Ухвала

від 22.10.2020 по справі 420/5324/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 420/5324/19

адміністративне провадження № К/9901/23947/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 , Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, Лиманська районна державна адміністрація Одеської області, Трояндівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лиманської ради Одеської області, про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Лиманської районної ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 , Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, Лиманська районна державна адміністрація Одеської області, Трояндівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лиманської ради Одеської області, про визнання протиправними бездіяльності Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю та встановлення законності дій директора Трояндівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області - Латула Віталія Григоровича в наданні депутатам Трояндівської сільської ради приміщення (спортзалу) Трояндівської ЗОШ для проведення 13.02.2019 року о 14 годині 00 хвилин позачергової двадцять дев`ятої сесії Трояндівської сільської ради VII - скликання з приводу вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області - ОСОБА_2 в зв`язку з порушенням Конституції України, законів України, Присяги посадових осіб місцевого самоврядування, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих повноважень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

21 вересня 2020 року зазначена касаційна скарга подана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано надати уточнену касаційну скаргу із викладенням мотивування у відповідності до пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та обґрунтуванням пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

У встановлений судом строк скаржником подано уточнену касаційну скаргу, обґрунтовану тим, що підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України вважає необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року по справі № №815/63/18.

Надавши оцінку викладеним доводам заяви, Суд дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги особі, яка її подала.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Так, згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд наголошує, що судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях визначається обставинами кожної конкретної справи.

Разом із тим, посилаючись в уточненій касаційній скарзі на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повторно зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, викладені у статтях 46, 47, 55 Закону України Про місцеве самоврядування , статті 19 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , пп. 2.9.1, 2.9.2, 2.9.16, 2.9.17 Регламенту Лиманської районної ради, що, на його думку, є відповідно до частини першої статті 351 КАС України є підставою для скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового рішення.

При цьому скаржник вказує, що підставою для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (статті 328 КАС України) є неправильне застосування судом норм матеріального права, що встановлюється відсутністю в оскаржуваних рішеннях судів двох інстанцій висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах .

Із процитованого змісту уточненої касаційної скарги не є зрозумілим, з якої саме підстави, на думку заявника, підлягають перегляду оскаржувані судові рішення у касаційному порядку, не уточнено, які саме норми права застосовані судом апеляційної інстанції не у відповідності до правового висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, не зазначено конкретної постанови Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах.

Крім того, зміст уточненої касаційної скарги є майже ідентичним змісту первинної касаційної скарги, а її доводи зводяться до неповного з`ясування обставин справи та незгоди скаржника із результатом вирішення судами першої та апеляційної інстанцій спірних правовідносин у справі.

Стосовно вимоги в ухвалі Верховного Суду від 28 вересня 2020 року про необхідність надання обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень Суд зазначає, що скаржником подано заяву про поновлення такого строку. Заява аргументована тим, що строк на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій розпочався під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який не припинено до теперішнього часу, що є вагомою підставою для продовження такого процесуального строку.

Згідно із пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З огляду на викладене, з урахуванням змін до чинного законодавства право на продовження встановленого судом процесуального строку може бути реалізовано шляхом звернення до суду із відповідною заявою, яка обґрунтована неможливістю вчинення певної процесуальної дії з підстав наявності обмежень у зв`язку із впровадженим карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зазначення скаржником у заяві про продовження процесуального строку лише факту впровадження вказаного карантину без відповідного мотивування пропуску такого строку за відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження викладених обставин не може вважатись поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню.

Оскільки ухвала про повернення попередньо поданої касаційної скарги заявнику постановлена 10 серпня 2020 року, а касаційна скарга повторно подана 21 вересня 2020 року, строк на звернення із касаційною скаргою до Суду пропущено. При цьому скаржником не зазначено, що послугувало підставою пропуску строку для чергового звернення із касаційною скаргою до Суду, не надано відповідних аргументів та доказів поважності пропуску процесуального строку, отже, підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку відсутні.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

З огляду на викладене, недоліки касаційної скарги заявником не усунуто, отже, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги відповідно до вимог частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 , Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, Лиманська районна державна адміністрація Одеської області, Трояндівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лиманської ради Одеської області, про визнання дій протиправними - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко