Постанова

від 21.05.2020 по справі 922/2536/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Справа № 922/2536/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.

без виклику сторін

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС - ВБ" м.Харків (вх. №2079 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 року у справі № 922/2536/18 (суддя - Лаврова Л.С., ухвалене в м. Харків 03.06.2019 об 11:04 год, повний текст складено 10.06.2019 року)

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №5, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС - ВБ", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Державна служба України з безпеки на транспорті, м.Київ

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ", в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" (код ЄДРПОУ 33607056, 61001, Харківська обл., м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 92 А, корпус В, кімната 1101) в дохід державного бюджету України (р/р 31212216020002, одержувач УК у м. Харкові, код ЄДРПОУ 37999649, банк отримувача: 22160100), плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 29261,50 грн.

Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 у позовній заяві посилався на те, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Разом з тим, законодавством не передбачено механізму стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення до суду з позовом про таке стягнення, а несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, в результаті чого порушуються інтереси держави. Враховуючи вищенаведене, прокурор вважає, що у нього наявні підстави для звернення до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів держави.

Позивач у позовній заяві посилався на те, що відповідачем надавалися послуги з внутрішніх вантажних перевезень товару, з перевищенням параметрів, без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: за відсутності дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням великовагових параметрів, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, про що складено акт №0010279 від 31.05.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з розрахунокрм плати за проїзд, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0023279 від 31.05.2018.

Позивач посилався на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем у добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки несплачена, тому набула статусу заборгованості перед бюджетом України та підлягає стягненню з відповідача.

Позивач зазначив, що несплата заявленої у позові суми спричиняє ненадходження до бюджету коштів, а також завдає шкоди соціально-економічному розвитку держави.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2018 у справі № 922/2536/18 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну службу України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 14, ідентифікаційний код 39816845).

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" (код ЄДРПОУ 33607056, 61001, Харківська обл., м. Харків, вулиця Плеханівська, будинок 92 А, корпус В, кімната 1101) в дохід державного бюджету України (р/р 31212216020002, одержувач УК у м. Харкові, код ЄДРПОУ 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998, код бюджетної класифікації: 22160100) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 29261,50 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Суд першої інстанції, посилаючись на приписи статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги", зазначив, що визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах докази, дійшов висновку, що ОСОБА_1, виконуючи завдання відповідно до доручення начальника Управління, є уповноваженим на здійснення заходів державного контролю та нагляду на автомобільному транспорті, в тому числі і габаритно-вагового контролю. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що станом на момент використання вагового обладнання у Укртрансбезпеки наявні всі передбачені Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" документи на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030E-AS2-PWIA серійний номер приладу 423.

Суд першої інстанції, посилаючись на спільний наказ Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, зокрема, підпункт 5 пункту 4, зазначив, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та сума плати за проїзд відповідають Порядку № 879.

Суд першої інстанції також послався на те, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, однак несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, тому у прокурора наявні підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави про стягнення в дохід державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 29261,50 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без наведення та обґрунтування мотивів ухваленого рішення.

Апелянт посилається на те, що господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні обмежився викладенням позицій учасників справи, не навів мотивів, якими обгрунтоване ухвалене рішення, не зазначив доказів, які враховує чи відхиляє, а, відповідно, і мотиви їх врахування чи відхилення. Крім того, суд першої інстанції не зазначив: норми права, якими керувався під час ухвалення оскаржуваного рішення; норми права, на які посилалися сторони; мотиви застосування чи незастосування норм права.

Апелянт вважає, що позов прокурора є безпідставним, необґрунтованим, обставини справи не відповідають дійсності, оскільки проведення габаритно-вагового контролю, належного ТОВ "Будсервіс-ВБ" автомобіля, здійснено посадовими особами Укртрансбезпеки у Харківській області з порушенням вимог чинного законодавства (без використання методики зважування, без повірки зважувального приладу, без надання водієві транспортного засобу документів за результатами габаритно-вагового контролю, без тимчасового затримання та обмеження руху транспортного засобу, за відсутності уповноважених осіб), а наведений у позові розрахунок є неправильним, зокрема, базується на припущеннях.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна служба України з безпеки на транспорті вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура Харківської області вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта є безпідставними та не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Зазначає, що посилання відповідача в якості підстави для скасування рішення першої інстанції на відсутність методики зважування чи будь-якої іншої методики для здійснення габаритно-вагового контролю є необґрунтованими, оскільки законодавством не передбачено необхідність застосування такої методики. Разом з тим, у Укртрансбезпеки наявні всі передбачені Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність документи на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, повірка якого проводиться через рік після введення в експлуатацію.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді члена колегіїї Лакізи В.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Шутенко І.А., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 у справі № 922/2536/18 зупинено апеляційне провадження у справі № 922/2536/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" б/н від 01.07.2019 на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №926/16/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 у справі № поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" б/н від 01.07.2019 на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18.

Вирішено продовжити розгляд справи з 22.04.2020 без повідомлення учасників справи.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до направлення від 29 травня 2018 року №029313, виданого начальником Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Харківській області, старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Волковим Д.В. та старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті Троневич О.А. 31 травня 2018 року на пересувному пункті габаритно-вагового контролю на автодорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський 516 км було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу АС 3251/2 КОБАЛЬТ реєстраційний НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДСЕРВІС-ВБ" на праві власності, за результатами якого складено Акт № 0010279 від 31.05.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також Довідку № 00023279, в яких зафіксовано наступні вагові параметри зазначеного вище автомобіля: нормативно допустима повна маса становить 40 т; фактична повна маса - 35,32 т; нормативно допустиме навантаження на вісь становить 11т, 8т, 8т; фактичне навантаження на осі - 7,155т, 14,065т, 14,100т.

Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом № 16 Робочої наради Управління Укртрансбезпеки у Харківській області від 26.12.2017 року доручено, зокрема, ОСОБА_1 - старшому державному інспектору відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті, після проходження навчання щодо роботи нових комплексів габаритно-вагового контролю, здійснювати заходи державного контролю та нагляду на автомобільному транспорті шляхом проведення рейдових перевірок, в тому числі заходів габаритно-вагового контролю. Згідно копії диплому, наявної в матеріалах справи.

ОСОБА_1 у 2003 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Транспортні системи" та здобув кваліфікацію інженера-транспортника, тому, виконуючи завдання відповідно до доручення начальника Управління, він уповноважений на здійснення заходів державного контролю та нагляду на автомобільному транспорті, в тому числі, і габаритно-вагового контролю.

За змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879.

За приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваженнями щодо затримання транспортного засобу в порядку ст. 265-2 КУпАП наділені виключно органи Національної поліції України, тобто, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів.

На підставі вищезазначених документів габаритно-вагового контролю, Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів до акту від 31.05.2018 року №0010279, згідно з яким ТОВ "БУДСЕРВІС-ВБ" нарахована плата за проїзд в сумі 962,55 євро.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Управління Укртрансбезпеки в Харківській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Відповідно до положень от. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно з п. З Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", габаритно - ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку № 879, габаритно - ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 926/16/19 дійшла до висновку, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Враховуючи, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення до суду з позовом про стягнення, а також те, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, в результаті чого порушуються інтереси держави, у прокурора виникають всі підстави для звернення до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів держави.

Як вже зазначалося вище, керівник Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" про стягнення в дохід державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 29261,50 грн.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 № 1567, вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пп.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують 1 з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

У пункті 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Відповідно до п. 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 22.5 Правил № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в період з 28.05.2018 по 03.06.2018 та відповідно до направлення на перевірку № 029313 від 29.05.2018, на 516 км а/д "Київ - Харків - Довжанський" проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Відповідно до п. З, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013, був зупинений транспортний засіб марки АС модель 3251/2 Кобальт реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить та використовується відповідачем.

За результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу (чек № 251 від 31.05.2018) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області встановлено, що навантаження на здвоєну ось складає 28,165 тон при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 16 тон.

Як вже було зазначено, законодавчо встановлена похибка становить 2%, тому транспортний засіб вважається невеликоваговим лише при навантаженні на здвоєні осі - 16,320 т.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, складено Довідку № 0023279 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.05.2018 та Акт № 0010279 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.05.2018.

Відповідно до формули, наведеної у п. 30-31 Порядку № 879, здійснено розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу (Акт № 0010279 від 31.05.2018).

При цьому, для визначення відстані Державною службою України з безпеки на транспорті використано інтернет ресурсу della.com.ua.

Ставка плати за проїзд визначено у відповідності з Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, яким встановлено, що в разі перевищення осьових навантажень від 10 до 20 % ставка плати за проїзд за кожен кілометр складає 0,27 євро, а понад 20 % за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро.

Враховуючи перевищення осьових навантажень на 76 відсотків, обгрунтованою є ставка у розмірі 2,07 (0,27 (від 10% до 20%) + 0,15 (від 20% до 25%) + 0,15 (від 25% до 30%) + 0,15 (від 30% до 35%) + 0,15 (від 35% до 40%) + 0,15 (від 40% до 45%) + 0,15 (від 45% до 50%) + 0,15 (від 50% до 55%) + 0,15 (від 55% до 60%) + 0,15 (від 60% до 65%) + 0,15 (від 65% до 70%) + 0,15 (від 70% до 75%) + 0,15 (від 75% до 80%).

Державною службою України з безпеки на транспорті надані також пояснення щодо обладнання габаритно-вагового комплексу, Методики зважування транспортного засобу, тимчасового затримання транспортного засобу та повноважень посадових осіб, які проводили перевірку, з яких вбачається наступне.

В пункті габаритно-вагового контролю в Харківській області на 516 км а/д М-03 "Київ - Харків - Довжанський" 31.05.2018 використовувались ваги - "Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030E-AS2-PWIA серійний номер приладу 423, введений в експлуатацію 20.12.2017.

Відповідно до Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016, для приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь міжповірочний інтервал становить 1 рік.

До матеріалів справи надано Сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2017, Декларацію про відповідність №6 від 20.12.2017 та Сертифікат відповідності №UA.TR.002.CB.0310-17 від 20.12.2017 з додатками.

З урахуванням вищенаведеного, на момент використання вагового обладнання у Укртрансбезпеки наявні всі передбачені Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" документи на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030E-AS2-PWIA серійний номер приладу 423, періодична повірка якого повинна проводитись лише через один рік після введення його в експлуатацію.

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 926/16/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ", викладені в апеляційні скарзі, не грунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та не спростовують висновків суду першої інстанції, а є лише припущеннями відповідача щодо невірної оцінки судом першої інстанції наявних в матеріалах справи доказів..

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18 не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-ВБ" на рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/2536/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.05.2020

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.А. Шутенко