу в розмірі 10000.00 злотих та 50.00 злотих за послуги банку. Станом на 19.04.2019 року, 10 050 польських злотих дорівнювало 70918,81 гривень по курсу НБУ за 2019-04-19. Цього ж дня, позивачем був виставлений рахунок відповідачу про оплату № СФ-0000195 від 19.04.2019 року, в який включено 30 000.00 грн. як оплату за понесені витрати при перетині кордону. Як вбачається з платіжного доручення № 240 від 19.04.2019 року на рахунок МПП Пласкоп отримано 30 000.00 грн. від ФОП Ошурко як оплату за понесені витрати при перетині кордону станом на день подання позову, решту понесених витрат у вигляді штрафу в сумі 40 918.81 грн. позивачем від відповідача не отримано.

13. Скаржник наголошує, що виключно експедитор, як організатор перевезення, несе відповідальність за повідомлення перевізника про вантаж, чітке найменування якого він вказує у транспортній заявці, оскільки саме він уповноважений на повну організацію доставка вантажу його клієнтом. У випадку, якщо клієнт уповноважував відповідача перевезти саме вторсировину (відходи), то експедитор мав надати заявку на перевезення відходів тим самим, відповідач зняв би із себе відповідальність за неналежне маркування автомобіля відповідним знаком, і у такому випадку за маркування автомобіля відповідало б МПП Пласкоп , яке мало б забезпечити водія відповідним знаком. За таких обставин, через неналежне виконання своїх обов`язків експедитором призвело до того, що позивач у справі зазнав збитків, а отже позовні вимоги про стягнення є підставними та обґрунтованими.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

14. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства "Пласкоп" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.20р. у справі №918/853/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 01 квітня 2020 року.

15. 26 березня 2020 року судом апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку повідомлено учасників справи що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та установлення на усій території України з 12 березня до 03 квітня карантину та обмеженням допуску до адміністративного приміщення Північно-західного апеляційного господарського суду, в судовому засіданні по справі №918/853/19, яка призначена на 01.04.2020 о 10:30 год., буде розглянуто питання про відкладення розгляду справи. Враховуючи викладене запропоновано уникнути явки в судове засідання 01.04.2020 року та повідомлено про те, що про дату та час наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

16. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 06 травня 2020 року. Витребувано у позивача Малого приватного підприємства "Пласкоп" - належним чином завірені копії договору, заявки, рахунку-фактури, акта виконаних робіт, ТТН/CMR з мокрою печаткою перевізника та відміткою про розвантаження на підставі яких відбулось перевезення сировини в "біг бегах" масою 20 тон, за маршрутом м.Валвейк (Waalwijk) Королівство Нідерландів - м.Житомир Україна для долучення до матеріалів справи. Витребувано у відповідача Фізичної особи-підприємця Ошурко Василя Федоровича - належним чином завірену копію договору про надання відповідачем транспортно-екпедиторської послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" (код 24705171). Витребувано у Житомирській митниці ДФС України - належним чином завірені копії повного пакету документів, які надавались для розмитнення лому і відходів магнію вагою 14740 кг. за Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 19007187 (відправник : Allied Magnesium B.V, Veerweg 9. 5145 NS WAALWIJK. Нідерланди; одержувач : "ОНВІ" компанія, вул. Корольова, 150а, Житомир - Україна 10025; перевізник: МВП "Пласкоп", Україна, 81130, Лівівська обл., Пустомитівський р-н, с.Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд.280).

17. На адресу суду 29.04.2020 року від Фізичної особи-підприємця Ошурко Василя Федоровича надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення Господарського суду Рівненськоі? області від 07.02.2020 року по справі 918/853/19 без змін, а скаргу без задоволення. До даного відзиву відповідачем додано копію договору №10/04/19ТР на транспортне обслуговування від 10.04.2019 року, який укладений між Фіхичною особою-підприємцем Ошурко Василем Федоровичем (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОНВІ (Замовником).

18. В даному відзиві відповідач зазначає, що позивач, був добре обізнаний щодо характеру та особливих властивостей вантажу наданого та отриманого и?ого водієм до перевезення. При наявності зауважень або встановленні якихось недоліків пов`язаних з вантажем його пакуванням, документами на вантаж, які я необхідними для здійснення перевезення, відповідно до умов заявки та вимог чинного законодавства, посадових обов`язків водія вантажного транспортного засобу, працівник позивача, якій діяв від його ім`я повинен був негайно повідомити експедитора перевезення (відповідача), зробити відмітки у супровідних документах або взагалі відмовитись від перевезення. Але всупереч наведеному, водій про наявність обставин, що заважають и?ому здійснити перевезення та виконати умови заявки, експедитора (відповідача) не повідомив. Відмітки у супровідних документах, що є його обов`язком у випадку наявності зауважень щодо невідповідності вантажу, пакування або комплектності документів, водієм також зроблені не були.

19. Таким чином, відповідач не мав інформації щодо обставин, що мали місце на завантажені. Не був обізнаний про наявність або відсутність маркування на транспортному засобі. Не мав інформації щодо комплектності транспортного засобу. Бо все це є обов`язок перевізника.

20. На адресу суду 04.05.2020 року засобами електронного зв`язку від МПП Пласкоп на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2019 надійшли копії акту надання послуг №ОУ-0000195 від 20.04.2019 року, рахунка на оплату №СФ-0000195 від 19.04.2019 року, товарно-транспортної накладної CMR 19007187 від 05 квітня 2019 року, транспортної заявки на перевезення вантажу від 10.04.2019 року.

21. Житомирська митниця ДФС України витребовуваних ухвалою суду від 01.04.2020 року документів станом на день судового засідання 06.05.2020 року суду не направила.

22. В судове засідання 06.05.2018 Мале приватне підприємство "Пласкоп" та Фізична особа-підприємець Ошурко Василь Федорович своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

23. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

24. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

25. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

26. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Малого приватного підприємства "Пласкоп" та Фізичної особи-підприємця Ошурко Василя Федоровича.

27. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

28. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Пласкоп" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.20р. у справі № 918/853/19 змінити у мотивувальній частині, виходячи з наступного.

29. Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2019 року фізичною особою - підприємцем Ошурко Василем Федоровичем (експедитор) та Малим приватним підприємством "Пласкоп" (перевізник) було погоджено транспортну заявку на перевезення вантажу від 10 квітня 2019 року, що є додатком до договору перевезення та згідно якої, перевізник зобов`язався надати послуги з перевезення вантажу: сировина у біг бегах вантажністю 20 тон за маршрутом Валвейк (Нідерланди) - Житомир (Україна)(а.с. 11).

30. Пунктом 3 транспортної заявки сторони погодили, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в CMR. У разі пошкодження втрати або загибелі вантажу перевізник несе відповідальністю в сумі пошкодженого вантажу по цінах вказаних у інвойсі що супроводжує вантаж, а так само вартість його митного очищення і інших витрат згідно з Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів.

31. Згідно пунктом 4 транспортної заявки сторони погодили, що водій повинен обов`язково бути присутнім при завантаженні/розвантаженні та звіряти кількість товару з кількістю яка вказана в документах. Також обов`язково контролювати процес завантаження та розвантаження, розміщення товару по осям у випадку будь-яких зауважень необхідно обов`язково повідомити експедитора і зробити відповідну відмітку у графі CMR на місці завантаження. При відсутності відміток CMR та відсутності перевищення допустимої ваги автопоїзда всі витрати покриваються за рахунок перевізника.

32. 23 квітня 2019 року комендантом прикордонної служби в Корчовій (Республіка Польща) було складено повідомлення перевізнику (МПП "Пласкоп") про те, що 16 квітня 2019 року на автомобільному переїзді Корчова у напрямку виїзду з Польщі в Україну було перевірено автомобільний тягач. На підставі транспортних документів представлених на перевірку встановлено, що водій перевозив товар, що становить відходи за кодом В1010. Внаслідок проведеного огляду встановлено, що перевезення виконувалось без необхідного маркування транспортного засобу. Підтвердження вказаного правопорушення загрожує штрафом в сумі 10 000 злотих(а.с.12-15).

33. Згідно з протоколом контролю №58/Р/РSG та додатком до протоколу контролю встановлено, що 16 квітня 2019 року на автомобільному переїзді прикордонного пункту Корчова у напрямку виїзду з Польщі в Україну було перевірено автомобільний тягач марки Вольво, водій якого виконував міжнародне автомобільне перевезення згідно з пред`явленими для огляду багаторазового дозволу СЕМТ №02245 на багаторазове перевезення речей, фактури №20190412.003 від 12 квітня 2019 року, митної декларації №19007187 від 05 квітня 2019 року, додаток №VII до постанови ЄС №1013/2006 Європейського Парламенту і Ради від 14 червня 2006 року стосовно перевезення відходів, паспорт НОМЕР_1 та свідоцтва реєстрації ТЗ (а.с. 16-18).

34. На підставі транспортних документів представлених на перевірку прикордонною службою Республіки Польща встановлено, що водій перевозив товар, що становить відходи за кодом В1010. Внаслідок проведеного огляду встановлено, що перевезення виконувалось без необхідного маркування транспортного засобу.

35. У зв`язку з наведеним перевізнику виставлено штраф згідно з протоколом контролю в сумі 10 000,00 злотих, який оплачено водієм перевізника 19 квітня 2019 року(а.с. 19-20).

36. Позивач зазначає, що лише тоді йому стало відомо, що автомобіль було завантажено ломом та відходами магнію, тобто вторсировину, хоча згідно з умовами транспортної заявки вантажем повинна бути сировина. Оскільки обов`язок повідомити перевізника про специфіку вантажу покладається на експедитора (відповідача), позивач отримавши повну інформацію про вантаж, оснастив би всіма необхідними знаками, з метою дотримання правил всіх міжнародних перевезень.

37. Позивач зазначає, що у зв`язку з наведеним звернувся до відповідача з рахунком на оплату №СФ-0000195 від 19.04.2019, в який включено 30 000,00 грн. як оплату за понесені витрати при перетині кордону(а.с. 23).

38. Згідно з платіжним дорученням №240 від 19 квітня 2019 року відповідач оплатив позивачу 30 000,00 грн. оплати за транспортні послуги згідно рах. NСФ-0000195 від 19 квітня 2019 року(а.с.24).

39. Однак, як зазначає позивач, станом на час звернення з позовом до суду решту витрат в сумі 40918,81 грн. відповідач не відшкодував, що за твердженнями позивача є підставою для звернення до Господарського суду Рівненської області з цим позовом.

40. Крім того, позивачем додано до позовної заяви примірник міжнародної товарно-транспортної накладної CMR19007187 від 05 квітня 2019 року, з якої вбачається, що 05 квітня 2019 року у місті Ваальвейк, Нідерланди, транспортний засіб перевізника було завантажено ломом та відходами магнію в кількості 35 великих мішків (бігбег) та вагою 14 740 кг., з документами, що додаються вказано Додаток VII (пункт 5 накладної). Однак примірник Додатку VII до вказаної накладної позивач суду першої інстанції не надав. Також у даній накладній зазначено, що відправником є Allied Magnesium B.V. (Нідерланди); одержувачем вантажу: компанія ТОВ "ОНВІ" (Україна); а перевізником: МПП "Пласкоп" (Україна). Місцем розвантаження вантажу зазначено Житомир, Україна. В пункті 19 накладної (Особливі примітки) міститься запис: Вторинна переробка металів та їх сполук (R4)(а.с. 21-22).

41. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

42. Враховуючи характер спору та правовідносини, що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення законодавства, що регулює діяльність з перевезення вантажів та транспортно-експедиторську діяльність.

43. Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.

44. Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева.

45. Відповідно до частин 1, 2 статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

46. В силу дії частини 1 статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

47. Відповідно до частини 2 статті 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

48. Відповідно до статтей 4 та 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується і частина 2 статті 307 ГК України.

49. Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

50. Вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов`язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином(ст. 308 ГК України).

51. У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами)(ст. 920 ЦК України).

52. За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

53. Згідно з ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

54. Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

55. Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

56. Як зазначено вище судом апеляційної інстанції на адресу суду 29.04.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2020 року, яка постановлена з урахуванням вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України від Фізичної особи-підприємця Ошурко Василя Федоровича надійшов відзив до якого відповідачем додано копію договору №10/04/19ТР на транспортне обслуговування від 10.04.2019 року, який укладений між Фізичною особою-підприємцем Ошурко Василем Федоровичем (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОНВІ (Замовником).

57. Згідно даного договору замовник замовляє, в експедитор надає послуги по організації і виконанню перевезень автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях. Розміщення послуги перевезення оформлюється Договором-Заявкою, яке є безумовним та невід`ємним додатком до цього договору, в якій відображені істотні умови кожного перевезення, а саме: найменування вантажоотримувача, маркування, вид та найменування вантажу, розмір та сроки оплати за надані послуги перевезення, пункт доставки, пункт відправлення, місце завантаження, термін подачі автомобіля на завантаження, окремі вказівки замовника, додаткові чи особливі умови перевезення, марка та державні номери автомобіля.(п. 1.1, 1.2 договору №10/04/19ТР)(а.с. 173-

58. Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

59. 10 квітня 2019 року фізичною особою - підприємцем Ошурко Василем Федоровичем (експедитор) та Малим приватним підприємством "Пласкоп" (перевізник) було погоджено транспортну заявку на перевезення вантажу від 10 квітня 2019 року, що є додатком до договору №10/04/19ТР на транспортне обслуговування від 10.04.2019 року та згідно якої, перевізник зобов`язався надати послуги з перевезення вантажу: сировина у біг бегах вантажністю 20 тон за маршрутом Валвейк (Нідерланди) - Житомир (Україна)(а.с. 11).

В даній заявці сторони погодили наступні істотні умови:

- перевізник Пласкоп МПП ;

- марка і держ.№ автомобіля НОМЕР_3 НОМЕР_4 ;

- дані про водія - ОСОБА_1 ;

- адреса завантаження AIIied Magnesium B.V. Veerweg 8;

- адреса розвантаження Житомир, вул . Корольова , 150-а ;

- митне оформлення згідно CMR;

- митне прибуття Житомирська область, с.Оліївка, вул. Садова;

- дата і час завантаження 12.04.2019 0:08:00;

- дата доставки 17.04.2019 0:00:00;

- сума фрахту та умови оплати 1600 EUR;

- пограничний перехід Краківець;

- вага, інформація про вантаж: сировина в біг бегах, 20т.;

- додаткові умови тент без пошкоджень. Водій контролює процес завантаження/розвантаження, правильність розміщення вантажу по осям, кількість місць, цілісність упакування.

60. Згідно пунктів 3, 4 вказаної заявки сторони погодили, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в CMR. У разі пошкодження втрати або загибелі вантажу перевізник несе відповідальністю в сумі пошкодженого вантажу по цінах вказаних у інвойсі що супроводжує вантаж, а так само вартість його митного очищення і інших витрат згідно з Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів. Водій повинен обов`язково бути присутнім при завантаженні/розвантаженні та звіряти кількість товару з кількістю яка вказана в документах. Також обов`язково контролювати процес завантаження та розвантаження, розміщення товару по осям у випадку будь-яких зауважень необхідно обов`язково повідомити експедитора і зробити відповідну відмітку у графі CMR на місці завантаження. При відсутності відміток CMR та відсутності перевищення допустимої ваги автопоїзда всі витрати покриваються за рахунок перевізника.

61. Дана транспортна заявку на перевезення вантажу від 10 квітня 2019 року підписана представниками сторін та скріплена печатками.

62. За твердженнями позивача, які викладені у позовній заяві, МПП "Пласкоп" під час надання послуг з перевезення вантажу, передбаченого заявкою від 10.04.2019 прибувши на пропускний пункт Корчова та після пред`явлення всіх необхідних документів на автомобіль та вантаж митниками Республіки Польща було складено протокол, видано повідомлення та надано відповідне письмове роз`яснення по суті порушення. Внаслідок проведеного огляду встановлено, що перевезення відходів виконувалося без необхідного маркування транспортного засобу.

63. Таким чином МПП Пласкоп було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмір 10000,00 злотих, а автомобіль було затримано до сплати штрафу. 19.04.2019 МПП Пласкоп було оплачено суму штрафу в розмірі 10000,00 польських злотих та 50,00 польських злотих за послуги банку. Станом на 19.04.2019 року 10050 польських злотих дорівнювало 70918,81 грн. по курсу Національного банку України за 19.04.2019.

64. Враховуючи викладене, позивач вважає, що з вини відповідача, який повинен був повідомити перевізника, що автомобіль було завантажено ломом та відходами магнію, тобто вторсировиною , позивачу нанесені збитки передбачені ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України.

65. Однак колегія суддів вважає дане твердження позивача необґрунтованим, оскільки розміщення вантажу по осях транспортного засобу не можливе без фактичної обізнаності щодо самого вантажу, його ваги, об`єму та інших властивостей.

66. Транспортною заявкою на перевезення вантажу від 10 квітня 2019 року підтверджено, що сторони погодили вагу та інформація про вантаж: сировина в біг бегах, 20т..

67. З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд апеляційної інстанції приймає транспортну заявку на перевезення вантажу від 10 квітня 2019 року як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

68. Поряд з цим, згідно пунктів 2.2.1, 2.2.3 договору №10/04/19ТР на транспортне обслуговування від 10.04.2019 року експедитор зобов`язується у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти замовнику підтверджене штампом експедитора Договором-Заявкою з вказівкою водія та державного номера(ів) автомобіля(ів). Забезпечити наявність у водіїв належним чином оформлених документів для безперешкодного виконання перевезень.

69. Таким чином, враховуючи положення вказаного договору, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач після підписання Транспортної заявки на перевезення вантажу від 10 квітня 2019 року був обізнаний з видом вантажу, який необхідно було перевезти відповідно до умов вказаної заявки.

70. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що транспортною заявкою на перевезення вантажу від 10.04.2019, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, передбачено обов`язок перевізника зробити відмітку у відповідній графі CMR за наявності застережень під час завантаження (пункт 4), що підтверджує обов`язок позивача бути обізнаним зі змістом товарно-транспортної накладної.

71. Отже, оскільки спірні правовідносини стосуються перевезення за міжнародним сполученням України - Нідерланди, то до них підлягає застосуванню положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яка вчинена 19.05.56 в м. Женеві (до якої Україна приєдналась згідно з Законом України від 01.08.2006 № 57-V , і яка набрала чинності для України 17.05.07, далі Конвенція).

72. Приписами ст. 10 ЦК України закріплено, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

73. Статтею 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

74. Згідно зі ст. 4 Конвенції, договір перевезення встановлюється вантажною накладною . Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовується положення цієї Конвенції.

75. Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником . Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника (п. 1 ст. 5 Конвенції).

76. У п. 1 ст. 6 Конвенції закріплено дані, які містить вантажна накладна:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім`я та адреса відправника;

c) ім`я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

e) ім`я та адреса одержувача;

f ) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

77. Пунктами 2, 3 ст. 6 Конвенції передбачено, що у випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною .

78. Пунктом 1 ст. 7 Конвенції встановлено, що відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності:

a) даних, зазначених у підпунктах b), d), e), f), g), h) та j) п. 1 ст. 6;

b) даних, зазначених у п. 2 ст. 6;

c) будь-яких інших даних чи інструкцій, що надаються ним для складання вантажної накладної або для включення в неї таких даних.

79. Якщо вантажна накладна не містить заяви, передбаченої у підпункті k) пункту 1 ст. 6, перевізник відповідає за всі витрати, шкоду і збитки , які може зазнати внаслідок такого недогляду особа, яка має право розпоряджатися вантажем (п. 3 ст. 7 Конвенції).

80. За приписами п. 1 ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником .

81. Відповідно до приписів статті 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника. Перевізник несе відповідальність як представник за наслідки втрати чи невірного використання документів, зазначених у вантажній накладній і доданих до неї або наданих в його розпорядження; сума відшкодування, яка сплачується перевізником, не повинна, однак, перевищувати ту, яка підлягала б сплаті у випадку втрати вантажу.

82. Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

83. Частиною 1 ст. 77 ГПК України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

84. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України).

85. Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

86. Вимогами ст. 86 ГПК України закріплено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

87. На підтвердження своїх вимог позивачем додано примірник міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 19007187 від 05 квітня 2019 року, з якої вбачається, що 05 квітня 2019 року у місті Ваальвейк, Нідерланди, транспортний засіб перевізника було завантажено ломом та відходами магнію в кількості 35 великих мішків (бігбег) та вагою 14 740 кг., з документами, що додаються вказано Додаток VII (пункт 5 накладної). Також у даній накладній зазначено, що відправником є Allied Magnesium B.V. (Нідерланди); одержувачем вантажу: компанія ТОВ "ОНВІ" (Україна); а перевізником: МПП "Пласкоп" (Україна). Місцем розвантаження вантажу зазначено Житомир, Україна. В пункті 19 накладної (Особливі примітки) міститься запис: Вторинна переробка металів та їх сполук (R4)(а.с. 21-22).

88. Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що відомості вказані в транспортній заявці на перевезення вантажу від 10.04.2019 року та вказані в CMR 19007187 від 05.04.2019 року щодо дати завантаження вантажу, ваги та інформації про вантаж є різними.

89. Так, зокрема, у транспортній заявці на перевезення вантажу від 10.04.2019 датою завантаження вантажу є 12.04.2019 , а за CMR 19007187 датою завантаження вантажу є 05.04.2019 (пункт 4 вказаної CMR).

90. В заявці від 10.04.2019 у розділі: вага, інформація про вантаж вказано: сировина в біг бегах, 20 т. , а у CMR 19007187 в розділах назва товару та вага-брутто зазначено: лом і відходи магнію, 35 біг бегів, 14740 кг .

91. Також судом враховано, що товарно-транспортна накладна (CMR) 19007187 не містить відомостей щодо умов і розміру оплати, дати одержання вантажу, посилання на транспортну заявку на перевезення вантажу від 10.04.2019 року.

92. Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції не приймається в якості належного доказу у справі товарно-транспортна накладна (CMR) 19007187 як доказ виконання перевізником (МПП Пласкоп , позивачем у цій справі) своїх зобов`язань за надані транспортні послуги з перевезення вантажу за транспортною заявкою на перевезення вантажу від 10.04.2019 року. Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 07.20.2020 року.

93. Враховуючи розбіжність доказів поданих позивачем на підтвердження понесення збитків у вигляді накладення штрафу з вини відповідача під час перевезення вантажу за міжнародним сполученням України - Нідерланди, колегія суддів дійшла висновку до застосування до вказаних обставин положення статті 29 Конвенції.

94. Перевізник не має права посилатися на положення цього розділу (Розділ IV Конвенції "Відповідальність перевізника"), які виключають чи обмежують його відповідальність або які переносять тягар доказу, якщо збиток був викликаний його навмисним правопорушенням або таким неналежним виконанням обов`язків з його боку, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення (пункт 1 статті 29 Конвенції). Те ж саме стосується і тих випадків, коли навмисне правопорушення або неналежне виконання обов`язків вчинено агентом чи службовцем перевізника або будь-якою іншою особою, до послуг якої перевізник звертається для виконання перевезення, під час виконання такими агентами, службовцями чи іншими особами покладених на них обов`язків. Більш того, у такому випадку такі агенти, службовці або інші особи не можуть посилатися відносно своєї особистої відповідальності на положення цього розділу, на які містяться посилання в пункті 1 (пункт 2 статті 29 Конвенції).

95. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку має місце неналежне виконання обов`язків саме з боку перевізника та його працівників, що отримавши відповідну інформацію та документи про характер вантажу та його властивості не вчинили необхідних дій для відповідного маркування транспортного засобу, що здійснював перевезення.

96. Посилання позивача на те, що платіжне доручення №240 від 19 квітня 2019 року, яким відповідач оплатив позивачу 30 000,00 грн. за транспортні послуги згідно рах. NСФ-0000195 від 19 квітня 2019 року(а.с.24)та акт надання послуг №ОУ-0000195 від 20.04.2019 підписаний сторнами є підтвердженням того, що відповідач погодився зі збитками у формі штрафу понесеними позивачем при митному огляді вантажу, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в розділі вказаного платіжного доручення призначення платежу зазначено - оплата за транспортні послуги згідно рах. NСФ-0000195 від 19 квітня 2019 року, а не оплата за понесені витрати при перетині кордону(а.с. 181).

97. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

98. За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України).

99. Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

100. Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

101. Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

102. Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

103. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

104. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

105. Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

106. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

107. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції матеріали справи не містять доказів порушення зобов`язання щодо транспортного перевезення вантажу зі сторони відповідача. Зокрема судом не встановлено вини відповідача, протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та збитками позивача.

108. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність необхідних складових для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

109. За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог МПП "Пласкоп" про стягнення з ФОП Ошурко В.Ф. 40000,00 грн. збитків під час надання послуг з перевезення вантажу згідно транспортної заявки на перевезення вантажу від 10.04.2019.

110. Суд апеляційної інстанції відповідно до ч.3 ст. 269 ГПК України не бере до уваги, лист ТОВ Руптела Україна №03/02 від 19.02.2020 року з додатками, оскільки вказані документи не надавалися суду першої інстанції під час розгляду справи, а отже, не були предметом дослідження та оцінки суду першої інстанції на момент прийняття оскаржуваного рішення у даній справі, і неогрунтована неможливість його подання до суду першої інстанції.

111. Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

112. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

113. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

114. Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

115. Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

116. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що мотивувальну частину оскаржуваного рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2020 року у справі № 918/853/19, слід змінити в його мотивуальній частині з підстав, викладених у цій постанові.

117. Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, тому колегією суддів відхиляються, а апеляційна скарга залишається без задоволення.

118. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Пласкоп" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2020 року у справі № 918/853/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2020 року у справі № 918/853/19 змінити у мотивувальній частині, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У решті рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2020 року у справі № 918/853/19 залишити без змін.

3. Справу №918/853/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" травня 2020 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.