Постанова

від 08.12.2020 по справі 404/8570/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2020 року м. Кропивницький

справа № 404/8570/19

провадження № 22-ц/4809/1042/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий - Дьомич Л.М. (суддя - доповідач),

судді Головань А.М. , Мурашко С. І.,

за участю секретаря судового засідання Федоренко Т. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої при звільненні вихідної допомоги за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року (суддя Бершадська О.В.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із позовною заявою до Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації (попередньо Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації) про стягнення невиплаченої при звільненні вихідної допомоги у розмірі 13 539,96 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що відповідач 06.11.2017 року звільнив його з посади директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області. Не погоджуючись зі звільненням, він подав позов, який частково задоволено рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.11.2017 року. Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29.08.2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання незаконним та скасування наказу Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату, поновлення ОСОБА_1 на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області - скасовано, а в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінено. Визнаний незаконним та скасований наказ Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року. Стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 90 943 гривни 16 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів і зборів. В задоволенні позовних вимог в частині поновлення на посаді - відмовлено. Визнано ОСОБА_1 таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом апеляційної інстанції враховано до нього 11 190, 04 грн. виплаченої вихідної допомоги при звільненні, а відповідно до ст. 44 КЗпП України, відповідач повинен виплатити таку допомогу у розмірі середнього місячного заробітку, просить стягнути на його користь 13 539,96 грн. Розрахунок наводить наступний: середня кількість робочих днів за місяць х середньоденний заробіток, визначений судом апеляційної інстанції = вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку, 21 р. д. х 644, 76 грн. =13539, 96 грн.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачу при звільненні була виплачена вихідна допомога у розмірі 11 190, 04 грн., а тому відсутні правові підставі для задоволення позову. Судом апеляційної інстанції при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу була врахована сума виплаченої вихідної допомоги, постанова за наслідком касаційного перегляду залишена без змін.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування зазначив, що Апеляційним судом Кіровоградської області зараховано суму у розмірі 11 190,20 грн., яка виплачена відповідачем як вихідна допомога, в рахунок оплати за час вимушеного прогулу, тому це не вихідна допомога, а фактична оплата за вимушений прогул. Відповідно до статті 44 КЗпП України йому належить до виплати 13 539, 96 грн. вихідної допомоги.

26 серпня 2020 року до апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що згідно розпорядження голови Новомиргородської районної державної адміністрації від 27.01.2020 року № 8-р, Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації є правонаступником Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородсьької районнної державної адміністрації. Зазначено, що 06.11.2017 року ОСОБА_1 було виплачено вихідну допомогу при звільненні у розмірі 11 190,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4654, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

20 серпня 2020 року закінчено підготовчі дії; справу призначено до розгляду в апеляційному суді 30 вересня 2020 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 30 вересня 2020 року було оголошено перерву у справі до 13 жовтня 2020 року, у зв`язку з заявою про заміну відповідача правонаступником і зобов`язано представника відповідача надати до суду підтверджуючі про правонаступництво документи.

13 жовтня 2020 року в судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою та продовжено перерву по справі до 04 листопада 2020 року.

Відповідно до наказу голови суду від 03 листопада 2020 року, головуючий суддя у даній справі ОСОБА_3 у період з 04 листопада 2020 року по 06 листопада 2020 року, включно перебувала у службовому відрядженні. Перерву у справі було продовжено до 17 листопада 2020 року.

17 листопада 2020 року цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не розглядалася, так як головуюча суддя у даній справі перебувала у відпустці (хвороба COVID-19), а подальше слухання справи було призначено на 08 грудня 2020 року.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08.12.2020 року залучено до участі у справі правонаступника Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації - Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представник відповідача, Відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації надав заяву з проханням відкласти розгляд справи 13.10.2020 року, у зв`язку з хворобою (а.с. 106-107). Про слухання 8 грудня 2010 року заяв, клопотань про розгляд справи не надавав.

Оскільки учасник справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд повідомляв саме Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації (довіреність на представництво була даної юридичної особи а.с. 101) суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача, що відповідає положенням статті 372 ЦПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.

Судом встановлено такі обставини:

ОСОБА_5 працював на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області. У зв`язку із скороченням штату був звільнений із займаної посади 06 листопада 2017 року на підставі наказу Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Не погоджуючись зі звільненням звернувся до суду з позовом про визнання наказу протиправним в частині та його скасування, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року визнано незаконним та скасовано наказ Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_5 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату. Поновлено на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області та стягнуто 82 060, 44 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів та 2 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання незаконним та скасування наказу Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату, поновлення позивача на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, та змінено в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню.

Визнано незаконним та скасовано наказ Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к та стягнуто на користь ОСОБА_1 90 943,16 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів і зборів.

В задоволенні позовних вимог про поновлення на посаді директора навчально-виховного об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області відмовлено та визнано, що позивача було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою суду апеляційної інстанції від 29 серпня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 було виплачено 11 190, 04 грн. вихідної допомоги при звільненні (а.с.12 зворотна сторона). Виплата спірної допомоги підтверджується доданим до відзивів на позовну заяву та апеляційну скаргу платіжним дорученням від 03 листопада 2017 року № 4654, відповідно до якого 06 листопада 2017 року позивач отримав 11 190, 04 грн. вихідної допомоги при звільненні (а.с. 26, 91). Зазначене сторона не спростовує.

Постановою Верховного суду від 07 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року в не скасованій апеляційним судом частині про визнання протиправним пункту 1 наказу Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату та його скасування і постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року в частині вирішення позову про визнання незаконним та скасування наказу Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_5 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи з 06 листопада 2017 року за скороченням штату та поновлення ОСОБА_5 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ ; визнання ОСОБА_5 звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України залишено без змін.

За доводами позивача, судом апеляційної інстанції при визначені заробітку за час вимушеного прогулу враховано до нього виплачену при звільненні допомогу у розмірі 11 190, 04 грн., у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок, згідно статті 44 КЗпП України, виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку.

За розрахунками ОСОБА_1 розмір вихідної допомоги при звільненні складає 13 539, 56 грн., оскільки судом апеляційної інстанції визначено його середньоденний заробіток у розмірі 644, 76 грн., а середньомісячна кількість робочих днів склала 21 робочий день (644, 76грн.*21роб.д.=13539,56 грн.)

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 06.11.2017 року отримав вихідну допомогу при звільненні у розмірі 11 190,04 грн., згідно платіжного доручення від 03.11.2017 року № 4654, тому відсутні підстави для його задоволення.

Позивач оскаржив судове рішення в повному обсязі.

З доводами викладеними в обґрунтування оскарження, колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 44 КЗпП України , при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Вихідна допомога - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. При звільненні всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.

Такий захід спрямований на захист прав звільнених працівників на отримання у передбачений законом строк усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, зокрема згідно з умовами трудового договору, та відповідно до законодавчих гарантій.

Як правильно встановив суд першої інстанції, позивача було звільнено з роботи наказом №342-к від 03.11.2017 року з 06.11.2017 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, що є визначальним для виплати йому вихідної допомоги, гарантованої ст. 44 КЗпП України. Відповідач при звільненні ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №4654 від 03.11.2017 року виплатив 06.11.2017 р. на виконання вимог частини першої статті 44 КЗпП України вихідну допомогу в сумі 11 190, 04 грн. (а.с. 26). А тому відсутні правові підстави для повторної виплати. Заявлена до стягнення в позові сума 13 539,96 грн. не пов`язана зі спором про розмір виплати, отримано було 11 190,04 грн., а як вказано стороною за час судових проваджень відбулося підвищення заробітної плати, а відтак і розмір, що підлягає стягненню як вихідна допомога збільшився.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції правильно з`ясував, що вихідна допомога була виплачена повністю, щодо її розміру і виплати спору не було.

Суд апеляційної інстанції в цивільній справі № 404/7479/17 встановив, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2017 року по 05.07.2018 року (по день ухвалення рішення) складає 102 133 грн. 20 коп. Однак, з даної суми відрахував виплачену позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі одного середньомісячного заробітку 11 190 грн. 04 коп., тому розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 90 943 грн. 16 коп. (102133грн. 20 коп. - 11190 грн. 04 коп.).

Згідно статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постанова апеляційного суду оскаржувалась стороною позивача до Верховного Суду. Згідно постанови Верховного Суду від 07 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року в не скасованій апеляційним судом частині про визнання протиправним пункту 1 наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату та його скасування та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року в частині вирішення позову про визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи з 06 листопада 2017 року за скороченням штату та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ ; визнання ОСОБА_1 звільненим за пунктом 1статті 40 КЗпП України залишено без змін.

В даній постанові зазначено, що судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржуються, а відтак в цій частині на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції не переглядаються.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12 , 81 , 89 ЦПК України , встановлено, що при звільненні позивача з роботи відповідач сплатив належну йому до виплати вихідну допомогу при звільнені у розмірі 11 190, 04 грн. Дана сума врахована апеляційним судом при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу при розгляді цивільної справи № 404/7479/17, в цій частині на оскаржувалась позивачем до касаційного суду, з таким розрахунком який визначений з врахуванням вихідної допомоги сторона погодилася.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 , доводи апеляційної скарги фактично стосуються незгоди із розміром нарахованої суми за час вимушеного прогулу, яку позивач вправі був оскаржити до суду касаційної інстанції.

Отже, судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення в частині відмови в задоволенні вимоги позивача про стягнення невиплаченої при звільненні вихідної допомоги.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А.М. Головань

С. І. Мурашко