Ухвала

від 08.05.2020 по справі 363/5273/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 травня 2020 року

м. Київ

справа № 363/5273/18

провадження № 61-5330ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргувиконуючого обов`язки прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року в справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , третя особа - державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння ,

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

18 березня 2020 року виконуючий обов`язки прокурора Київської області надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року . Повний текст постанови апеляційного суду складено 10 лютого 2020 року.

В касаційній скарзі виконуючий обов`язки прокурора Київської області просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 березня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_22

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_22 від 30 березня 2020 року касаційну скаргу виконуючого обов`язки прокурора Київської області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 20 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме - для надання документа на підтвердження доплати судового збору.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинського В. А. Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13 квітня 2019 року № 1006/0/226-20, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_22 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-5330ск20.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 квітня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

У встановлений суддею строк виконуючий обов`язки прокурора Київської області надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду пояснення щодо сплаченого судового збору в розмірі 7 048 грн, відповідно до платіжного доручення від 24 березня 2020 року № 600.

За подання касаційної скарги на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року судовий збір підлягає сплаті за вимогу майнового та вимогу немайнового характеру (визнання недійсним розпорядження та витребування з незаконного володіння земельних ділянок).

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт другий пункту першого частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становить 1 762 грн.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Отже, за вимогу немайнового характеру необхідно сплатити 3 524 грн.

Як убачається загальна вартість спірних земельних ділянок, площею 1,8740 га становить 49 087 грн 73 коп., а тому за вимогу майнового характеру необхідно сплатити 3 524 грн.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року становить 7 048 грн.

Нормами статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Вказану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження і виконуючим обов`язки прокурора Київської області заявлено клопотання про поновлення цього строку, з посиланням на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано лише 17 лютого 2020 року, що підтверджується копією розписки про отримання копії постанови Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

В касаційній скарзі виконуючий обов`язки прокурора Київської області вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і як на підставу касаційного оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, та зазначає, що судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 368/1158/16-ц, від 30 січня 2018 року в справі № 707/2192/15-ц, від 21 лютого 2018 року в справі № 488/5476/14-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 361/6829/16, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14, від 30 травня 2018 року в справі № 368/1158/16-ц, від 08 лютого 2018 року в справі № 359/9596/15-ц, від 06 лютого 2018 року в справі № 363/1003/15-ц, постановах Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року в справі № 6-212цс14, від 30 вересня 2015 року в справі № 6-196цс15, від 21 січня 2015 року в справі № 6-224 цс15, від 20 березня 2013 року в справі № 6-13цс13, від 07 вересня 2016 року в справі № 6-1030цс16, від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2510цс15, від 21 січня 2015 року в справі № 6-224цс14, від 22 квітня 2015 року в справі № 6-65цс15.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження).

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою виконуючого обов`язки прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 390, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити виконуючому обов`язки прокурора Київської області строк на касаційне оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року .

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою виконуючого обов`язки прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року .

Витребувати з Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу № 363/5273/18 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , третя особа - державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння .

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали, але не пізніше 08 червня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська