Рішення

від 14.05.2020 по справі 160/1849/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Справа № 160/1849/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

17.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), від 10 вересня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 40 727,17 грн. у виконавчому провадженні №15472638 з примусового виконання виконавчого листа №2-1446, виданого 29.07.2005 року Лисичанським міським судом Луганської області про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу від 10.09.2018 у ВП № 15472638 протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що ч. 14 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження набрала чинності 28.08.2018, тому не має зворотної дії у часі.

Позивач також вказав, що застосований до нього вид відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, з`явився в законі лише 28.08.2018, тобто був відсутній на момент початку скоєння правопорушення (з липня 2014 року по 27.08.2018), а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 40 727,17 грн. у виконавчому провадженні №15472638 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 19.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху із встановленим строком для усунення її недоліків, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з поважними письмовими обґрунтуваннями причин пропуску такого строку.

06.03.2020 представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2020 було надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з поважними письмовими обгрунтуваннями причин пропуску такого строку разом з додатками.

Ухвалою суду від 10.03.2020 було призначено питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними та поновлення такого строку звернення до адміністративного суду до розгляду у судовому засіданні.

10.04.2020 до суду засобами електронного зв`язку від представника третьої особи надійшли заперечення на позовну заяву, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що, на його думку, позивач умисно не виконував свої обов`язки по сплаті аліментів на утримання дітей, хоча мав стабільний дохід та достеменно був обізнаний про існування виконавчого провадження № 15472638.

10.04.2020 до суду від представника Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшли заперечення, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що застосування державним виконавцем заходів, визначених частиною 14 статті 71 Закону України Про виконавче провадження , визначальним чинником є сам факт наявності заборгованості у встановленому розмірі на момент накладення штрафу, а не період, за який вона виникла. Оскільки виконавче провадження по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів мало місце на час дії Закону України Про виконавче провадження , із змінами, внесеними Законом № 2475-VІІІ, то у межах такого виконавчого провадження державний виконавець мав право накласти на боржника штраф, який передбачений частиною 14 статті 71 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, з 28.08.2018 Законом № 1404-VІІІ установлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VІІІ, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Оскільки виконавче провадження відкрите 21.10.2009, державним виконавцем винесено, на його думку, вмотивовану постанову про накладення штрафу на боржника.

Ухвалою суду від 14.04.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про проведення судових засідань в режимі відеоконференції по справі №160/1849/20.

27.04.2020 до суду від представника позивача надійшла відповідь на заперечення, в якій останній зазначив, що у зв`язку з тим, що заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 81 454,33 грн., щодо якої накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості на суму 40 727, 17 грн., виникла за відсутності вини позивача, як боржника виконавчого провадження № 15472638, тому постанова про накладення штрафу від 10.09.2018 по виконавчому провадженню № 15472638 є протиправною.

07.05.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд розгляд справи №160/1849/20 здійснювати за відсутності позивача та його представника.

12.05.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив суд розгляд адміністративної справи №160/1849/20 здійснювати без участі представника відповідача.

У судове засідання 14.05.2020 сторони не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явились у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищевикладеного, суд, задовольняючи клопотання представників позивача та відповідача, ухвалив подальший розгляд адміністративної справи №160/1849/20 здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області, 29.07.2005 було видано виконавчий лист №2-1446 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітка щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менш неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 29.03.2005.

21.10.2009 головним державним виконавцем Петровим Олександром Володимировичем, на підставі виконавчого листа № 2-1446, виданого 29.07.2005 Лисичанським міським судом Луганської області, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 15472638.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 246/7 Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області та наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 № 46-В Про переміщення органів та установ Луганської області , що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на територію підконтрольну українській владі, а саме: Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, який знаходиться за адресою: 93010, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 36-Б. Однак, оригінали матеріалів виконавчих проваджень залишились на окупованій території, а саме: Луганська обл, м. Красний Луч, вул. Карла Маркса, 13.

03.09.2018 до Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області надійшов дублікат виконавчого листа від 29.07.2005 № 2-1446, виданий Лисичанським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менш неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 29.03.2005.

Ураховуючи викладене, керуючись пп. 15.1, 15.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, 03.09.2018 старшим державним виконавцем Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Чертюк Анастасією Миколаївною було винесено постанову про відновлення втраченого виконавчого провадження, якою відновлено виконавче провадження з виконання назва документу: дублікат виконавчого листа від 29.07.2005 № 2-1446, документ видав: Лисичанський міський суд Луганської області про: стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менш неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 29.03.2005.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.09.2018 у боржника наявна заборгованість, розмір якої сукупно перевищує суму відповідних платежів за три роки, та становить 81 454,33 грн.

Відповідно до п. 8 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень та ч. 14 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження , за наявності заборгованості зі сплати аліментів розмір якої сукупно перевищує суму відповідних платежів за три роки, на боржника накладається штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Ураховуючи викладене, керуючись п. 8 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень та ч. 14 ст. 71 Закону України Про виконавче провадження , 10.09.2018 старшим державним виконавцем Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Чертюк Анастасією Миколаївною було винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 на користь стягувача у розмірі 40 727,17 грн.

Правомірність винесення постанови № 15472638 від 10.09.2018 є предметом спору у даній адміністративній справі.

Вирішуючи заявлений спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень.

28.08.2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 року № 2475-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання .

Згідно із ч. 14 ст. 71 Закону №1404-VIII, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому, постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.09.2018 у боржника наявна заборгованість, розмір якої сукупно перевищує суму відповідних платежів за три роки, та становить 81 454,33 грн.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину.

За положеннями ст. 194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред`явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв`язку з розшуком платника аліментів або у зв`язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Частиною 4 ст. 194 Сімейного кодексу України передбачено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Пунктами 9, 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.04.2012 року № 489/20802, визначено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №1404-VIII, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

За загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, згідно якої, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі 1-7/99).

Отже, з 28.08.2018 року Законом №1404-VIII встановлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону №1404-VIII, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Наведене дає підстави дійти висновку про те, що з 28.08.2018 року державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника у виконавчому провадженню по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів: по-перше, - станом на 28.08.2018 року (та у подальшому на день прийняття рішення про накладення штрафу) боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, - розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оспорений у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у ра повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач при винесенні постанови від 10.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 40 727,17 грн. у виконавчому провадженні №15472638 з примусового виконання виконавчого листа №2-1446, виданого 29.07.2005 року Лисичанським міським судом Луганської області про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд доходить висновку, що постанова Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), від 10 вересня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 40 727,17 грн. у виконавчому провадженні №15472638 з примусового виконання виконавчого листа №2-1446, виданого 29.07.2005 року Лисичанським міським судом Луганської області про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, враховуючи, що на день винесення постанови в нього була наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, є правомірною та винесеною з дотриманням вимог законодавства України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з викладених вище підстав.

Згідно із ст. 139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (93010, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, 36Б, код ЄДРПОУ 35019078), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко