Рішення
від 29.05.2020 по справі 440/1391/20
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1391/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної державної адміністрації про:

- визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з дати звільнення;

- стягнення з Полтавської обласної державної адміністрації середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати відкриття щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов`язків та подальшим звільненням до дня поновлення на роботі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує протиправністю наказу від 24.12.2019 №848-к про його звільнення з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, оскільки останній прийнятий керівником апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. на підставі подання дисциплінарної комісії апарату Полтавської ОДА за вчинення дисциплінарного проступку "порушення Присяги державного службовця", яке в свою чергу, приймалося комісією під тиском того ж таки керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. Позивач зауважує, що підставою для відкриття відносно нього дисциплінарного провадження стала неправдива інформація головного спеціаліста відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_7, яку він виклав письмово у доповідній записці керівнику апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. за прямою вказівкою останньої. Вказує, що викладена у доповідній записці ОСОБА_7 інформація не відповідає дійсності. Всі ці факти свідчать про упереджене ставлення до позивача, як до посадової особи, з боку керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В.

Ухвалою суду від 18.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліку - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку.

25.03.2020 від позивача на усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 18.03.2020, надійшла заява про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.

Оцінивши обґрунтованість вказаної заяви, суд ухвалою від 30.03.2020 визнав причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами до Полтавської ОДА про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу поважними; поновив ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами до Полтавської ОДА про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №440/1391/20; розгляд справи вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 14:15 год. 28.04.2020, яке відкладалося на 10:00 год. 13.05.2020.

23.04.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /том 1 а.с. 90-93/, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи комісія дійшла висновку, що перебуваючи на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 вчиняв дії проти інтересів державної служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, порушував вимоги законодавства України про державну службу. Своїми діями ОСОБА_1 підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання своїх посадових обов`язків. Вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, а саме, порушення Присяги державного службовця, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служи. Відтак, дослідивши матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія дійшла висновку, що дії останнього мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги державного службовця), за що частиною п`ятою статті 66 вказаного Закону передбачена відповідальність у вигляді звільнення.

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 24.04.2020, ОСОБА_1 зауважує на тому, що підтвердженням сумлінного та якісного виконання ним своїх посадових обов`язків є результати щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", згідно з якими він має лише позитивні результати за 2018 рік (середній бал 3,4) та за 2019 рік. Також, документом, який підтверджує сумлінне виконання позивачем його посадових обов`язків є підготовлена ним доповідна записка від 10.12.2019 №1519-с з детальним аналізом по 7-ми основних напрямках роботи відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА. Також, позивач вкотре наполягає на упередженому ставленні до нього керівництва Полтавської ОДА, що слідує як із застосованого до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за порушення присяги державного службовця, так і нижчого преміювання позивача в період виконання ним посадових обов`язків в порівнянні з іншими працівниками, тощо. Крім того, ОСОБА_1 вказує на непропорційний підхід Полтавської ОДА до притягнення своїх працівників до відповідальності за результатами проведених дисциплінарних проваджень, порушених відносно таких працівників за одним і тим же фактом невиконання або неналежного виконання ними своїх посадових обов`язків /том 1 а.с. 201-205/.

За змістом заперечення на відповідь на відзив, що надійшло до суду 05.05.2020, відповідач звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , оскаржуючи наказ від 24.12.2019 №848-к про його звільнення з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, фактично не оскаржує подання дисциплінарної комісії від 20.12.2019 /том 2 а.с. 1-2/.

Позивач та відповідач в судове засідання 13.05.2020 не з`явились, будучи належно повідомленими про дату, час та місце його проведення. Позивач направив до суду заяву про розгляд справи без його участі /том 2 а.с. 10-11/.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

16.01.2017 розпорядженням голови Полтавської ОДА №25-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА /том 1 а.с. 126/.

04.12.2019 на ім`я керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. головним спеціалістом відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_7 подано доповідну записку з повідомленням про ситуацію, яка склалася в роботі відділу /том 1 а.с. 132/. За змістом вказаної доповідної записки ОСОБА_7 03.12.2019 отримав усний наказ від начальника відділу ОСОБА_1 підписати документи у вже на той час звільненого з посади ОСОБА_4 з аргументуванням необхідності такого підписання службовою необхідністю і тим, що документи не були підписані вчасно, а також зазначенням, що дане завдання погоджене з керівником апарату Бойко К.В. З огляду на обмеженість у часі, ОСОБА_7 звернувся до керівника апарату Бойко К.В., щоб упевнитися в тому, що такі дії погоджені, разом з тим, як виявилося керівник апарату про вказані обставини була не обізнана. Документи, які просив сфальсифікувати ОСОБА_1 , передані ОСОБА_7 керівнику апарату Полтавської ОДА.

Голова дисциплінарної комісії апарату Полтавської ОДА звернувся до керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. зі службовою запискою, у якій просив дати доручення щодо здійснення дисциплінарного провадження щодо начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 . /том 1 а.с. 130/.

Наказом керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 09.12.2019 №778-к наказано: - відкрити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків; - дисциплінарній комісії в повному обсязі визначити ступінь вини, характер і тяжкість дисциплінарного проступку та надати пропозиції щодо накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення; - на час проведення дисциплінарного провадження відсторонити від виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА /том 1 а.с. 129/.

12.12.2019 відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА щодо прийняття рішення про початок розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків, про що складено протокол засідання №1 /том 1 а.с. 111-116/.

За змістом вказаного протоколу комісія вирішила: - розпочати розгляд дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків; - доручити ОСОБА_1 надати дисциплінарній комісії письмові пояснення до 13.12.2019 з приводу фактів, викладених у доповідній записці головного спеціаліста відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_7 від 04.12.2019 щодо роботи відділу.

18.12.2019 відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА щодо встановлення факту невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків начальником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1, про що складено протокол засідання №2 /том 1 а.с. 117-125/.

За змістом вказаного протоколу комісія, дослідивши матеріали дисциплінарної справи начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1, дійшла висновку, що дії зазначеного державного службовця мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця), за що частиною п`ятою статті 66 Закону передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення з посади державної служби. Комісія вирішила взяти до уваги інформацію ОСОБА_6 , виступаючих, членів комісії і запрошених та рекомендувати керівнику апарату Полтавської ОДА прийняти рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у відповідності до пункту п`ятого статті 66 Закону України "Про державну службу", а саме звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця).

Відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Полтавської ОДА про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 20.12.2019 комісія, розглянувши матеріали дисциплінарної справи, зачитавши пояснення, що долучені до матеріалів дисциплінарної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , запитання та пропозиції членів дисциплінарної комісії, дійшла висновку, що перебуваючи на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 вчинив дії проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, порушив вимоги законодавства України про державну службу /том 1 а.с. 213-217/. Комісія вважає, що своїми діями начальник відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу, оскільки згідно з матеріалами дисциплінарної справи, керівником апарату облдержадміністрації неодноразово піднімались питання щодо незадовільної роботи відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА та конкретно ОСОБА_1 . Починаючи з грудня 2018 року, коли відбувся фінансовий аудит, через численні недоліки керівником апарату облдержадміністрації також було ініційовано відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 . Проте, на той момент комісія прийняла рішення про надання часу ОСОБА_1 для виправлення ситуації, а у подальшому, винесла рішення, яким рекомендувала керівнику апарату Полтавської ОДА не притягувати ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за фактом невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків. Відтак, під час наступного визначення дисциплінарного стягнення комісією враховується характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Отже, дослідивши матеріали дисциплінарної справи начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія апарату облдержадміністрації дійшла висновку, що в діях зазначеного державного службовця мають місце ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця), за що частиною п`ятою статті 66 цього ж Закону передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення з посади державної служби. При цьому, аналізуючи суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку, комісія зазначає, що начальник відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 свою вину визнає частково, вважає прикрим той факт, що мав місце, він як посадова особа намагався виправити ситуацію, що сталася більше не з його провини, а через несвоєчасне та незадовільне виконання своїх посадових обов`язків колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації ОСОБА_8 . Як обставину, що обтяжує відповідальність враховано те, що наказом керівника апарату облдержадміністрації від 26.12.2018 №98-к вже відкривалося дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків. Як обставину, що пом`якшує відповідальність враховано те, що на начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення раніше не накладалися. Факти, наведені ОСОБА_1 у своїх поясненнях щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, комісією вивчено, надано їм належну правову оцінку, визнано такими, що не спростовують суті дисциплінарної справи. Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця) та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 66 цього ж Закону - звільнення з посади державної служби.

Як наслідок, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", наказом керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 24.12.2019 №848-848-к звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, 24.12.2019 із займаної посади за вчинення дій та прийняття рішень, що свідчать про порушення Присяги державного службовця, зокрема, недотримання вимог законів України під час виконання посадових обов`язків /том 1 а.с. 102/.

Не погодившись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з дати звільнення, стягнення з Полтавської ОДА середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати відкриття щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов`язків та подальшим звільненням до дня поновлення на роботі.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Згідно частини першої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Частиною першою статті 3 Закону №899-VIII визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Стаття 4 Закону №889-VIII визначає, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; 5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; 6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків; 9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Згідно частини першої статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Згідно з вимогами частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

За приписами частини першої статті 36 Закону №889-VІІІ особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості (стаття 61 Закону №889-VIII).

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (стаття 64 Закону №889-VIII).

Згідно з частинами першою - третьою статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

За змістом статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Стаття 67 Закону № 889-VIII визначає, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частини перша, десята та одинадцята статті 69 Закону №889-VIII).

Виходячи з аналізу вказаних норм, державний службовець повинен сумлінно виконувати службові обов`язки та у разі вчинення дисциплінарного проступку може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок можна кваліфікувати як порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти, як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Суд зазначає, що порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби.

Отже, у контексті обставин цієї справи підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за вчинення дій та прийняття рішень, що свідчать про порушення Присяги державного службовця може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час дисциплінарного провадження та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 72 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.

При цьому, на переконання суду, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства і свідчать про невиконання або неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Як слідує з матеріалів справи, фактично підставою для звільнення позивача із займаної посади за порушення Присяги державного службовця слугували висновки дисциплінарної комісії про вчинення останнім дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, порушення останнім вимог законодавства України про державну службу, що виразилося у виданні 03.12.2019 своєму підлеглому ОСОБА_7 усного наказу підписати документи, а саме, календарні плани на 2016, 2017 та 2018 роки, які були розроблені колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечена Полтавської ОДА ОСОБА_8 , однак не підписані та не погоджені з уже на той час звільненим з посади заступника керівника апарату ОСОБА_4

За змістом письмових пояснень ОСОБА_1 , що надавалися ним в ході дисциплінарного провадження, слідує, що останні також стосувалися лише обставин видання ним усного наказу підлеглому ОСОБА_7 підписати документи (календарні плани) у колишнього працівника ОСОБА_4 /том 1 а.с. 135-137/. При цьому, у вказаних поясненнях ОСОБА_1 зазначив про те, що посадова особа ОСОБА_7 самостійно запропонував йому виправити ситуацію з не підписаними календарними планами, які були виявлені у сейфі кабінету 626 при проведенні інвентаризації документів, підписавши їх у колишнього заступника керівника апарату ОСОБА_4 та у колишнього начальника відділу ОСОБА_9 . Вказав, що хоч інцидент і прикрий, але він як посадова особа намагався виправити ситуацію, яка склалася навіть не тільки з його провини, а також через несвоєчасне та незадовільне виконання своїх обов`язків колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_8 .

Як свідчить зміст пояснень, хоч позивач і не заперечує проти того, що вказаний вище прикрий інцидент дійсно мав місце, суд, з огляду на застосування до ОСОБА_1 найсуворішого виду відповідальності у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця, вважає за необхідне з`ясувати ступінь вини останнього, як посадової особи - державного службовця апарату Полтавської ОДА, під чим розуміється ставлення останнього до своїх дій, умисного їх вчинення/допущення, а також шкідливих наслідків таких дій для органу, в якому останній перебував на державній службі.

Слід зазначити, що за змістом наявної у матеріалах справи доповідної записки ОСОБА_7 від 04.12.2019, яка зумовила порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження, судом не встановлено дійсного фактичного підписання колишнім заступником керівника апарату ОСОБА_4 розроблених колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_8 календарних планів на 2016, 2017 та 2018 роки.

При цьому, суд також відмічає суперечність між змістом доповідної записки ОСОБА_7 від 04.12.2019 та змістом наданих останнім дисциплінарній комісії письмових пояснень в ході дисциплінарного провадження, оскільки відповідно до доповідної записки ОСОБА_7 відразу після отримання усного наказу ОСОБА_1 запитав про обізнаність стосовно нього керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. , а згідно з його ж письмовими поясненнями він звернувся до керівника апарату Бойко К.В. вже після виконання наказу ОСОБА_1 та підписання календарних планів на 2016, 2017 та 2018 роки /том 1 а.с. 132, 195/.

Чітко не зафіксував фактичне підписання календарних планів на 2016, 2017 та 2018 роки в своїх письмових поясненнях й сам ОСОБА_4 , як і не вказав, що ОСОБА_1 просив підписати календарні плани датами їх складення /том 1 а.с. 193/.

Водночас, наявні у справі матеріали дисциплінарного провадження, проведеного відносно ОСОБА_1 , не містять розроблених колишнім працівником відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення Полтавської ОДА ОСОБА_8 календарних планів з захисту інформації на 2016, 2017 та 2018 роки, які б містили підпис колишнього заступника керівника апарату ОСОБА_4 , а також документальних доказів дослідження останніх дисциплінарною комісією.

З огляду на викладене, судом у спірному випадку не встановлено того, що усний наказ ОСОБА_1 підлеглому ОСОБА_7 щодо підписання календарних планів видавався ним навмисно, з метою забезпечення якихось своїх особистих корисливих мотивів, а також має негативні та шкідливі наслідки для діяльності відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, в якому позивач як посадова особа перебував на державній службі.

На переконання суду, при застосуванні до позивача такого найсуворішого виду відповідальності у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця дисциплінарна комісія мала врахувати як усі обтяжуючі, так і усі пом`якшуючі обставини.

Так, за змістом подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 20.12.2019 в якості обтяжуючої обставини дисциплінарна комісія врахувала те, що наказом керівника апарату облдержадміністрації від 26.12.2018 №98-к вже відкривалося дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків.

Разом з тим, вказану обставину суд не може вважати обтяжуючою, оскільки як підтверджується матеріалами справи, а також констатовано самою дисциплінарною комісією в поданні, вказане дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 було закрите, і взагалі будь-які дисциплінарні стягнення на останнього раніше не накладалися /том 1 а.с. 15-16/.

Посилання відповідача на існування й інших, окрім ситуації з підписанням календарних планів, фактів та подій, які свідчать про невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , судом оцінюються критично, оскільки за змістами протоколів дисциплінарної комісії від 12.12.2019 та від 18.12.2019 судом встановлено, що фактичне опитування позивача, в тому числі й надання ним письмових пояснень, стосувалися виключно ситуації з підписанням календарних планів /том 1 а.с. 11-125/.

У матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази, які б свідчили про відбирання у ОСОБА_1 під час здійснення відносно нього дисциплінарного провадження будь-яких письмових пояснень по інших фактах чи обставинах, окрім тих, що стосувалися події з ОСОБА_7 та підписанням календарних планів.

Враховуючи викладене та зважаючи на не надання відповідачем документальних доказів, які б підтверджували ту обставину, що відданий ОСОБА_7 усний наказ ОСОБА_1 призвів до якихось негативних наслідків в роботі та діяльності відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА, якимось чином дискредитував сам орган Полтавську ОДА та зумовив приниження авторитету державного органу і виникнення недовіри до останнього у громадськості, а також застосування до ОСОБА_1 найсуворішої санкції відповідальності державного службовця у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця, суд доходить висновку про протиправність та необхідність скасування наказу керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 24.12.2019 №848-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було звільнено.

З урахуванням викладеного, у зв`язку із незаконним звільненням позивача, останній підлягає поновленню саме на тій посаді, з якої його звільнено, а саме: на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення його на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА з дати звільнення підлягають задоволенню частково шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА.

У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.

Таким чином, оскільки згідно наказу керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 24.12.2019 №848-к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено із займаної посади саме 24.12.2019, ОСОБА_1 слід поновити на посаді з наступного дня за днем звільнення, тобто з 25.12.2019.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з Полтавської ОДА середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати відкриття щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов`язків та подальшим звільненням до дня поновлення на роботі, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судоми законодавства про оплату праці", справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника.

Судом встановлено незаконність спірного наказу про звільнення позивача, отже, право позивача порушено з 25.12.2019.

Посилання ОСОБА_1 на необхідність згідно з положеннями статті 72 Закону №899-VIII обрахувати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати відсторонення від виконання посадових обов`язків, судом оцінюються критично, оскільки за змістом вказаної норми державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

В даному випадку, дисциплінарне провадження щодо позивача не закривалося, а мало наслідком прийняття наказу керівника апарату Полтавської ОДА Бойко К.В. від 24.12.2019 №848-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", про протиправність та необхідність скасування якого суд дійшов висновку в ході розгляду даної справи.

Відтак, період вимушеного прогулу позивача обраховується саме з 26.12.2019 (25.12.2019 вихідний день) по 29.05.2020 (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді).

Згідно розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 , який надано суду за підписом начальника відділу фінансово-господарського забезпечення апарату Полтавської ОДА Шпак Т.М., середньоденна заробітна плата начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської ОДА ОСОБА_1 складала 1007,60 грн /том 1 а.с. 127/.

З урахуванням викладеного, стягненню з Полтавської ОДА на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.12.2019 по 29.05.2020 у розмірі 105798,00 грн з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Соборності, 45, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43421817) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Полтавської обласної державної адміністрації Бойко К.В. від 24 грудня 2019 року №848-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації з 25 грудня 2019 року.

Стягнути з Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 105798,00 грн (сто п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень нуль копійок) з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

В решті позову відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату Полтавської обласної державної адміністрації та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гіглава

Дата ухвалення рішення29.05.2020
Оприлюднено02.06.2020

Судовий реєстр по справі —440/1391/20

Ухвала від 21.09.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.Г. Ясиновський

Ухвала від 21.09.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.Г. Ясиновський

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.Г. Ясиновський

Постанова від 24.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шевцова Н.В.

Ухвала від 23.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шевцова Н.В.

Ухвала від 04.06.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

О.О. Кукоба

Ухвала від 01.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шевцова Н.В.

Ухвала від 10.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шевцова Н.В.

Ухвала від 23.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

Ухвала від 12.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні