Ухвала

від 21.05.2020 по справі 509/3618/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6726/20

Номер справи місцевого суду: 509/3618/15-ц

Головуючий у першій інстанції Бочаров А.І.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21.05.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будівлі,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по 1/2 частині кожному.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, 27.04.2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року залишено без руху з підстав недоведеності поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, надано строк на усунення недоліків, роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали апеляційного суду.

Дана ухвала суду обґрунтована тим, що хоча, як встановлено матеріалами справи, оскаржувана ухвала суду постановлена районним судом за відсутності апелянта та/або його представника, проте, матеріали справи містять докази про обізнаність апелянта про розгляд у суді даної справи, оскільки відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (т. 1 а. с. 145, 148, 183, 247, т. 2 а. с. 2, 193, 195) ОСОБА_1 отримувала поштову кореспонденцію суду по цій справі.

Також, 20.12.2017 року, 27.03.2018 року, 06.04.2018 року представник ОСОБА_1 адвокат Бурлака Роман Аркадійович приймав участь в судових засіданнях суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів Погорєлової С.О., Дрішлюка А.І. Повноваження представника підтвердженні ордером серії ОД № 130833 від 19.12.2017 року та Витягом з угоди № 288 про надання правової допомоги від 19.12.2017 року (т. 2 а. с. 211-213, 219-221, т. 3 а. с. 3-5, 14-15).

Крім того, ОСОБА_1 надавала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 січня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року (т. 3 а. с. 99-100).

Після скасування Верховним Судом постанови апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2018 року в частині та направлення в цій частині справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 особисто та через представника надавала до суду апеляційної інстанції відзив, клопотання, заяви.

Таким чином, судом встановлено про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд даної справи в суді ще з квітня 2016 року (згідно розписки ОСОБА_1 від 15.04.2016 року у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, т. 1 а. с. 145).

Ставлячи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, апелянт зазначив, що 21.04.2020 року - дата отримання всіх процесуальних рішень, оскільки новий представник ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи. Однак, апелянт не зазначив підстави, які унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасно цікавитись рухом справи, своєчасно отримувати копії всіх судових рішень по справі.

12.05.2020 року на виконання вимог ухвали суду від. 07.05.2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано до суду заяву про усунення недоліків.

Ознайомившись з вказаною заявою, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Слід також зазначити, цивільним процесуальним законодавством встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (ч. 2 ст. 358 ЦПК України).

У заяві про усунення недоліків апелянт зазначає з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 358 ЦПК України, що строк на апеляційне оскарження пропущений внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

В обґрунтування такої заяви апелянт вказує, що в ухвалі Овідіопольського районного суду Одеської від 12.04.2016 року про забезпечення позову суд першої інстанції встановив такий порядок оскарження ухвали, який неможливо виконати, а саме - зазначається, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги. При цьому, ОСОБА_1 до теперішнього часу не отримувала будь-якого документу під назвою ухвала апеляційної скарги . Також, термін ухвала апеляційної скарги відсутній у чинному цивільному законодавстві України, а Овідіопольський районний суд Одеської області не роз`яснив термін ухвала апеляційної скарги , що унеможливлює застосування принципів аналогії права чи аналогії закону. Таким чином, ОСОБА_1 підпала під дію обставин непереборної сили щодо можливості подачі апеляційної скарги на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської від 12.04.2016 року про забезпечення позову. Вказана непереборна сила припинила дію, коли Одеський апеляційний суд в ухвалі від 13.04.2020 року зазначив, що у разі незгоди з ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову, як з такою, що відповідає цивільно-процесуальному законодавству України, заявник має право оскаржити її в апеляційному порядку.

Проте, апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта та не вбачає в даному випадку наявність обставин непереборної сили як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Чинний цивільний процесуальний кодекс не містить визначення терміну обставин непереборної сили .

Визначення обставини непереборної сили дається в Законі України Про торгово-промислові палати в Україні

Так, відповідно до ч. 2 ст. 14-1 цього Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Слід зазначити, що Верховний Суд в своїх рішення неодноразово наголошує, шо поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі № 638/13008/18 (провадження № 61-2607св19), постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 2-1368/07 (провадження № 61-6923св19).

Таким чином, апеляційний суд не погоджується з твердженням апелянта, що зазначення районним судом в резолютивній частині оскаржуваної ухвали способу оскарження цієї ухвали, а саме: що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги , є обставиною непереборної сили.

Вказівка районного суду в порядку оскарження судового рішення некоректного словосполучення ухвали апеляційної скарги не є підставою для висновку про наявність обставин непереборної сили.

Порядок оскарження судових рішень встановлений Цивільним процесуальним кодексом України.

Зокрема, в ч. 2 ст. 294 ЦПК України (в редакції закону на час постановлення оскаржуваного судового рішення) передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Таким чином, під час оскарження судового рішення апелянт повинен керуватися вимогами ЦПК України. А у разі, якщо таке судове рішення є незрозумілим, звернутися до суду з заявою про його роз`яснення.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, апелянт не надав.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, §53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Оскільки, апелянтом в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не наведено поважних підстав пропуску такого строку та не доведено наявність обставин непереборної сили, що унеможливили вчасне оскарження судового рішення, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року про забезпечення позову.

Слід зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 354, ч.4 ст. 357, п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю „СКФ" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будівлі.

Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, для відома.

Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе