Рішення

від 18.05.2020 по справі 640/23064/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 травня 2020 року справа №640/23064/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент (далі по тексту - позивач, ТОВ Фін-Інвест Менеджмент ) до 1. Міністерства культури України (далі по тексту - відповідач 1) 2. Міністерства культури та інформаційної політики України (далі по тексту - відповідач 2) про 1) визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури України щодо не розгляду заяви ТОВ Фін-Інвест Менеджмент на отримання дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць від 29 серпня 2019 року №29-08 (вх. №1571/0/60-19 від 02 вересня 2019 року) та не видачі дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць з метою будівництва об`єкта Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Старонаводницька, 42-44 у Печерському районі міста Києва на підставі вказаної вище заяви; 2) зобов`язання Міністерства культури, молоді та спорту України видати керівнику ТОВ Фін-Інвест Менеджмент дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць з метою будівництва об`єкта Будівництво багатофункціонального комплексу на вул . Старонаводницька, 42-44 у Печерському районі міста Києва на підставі заяви В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року у справі №640/23064/19 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Міністерства культури України щодо не розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент на отримання дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць від 29 серпня 2019 року №29-08 (зареєстрована 02 вересня 2019 року за вх. №1571/0/60-19) та не видачі дозволу на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць з метою будівництва об`єкта Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Старонаводницька, 42-44 у Печерському районі міста Києва на підставі вказаної заяви; зобов`язано Міністерство культури, молоді та спорту України видати Товариству з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць з метою будівництва об`єкта Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Старонаводницька, 42-44 у Печерському районі міста Києва на підставі заяви від 29 серпня 2019 року №29-08 (зареєстрована 02 вересня 2019 року за вх. №1571/0/60-19); стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури, молоді та спорту України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року замінено назву відповідача - Міністерство культури, молоді та спорту України на - Міністерство культури та інформаційної політики України.

30 березня 2020 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) представником позивача подано заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у якій просить вирішити питання щодо стягнення з Міністерства культури України та Міністерства культури, молоді та спорту України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент витрат на професійну правничу допомогу.

Після ухвалення судового рішення у справі №640/23064/19, до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить стягнути з Міністерства культури та інформаційної політики України на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 27 квітня 2020 року; в судове засідання учасники справи не прибули, у зв`язку із чим, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подану позивачем заяву та додаткові докази, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд встановив, що питання про судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року не вирішувалось, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та від 22 грудня 2018 року у справі №826/856/18.

Отже, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду наступні документи:

- оригінал ордеру на надання правової допомоги від 16 квітня 2020 року №1028787;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29 лютого 2016 року №001129;

- копію договору про надання правової допомоги від 24 червня 2019 року;

- копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 11 листопада 2019 року;

- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 27 березня 2020 року по договору про надання правової допомоги від 24 червня 2019 року, складеного сторонами договору про надання правової допомоги щодо виконання робіт (надання послуг) з підготовки позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва;

- копію рахунку на оплату від 31 березня 2020 року №30 на суму 20 000,00 грн.;

- оригінал платіжного доручення від 09 квітня 2020 року №2022057 з відміткою банку на оплату послуг згідно рахунку на оплату від 31 березня 2020 року №30 на суму 20 000,00 грн.

Зазначені докази підтверджують, що позивач поніс документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Частинами п`ятою та сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає про відсутність підстав сумніватися у співмірності понесених витрат, а відповідач розмір витрат на професійну правничу допомогу та їх співмірність не заперечує.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Оскільки Міністерство культури України вже не отримує бюджетних асигнувань в стані припинення, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури та інформаційної політики України.

Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити .

2. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури та інформаційної політики України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фін-Інвест Менеджмент (03150, вул. Велика Васильківська, буд. 77-А; ідентифікаційний код 34809131);

Міністерство культури України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 19; ідентифікаційний код 37535703);

Міністерство культури та інформаційної політики України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код 43220275).

Суддя В.А. Кузьменко