Постанова

від 13.05.2020 по справі 360/701/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року справа №360/701/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участі представника позивача Скиби В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 р. (у повному обсязі складено 20 березня 2020 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/701/20 (головуючий І інстанції суддя С.В. Борзаниця) за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо узагальнення матеріалів по відкликанню депутатів Сєвєродонецької міської ради, складання протоколу № 5 від 13 лютого 2020 року та відправлення листа до політичної партії щодо відкликання депутата за народною ініціативою; зобов`язати відповідача розглянути питання про припинення ініціативи щодо відкликання депутатів Сєвєродонецької міської ради (т. 1 а.с. 26-28).

Разом з адміністративним позовом подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області, в якій позивач просив заборонити відповідачу та іншим суб`єктам приймати юридичні акти на підставі протоколу № 5 від 13 лютого 2020 року про узагальнення підсумків перевірки відповідності документів, переданих до комісії офіційним представником ініціативної групи при ініціюванні депутата Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_1 вимогам ст.ст. 38-40 Закону України Про статус депутатів місцевих рад (т. 1 а.с. 1).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 березня 2020 року (т. 1 а.с. 7).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у задоволенні заяви позивача відмовлено (т. 1 а.с. 23-25).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19 березня 2020 року (т. 1 а.с. 52-54).

03 березня 2020 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію рішення відповідача від 13 лютого 2020 року, письмово оформлене у вигляді постанови, про звернення до вищого керівного органу партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка-Солідарність ) щодо відкликання депутата Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою; заборонити керівному органу партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка-Солідарність ) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/701/20 розглядати звернення Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області про відкликання депутата Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою; заборонити відповідачу до набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/701/20 приймати рішення про визнання обраним замість ОСОБА_1 наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка-Солідарність ) (т. 1 а.с. 55-57).

05 березня 2020 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 задоволено.

Зупинено дію рішення Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області від 13.02.2020, письмово оформлене у вигляді постанови, про звернення до вищого керівного органу партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка - Солідарність ) щодо відкликання депутата Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою.

Заборонено вищому керівному органу партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка - Солідарність ) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/701/20 розглядати звернення Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області про відкликання депутата Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою.

У разі прийняття вищим керівним органом партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка - Солідарність ) рішення про відкликання депутата Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою, заборонити Сєвєродонецькій міській виборчій комісії Луганської області до набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/701/20 приймати рішення про визнання обраним замість ОСОБА_1 наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка - Солідарність ).

Вирішено питання судових витрат (т. 1 а.с. 72-75).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову у справі № 360/701/20 відмовлено (т. 1 а.с. 188-190).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 20 березня 2020 року та скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, ужиті ухвалою суду від 20 березня 2020 року.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що постанова Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області не має зобов`язального характеру для позивача. Безпосередньо вказане звернення не є рішенням про відкликання депутата, а є лише підставою для розгляду відповідного питання вищим керівним органом партії. Також вказана постанова не є підставою для прийняття вищим керівним органом партії рішення про відкликання депутата за народною ініціативою.

Апелянт звертає увагу на те, що заявник належним чином не обґрунтовує та не надає докази на підтвердження того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння постановою шкоди його правам, свободам, інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач до судового засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За унормуванням частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 статті 154 КАС України).

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В силу приписів частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить зупинити дію рішення відповідача від 13 лютого 2020 року, письмово оформлене у вигляді постанови, про звернення до вищого керівного органу партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка - Солідарність ) щодо відкликання депутата Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою; заборонити керівному органу партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка-Солідарність ) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/701/20 розглядати звернення Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області про відкликання депутата Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою; заборонити відповідачу до набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/701/20 приймати рішення про визнання обраним замість ОСОБА_1 наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії Європейська солідарність ( Блок Петра Порошенка-Солідарність ) (т. 1 а.с. 55-57).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, зі спірної ухвали вбачається, що судом не було наведено зазначених вище мотивів, а лише здійснена оцінка ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року, якою задоволено заяву про забезпечення позову.

Як вже зазначалось раніше, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо узагальнення матеріалів по відкликанню депутатів Сєвєродонецької міської ради, складання протоколу № 5 від 13 лютого 2020 року та відправлення листа до політичної партії щодо відкликання депутата за народною ініціативою; зобов`язати відповідача розглянути питання про припинення ініціативи щодо відкликання депутатів Сєвєродонецької міської ради (т. 1 а.с. 26-28).

За приписами ст. 41 Закону України Про статус депутатів місцевих рад після завершення збирання підписів, але не пізніше дня закінчення строку збору підписів, передбаченого частиною другою статті 40 цього Закону, заповнені підписні листи збираються офіційним представником ініціативної групи, прошиваються та скріплюються підписами офіційного представника та не менше трьох членів ініціативної групи із зазначенням кількості зібраних підписів та не пізніш як на другий день разом з протоколом зборів виборців, що утворили відповідну ініціативну групу, передаються до відповідної територіальної виборчої комісії.

Голова, а у разі його відсутності - заступник голови, а у разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії, не пізніше наступного дня з дня отримання підписних листів та протоколу зборів виборців, скликає засідання комісії для організації перевірки отриманих матеріалів

На цьому засіданні територіальна виборча комісія перевіряє дотримання вимог статей 38-40 цього Закону при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, правильність оформлення підписних листів, кількість підписів, що встановлена частиною першою статті 40 цього Закону, а також із залученням органів ведення Державного реєстру виборців здійснює перевірку достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, та із залученням правоохоронних органів - вибіркову перевірку їхніх підписів (не менше 10 відсотків від загальної кількості) у такі строки:

1) у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради - протягом десяти днів з дня отримання матеріалів;

2) у разі відкликання депутата районної, міської (міста обласного значення), районної в місті ради - протягом двадцяти днів з дня отримання матеріалів;

3) у разі відкликання депутата обласної, Київської, Севастопольської міської ради - протягом тридцяти днів з дня отримання матеріалів.

При встановленні на підставі підписних листів кількості виборців, які підтримали пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, не враховуються підписи окремих виборців:

1) у разі відсутності у підписному листі всіх або окремих відомостей про виборця, який підтримує своїм підписом відкликання депутата місцевої ради, передбачених формою підписного листа, а також виявлення недостовірних відомостей про виборця;

2) записи та підписи, вчинені замість виборця іншою особою;

3) вчинені особою, яка не є виборцем відповідного багатомандатного, одномандатного виборчого округу або на день вчинення підпису не мала права голосу;

4) якщо підписи вчинені виборцем декілька разів;

5) якщо підпис вчинено виборцем з порушенням встановленого цим Законом строку.

При встановленні на підставі підписних листів кількості виборців, які підтримали відкликання депутата місцевої ради, не враховуються підписні листи:

1) якщо підписи виборців зібрані особою, яка не є членом відповідної ініціативної групи та/або на день збору підписів не мала права голосу;

2) у яких відсутні відомості або які містять недостовірні відомості про особу, яка збирала підписи виборців;

3) у яких підписи громадян України зібрані у місцях, визначених частиною п`ятою статті 40 цього Закону

4) які не відповідають встановленій формі.

За результатами перевірки територіальна виборча комісія узагальнює підсумки збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, про що складається відповідний протокол.

Якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою дотримано вимоги статей 38-40 цього Закону, оформлення підписних листів та кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, відповідає вимогам цього Закону, територіальна виборча комісія приймає рішення про відкликання депутата за народною ініціативою (у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування) або про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою не дотримано вимоги статей 38-40 цього Закону та/або оформлення підписних листів або кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, не відповідає вимогам цього Закону та/або ініціативна група у встановлені цим Законом строки не подала до територіальної виборчої комісії підписні листи та протокол зборів виборців або подала їх після спливу встановлених строків, відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради.

Вищий керівний орган партії відповідно до статуту партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї ініціативи.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

На підставі рішення вищого керівного органу партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, за народною ініціативою, а у випадку якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною шостою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня отримання/прийняття відповідного рішення зобов`язана у порядку, передбаченому законом про місцеві вибори, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному одномандатному виборчому окрузі.

Таким чином, постанова Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області не має зобов`язувального характеру для позивача, а є лише підставою для розгляду відповідного питання відповідним органом.

Тобто, позивачем не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та не обґрунтовано причини неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.

Згідно ст. 157 КАС України суд зауважує, що позивачем не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та не обґрунтовано причини неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення :

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 292, 293, 310, п. 4 ч. 1 ст. 317, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 р. - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 р. у справі № 360/701/20 - скасувати.

Скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, встановлені ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року у справі № 360/701/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення складено 18 травня 2020 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко