Ухвала

від 29.05.2020 по справі 2-3297/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:2-3297/11

Провадження №: 6/755/454/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

представника заінтересованої особи - Короті Р.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа №2-3297/11 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, Товариство з обмежено відповідальністю Вердикт Капітал , посилається на наступне, що 06 лютого 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк суму заборгованості за кредитним договром №38.3.FF-00039.08.2 в розмірі 317790 грн. 74 коп. Дніпровськитм районним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі №2-3297/11. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.12.2019 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання судового рішення №2-3297/11. Заявник зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом, за прізвищем боржника ОСОБА_1 - відкритті виконавчі провадження відсутні. У зв`язку з перебуванням ПАТ Родовід Банк на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, через що було порушені строки на пред`явлення виконавчого листа до стягнення. Так, заявник просить суд врахувати ту обставину, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ Родовід Банк до ТОВ Вердикт Капітал оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, що включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому - передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що стало однією з підстав пропуску строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. На підтвердження викладених у заяві обставин, заявником долучено до матеріалів справи Акт звірки матеріалів кредитної справи. Заявник зазначає, що на даний час, у заявника відсутні будь - які відомості про місцезнаходження виконавчого документа, у зв`язку з чим, вимушений звернутись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа №2-3297/11 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал в судове засідання не з`явився, разом з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, представник заявника звернувся до суду про розгляд справи у його відсутність.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, додатково пояснив, що первісний стягувач отримав виконавчий лист №2-3297/11 ще у липні 2012 року, та з вказаної дати, жодних дій щодо примусового виконання рішення суду первісним стягувачем вжито не було, строк звернення з вказаним виконавчим документом закінчився в липні 2015 року. В свою чергу, ТОВ Вердикт капітал отримав право вимоги за вказаним виконавчим листом 04 липня 2019 року, тобто через п`ять років з моменту закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та через 8 років з моменту отримання виконавчого листа, такий довготривалий термін, на думку представника заінтересованої особи, спростовує доводи стягувача щодо поважності причини пропуску строку пред`явлення. Також, ОСОБА_2 звернув увагу на те, що право до доступу до суду не є абсолютним, та може обмежуватись національним законодавством, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд. Таким чином, заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є необгрунтованою, та такою що спрямована на порушення принципу юридичної визначеності та права на справедливий суд та відповідно порушення ст. 6 Конвенції ООН Про захист прав людини та основоположних свобод . Крім того, представник боржника ОСОБА_2 звернув увагу на те, що заява про видачу дублікату виконавчого документа подана заявником після закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що в свою чергу є підставою у відмові в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документу.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази для видачі дубліката виконавчого листа, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як передбачено частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно пункту першого частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження , підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, серед іншого, виконавчі листи, що видаються судами.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"заборгованість за кредитним договором на загальну суму 317790,74 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього загальною сумою 319610 (триста дев`ятнадцять тисяч шістсот десять) грн. 74 коп. (а. с. 71-72)

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами відповідно до ч. 1 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Як встановлено ч. 1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 27 липня 2012 року представник ПАТ Родовід Банк отримав виконавчий лист, про що містить відповідна розписка (а.с. 74).

21 грудня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу, якою замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Родовід Банк його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ (ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 2-3297/2011 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № _38.3/АА-00039.08.2 від 08.05.2008 року. (а.с. 104-105)

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13.)

З огляду на викладене, слід прийти до висновку, що після переходу прав вимоги на стадії виконавчого провадження до нового кредитора, відбувається набуття прав первісного кредитора, зокрема, щодо звернення у встановлений законом строк у відповідний відділ державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду, в обсягах, та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно з п. 3 ст. 3 Цивільно процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент отримання виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Як передбачено частини першої статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Надаючи оцінку доказам, які надано заявником при зверненні з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, ТОВ Вердикт капітал не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити поважні причини пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем за весь прострочений період, оскільки заявник звернувся з вказаною заявою після майже восьми років з дня отримання вказаного виконавчого листа.

В той же час, згідно статті 55 ЦПК України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд звертає увагу на те, що в силу статті 55 ЦПК України, суд досліджує поважність причини пропуску не лише за термін який починається з моменту вступу нового стягувача після купівлі - продажу прав вимоги, але і термін, який існував з моменту отримання виконавчого листа первісним стягувачем, тобто з 27 липня 2012 року, однак, доводи заявника про те, що у зв`язку з перебуванням ПАТ Родовід Банк на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, не є безумовною підставою для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, при вирішенні даного питання суд зауважує на те, що безпідставне поновлення судом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання в даному випадку є порушенням права на справедливий суд та принцип юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях Пономарьов проти України , Щокін проти України , Белле проти Франції зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним, і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично. В даному випадку доказів наявності передбачених законом підстав для вчинення такої процесуальної дії представлено не було, що в свою чергу виключає можливість задоволення заяви в цій частині.

Як встановлено п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Надаючи оцінку доказам, які надано заявником при зверненні з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, ТОВ Вердикт Капітал не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити втрату зазначеного виконавчого листа, при цьому, інформація, викладена у акті про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи №2-3297/11 щодо ОСОБА_1 від 14.02.2020 року, лише підтверджує факт відсутності виконавчого листа №2-3297/11 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва до примусового виконання, в той же час вказаний доказ, не підтверджує факту відсутності у первісного стягувача вищевказаного виконавчого документа, або його втрату.

Крім того, суд звертає увагу, що з моменту отримання виконавчого листа, 27 липня 2012 року, по день фактичного вступу до справи нового кредитора, до суду не надано доказів про звернення первісного кредитора до відповідного відділу ДВС, оскільки протягом восьми років, з часу ухвалення судом рішення, стягувач мав змогу у визначений законом строк звернутись до відповідного відділу ДВС з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа, в той же час, пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання є правом а не обов`язком стягувача.

Також, суд зауважує, що заявник звернувся з заявою про видачу дублікату виконавчого листа за межами встановленого законом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що в свою чергу, є самостійною, безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 260 , 261, 353, 354, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Роз`яснюю учасникам справи, що відповідно до п. 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки апеляційного оскарження рішення/ухвали суду першої інстанції продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 01 червня 2020 року.

Суддя -