Постанова

від 28.05.2020 по справі 26/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020 року м. Дніпро Справа № 26/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Колодій Н.А.) від 30.01.2020 (дата складання повного тексту ухвали - 05.02.2020) з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу у справі № 26/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47)

до Приватного підприємця Оліх Тетяни Іванівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 62211 грн. 01 коп.

за участю Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99), -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020р. у справі № 26/20 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005 в повному об`ємі.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020р. у справі № 26/20 та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005 задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- суд першої інстанції належним чином не повідомив апелянта про розгляд заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі, оскільки ухвала про призначення судового засідання надійшла до апелянта вже після дати його призначення;

- суд першої інстанції не дослідив належним чином надані апелянтом докази, якими підтверджуються обставини, з`ясування яких є необхідним для розгляду та задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу

- судом першої інстанції безпідставно не враховані обставини встановлені у постанові Запорізького апеляційного суду від 10.04.2019р. у справі № 320/5432/18, копія якої була долучена апелянтом до матеріалів справи та відповідає оригіналу, який одержано апелянтом поштою від Запорізького апеляційного суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі № 26/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі № 26/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.04.2020р.

Судове засідання, призначене на 02.04.2020р. не відбулося у зв`язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215, на всій території України карантину.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі № 26/20 призначено в судове засідання на 28.05.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020р. клопотання приватного підприємця Оліх Тетяни Іванівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області задоволено, постановлено судове засідання у справі № 26/20 провести в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні, яке відбулось у режимі відеоконференції, представник відповідача надав усні пояснення, згідно з якими проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною.

Апелянт не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та надіслав до апеляційного суду електронною поштою клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, неявка представника апелянта не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника апелянта.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.12.2004 у справі № 26/20 з Приватного підприємця Оліх Тетяни Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Оліс ЛТД" стягнуто - 62211,01 грн. основного боргу, 622,11 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.02.2005р. на виконання рішення судом у справі № 26/20 видано відповідний наказ, строк пред`явлення наказу до виконання - до 24.02.2008р.

У січні 2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005р.

В обгрунтування заяви заявник зазначив, що виконавчий документ по закінченню виконавчого провадження стягувачу повернуто не було, матеріали виконавчого провадження за наказом Господарського суду Запорізької області від 24.02.2005 знищені за закінченням терміну зберігання, а наказ Господарського суду Запорізької області від 24.02.2005 втрачено.

Строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання був перерваним до часу закінчення дії відповідної заборони щодо звернення стягнення на майно боржника (справа № 320/5432/18), яка втратила чинність з 05.10.2016 з набранням чинності Закону України "Про виконавче провадження", а заявник не одержував повідомлень про завершення виконавчого провадження та виконавчого документу, тому вважав, що виконавчі дії продовжуються, а виконавчий документ знаходиться на виконанні.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.01.2020р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 30.01.2020р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020р. у справі № 26/20 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005 в повному об`ємі.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" відбувся за відсутністю представників сторін, а заявник одержав ухвалу суду вже після дати призначення судового засідання з розгляду заяви.

Так, апелянтом надано разом з апеляційною скаргою витяг з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відправлення за № 6900118866781, за яким і здійснювалось відправлення ухвали суду від 23.01.2020р. апелянту, згідно з яким відправлення прийняте 27.01.2020р. та вручено адресату 05.02.2020р.

Частинами 3 та 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, ухвала Господарського суду Запорізької області від 23.01.2020р. про призначення судового засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" на 30.01.2020р. була вручена заявнику лише 05.02.2020р., що не відповідає вимогам ст. 120 ГПК України, а справу розглянуто за відсутності заявника, якого не було належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання суду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За наведених обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, ухвалюючи яке апеляційний суд враховує наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005р. місцевий господарський суд виходив з того, що з наданих заявником документів не можливо встановити ні моменту пред`явлення виконавчого документу до виконання, ні моменту його повернення органом ДВС без виконання, неможливо достеменно встановити строк для пред`явлення його до виконання із урахуванням можливого переривання цього строку.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим та помилковим, оскільки він здійснений без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, з наданих заявником доказів, зокрема копій листа заявника до ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у м. Мелітополі про направлення наказу у справі № 26/20 на виконання, постанови ДВС у м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області № 9 від 01.03.2006р. про стягнення з боржника 6295,11грн. виконавчого збору, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, який належить боржнику, витягу ВП - спецпідрозділ щодо завершення виконавчого провадження № 3732782, постанови Запорізького апеляційного суду від 10.04.2019р. у справі № 320/5432/18, листа Мелітопольського міськрайонного ВДВС у відповідь на адвокатський запит № 2012 від 20.12.2019 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" направлено наказ Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005р. на виконання до органу Державної виконавчої служби у жовтні 2005р.

Постановою державного виконавця ДВС у м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області від 24.10.2005р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу, а 24.01.2006р. накладено арешт на квартиру, яка належить на праві власності боржнику.

13.08.2007р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності в боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції станом на час відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа), виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Згідно з ст. 22 зазначеного Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

З урахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що трирічний строк пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005р. до виконання переривався з 24.10.2005р. по 13.08.2007р. та сплив у грудні 2009р.

При цьому, апеляційний суд враховує, що ні на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, ні на час спливу трирічного строку пред`явлення наказу до виконання, Закон України "Про виконавче провадження" не міств норм, які-б передбачали повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також період переривання у зв`язку з цим строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Таким чином, апелянт звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005р. до виконання та видачу дублікату наказу у січні 2020р., тобто через 10 років після спливу строку пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Разом з цим, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, на предмет поважності чи неповажності причин пропуску строку підлягають оцінці судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

У своєї заяві ТОВ фірма "Оліс ЛТД" зазначає про те, що на його адресу не надходила ні постанова про повернення виконавчого документу стягувачі, ні виконавчий документ по справі № 26/20, тому заявник вважав, що виконавчі дії продовжуються, а виконавчий документ знаходиться на виконанні.

Втім, враховуючи строк, який минув зі спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, апеляційний суд вважає, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005р. до виконання.

Так, починаючи з лютого 2005р. і до теперешнього часу відповідачем не були перераховані позивачу грошові кошти на погашення заборгованості, стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 09.12.2004р., про що було достеменно відомо позивачу, але останнім починаючи з жовтня 2005р. по грудень 2019р., тобто протягом більш ніж 14 років, не вчинялось будь-яких дій спрямованих на з`ясування обставин не виконання в примусовому порядку Державною виконавчою службою рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 09.12.2004р., в той час, як відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції станом на час відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа), державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже заявник, який був стягувачем за виконавчим провадженням, діючи розумно та добросовісно мав цікавитися здійсненням виконавчого провадження та мав можливість одержувати інформацію про хід виконавчого провадження, а також вчасно вживати заходи для захисту своїх прав та інтересів у виконавчому провадженні.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області № 26/20 від 24.05.2005 слід відмовити.

Згідно з п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на звернення позивача до господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку його пред`явлення до виконання, який не підлягає поновленню, слід відмовити і у задоволенні заяви апелянта в частині видачі дублікату наказу Господарського суду Запорізької області № 26/20 від 24.05.2005.

За наведених обставин ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020р. у справі № 26/20 слід скасувати, як таку, що постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи та з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005.

Згідно з ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2102,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 136, 137, 269, 270, 275-284, 287, 329, п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020р. у справі № 26/20 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020р. у справі № 26/20 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005 - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 02.06.2020 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В.Ф. Мороз