Рішення

від 10.11.2008 по справі 2-20/2008

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа №2-20/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2008 року

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:

головуючого судді     Костенко В.В.

при секретарі     Кулагіній І.Д.

за участю позивача     ОСОБА_1

представників відповідача     ОСОБА_2

ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комітету Криворізької міської організації профспілки про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду із вищеназваним позовом, посилається на ті обставини, що з 29.03.2004 року він працював начальником Фізкультурно-оздоровчого комплексу ( далі ФОК) Відкритого акціонерного товариства " Південний гірничо-збагачувальний комбінат"( надалі ВАТ "ПівГЗК"). За час його роботи на вищеназваній посаді з боку керівництва ніяких претензій до нього не було до того часу, поки відповідачем по справі не був направлений лист від 28.09.2004 року за № 149 на адресу керівництва ВАТ ПГЗК.

На підставі цього листа роботодавцем був виданий наказ від 13.10.2004 року № 1125 і на нього було накладено дисциплінарне стягнення.

Позивач вважає, що у листі від 28.09.2004 року відповідач поширив про нього недостовірну інформацію, порушивши його особисті немайнові права та принизивши його честь, гідність та ділову репутацію. Порушені у вищеназваному листі питання стосувалися участі у спартакіаді, яка проводилась з 24.09.по 26.09.2004 року у м. Маріуполі, команди ВАТ "ПівГЗК". Зазначена команда не була допущена до змагань, як вважає відповідач, внаслідок того, що не мала всіх необхідних документів. На думку відповідача, у зв"язку з тим, що команда не брала участі у спартакіаді, збірній м. Кривого Рогу були нараховані штрафні очки. Із зазначеною думкою позивач не погоджується, оскільки вважає, що саме з вини відповідача, який своєчасно не попередив ВАТ "ПівГЗК" про дату перенесення змагань та допустив ряд порушень при організації цього та інших спортивних заходів, команда підприємства не змогла взяти участь у спартакіаді в м. Маріуполі.

У листі від 28.09.2004 року, направленого на адресу ВАТ "ПівГЗК", відповідач безпідставно характеризує його як безвідповідального і некомпетентного працівника, йото твердження про занепад фізкультурної роботи на комбінаті не підтверджений ніякими доказами, навпаки, з'явилося більше оздоровчих груп та груп з видів спорту, збільшилася кількість відвідувачів ФОК. Бездоказове є і твердження відповідача, викладене у вищеназваному листі, що позивач " рідкий гість на робочому місті". Всі ці висловлювання відповідача позивач вважає недостовірними та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

У зв"язку із протиправною поведінкою відповідача, яка виразилася у поширенні відносно нього неправдивих відомостей, позивач зазнав моральних страждань, оскільки лист міського комітету профспілки був офіційним повідомленням, після цього листа до нього змінилося відношення з боку його колег, які повірили його змісту, він не може налагодити з ними контакт, зіпсувався його престиж та ділова репутація.

Позивач просить зобов"язати відповідача спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать та принижують його честь, гідність та ділову репутацію, а також стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди-50000 грн.

В ході судового розгляду позивач подавав доповнення до позову, яке ухвалою суду від 03.07.2007 року було залишено без руху та позивачеві було запропоновано уточнити заявлені вимоги. У встановлений судом строк ОСОБА_1 не виконав вимоги суду, у зв"язку з чим ухвалою від 08.07.2008 року додаткова позовна заява була визнана судом неподаною.

Крім того, позивач клопотав про поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки він звернувся із позовом про захист честі, гідності і ділової репутації до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу 06.10.2005 року, тобто у строк менший, чим 1 рік, але ухвалою цього суду від 14.10.2005 року його позов був повернутий, у зв"язку із непідсудністю справи. Відразу після отримання зазначеної ухвали, він поштою направив 20.10.2005 року позов до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу, про що свідчить квитанція про поштове відправлення.

У судових засіданнях позивач підтримав у повному обсязі заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити. Поширені про нього у листі міського комітету профспілки відомості від 28.09.2004 року порушують його ділову репутацію та є недостовірними. ВАТ "ПівГЗК" не отримував від відповідача інформацію про перенесення строку змагань, отже провина за неналежну підготовку команди цілком покладається на міський комітет профспілки. Відповідач безпідставно стверджує, що внаслідок неучасті команди "ПівГЗК", змагання в м. Маріуполі були зірвані, між тим у цих спортивних заходах не брали участі і команди інших підприємств, але провину за поганий виступ команд м. Кривого Рогу чомусь був покладений тільки на нього одного, як керівника ФОК ВАТ "ПівГЗК". Відповідач своїми протиправними діями порушив його немайнові права та заподіяв моральні страждання.

Представник відповідача- міського комітету Криворізької міської організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ОСОБА_2 не визнав заявлений позов і пояснив, що спартакіади підприємств та всіх вищестоящих організацій є одним із головних показників стану розвитку фізичної культури та спорту підприємства, міста, галузі. До 2004 року команда ВАТ "ПівГЗК" завжди брала участь у спортивних змаганнях та займала призові місця, що позитивно впливало на загальний залік всіх команд міста. Внаслідок недбалого ставлення до своїх обов'язків з боку колишнього керівника ФОК ВАТ "ПівГЗК" ОСОБА_1 спортивна команда цього підприємства була не підготовлена до участі у спартакіаді, яка проходила в М.Маріуполі. При підведенні підсумків спартакіади, мандатною комісією та президією Центрального спортивного клубу " Металург" була дана негативна оцінка участі в ній команд Криворізького міського комітету профспілки та ВАТ "ПівГЗК". Зазначені події послугували підставою для направлення листа 28.09.2004 року на адресу керівництва ВАТ "ПівГЗК". Відомості щодо недбалого ставлення ОСОБА_1 до своїх службових обов'язків та його некомпетенції відповідають дійсності .оскільки він як керівник не проконтролював правильність оформлення документації, яка необхідна для участі команди у змаганнях, не вжив заходів для її повної комплектації, як слідство -команда не була допущена до участі у спартакіаді, витрачені певні кошти. Щодо суджень, що він є "рідким гостем" на робочому місці, то це оціночні поняття міського комітету, т.я. при спробах зв"язатися із ОСОБА_1 з питань підготовки до змагань, його ніколи не було на місці. Із висновками міського комітету погодилося і керівництво ВАТ "ПівГЗК", яке притягло ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Правомірність наказу підприємства була доведена рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу.

Після звільнення із ВАТ "ПівГЗК" ОСОБА_1 працевлаштувався, тому ніякої моральної шкоди йому не було заподіяно. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Другий представник відповідача ОСОБА_3 підтримав думку представника відповідача ОСОБА_2, доповнивши, що занепад фізкультурно-оздоровчої роботи на підприємстві за час перебування ОСОБА_1 на посаді керівника ФОК дійсно мав місце, про що свідчать статистичні дані: зайняте останнє місце в міській спартакіаді 2004 року, зменшення осіб, які займаються спортом ; текучість кадрів ( звільнилося 3 тренера та 2 інструктора) та інші. Зміст звернення ОСОБА_1 до суду не переслідує реального захисту прав, начебто, порушеної ділової репутації, а є спробою отримати грошове стягнення за моральні збитки, яких не було. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши думку сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню.

Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не був пропущений строк звернення до суду за захистом порушених справ, оскільки термін позовної давності у 1 рік застосовується згідно до ч.2 п.2 ст.258 ЦК України тільки у випадках спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

Судом встановлено, що 28.09.2004 року міською профспілкою металургів та гірників на адресу Генерального директора ВАТ " ПівГЗК" ОСОБА_4 та голови профспілки ОСОБА_5 був направлений лист № 149 (а.с. 10).

Позивач ОСОБА_1 вважає, що викладені в цьому листі відомості щодо його безвідповідального відношення до організації спортивного заходу - спартакіади в М.Маріуполі, не компетенції, висловлювання, що він є "рідкий гість на робочому місці", а також щодо занепаду фізкультурно-оздоровчої роботи на підприємстві є недостовірними та такими, що порушують його честь, гідність та ділову репутацію, просить їх спростувати.

Відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, але на підставі ст.60 ЦПК України вона повинна довести, що поширена про неї інформація не відповідає дійсності.

При розгляді позову, судом було встановлено, що 08.02.2005 року ОСОБА_1 звертався до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу з позовом про порушення його трудових прав адміністрацією ВАТ "ПівГЗК" у тому числі предметом судового розгляду були позовні вимоги щодо визнання незаконним наказу № 1125 від 13.10.2004 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани за недбале відношення до проведення спортивних заходів и не підготовку спортивних команд комбінату у Всеукраїнській спартакіаді металургів та гірників України (цивільна справа № 2-300/2005 була витребувана Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу та її матеріали оглянуті в ході цього судового розгляду). При розгляді цих вимог, Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу ретельно досліджувалися обставини щодо організації підготовки спортивних команд ВАТ " ПівГЗК" до участі у спартакіаді в м. Маріуполі, у тому числі досліджувалися і дії ОСОБА_1, як керівника Фізкультурно-оздоровчого комплексу, із зазначеного питання. Судом допитувалися свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, вивчалися документи. При розгляді справи суд встановив, що ОСОБА_1, як керівник, порушив пункти 1.1, 2.5, 4.1, 4.3 своєї посадової інструкції та самоусунувся від прийняття всіх заходів для підготовки спартакіади у М.Маріуполі, у тому числі і від оформлення належних документів; виконання свого доручення підлеглим інструктором своєчасно не проконтролював, внаслідок чого команду ВАТ " ПівГЗК" до участі у змаганнях не було допущено. Рішенням цього суду від 31.08.2005 року, були визнані правомірними дії адміністрації ВАТ " ПівГЗК" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за наказом № 1125 від 13.10.2004 року. Зазначене рішення в цій частині залишено в силі рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2006 року, а також ухвалою апеляційного суду Автономної республіки Крим від 21.03.2008 року, який виконував функції касаційної інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, визнавши правомірність дій адміністрації ВАТ " ПівГЗК" щодо притягнення ОСОБА_1 за наказом № 1125 від 13.10.2004 року до дисциплінарної відповідальності за недобросовісне відношення до проведення спортивних заходів, за непідготовку спортивних команд комбіната у Всеукраїнській спартакіаді, Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу визнав факт недбалого ставлення ОСОБА_1 до своїх посадових обов'язків та його некомпетентність у оформленні необхідних для проведення спортивного заходу документів, отже викладені в оспорюваному листі міської профспілки відомості щодо його характеристики як безвідповідального та некомпетентного працівника не можуть вважатися такими, що не відповідають дійсності та підлягають спростуванню.

Що стосується викладених у листі відомостей про занепад, на думку відповідача, спортивно-оздоровчої роботи на комбінаті та про те, що ОСОБА_1 є "рідким гостем на робочому місті", то суд вважає, що вони не відносяться до відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та можуть бути спростовані, оскільки є по суті відображенням поглядів керівництва міської профспілки, їх оціночними судженнями про певні дії чи події, право на яке гарантовано законом, оскільки відповідно до ст.34 Конституції України проголошується право кожного на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Відповідно до ст.47-1 Закону України " Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, якими є висловлювання, що не містять фактичних даних, взагалі, критика, оцінка дій, використання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доказу їх правдивості.

Оскільки при судовому розгляді не було встановлено протиправності дій відповідача, то відповідно не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на його користь моральної шкоди, т.я. право на її відшкодування виникає тільки в разі визнання неправомірності дій відповідача, внаслідок яких порушені права позивача.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог повинно бути відмовлено у повному обсязі.

Керуючись ст.34 Конституції України, ст.47-1 Закону України „ Про інформацію", ст.ст. 16, 23, 258, 277, 280, 297, 299 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України " Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28.09.1990 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 73, 82, 88, 212, 215 ЦПК, суд-

ВИРІШИВ:

 Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні   його позову до міського комітету Криворізької міської організації профспілки про захист честі, гідності та ділової репутації.

Рішення може бути оскаржене в Дніпропетровський апеляційний суд, через

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апеляційне

оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна

скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.