Ухвала

від 28.09.2020 по справі 420/5324/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа №420/5324/19

адміністративне провадження №К/9901/23947/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 , Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, Лиманська районна державна адміністрація Одеської області, Трояндівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лиманської ради Одеської області, про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

21 вересня 2020 року зазначена касаційна скарга подана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що викладений перелік причин для касаційного оскарження судових рішень у справах, що не відносяться до справ незначної складності, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, є залишення такої скарги без руху.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підстави відкриття касаційного провадження, вказуючи при цьому на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, викладені у статтях 46, 47, 55 Закону України Про місцеве самоврядування , статті 19 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , пп. 2.9.1, 2.9.2, 2.9.16, 2.9.17 Регламенту Лиманської районної ради, що, на його думку, є відповідно до частини першої статті 351 КАС України є підставою для скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового рішення.

Правильно пославшись на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник не зазначив, висновки у яких постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не враховані судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цього спору. Крім того, скаржник не обґрунтував, який висновок Верховного Суду і щодо питання застосування яких норм права у подібних правовідносинах є відсутнім.

Інші мотивування касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та свідчать про незгоду заявника з результатом вирішення судами першої та апеляційної інстанцій справи по суті спірних правовідносин.

При цьому Суд наголошує, що зазначення лише переліку норм права, які, на думку скаржника, порушені судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення рішень, однак, без відповідного мотивування викладених правових норм, позбавляє можливості надати оцінку тому, чи є касаційна скарга достатньо вмотивованою.

З огляду на викладене, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки містить посилання на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, без обґрунтування та прикладів постанов Верховного Суду, висновки яких щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не враховані судами для вирішення цієї адміністративної справи, а також не конкретизовані норми права, щодо питання застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Крім того, у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване тим, що ухвалами Верховного Суду від 04 червня 2020 року та 10 серпня 2020 року попередні касаційні скарги повернуто заявнику. Враховуючи те, що ухвала про повернення касаційної скарги заявнику постановлена 10 серпня 2020 року, а касаційна скарга подана 21 вересня 2020 року, строк на звернення із касаційною скаргою до Суду пропущено. При цьому скаржником не зазначено, що послугувало підставою пропуску строку для чергового звернення із касаційною скаргою до Суду.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги із викладенням мотивування у відповідності до пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України та обґрунтуванням пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 , Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, Лиманська районна державна адміністрація Одеської області, Трояндівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лиманської ради Одеської області, про визнання дій протиправними - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко