Рішення

від 06.08.2007 по справі 11/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/185

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.08.07 р.                                                                               Справа № 11/185                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота     

при секретарі судового засідання Єрохіної В.В.

За участю представників:

від позивача: Зубова Т.П. – за довіреністю

від відповідача: Цвітун М.М. – за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Алчевськ” м.Алчевськ

до відповідача: Донецької залізниці м.Донецьк

про стягнення 1660,05грн.

                                              В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Алчевськ” м.Алчевськ, звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача,  Донецької залізниці м.Донецьк, 1660,05грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію залізничної накладної                     № 49099148, копію претензії № Л-0079 від 12.03.07р., копію комерційного акту АЯ 432768, копію видаткової накладної, розрахунок вартості втраченого вантажу.

Відповідач у судовому засіданні  надав  суду відзив від 10.07.07р. та заперечує проти позовних  вимог, посилаючись на вимоги ст.ст.24, 111 Статуту залізниць України.

Представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.          

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 15.02.07р. за залізничною накладною № 49099148 зі станції Комунарськ Донецької залізниці на адресу позивача був відправлений вантаж – швелер 16 у вагоні № 67914630.

До відправки вказаний вагон поступив з вагою, що зазначена у накладній, а саме: 69,960т.

В процесі транспортування була здійснена часткова втрата вантажу, що підтверджується комерційним актом АЯ 432768 від 19.02.07р. В даному акті відображені сліди розкрадання вантажу (в одній зв'язці праворуч по ходу поїзда одна проволочна ув'язка пошкоджена: одна нитка розрізана, друга нитка ослаблена, хомутові петлі розрізані) та факт втрати вантажу у вагоні – 510кг.

Переважування вантажу здійснювалося на справних  вагонних 150/50 тн.  вагах.

Комерційний акт підписаний начальником станції, ст. прийомоздавачем, прийомоздавачем, представником вантажоотримувача.

Згідно видаткової накладної № УГ1-001235 від 16.02.07р., вартість 1т швелера 16 П Ст3пс1 н/д з ПДВ складає 2823грн. Вартість недостачі металопродукції згідно розрахунку позивача складає 1660,05грн., яка розрахована шляхом складання вартості недостачі згідно видаткової накладної (1439,73грн.) та суми втраченої вигоди (220,32грн.).  

З огляду на норми чинного законодавства слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

У випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст.920 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та     на залізничних станціях.

Відповідальність перевізників за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України, встановлено ст.23 ЗУ “Про залізничний транспорт”.

Згідно ч.2 ст.23 ЗУ “Про залізничний транспорт” та ст.113 Статуту залізниць України  передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.26 вищезазначеного закону обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт (ст.129 Статуту залізниць України).

Отже, саме комерційний акт є підставою для застосування матеріальної відповідальності до перевізника.

Таким чином, відповідач не надав доказів, у розумінні ст.ст.33, 36 Господарського процесуального кодексу України, що нестача вантажу виникла з причин незалежних від перевізника.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,    не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія за № Л-0079 від 12.03.2007р. 20.03.07р. Позивачем отримана відмова відповідача в розгляді претензії.  

Відповідно до ст.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України  від 21 листопада 2000 р. N 644,  норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто)  встановлена  для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні.

З огляду на зазначене,  посилання відповідача на неврахування  у розрахунку вартості втраченого вантажу  норм природної втрати судом до уваги не приймаються.

Отже, сума вагової нестачі складає 1439,73грн. із розрахунку (0,510т.*2823,00грн. (вартість 1т  швелера 16 П Ст3пс1 н/д з ПДВ) =  1439,73грн.).

Позовні вимоги щодо стягнення включеної до розрахунку суми вагової нестачі втраченої вигоди в розмірі 220,32грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів,   у розумінні ст.ст.33, 36 Господарського процесуального кодексу України, в обґрунтування цієї суми. Доводи позивача в цій частині позовних вимог носять характер припущення.

Тому, вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 1439,73грн.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст.909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України, Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України  від 21 листопада 2000 р. N 644, та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49,  77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити частково в розмірі 1439,73грн.

Відмовити щодо стягнення суми вагової нестачі втраченої вигоди в розмірі 220,32грн.

Стягнути з Донецької залізниці м.Донецьк (адреса: вул.Артема, 68, м.Донецьк, 83000, ЄДРПОУ 01074957, р/р 2600901517249 в Укрексімбанку м.Донецька, МФО 334817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Алчевськ” м.Алчевськ (адреса: вул.Скіфська, 15, м.Алчевськ, Луганська область, 94206, ЄДРПОУ 32616206, р/р 26008001307123 у філії ЗАТ „ОТП Банк” м.Луганська, МФО 364445) вартість вагової нестачі в сумі 1439,73грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 88,46грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,34грн.

Видати наказ.

У судовому засіданні 06.08.2007р., за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя                                                                                                        

Повний текст рішення підписаний 10.08.07р.

Надруковано 3 примірники:

позивачу 1

відповідачу 1

у справу № 11/185