Ухвала

від 01.06.2020 по справі 755/3289/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3289/17

Провадження №: 1-кп/755/776/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "01" червня 2020 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 32017100070000008 від 25 січня 2017 року про звільненняособи відкримінальної відповідальностіу зв`язкуз закінченнямстроків давності притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва з Прокуратури м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 32017100070000008 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч. 1 ст. 205-1 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор в судовому засіданні, підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відносить до категорії невеликої тяжкості, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 49 КК України минуло 2 роки, а тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закриттю.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник підтримали клопотання однак підозрюваний зазначив, що він не розуміє суті підозри щодо інкримінованого йому діяння та вважає, що він підозрюється у фіктивному підприємництві. Також він не розуміє змісту клопотання про закриття кримінального провадження та які наслідки буде мати рішення суду.

Дослідивши клопотання, вислухувавши думку сторін, суд приходить до наступного висновку:

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, згідно формулювання підозри, на початку жовтня 2015 року, гр. ОСОБА_6 вчинив дії, які виразились у внесені в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей.

Санкцією ч. 1 ст. 205-1 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Відповідно до ст. 12 КК України злочин відносить до категорії невеликої тяжкості.

Так, за правилами п. 1 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; п. 2 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Так, із аналізу вказаних норм, вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді обмеження волі, тож до нього необхідно застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а не п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, як помилково зазначив прокурор у своєму клопотанні.

Крім того, відповідно до вимогст. 285 ч.3 КПК України, підозрюваному обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено те, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, та практику Європейського суду з прав людини - як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79).

У рішенні у справі «Mattoccia v. Italy» від 25.07.2000 ЄСПЛ зазначив: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«в» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи вцілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Саме з обізнаністю із суттю обвинувачення в особи виникають й інші права: давати пояснення, показання (п.5 ч.3 ст.42 КПК), мати захисника, надавати докази (п.2 ч.4 ст.42 КПК) тощо.

У зв`язку з тим, що у судовому засіданні встановлено відсутність повного розуміння підозрюваним суті підозри, кримінальне провадження не може бути закрито, так як вказані обставини суперечать вимогамзакону та порушують право підозрюваного на захист.

За приписамист. 288 ч. 4 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Таким чином, судом встановлено необґрунтованість направленого до суду клопотання, у зв`язку з чим у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 285-288, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 32017100070000008 від 25.01.2017 року про звільненняособи відкримінальної відповідальностіу зв`язкуз закінченнямстроків давності притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України відмовити, клопотання повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: