Рішення

від 21.05.2020 по справі 404/8570/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8570/19

Номер провадження 2/404/2309/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі : головуючого судді - Бершадської О.В. за участі секретаря - Коноваленко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої при звільненні вихідної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просить стягнути із Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на його користь невиплачену при звільненні вихідну допомогу у сумі 13 539,96 грн.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що до 06.11.2017 року працював на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.

06.11.2017 року його було звільнено із даної посади. Своє звільнення оскаржив до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

05 липня 2018 року Кіровським районним судом м. Кіровограда по справі № 404/7479/17 за його позовом до відділу освіти молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації було прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема, його було поновлено на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області .

Відділ освіти молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації добровільно не поновив його на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області. 29.08.2018 року Апеляційним судом Кіровоградської області рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда в частині поновлення на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про поновлення його на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області відмовлено, але звільнення визнано незаконним, а його визнано таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згадане рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню -змінено. Стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на його користь 90 943 грн. 16 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При визначенні суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню ( 90 943,16 грн.) суд апеляційної інстанції в прийнятій ним постанові зазначив: ...розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 07.11.2017 року по 05.07.2018 року (по день ухвалення рішення) складає 102 133 грн. 20 коп. ( 20 248 грн. 68 коп. + 81 884 грн. 52 коп.). Враховуючи, що відповідачем виплачено позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі одного середньомісячного заробітку 11 190 грн. 04 коп., то розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 90 943 грн. 16 коп (102 133грн. 20 коп. - 11 190 грн. 04 коп.).... .

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції 29.08.2018 року визнаючи його таким, якого було звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу врахував виплачену відповідачем вихідну допомогу при звільненні, то згідно до ст. 44 КЗпП України у відповідача виник обов`язок по виплаті йому вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Апеляційним судом було визначено його середньоденний заробіток у розмірі 644,76 грн., встановлено розмір його заробітку у вересні та жовтні 2017 року - 22380,08 грн. Судом першої інстанції визначено кількість робочих днів у вересні та жовтні 2017 року та середньоденний заробіток (22380,08 /42 р. дн.) = 532,86 грн. розмір якого був відкоригований судом апеляційної інстанції 532,86 грн. х 1,21 = 644,76 грн. Середньомісячне число робочих днів 42 р. дн. / 2= 21 р. дн.

Частиною 2 статті 2 Закону України Про оплату праці передбачено, що гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством входять до структури заробітної плати. Тобто, вихідна допомога входить до структури заробітної плати, а тому є заробітною платою.

Вважає, що розмір вихідної допомоги, яка підлягає стягненню на його користь з відповідача становить : 644,76 грн. х 21 р. дн. = 13 539,96 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

17 лютого 2020 року представником відповідача, через канцелярію суду, подано відзив на позов, згідно якого вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити. Вказав, що вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КзпП України, було виплачено 06.11.2017 року згідно платіжного доручення № 4654 (копія платіжного доручення додається). У листопаді 2017 року ОСОБА_1 було нараховано за 4 робочих дні заробітної плати-2034,55 грн.; за 11 днів невикористаної щорічної відпустки компенсація (розрахункові)-З784,66 грн.; вихідна допомога при звільненні-11 190,04 грн.; разом нараховано-17009,25 грн. Із заробітної плати та розрахункових (2034,55+3784,66=5819,21 грн.) утримано податки: 1,5 % військовий збір-87,29 грн.; 18% ПДФ-1047,46 грн.; всього отримано-4684,46 грн. Із вихідної допомоги 11 190,04 грн., утримано податків: 1,5 % військовий збір-167,85 грн.; 18% ПДФ-2014,21 грн.; всього отримано-9007,98 грн.

Стосовно коригування оплат, що беруть участь у розрахунку середнього заробітку провадяться в тому випадку, якщо в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати підвищувались посадові оклади (тарифні ставки) згідно п. 10 порядку № 100 Порядок обчислення заробітної плати . Так, для розрахунку вихідної допомоги при звільненні ( ОСОБА_1 звільнено 06 листопада 2017 року) був використаний період з 01.09.2017-01.11.2017 року. В цей період підвищення посадових окладів не відбувалось. Тому застосовувати коефіцієнт 1,21 не є правомірним (підвищення відбулося з 01.01.2018 року). Вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 було виплачено 06 листопада 2017 року згідно платіжного доручення № 4654.

В судовому засіданні 13 травня 2020 року представник позивача вимоги підтримав, просив задовольнити, після оголошеної перерви, через канцелярію суду, подав заяву про продовження розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду, також подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити.

Вислухавши 13.05.20 року виступ представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні вимог слід відмовити, із наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що з 27 серпня 1997 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2.

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 293-к від 05 вересня 2017 року Про скорочення штату у зв`язку з реорганізацією Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ , скорочено з 07 листопада 2017 року посади директора (по 1 штатній одиниці) у Новомиргородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та Дібрівському НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ .

06 вересня 2017 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом № 293-к від 05 вересня 2017 року Про скорочення штату .

Згідно з попередженням № 01-27/233/1 від 06 вересня 2017 року ОСОБА_1 було запропоновано продовжити трудові відносини у НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ на посаді вчителя математики після закінчення трудового договору на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з 07 листопада 2017 року та попереджено, що у разі відмови від даної пропозиції він буде звільнений на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Від запропонованої посади вчителя математики ОСОБА_1 відмовився.

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області №3 42-к від 03 листопада 2017 року звільнено ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 - ДНЗ . Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 82 060,44 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів та 2 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації задоволено частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року в частині визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату; поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ , скасовано, а в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню, - змінено. Визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року. Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1

90 943,16 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів і зборів. У задоволенні позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ відмовлено.

Визнано ОСОБА_1 таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року залишено без змін( а.с. 4-13).

Згідно постанови Верховного Суду від 07 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року в не скасованій апеляційним судом частині про визнання протиправним пункту 1 наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату та його скасування та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року в частині вирішення позову про визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи з 06 листопада 2017 року за скороченням штату та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ ; визнання ОСОБА_1 звільненим за пунктом 1статті 40 КЗпП України залишено без змін.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Як вбачається із мотивувальної частини постанови апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року, колегією суддів зазначено, що згідно довідки про доходи № 01-29/47/1 від 21.03.2018 року, виданої відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА, заробітна плата ОСОБА_1 склала: за вересень 2017 року - 11190, 04 грн., за жовтень 2017 року - 11190,04 грн. (а.с.166 т.1). Всього заробітна плата за два місяці складає 22380,08 грн.

Відповідно до інформації наданої позивачем 10.08.2018 року з 01 січня 2018 року посадові оклади педагогічних працівників навчальних закладів Новомиргородського району, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, збільшено на 10 відсотків. Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2017 року по 31 грудня 2018 року складає 38 робочих днів (із них у листопаді 18 днів вимушеного прогулу ( з 07.11. по 30.11.2017 р.) та 20 днів у грудні 2017 р.) х 532 грн. 86 коп. = 20248 грн.68 коп. Середній заробіток з 01.01.2018 р. підлягає коригуванню. Коефіцієнт коригування середнього заробітку з 01.01.2018 року 1762 грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2018 року) / 1600 грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2017 року) = 1,1 (коефіцієнт зростання заробітної плати завдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатної особи). Наступний коефіцієнт 1,1 - це коефіцієнт підвищення розміру заробітної плати встановлений Кабінетом Міністрів України (постанова від 11.01.2018 р. № 22) на 10 %. Таким чином, коефіцієнт коригування середнього заробітку є добутком коефіцієнту зростання заробітної плати завдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатної особи та коефіцієнту підвищення розміру заробітної плати встановлений Кабінетом Міністрів України (1,1 х 1,1) = 1,21. Розмір середньоденного заробітку з 01.01.2018 р. становить: 532 грн. 86 коп. х 1,21 = 644 грн. 76 коп. Кількість днів вимушеного прогулу з 01.01.2018 р. по 05.07.2018 р. включно складає 127 (січень - 21, лютий - 20, березень -21, квітень - 19, травень-21,червень - 20, у липні (з 02.07.2018 року по 05.07. 2018 року включно 5) днів. Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.01.2018 року по 05.07.2018 року складає 81884 грн. 52 коп. (644 грн. 76 коп. * 127 днів вимушеного прогулу). Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 07.11.2017 року по 05.07.2018 року (по день ухвалення рішення) складає 102133 грн. 20 коп. ( 20248 грн.68 коп. + 81884 грн. 52 коп.). Враховуючи, що відповідачем виплачено позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі одного середньомісячного заробітку 11190 грн. 04 коп., то розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 90 943 грн. 16 коп. (102 133 грн. 20 коп. - 11 190 грн. 04 коп.).

Як встановлено судом, позивача було звільнено з роботи наказом №342-к від 03.11.2017 року, з 06.11.2017 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, що є визначальним для виплати йому вихідної допомоги, гарантованої ст. 44 КЗпП України.

Відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі i сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Частиною 3 статті 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

На підставі частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою статті 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, а при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Вихідна допомога - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи. Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Вихідна допомога не належить до компенсаційних виплат, які, для прикладу, виплачуються при переведенні на роботу в іншу місцевість.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України, частина перша статті 1 Закону України Про оплату праці ).

Означена структура заробітної плати відображена також у розробленій відповідно до Закону України Про державну статистику та Закону України Про оплату праці з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці і стандартів Системи національних рахунків Інструкції зі статистики заробітної плати , затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, що був зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До цього фонду, який складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору та суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці (пункти 3.8 і 3.9 Інструкції).

Отже, вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60)).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер. А тому до таких виплат згідно з частиною другою статті 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати гарантії цього Закону незастосовні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при звільненні позивача згідно платіжного доручення №4654 від 03.11.2017 року виплатив 06.11.2017 р. на виконання вимог частини першої статті 44 КЗпП України вихідну допомогу в сумі 11 190, 04 грн. ( а.с. 26), про що також було зазначено і в постанові апеляційної інстанції.

Тому, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати в справі компенсувати за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації невиплаченої при звільненні вихідної допомоги у сумі 13 539,96 грн.- відмовити повністю.

Судові витрати в справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Відділ освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, місцезнаходження: вул. Соборності, 112, м. Новомиргород, Кіровоградська область; код ЄДРПОУ 02144105.

Повне судове рішення складено 25.05.2020 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда