Постанова

від 29.05.2020 по справі 813/3390/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2020 року

м. Київ

справа №813/3390/16

касаційне провадження №К/9901/31071/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Усенко Є.А.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 (суддя Брильовський Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 (головуючий суддя - Довга О.І.; суддя: Затолочний І.І., Матковська З.М.) у справі № 813/3390/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг звернулось до адміністративного суду з позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2016 № 0000601402 та від 06.07.2016 № 0000591402.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 22.12.2016 позов задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.07.2017 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Личаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог Личаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

Зокрема, наголошує на безтоварному характері господарських операцій із придбання позивачем гірничого обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ .

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ , Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Сістемз , Товариством з обмеженою відповідальністю Каверон Індастріс та іншими ризиковими суб`єктами господарської діяльності за період з 01.01.2015 по 14.03.2016 та їх оподаткування, за результатами якої складено акт від 21.06.2016 №117/13-06-14-02/39799212.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні гірничого обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, Личаківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звертала увагу на те, що контрагенти позивача в другому ланцюгу постачання - Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Сістемз та Товариство з обмеженою відповідальністю Каверон Індастріс не є виробниками гірничо-шахтного обладнання, у них відсутні основні засоби та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, тому реалізація цього обладнання Товариству з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ має ознаки безтоварності, а проведені останнім у подальшому взаєморозрахунки, в тому числі з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг , не можуть бути спрямовані на настання реальних наслідків.

Крім того, орган доходів і зборів зазначав, що відповідно до товарно-транспортних накладних на перевезення обладнання вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ , а не позивач. В подальшому, переадресування вантажу здійснено на Товариство з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг , однак у нього відсутні будь-які основні засоби та складські приміщення, що не дає можливості підтвердити факт отримання гірничо-шахтного обладнання від Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ .

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 06.07.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000591402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 510281,00 грн. за основним платежем; № 0000601402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 647003,00 грн. за основним платежем та 161750,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме:

- видаткових накладних (а. с. 98, 101, 104, 108, 111, 114, 118, 122, 126, 129, 142, 146, 150, 153, 156, 159, 162 т. 1);

- актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (а. с. 98-1, 102, 105, 109, 112, 115, 119, 123, 127, 141, 143, 147, 151, 154, 157, 160, 163 т. 1);

- сертифікатів відповідності на товарно-матеріальні цінності, які в тому числі дають змогу встановити виробника придбаної позивачем продукції (а. с. 100, 103, 107, 110, 113, 117, 121, 125, 128, 140, 145, 149, 152, 155, 158, 161, 164 т. 1);

- товарно-транспортних накладних, відповідно до яких вантажовідправником є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , вантажоодержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ , переадресовано вантаж Товариству з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг (а. с. 99, 106, 116, 120, 124, 144, 148 т. 1).

Зазначені товарно-транспортні накладні свідчать про те, що постачальником обладнання, щодо якого виник спір, був Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , а не Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Сістемз та Товариство з обмеженою відповідальністю Каверон Індастріс , як безпідставно вказує відповідач.

Наведене підтверджується й листом Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ від 14.12 2016 № 14-01 (а. с. 46, т. 2).

Не заслуговують на увагу й доводи контролюючого органу про відсутність у позивача складських приміщень для зберігання придбаного гірничо-шахтного обладнання, оскільки платником долучено до матеріалів справи договір оренди складського приміщення від 01.10.2015 № 10/15-1, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю Галич Сервіс Автотранс , та акт прийняття-передачі приміщення складу, за адресою: вул. Львівська, 46, м. Червоноград, Львівська область (а. с. 96 - 97, т. 1).

Більш того, судами з`ясовано, що Червоноградською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області на виконання ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 30.03.2016 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ . Метою контрольного заходу було встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) при проведенні фінансово-господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ із Товариством з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг , Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Сістемз , Товариством з обмеженою відповідальністю Каверон індастріс за період діяльності 2014 - 2015 роки.

За результатами цієї перевірки складено акт від 02.08.2016 № 703/1400/37796356 (а. с. 169 - 206. т. 1), де зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ відображено здійснені господарські операції в повному обсязі та враховано до оподаткування податок на прибуток і податок на додану вартість. Проведеною перевіркою даного питання порушень не встановлено.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності Товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг як платника податків або можливої фіктивності його безпосереднього постачальника, як-от: пояснень посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЗВЗ щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність твердження контролюючого органу про неправомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю Енергопромхолдинг витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 813/3390/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

Є.А. Усенко