УХВАЛА
04 червня 2020 року
Київ
справа №420/5324/19
адміністративне провадження №К/9901/12913/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області за участю третіх осіб - Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними,
В С Т А Н О В И В:
12 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами загального позовного провадження.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На підтвердження таких доводів ОСОБА_1 послався на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/4388/12, постанови Верховного Суду у справах №№420/953/19, 420/1301/19, 420/2479/20, 420/2651/20 та судові рішення у інших справах, які на його думку, свідчать про протиправність дій відповідача у цій справі.
Разом з тим, аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення на предмет відповідності висновкам Верховного Суду у вищевказаних справах, Верховним Судом встановлено, що предметом спору у цій справі позивач визначив бездіяльність Лиманської районної ради Одеської області, що виразилося у відсутності контролю за діями директора Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню - Латули В.Г. , який надав депутатам Трояндівської сільської ради приміщення школи (спортзал) для проведення 13 лютого 2019 року о 14 годині 00 хвилин позачергової двадцять дев`ятої сесії Трояндівської сільської ради. Вирішуючи спір та відмовляючи у позові, суди виходили з того, що відповідач не здійснює контроль за діяльністю керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Водночас висновки Великої Палати Верховного Суду у господарський справі № 5023/4388/12, на які послався заявник, стосуються правовідносин, що виникли у процедурі банкрутства комунального підприємства і жодним чином не мають значення для вирішення цього спору. Посилання заявника на висновки Верховного Суду, висловлені у справах №№420/953/19, 420/1301/19, 420/2479/20, 420/2651/20, як приклад неправомірності дій відповідача, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки судові рішення у цих справах постановлено за інших, ніж установлено у цій справі, обставинах і жодним чином не впливають на спірні правовідносини.
Інші аргументи і доводи касаційної скарги зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області за участю третіх осіб - Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2020 |
Оприлюднено | 04.06.2020 |
Номер документу | 89627445 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Уханенко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні