Рішення

від 24.07.2007 по справі 36/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/188

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.07.07 р.                                                                               Справа № 36/188                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Будко Н.В.

при секретарі судового засідання Крючковой К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали справи за позовом Приватного підприємства „Агромир-Дон” м.Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Феоніс” Шахтарського району   

про стягнення 29 953,29грн.   

за участю:

представників сторін:

від позивача: Деревянченко Я.Ю. по дов., Нотченко А.В. по дов.;

від відповідача: Крук В.Л.;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне підприємство „Агромир-Дон” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Феоніс” Шахтарського району, про стягнення заборгованості в сумі 28 669,51грн., 3% річних в сумі 167,51грн., суми інфляції 172,02грн., пені в сумі 944,25грн.

          Крім того, з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача.

          В обґрунтування вимог посилається на договір №1 від 23.04.07р., видаткову накладну, довіреність, акт приймання-передачі, рахунок-фактуру, акт звірки взаєморозрахунків, банківськи виписки, договір від 28.04.07р., розрахунок.

Відповідач позовні вимоги визнає.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази судом ВСТАНОВЛЕНО:

          23.04.07р. позивач, Приватне підприємство „Агромир-Дон”, та Приватне підприємство „Агрусис”, уклали договір №1, який за своїм змістом та своєю правовою природою є договором купівлі-продажу і підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 655-697 Цивільного кодексу України.

Згідно п.1.1 даного договору позивач зобов'язався передати, а ПП „Агрусис” прийняти та оплатити  насіння соняшника врожаю 2006р.

           На виконання умов за цим договором позивач за видатковою накладною №5/1 від 23.04.07р. передав ПП „Агрусис” насіння соняшника у кількості 32,4463т. за ціною 1 250грн. на загальну суму 48 669,51грн. з урахуванням ПДВ.

          ПП „Агрусис” означений товар прийнято, що підтверджується вищевказаною видатковою накладною, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯМЯ №575051 від 23.04.07р. та актом приймання-передачі від 23.04.07р., підписаним сторонами без зауважень та заперечень і скріпленими печатками обох підприємств.

          На підставі вищезазначеного господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі ПП „Агрусис” товару за видатковою накладною №5/1 від 23.04.07р., тобто зобов'язання позивача виконано належним чином відповідно до п.1.1 договору.

Згідно п.5.1 договору ПП „Агрусис” зобов'язалось оплатити отриманий соняшник у строк до 01.05.07р.

Для оплати товару позивач виставив ПП „Агрусис” рахунок-фактуру №5/1 від 23.04.07р. на суму 48 669,51грн.

Однак, ПП „Агрусис” належним чином не виконало взяті на себе договірні зобов'язання, отриманий соняшник  не оплатило.

28.04.07р. позивач, ПП „Агрусис” та ЗАТ „Феоніс”, відповідач за цією справою, уклали договір про переведення боргу.

За умовами даного договору ПП „Агрусис” переводить на відповідача грошовий борг в сумі 48 669,51грн., що виник в результаті неналежного виконання ПП „Агрусис” зобов'язань перед позивачем по договору №1 від 23.04.07р.

Таким чином, до відповідача перейшли всі права та зобов'язання по договору №1 від 23.04.07р.

Відповідач заборгованість в сумі 48 669,51грн. оплатив частково, в сумі 20 000грн., що підтверджується банківськими виписками, ксерокопії яких, завірені належним чином, знаходяться в матеріалах справи.

          Доказів оплати залишку боргу в сумі 28 669,51грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей  525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, договором №1 від 23.04.07р., видатковою накладною, довіреністю, актом приймання-передачі, рахунок-фактурою, актом звірки взаєморозрахунків, банківськими виписками, договором від 28.04.07р., розрахунком, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 28 669,51грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

          Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних складають 167грн. 51коп., а сума інфляції – 172грн. 02коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до п. 5.1 договору №1 від 23.04.07р. за прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 944,25грн.

          Судом арифметично перевірений наданий позивачем розрахунок, з огляду на наявність заборгованості, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення пені також вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

          Разом з тим, суд відмовляє у вимогах позивача в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки він не представив доказів того, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 520, 521, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193,  Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Задовольнити позов Приватного підприємства „Агромир-Дон” м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Феоніс” Шахтарського району про стягнення 29 953,29грн.

          Стягнути з  Закритого акціонерного товариства „Феоніс” ЄДРПОУ 32357650 (Донецька область, Шахтарський район, с.Розівка, р/р26007980343 в ДОФ УСБ м.Донецьк, МФО 334011) на користь Приватного підприємства „Агромир-Дон” ЄДРПОУ 34777791 (83054, м.Донецьк, пр.Київський, б.46, р/р26000085888980 в філії ДРУ Банку „Фінанси та Кредит” ТОВ м.Донецька, МФО 335816) основний борг в сумі 28 699,51грн., 3% річних в сумі 167,51грн., суму інфляції 172,02грн., пеню в сумі 944,25грн.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 299,53грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

          Видати наказ.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя