Рішення

від 02.12.2008 по справі 2-191/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-191/2008р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2 грудня 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.

при секретарі     Самохіній О.О.

за сторін, представників сторін ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 В»ячеславовича,   третя особа на стороні відповідача виконавчий комітет Луцької міської ради    про знесення самочинного будівництва,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача виконком Луцької міської ради про знесення самочинного будівництва, вказавши на ті обставини, що згідно рішення Луцької міської ради № 2/2 2 від 26.07.2002 року " Про передачу громадянам міста земельних ділянок у власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд" вирішено передати громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3В, ОСОБА_4, жителям ІНФОРМАЦІЯ_1 у спільну сумісну власність земельну ділянку - при будинкову територію. На підставі даного рішення видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Позивач вказала, що ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 08.06.2001 року і почав самочинно проводити добудову до придбаної квартири .

Рішення Луцької міської ради № 2/2 2 від 26.07.2002 року " Про передачу громадянам міста земельних ділянок у власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд" і виданий на підставі вказаного рішеня Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку скасовано.

31.03.2006 року виконком Луцької міської ради прийняв рішення № 147, яким дозволив ОСОБА_3 провести розширення власної частини житлового будинку на приватизованій земельній ділянці по вулиці Чекаліна, 6/1 м.Луцька.

Після скарг позивачки виконком 18.01.2007 року прийняв рішення № 25-3, яким скасував своє рішення № 147 від 31.03.2006 про дозвіл відповідачу на проведення розширення його частини житлового будинку шляхом добудови.

Незважаючи на скасування рішення виконкому про дозвіл на будівництво ОСОБА_3 на даний час без відповідних дозволів продовжує самочинне будівництво: побудував фундамент для розширення своєї частини квартири. Своїми діями відповідач порушує права позивача як співвласника будинку та коритсувача земельної ділянки.

ОСОБА_2 вказала, що будівницво відповідачем фундаменту самочинне, права власності у нього на розпочату добудову немає, а тому слід зобов»язати відповідача знести вказану добудову.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Додатково пояснила, що рішення Луцької міської ради № 2/2 від 26.07.2002 року « Про передачу громадянам міста земельних ділянок у власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд" в частині п. 102 додатку даного рішення про затвердження громадянам міста технічної документації зі складання державного акту направо власності на землю по вул.  Чекаліна, 6 у м.Луцьку, а саме: громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3В, ОСОБА_4 згідно постанови Луцького міськрайонного суду від 17.01.2008 року визнано нечинним і скасовано. Державний акт на землю, який видано на підставі рішення Луцької міької ради, також судом скасовано.

На даний час відповідач не зносить самочинно побудованого фундаменту, що дає позивачці підстави вважати, що в майбутньому ОСОБА_3 побудує добудову до квартири, що буде створювати позивачці перешкоди у користуванні своє ю квартирою.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що оскільки фундамент побудовано без дозволу виконкому, то він вважаєтьяс самочинним. При вирішенні справи покладається на погляд суду, оскільки рішення міської ради про дозвіл на будівництво скасоване.

Відповідач ОСОБА_3, не визнавши позову, пояснив, що розпочав будівництво фундаменту з дозволу виконкому. Однак позивач постійно пише скарги в різні інстанцій і виконком відмінив рішення про дозвіл на добудову. На даний час він ніяких робіт не проводить. Попереднє рішення суду про звільнення від фундаменту водогону виконане. Жодних перешкод позивачці він не створює. Просив у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши документи справи суд прийшов до висновку про безпідставність заявленого позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого прооекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що згідно рішення Луцької міської ради № 2/2 2 від 26.07.2002 року " Про передачу громадянам міста земельних ділянок у власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд" вирішено передати громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3В, ОСОБА_4, жителям ІНФОРМАЦІЯ_1 у спільну сумісну власність земельну ділянку - при будинкову територію. На підставі даного рішення видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

31.03.2006 року виконком Луцької міської ради прийняв рішення № 147, яким дозволив ОСОБА_3 провести розширення власної частини житлового будинку на приватизованій земельній ділянці по вулиці Чекаліна, 6/1 м.Луцька.

Після скарг позивачки виконком 18.01.2007 року прийняв рішення № 25-3, яким скасував своє рішення № 147 від 31, 03.2006 про дозвіл відповідачу на проведення розширення його частини житлового будинку шляхом добудови.

Рішення Луцької міської ради № 2/2 від 26.07.2002 року « Про передачу громадянам міста земельних ділянок у власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд" в частині п. 102 додатку даного рішення про затвердження громадянам міста технічної документації зі складання державного акту направо власності на землю по вул.  Чекаліна, 6 у м.Луцьку, а саме: громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3В, ОСОБА_4 згідно постанови Луцького міськрайонного суду від 17.01.2008 року визнано нечинним і скасовано. Державний акт на землю, який видано на підставі рішення Луцької міької ради, також судом скасовано.

Отже, на даний час власником землі, на якій розташований спірний фундамент, є Луцька міська рада.

Згідно ст. 376 ч.4 ЦК України якщо власник ( користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права

інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постанвоити рішення, яким зобов»язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов»язана відшкодувати витрати, пов»язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Проаналізувавши вищенаведене в сукупності, зокрема ті обставини, що власником землі, де розміщений фундамент під розширення квартири відповідача, є Луцька міська рада, яка з позовом про знесення самочинної побудови не звертається; будівництво спірного фундаменту ОСОБА_3 почав з дозволу міської ради; позивачка не навела доказів, що спірний фундамент будь-яким чином порушує її права, а тому позов ОСОБА_2 про зобов»язання ОСОБА_5 знести самочинно розпочату добудову по вул.  Чекаліна, 6/1 м.Луцька безпідставний і не обгрунтований жодними доказами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст.376, 386 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача виконавчий комітет Луцької міської ради про знесення самочинного будівництва відмовити із-за безпідставності.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.