Рішення

від 29.04.2020 по справі 200/12944/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 р. Справа№200/12944/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод до Ясинуватської районної ради Донецької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон , Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними та нечинними рішення, -

за участі представників сторін:

представник позивача - Бичков О.Є.,

представник відповідача - Панченко К.А.,

Мороз Я.С.

від третьої особи 1 - не з`явився,

від третьої особи 2 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ясинуватської районної ради Донецької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон (надалі-товариство), Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області в якому просить суд (з урахуванням уточнень позовних вимог):

- визнати протиправним та нечинним рішення № 959/50-VI від 19.10.18 Ясинуватської районної рада Донецької області про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 276,5 га, яка перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача,

- визнати протиправним та нечинним рішення № 960/50-VI від 19.10.18 Ясинуватської районної рада Донецької області про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 49,1 га, яка перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації проммайданчика.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у нього в постійному користуванні перебувають п`ять земельних ділянок на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та одна земельна ділянка на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів.

З метою отримання вихідних даних для прогнозування можливого податкового навантаження у вигляді плати за земельні ділянки позивачем укладено договір № 331/18У від 30.03.2018 року з товариством на виконання робіт з розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Товариство розробило технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Проте, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок товариством була направлена на адресу відповідача.

Ясинуватською районною радою Донецької області прийняті рішення від 19.10.2018 року № 959/50-VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки для експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача за межами населених пунктів Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та № 960/50-VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки для експлуатації промислового майданчика за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області .

Позивач вважає, що рішення від 19.10.2018 року № 959/50-VI та № 960/50-VI прийняті без дотримання вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про доступ до публічної інформації , Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні та регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та нечинними рішення Ясинуватської районної ради Донецької області від 19.10.2018 року № 959/50-VI та № 960/50-VI.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/12944/19-а за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 листопада 2019 року. Також, ухвалою суду залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року заяву представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод про виправлення описки задоволено. Вважати вірною дату рішення Ясинуватської районної ради Донецької області № 959/50-VI та № 960/50-VI - 19.10.2018 року. Зобов`язано відповідача надати письмові пояснення з відповідними доказами щодо позовних вимог з урахуванням наданої представником позивача заяви про виправлення описки від 27.11.2019 року до суду, та докази направлення їх позивачу та третім особам. Заяву відповідача про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області - задоволено. Залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області.

У підготовчому засіданні 27 листопада 2019 року відкладено розгляд справи до 19 грудня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено Приватному акціонерному товариству Авдіївський коксохімічний завод строк звернення до адміністративного суду з позовом до Ясинуватської районної ради Донецької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон , Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області про визнання протиправними та нечинними рішення, продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання по справі № 200/12944/19-а до 24 січня 2020 року о 12:00 годині.

У підготовчому засіданні 24 січня 2020 року відкладено розгляд справи до 03.02.2020 року о 14:30 годині.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 03.02.2020 року по 07.02.2020 року, розгляд справи відкладено на 10 лютого 2020 року о 14:30 годині.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 19 лютого 2020 року о 10:30 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року витребувано в термін до 10 березня 2020 року від Ясинуватської районної ради Донецької області відповідні докази.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 200/12944/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод до Ясинуватської районної ради Донецької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон , Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області про визнання протиправними та нечинними рішення до 11 березня 2020 року та призначено наступне судове засідання на 11 березня 2020 року о 13:30 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року поновлено провадження у справі №200/12944/19-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року витребувано в термін до 25 березня 2020 року від Ясинуватської районної ради Донецької області відповідні докази.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 200/12944/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод до Ясинуватської районної ради Донецької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон , Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області про визнання протиправними та нечинними рішення до 30 березня 2020 року та призначено наступне судове засідання на 30 березня 2020 року о 13:00 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року поновлено провадження у справі №200/12944/19-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкладено судове засідання по справі № 200/12944/20-а до 27 квітня 2020 року о 16:00 годині.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року забезпечено участь представника відповідача у судовому засіданні, яке відбудеться 27 квітня 2020 року в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 27 квітня 2020 року оголошено перерву до 29 квітня 2020 року о 15:20 годині.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року забезпечено участь представника відповідача у судовому засіданні, яке відбудеться 29 квітня 2020 року в режимі відеоконференції.

29 квітня 2020 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду. Зазначено, що судове рішення у повному обсязі буде виготовлено 08 травня 2020 року.

Відповідач надав письмовий відзив від 22.11.2019 року (т. 1 а.с. 162-164), в обґрунтування якого зазначив, що Ясинуватською районною радою Донецької області 19 жовтня 2019 року не скликалось пленарне засідання сесії та не приймалось рішення № 959/50-VI та № 960/50-VI.

Стосовно прийняття оскаржуваних рішень в супереч регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області, відповідач зазначає, що твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки, листами від 30.01.2019 року № 29/01-22 та 04.03.2019 року № 45/01-22 відповідач інформував позивача, про те що, не маючи власного офіційного печатного видання, інформація розміщується на стенді за адресою фактичного місцезнаходження районної ради та Фейсбук. Зазначає, що згідно з п. 2 рішення Ясинуватської районної ради Донецької області від 27.04.2018 року № 645/36-VI Ясинуватська районна рада Донецької області вийшла зі складу засновників комунального підприємства Редакція газети Ясинуватська нива .

Стосовно порушень вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та посилання на судову практику у подібних правовідносин, відповідач зазначає, що в українській правовій системі не закріплено прецендетного права та наголошує, що судовій практиці розглядаються рішення органу місцевого самоврядування Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель…. , а рішення Ясинуватської районної ради Донецької області Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки… , яке зачіпає права виключно приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод та не є регуляторним актом, як помилково вважає позивач.

На підставі вищевикладеного, Ясинуватська районна рада Донецької області просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем надано письмовий відзив від 09.12.2019 року (т. 1 а.с. 185-187), в обґрунтування якого зазначив аналогічні підстави, які викладені в відзиві на позовну заяву від 22.11.2019 року.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідача (т. 1 а.с. 203-209), в якому зазначено, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки жодним законом України або нормативно-правовим актом не передбачено способу розміщення публічної інформації як її оприлюднення в соціальних мережах, позивач вважає дії відповідача по оприлюдненню проектів та рішень про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок неправомірними. Посилання відповідача про вимушеність розміщування публічної інформації в мережі Фейсбук та шляхом розміщення на дошці оголошень у зв`язку з відсутністю офіційного видання, не відповідає дійсності, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація, про те що, Ясинуватська районна рада Донецької області є єдиним засновником та учасником редакції газети Ясинуватська Нива , тому відповідач мав змогу належним чином оприлюднити публічну інформацію.

Стосовно заперечення щодо різниці в процедурі прийняття рішень Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель…. та рішень Ясинуватської районної ради Донецької області Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки… позивач вважає не суттєвими, оскільки жодним чином не впливає на обґрунтованість позовних вимог оскільки відповідач нехтував як порядком оприлюднення та узгодження нормативного регуляторного акту, так і порядком оприлюднення публічної інформації.

Таким чином, позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області надано письмові пояснення (т. 1 а.с. 226-230) в яких зазначено, що спеціалісти міськрайонного управління в Ясинуватському районі та м. Авдіївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області були залучені для роботи в постійній комісії з питань агропромислового комплексу, регулюванню земельних відносин, охорони навколишнього середовища, раціонального використання земельних і природних ресурсів Ясинуватської районної ради Донецької області для коригування проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області відповідно до наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки, розробленої товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон та наявності позитивних висновків державної експертизи землевпорядної документації від 26.06.2018 року № 316-18 та № 318-18.

Після позитивних висновків постійної комісії, проекти рішень було винесено на розгляд сесії Ясинуватської районної ради Донецької області, які затверджені рішеннями № 959/50-VI та № 960/50-VI від 19.10.2018 року.

Крім того, зазначено, що матеріали до Ясинуватської районної ради Донецької області були передані не представником розробника, а особисто представником приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Карнаушенко Світланою Станіславівною.

Товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон надано письмовий відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 233-234) в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до умов договору № 331/18У від 30.03.2018 року товариство здійснювало виконання робіт з розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Товариством на виконання умов договору розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Листом від 06.05.2019 року № 318/06.05 товариство повідомило позивача про те, що звернулось до Ясинуватської районної ради Донецької області з заявою про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок з точки зору ділового обороту, для надання повного комплексу послуг щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та не мало на меті якимось чином заволодіти майном позивача. Факт випадкового розпорядження технічною документацією із нормативної грошової оцінки земельних ділянок, не може розглядатися як порушення права власності позивача на технічну документацію.

Стосовно інших доводів позивача, які викладені в позовній заяві про підстави для визнання протиправним та нечинним рішень № 959/50-VI та № 960/50-VI від 19.10.2018 року товариство вважає, що позовні вимоги можуть бути обґрунтованими, оскільки прийняття органом влади будь-якого рішення з порушенням встановленої процедури та регламенту є неприпустимим.

Відповідачем надано додаткові письмові пояснення від 07.02.2020 року (т. 2 а.с. 40-45) в яких зазначено, що підставою позову є порушення товариством як суб`єктом господарювання умов господарського договору, при цьому не надає жодних доказів на підтвердження даних обставин.

Стосовно подання розробником технічної документації з нормативної грошової оцінки на погодження відповідача, зазначає, що відповідно до положень Земельного кодексу України, Закону України Про оцінку земель та Закону України Про землеустрій розробники технічної документації із землеустрою зобов`язані подавати її органам місцевого самоврядування як зацікавленим особам, а органи місцевого самоврядування на пленарних засіданнях затверджують таку технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо оприлюднення оскаржуваних рішень зазначено, що відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Згідно зі ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації , доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації : в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідачем оскаржувані рішення були опубліковані на інформаційному стенді, в офіційному друкованому виданні газети Ясинуватська Нива та на власній сторінці у мережі Фейсбук. Крім того, зазначає, що проекти оскаржуваних рішень не підлягають оприлюдненню, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації мають бути оприлюдненні лише ті проекти рішень, що підлягають обговоренню.

Разом з тим, відповідач зазначає, що Карнаушенко С.С. яка є довіреною особою позивача, 02.11.2018 року під підпис отримала завірені належним чином копії оскаржуваних рішень, про що наявні відмітки у картках.

Щодо порушення регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області в частині порядку скликання сесії зазначено, що відповідно до ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Отже, у разі відсутності офіційного веб-сайту, така інформація оприлюднюється у порядку, встановленому ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації , що й було здійснено Ясинуватською районною радою Донецької області.

Стосовно порушення вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні зазначає, що оскаржувані рішення не є регуляторними та не потребують реалізації положень Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , оскільки прийняті щодо конкретних земельних ділянок та які перебувають у постійному користуванні приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод .

З урахуванням викладеного, вважає, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задовольню.

Відповідачем надано додаткові письмові пояснення від 17.02.2020 року (т. 2 а.с. 87-93) в яких зазначено, що згідно рішення Ясинуватської районної ради Донецької області від 27.04.2016 року № 645/36-VI Про реформування комунального підприємства Редакція газети Ясиноватская нива Ясинуватська районна рада Донецької області вирішила вийти зі складу засновників газети. Водночас, згідно з ст. 2 Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом та другий - протягом наступних двох років (тобто з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року). На першому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідач до зазначено переліку не включений.

Таким чином, публікація оскаржуваних рішень в друкованому засобі інформації відбулась у період реформування 30.10.2018 року. Станом на 30.10.2018 року відповідач був учасником даного друкованого засобу масової інформації, у зв`язку з чим, відповідачем дотримано порядок оприлюднення, який встановлений Законом України Про доступ до публічної інформації .

Позивачем надана письмова відповідь на додаткові пояснення відповідача від 19.02.2020 року (т. 2 а.с. 111-112) в яких зазначено, що відповідач робить висновок про правомірність дій товариства та своїх дій, пов`язаних із розпорядженням власністю позивача поза межами волевиявлення власника виключно посилаючись на ст. 28 Закону України Про землеустрій , не враховуючи, що зацікавленою особою в розробці технічної документації із землеустрою є саме позивач, оскільки документація була розроблена та профінансована на замовлення позивача.

Щодо оприлюднення оскаржуваних рішень зазначає, що відповідач ігнорує ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідно до якої проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Стосовно порушення регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області зазначає, що відповідачем не було заявлено заперечень на жодне з порушень, таким чином можна зробити висновок про невідповідність процедурі прийняття спірних рішень та проведення сесії вимогам регламенту.

Щодо порушення вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні зазначає, що єдиним обґрунтуванням відповідача про те, що до спірних правовідносин не застосовується Закон України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності є твердження про визначеність кола осіб на яких розповсюджуються спірні рішення, тому воно не є регуляторним, але з таким твердженням не можна погодитися, оскільки коло осіб на яких розповсюджуються спірні рішення не визначено будь-яким органом в будь-якому документі. Крім того, правові наслідки спірних рішень зачіпають інтереси як позивача, відповідача, органів ДФС, місцеву громаду, розробника документів так і багатьох інших.

Відповідачем надано письмові пояснення від 06.03.2020 року (т. 2 а.с. 135-141) на виконання вимог ухвали від 19.02.2020 року та від 25.03.2020 року (т. 2 а.с. 213-216) на виконання вимог ухвали від 11.03.2020 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00191075, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 101).

Приватному акціонерному товариству Авдіївський коксохімічний завод у постійне користування надано землю прощею 52.1 гектарів під промплощадку, палац культури, техніки і спорту в Орловській сільській раді відповідно до рішення Ясинуватської районної ради народних депутатів від 25.04.1997 року, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ДН № 400071, виданий 12.05.1997 року (т. 1 а.с. 83-84).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ДН № 400073, виданий 12.05.1997 року, приватному акціонерному товариству Авдіївський коксохімічний завод у постійне користування надано землю прощею 276.5 гектарів під золошламонакопичувач, продовідвал і пруд-накопичувач в Красногорівській сільській раді відповідно до рішення Ясинуватської районної ради народних депутатів від 25.04.1997 року (т. 1 а.с. 150-151).

Таким чином у приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод на праві постійного користування наявні шість земельних ділянок.

Між приватним акціонерним товариством Авдіївський коксохімічний завод та товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон 30.03.2018 року було укладено договір № 331/18У про виконання комплексу послуг з оцінки земель, а саме розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки шістьох земельних ділянок (т. 1 а.с. 17-22).

Товариством з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон виконано договір № 331/18У від 30.03.2018 року та розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки шістьох земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (т. 1 а.с. 65-106, 108-158). Крім того, зазначена документація пройшла державну експертизу землевпорядної документації, що підтверджується відповідними висновками (т. 1 а.с. 64, 107).

Листом від 24.07.2018 року № 24/07-1 товариство з обмеженою відповідальністю Інжиніринговий центр Екскон направило на адресу Ясинуватської районної ради технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до статті 23 Закону України Про оцінку земель (т. 1 а.с. 24).

Рішенням Ясинуватської районної ради від 19.10.2018 року № 959/50-VI затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок загальною площею 276,5 га для експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача, що перебувають у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод , на території Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (за межами населених пунктів) з показниками нормативної грошової оцінки: - земельна ділянка № 1 площею 101,8 га в сумі 243493772,40 гривень; - земельна ділянка № 2 площею 168,4 га в сумі 422881771,16 гривень; - земельна ділянка № 3 площею 2,8 га в сумі 6642836,46 гривень; - земельна ділянка № 4 площею 1,7 га в сумі 4539458,03 гривень; - земельна ділянка № 5 площею 1,8 га в сумі 4455310,63 гривень для визначення розміру податку на земельну ділянку (т. 1 а.с. 26).

Рішенням Ясинуватської районної ради від 19.10.2018 року № 960/50-VI затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 49,1 га для експлуатації промислового майданчика, що перебуває у постійному користуванні ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод , на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (за межами населених пунктів) з показниками нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 129580439,09 гривень для визначення розміру податку на земельну ділянку (т. 1 а.с. 25).

Судом встановлено та витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2019 року № 169/0/200-19, № 170/0/200-19, № 171/0/200-19, № 172/0/200-19, № 173/0/200-19, № 174/0/200-19 виданими міськрайонним управлінням в Ясинуватському районі та м. Авдіївці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області підтверджено, що відомості про нормативну грошову оцінку земель внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки (т. 1 а.с. 27-32).

В матеріалах справи наявні докази, щодо оприлюднення вже прийнятих рішень від 19.10.2018 року № 959/50-VI та № 960/50-VI в газеті Ясинуватська Нива , проте відсутні докази, щодо оприлюднення проектів зазначених рішень.

Позивач, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, звернувся до суду з даним позовом, з огляду на порушення процедури прийняття рішень від 19.10.2018 року № 959/50-VI та № 960/50-VI.

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з п. г ст. 10 ЗК України організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів відповідно до цього Кодексу належить до повноважень районних рад у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про землеустрій оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом.

Залежно від призначення оцінки земель проводиться економічна та грошова оцінка земель за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру плати за землю (податку та орендної плати) використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч. 3 ст. 201 ЗК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Правові засади проведення оцінки земель визначає Закон України Про оцінку земель № 1378-IV від 11.12.2003 (далі - Закон України № 1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ст. 3 цього Закону об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Обов`язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок врегульовано статтею 13 Закону України № 1378-IV.

Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 15 Закону України № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 цього Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Статтею 21 цього Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Згідно з ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації № 1808-IV від 17.06.2004 технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є об`єктом обов`язкової державної експертизи.

Статтею 35 цього Закону передбачено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 23 Закону України № 1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель (укладання договору заінтересованими особами), розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Статтею 10 ЗК України також передбачено, що до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить: а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад; в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель; ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; е) вирішення земельних спорів; е-1) встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району; є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За результатами, нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі положень ст. 20 Закону України № 1378-IV складається технічна документація із землеустрою, відповідно до вимог Закону України Про землеустрій .

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (ст. 26 Закону України Про землеустрій ).

Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України Про землеустрій мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою (ст. 7 Закону України Про оцінку земель ).

Згідно ст. 28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями (ст. 20 Закону України № 1378-IV).

Так, відповідно до Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає обов`язковій державній експертизі, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що подається платником податку до контролюючому органу за місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки разом із декларацією такого платника податку, з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок (ст. 20 Закону України № 1378-IV, ст. 288 та ст. 295 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

При цьому, згідно з вимогами ст. 23 Закону України № 1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Тобто, входячи з системного аналізу положень Земельного та Податкового кодексів України, Законів України Про оцінку земель , Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Закону України Про землеустрій , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування можуть виступати лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем на виконання зазначених вимог були прийняті рішення від 19.10.2018 року № 959/50-VI № 960/50-VII.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Відповідно до п.п. 1, 11 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація: розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності; погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України Про землеустрій , щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом пунктів 24, 35 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з частинами першої і другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною третьої статті 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно з ч. 11 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до виключної компетенції районної ради належить питання щодо затвердження на її пленарному засіданні нормативної грошової оцінки.

Крім того, відповідно до статті 21 Закону України від 23.09.1997 №539/97-ВР Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.

Таким чином, рішення відповідача (проект рішення), підлягало обов`язковому оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації.

Як встановлено судом, проекти оскаржуваних рішень від 19.10.2018 року № 959/50-VI № 960/50-VII в друкованих засобах масової інформації не опубліковувалися.

Таким чином, оскаржувані рішення прийняті не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява N 29979/04, пункт 70).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява N 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідачем порушено процедуру підготовки та подальшого прийняття рішення.

Щодо порушення процедури оприлюднення розпорядження про скликання сесії ради та проектів рішення ради, суд зазначає наступне.

Частиною 17 статті 46 Закону №280/97-ВР встановлено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

Згідно з п.п. 4,5 ч. 3 ст. 50 Закону №280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації та інших законів та забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Голова районної, обласної, районної у місті ради відповідно до п. 14 ч. 6 ст. 55 Закону №280/97-ВР забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради.

Згідно Регламенту Ясинуватської районної ради Донецької області VI скликання (надалі - Регламент) порядок діяльності районної ради, її органів, депутатів районної ради і посадових осіб виконавчого апарату визначається Конституцією України, Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про статус депутатів місцевих рад , Про службу в органах місцевого самоврядування , іншими законами та дійсним Регламентом.

У відповідності до статті 2 Регламенту, діяльність районної ради будується на принципах відкритості та гласності роботи Ради, підзвітності і відповідальності перед територіальними громадами його органів і посадових осіб. Інформування населення про виконання програм та з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність як безпосередньо, та і через засоби масової інформації.

Згідно з приписами статті 15 Регламенту, розпорядження про скликання сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, ніж за 20 днів до сесії, а у виняткових випадках не пізніше, ніж за день до сесії з визначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд районної ради.

Відповідно до статті 40 Регламенту, рішення ради з основних питань цілком або у викладі, а нормативно-правового характеру - цілком, доводяться до відома населення через засоби масової інформації та підлягають оприлюдненню на офіційній сторінці Ясинуватської райдержадміністрації на веб-сайті Донецької облдержадміністрації не пізніше десяти календарних днів з дня підписання документа. Рішення ради направляються відповідним підприємствам (об`єднанням), організаціям і установам, посадовим особам і доводяться до відома громадян не пізніше десяти календарних днів з дня затвердження документа.

У газеті Ясинуватська Нива повідомлення, щодо розпорядження голови Ясинуватської районної ради від 05.10.2018 року № 13р Про скликання п`ятдесятої сесії Ясинуватської районної ради VI скликання відсутнє.

Сайту, який зазначений у Регламенті, як офіційний веб-сайт Ради - не існує.

Отже, Ясинуватська районна рада Донецької області недотрималась процедури щодо оприлюднення розпорядження про скликання сесії ради, в порушення вимог Регламенту не розмістила інформацію про скликання сесії ні в газеті Ясинуватська Нива , ні на офіційному веб-сайті Ради.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем не було здійснено оприлюднення проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні позивача.

Таким чином, Ясинуватська районна рада Донецької області порушила вимоги Регламенту Ясинуватської районної ради VII скликання та Закону України Про доступ до публічної інформації та не оприлюднила проекти оскаржуваних рішень до дати його розгляду з метою прийняття, як того вимагає Закон.

Відповідачем в ході розгляду справи жодним чином не спростовані наведені обставини щодо порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень.

Суд також звертає увагу на те, що під час розгляду справи відповідач жодним чином не спростовує доводи позивача щодо не здійснення відповідної процедури прийняття оскаржуваних рішень, а лише посилається на те, що оскаржувані рішення підлягають іншому порядку прийняття.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Одним із елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який ЄСПЛ відносить до загальних принципів європейського права.

Як зазначено в доповіді Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), щодо верховенства права, правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають; держава зобов`язана застосовувати закони прогнозованим і послідовним чином; прогнозованість означає, що закон за можливості має бути оголошений заздалегідь і бути передбачуваним щодо його наслідків.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності. Зокрема, наприклад, у рішенні по справі Ольссон проти Швеції ЄСПЛ вказує, що норма національного закону не може розглядатися як право , якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки, що її може потягнути за собою вчинена дія [10, п. 61].

Крім іншого, у справі Стіл та інші проти Сполученого Королівства Європейський суд з прав людини наголосив, що вимога Конвенції пункту 2 ст. 10 про те, що обмеження здійснення свободи вираження поглядів, яке має бути встановлене законом, є рівнозначною вимозі, передбаченій у пункті 1 ст. 5 про те, що будь-яке позбавлення свободи має бути законним. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови законний та згідно з процедурою, встановленою законом , у пункті 1 ст. 5 зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке позбавлення свободи відповідає меті ст. 5 і не є свавільним.

Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (п. 147 рішення Європейського суду з прав людини у справі Броньовський проти Польщі від 22.06.2004). Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. У національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Гавенда проти Польщі від 14.03.2002, п. 56 рішення Європейського суду з прав людини у справі Аманн проти Швейцаріїї від 16.02.2000).

Також Європейський суд з прав людини у п. 30 рішення у справі Круслена від 24.04.1990 зазначив, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі чи судді нічим не обмеженого дискреційного права суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

У своїх інших рішеннях ЄСПЛ також неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, зокрема у п.31 у справі Ракевич проти Росії (Rakevich v. Russia), у п.109 у справі Церква Бесарабської Митрополії та інші проти Молдови (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova), у п.53 у справі Єлоєв проти України (Yeloyev v. Ukraine) та у п.19 у справі Новік проти України (Novik v. Ukraine).

Крім того, значущість принципу правової визначеності підтверджується практикою Конституційного Суду України. Так, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 суд наголосив на тому, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до свавілля (абзац 2 п.п. 5.4 п. 5 мотивувальної частини). Тобто невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що у практичній площині призводить до різного застосування. Така неврегульованість чи відсутність визначеності в діяльності органів державної влади щодо особи, зокрема забезпечення, додержання чи реалізації прав і свобод людини і громадянина, може мати негативні наслідки і призвести до свавілля.

Також у Рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права: Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинно базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (абзац 3 п.п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини). Так, Конституційний Суд України наголосив на тому, що правовій визначеності відповідатиме встановлення обмежень основних прав людини і громадянина лише за умови забезпечення зрозумілих і передбачуваних для особи наслідків застосування правових норм.

Отже, принцип правової визначеності висуває певні вимоги не тільки до нормативно - правових актів, але й до практики їх застосування. Відповідно до нього суди при здійсненні правосуддя повинні однаково застосовувати відповідні норми права за однакових фактичних умов в аналогічних справах, оскільки за інших умов суди можуть прийняти такі рішення, зміст яких не очікувався жодною з сторін, а це і є правовим свавіллям, що суперечить конституційним принципам верховенства права та правової держави.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що Ясинуватська районна рада Донецької області має діяти лише в рамках, наданих законодавством повноважень.

З огляду на критерії, напрацьовані ЄСПЛ, суд вважає, що Ясинуватьска районна рада Донецької області діяла поза межами встановленими законами України, чим порушила порядок прийняття оскаржуваних рішень.

До того ж, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14.06.2007 року по справі Свято-Михайлівська Парафія проти України наголосив, що в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання. Таким чином, наявна в суб`єкта повноважень свободи дій при прийнятті рішення в межах його повноважень не є абсолютною, а обмежена певними законодавчо встановленими рамками, якими, зокрема, визначаються підстави та необхідні умови прийняття певного рішення, зміст цього рішення, його альтернативні варіанти, а також перелік дій, які повинна вчинити особа для отримання певної вигоди внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення.

У пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення у правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом ч. 2 ст. 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, Ясинуватською районною радою Донецької області всупереч ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України порушено процедуру та порядок прийняття оскаржуваних рішень.

Разом з тим, суд зазначає, що чинним законодавством, з урахуванням особливостей окремих видів актів, встановлено способи судового захисту.

Так, згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці пов`язує визначення ефективного судового захисту саме з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Зрештою, враховуючи вищезазначене та положення п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України рішення № 959/50-VI від 19.10.18 Ясинуватської районної рада Донецької області про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 276,5 га, яка перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача та рішення № 960/50-VI від 19.10.18 Ясинуватської районної рада Донецької області про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 49,1 га, яка перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод для виробничих потреб з експлуатації проммайданчика, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Стосовно твердження представника відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

З урахуванням вищезазначеного за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду з позовом не може обмежуватися шістьма місяцями. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.03.2019 року у справі №712/8985/17.

Крім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено строк звернення до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з врахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3842,00 гривень, що документально підтверджується платіжним дорученням № 4500041666 від 31.10.2019.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3842,00 гривень підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись статтями 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (код ЄДРПОУ 00191075, юридична адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1) до Ясинуватської районної ради Донецької області (код ЄДРПОУ 25598760, юридична адреса: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, вул. Первомайська, буд. 12), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон» (код ЄДРПОУ 35951322, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 22/8), Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39767332, юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 16) про визнання протиправними та нечинними рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватської районної ради Донецької області № 959/50-VI від 19 жовтня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Красногорівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 276,5 га, яка перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» для виробничих потреб з експлуатації золошламонакопичувача, породовідвалу, пруданакопичувача.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватської районної ради Донецької області № 960/50-VI від 19 жовтня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області загальною площею 49,1 га, яка перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» для виробничих потреб з експлуатації проммайданчика.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватської районної ради Донецької області (86020, Донецька область, Ясинуватський район, селище міського типу Очеретине, вул. Первомайська, будинок 12, код ЄДРПОУ 25598760) на користь приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191075) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) 00 копійок.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні в режимі відеоконференції 29 квітня 2020 року в присутності представників сторін, що з`явилися.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Кочанова