УХВАЛА
15 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 26/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" до Приватного підприємця Оліх Тетяни Іванівни про стягнення 62 211, 01 грн, за участю Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" звернулося 19.06.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2020, повний текст якої підписаний 02.06.2020 (колегія судів Чередко А .Є., Кузнецов В. О., Мороз В. Ф.)
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Кушнір І. В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини 1 статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005 в повному об`ємі.
Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" звернулося із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі № 26/20 та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005 задовольнити.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 - скасовано, ухвалено нове рішення, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дублікату наказу № 26/20 від 24.05.2005 - відмовлено.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Однак, ухвала про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання (пункт 22 частини 1 статті 255 ГПК України) не входить до переліку вказаних вище ухвал, а тому, відповідно, і не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2020 в частині відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
Крім того, скаржник не погоджується із рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у видачі дубліката наказу № 26/20 від 24.05.2005.
Як вбачається із змісту постанови суду апеляційної інстанції, постановою державного виконавця ДВС у місті Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області від 24.10.2005 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу, а 24.01.2006 накладено арешт на квартиру, яка належить на праві власності боржнику.
13.08.2007 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності в боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції станом на час відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа), виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.
Згідно з статті 22 зазначеного Закону , строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Суд апеляційної інстанції врахував, що трирічний строк пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005 до виконання переривався з 24.10.2005 по 13.08.2007 та сплив у грудні 2009. При цьому, ні на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, ні на час спливу трирічного строку пред`явлення наказу до виконання, Закон України "Про виконавче провадження" не містив норм, які-б передбачали повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також період переривання у зв`язку з цим строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Таким чином, апелянт звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 26/20 від 24.02.2005 до виконання та видачу дублікату наказу у січні 2020, тобто через 10 років після спливу строку пред`явлення наказу до виконання.
Відповідно до підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто дублікат наказу господарського суду може бути виданий лише у разі звернення стягувача або державного виконавця, приватного виконавця із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання.
Оскільки скаржник звернувся із заявою про видачу дублікату наказу після закінчення строку його пред`явлення до виконання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" про видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області № 26/20 від 24.05.2005.
Зважаючи на звернення стягувача із заявою про видачу дубліката наказу після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, правильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2020.
Керуючись статтями 234, 287, 293, 304, підпунктом 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 26/20.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику (в тому числі платіжне доручення № 3713 від 18.06.2020 на суму 2 102,00 грн).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2020 |
Оприлюднено | 16.07.2020 |
Номер документу | 90388361 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні