Рішення

від 26.05.2020 по справі 481/471/20

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/471/20

Провадж.№ 2/481/170/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Чкалова про стягнення заборгованості за договорами оренди землі та припинення договорів оренди землі шляхом їх дострокового розірвання,

В С Т А Н О В И В:

07.04.2020 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Новобузького районного суду з вказаним спільним позовом до відповідача СТОВ ім. Чкалова, згідно з яким просили стягнути з відповідача заборгованість за договорами оренди землі від 01.01.2016 року у розмірах по 2 943,39 грн. кожній, а також припинити дії договорів оренди землі укладених між СТОВ ім. Чкалова та ОСОБА_1 з ОСОБА_2 01.01.2016 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 4824510100:16:000:0019, 4824510000:04:000:0240, шляхом їх дострокового розірвання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилались на те, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 13.08.2014 року вони являються власниками, по Ѕ частині кожна, земельної ділянки загальною площею 5,18 га з кадастровим № 4824510100:16:000:0019, а також у таких самих частках земельної ділянки, загальною площею 5,1788 га з кадастровим № 4824510000:04:000:0240. Дані земельні ділянки розташовані на території Новобузької міської ради Миколаївської області.

01.01.2016 року між орендодавцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та орендарем СТОВ ім. Чкалова укладено два договори оренди землі, відповідно до якого вони передали в оренду відповідачу строком на 7 років належні їм на праві спільної часткової власності дві вищевказані земельні ділянки.

Відповідно до пунктів 9-11 цих договорів, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4548 гривень 88 копійок; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня.

Індекс споживчих цін (інфляції) за 2016 рік становив 112,4%, за 2017 рік - 113,7%, за 2018 рік - 109,8%., тому за договорами оренди землі відповідач мав нарахувати кожному: за 2016 рік - по 4548 грн. 84 коп., за 2017 рік - по 5112 грн. 90 коп., за 2018 рік - по 5813 грн. 37 коп., за рік - по 6383 грн. 08 коп., всього по 21858 грн. 19 коп.

Між тим, на переконання позивачів, за 2017-2019 роки СТОВ ім. Чкалова нараховував та виплачував їм орендну плату за спірними договорами оренди землі практично без урахування індексу інфляції, у зв`язку з чим виникла заборгованість відповідача по нарахованій орендній платі за договорами оренди землі, по кожному з позивачів, яка за розрахунками позивачів накопичилася за 2017 рік у розмірі 562 грн. 45 коп. (5112,90-4550,45=562,45), за 2018 рік - 1262 грн. 92 коп. (5813,37-4550,45=1262,92), за 2019 рік - 1832 грн. 63 коп. (6383,08-4550,45=1832,63), і склала загалом у ромірі 3656 грн. 39 коп. (562,45+1262,92+1832,63=3656,39), а з урахуванням податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%, які відповідач має сплатити з цієї суми до бюджету, сума заборгованості до виплати, кожному з позивачів становить 2943 грн. 39 коп. кожному. (3656,39-3656,39x18%- 3656,39x1,5%=2943,39).

Відтак, посилаючись на те що СТОВ ім. Чкалова систематично не виконував належним чином умови договору в частині сплати орендної плати з урахування індексу інфляції, позивачі просили розірвати спірні договори оренди землі та стягнути з даного підприємства заборгованість з орендної плати у вищевказаному розмірі.

30.04.2020 року від представника відповідача до суду надійшли відзиви на позови, згідно яких останній, заперечуючи проти пред`явленого позову, зазначав, що орендна плата за 2016-2019 роки позивачкою ОСОБА_1 отримана в загальній сумі 38 000 грн., а позивачкою ОСОБА_2 за цей період 39 000 грн., тобто навіть у більшому розмірі ніж передбачено договором та значно більша від суми заборгованості, яку за підрахунками даних позивачів підприємство мало б сплатити їм за вказаний період, що підтвердив видатковими касовими ордерами з СТОВ ім. Чкалова. При цьому, дане сільськогосподарське підприємство у необхідному розмірі своєчасно перераховувало всі необхідні податки та збори. За таких обставин, просив відмовити у задоволенні позову повністю за безпідставністю позовних вимог.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялись про час і місце судового розгляду, який, за ухвалою про відкриття провадження в справі від 09.04.2020 року підлягав проведенню в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін. Як видно зі змісту поданого ними спільного позову, останні просили розглядати справу за їх відсутності.

Представник відповідача СТОВ ім. Чкалова у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не направляв. 30.04.2020 року подав до суду відзиви на позов, згідно яких просив пред`явленні до нього позовні вимоги позивачів залишити без задоволення у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та відзиви на неї, дослідивши письмові докази, що містяться у справі, дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України Про оренду землі ).

У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі. За обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За положеннями ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Новобузької міської ради Миколаївської області, зокрема одна площею - 5,18 га, кадастровий номер 4824510100:16:000:0019, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 13.08.2014 року державним нотаріусом Новобузької державної нотаріальної контори Миколаївської області (а.с. 7,8), інша земельна ділянка, площею 5,1788 га, кадастровий номер 4824510000:04:000:0240, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 13.08.2014 року державним нотаріусом Новобузької державної нотаріальної контори Миколаївської області (а.с. 16,17).

Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з однієї сторони та СТОВ ім. Чкалова 01.01.2016 року з іншої сторони укладено два договори оренди вказаних земельних ділянок, що зареєстровані державним реєстратором Новобузької райдержадміністрації від 27.09.2016 року за № 31582306 та від 28.09.2016 року за № 31610266, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 20.09.2016 року за №№ 16625532 та 16617562 (а.с. 9-15, 18-24).

Згідно пунктів 9-11 договорів оренди землі, які є ідентичними, орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 4548,80 грн. та 4548,88 що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня.

Пунктом 37 договорів передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивачі посилаються на невиконання умов договорів оренди землі, а саме за систематичну недоплату за 2017-2019 роки орендної плати, через що виникла заборгованість за цей період з її виплати у загальному розмірі 2943,39 грн. кожному з позивачів. Зокрема позивачі вказують, що дана заборгованість виникла внаслідок сплати орендної плати за цей період без врахування індексу інфляції.

В підтвердження цих доводів, позивачі посилаються на відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.01.2020 року № 1 і № 2 і довідки СТОВ ім. Чкалова, за 2017, 2018 та 2019 роки, згідно яких даним підприємством здійснено виплату орендної плати позивачу ОСОБА_2 за 2016, 2019 роки, позивачу ОСОБА_1 за 2016, 2018, 2019 роки, виходячи з нарахованої суми 4550 грн. 45 коп. (а.с.26, 27, 28, 29).

Між тим, заперечуючи проти позову та стверджуючи про те, що умови договору стосовно виплати позивачу орендної плати протягом 2016-2019 років орендарем виконувались, відповідачем було надано документи бухгалтерського обліку (квитанції про поштові та банківські грошові перекази, видаткові касові ордери СТОВ імені Чкалова) про сплату позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендної плати відповідачем.

Зокрема ОСОБА_1 згідно видаткових касових ордерів: від 21.10.2016 року за оренду земельного паю у 2016 році отримала 10 000 грн.;

20.11.2017 року за оренду земельного паю у 2017 році - 12 000 грн.;

05.11.2018 року за оренду земельного паю у 2018 році 7600 грн. та 5000 грн.;

та 03.03.2020 року на її ім`я здійснено поштовий переказ про сплату орендної плати у сумі 4000 грн. (а.с. 45-47).

Тобто, за період користування землею за 2016-2019 роки відповідачем сплачено ОСОБА_1 орендної плати на загальну суму 38 600 грн.

Водночас, ОСОБА_2 згідно видаткових касових ордерів: від 2016 року за оренду земельного паю у 2016 році отримала 5 000 грн. та 10 000 грн.;

За оренду земельного паю у 2017 році - 7 500 грн.;

За оренду земельного паю у 2018 році - 12000 грн.;

та 16.12.2019 року на її ім`я здійснено банківський переказ коштів про сплату орендної плати у сумі 4500 грн. (а.с. 49-51).

Відтак, всього за період за користування землею за 2016-2019 рік відповідачем сплачено ОСОБА_2 орендної плати на суму 39 000 грн.

Таким чином, дослідженні у судовому засіданні докази свідчать про те, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 2016 по 2019 року отримали орендну плату у розмірі навіть більшому ніж вони могли розраховувати за спірними договором, оскільки їх підрахунками, вони повинні були одержати орендної плати за цей період з врахуванням індексу інфляції у сумі, по 21 858,19 грн. кожна.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, доводи позивачів щодо наявності заборгованості з орендної плати, а звідси систематичного невиконання орендарем умов договору стосовно оплати орендної плати, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договорів оренди землі підлягає залишенню без задоволення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку відмовою у задоволені позовних вимог повністю, судові витрати понесені позивачами на оплату судового збору, слід віднести на їхній рахунок.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Чкалова про стягнення заборгованості за договорами оренди землі та припинення договорів оренди землі шляхом їх дострокового розірвання, залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається в той же строк з дня виготовлення повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

Відповідно до п.3 розділу ХІІ "Прикінцевих положень" ЦПК України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину встановленого КМУ пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання : АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Чкалова, юридична адреса: Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Героїв Небесної Сотні, 216, код ЄДРПОУ 03763856.

Повний текст рішення виготовлений 04.06.2020 року.

Суддя Вжещ С.І.