Рішення

від 14.11.2008 по справі 2-1751/2008

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2 -1751 /2008р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 листопада 2008 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого  судді   -     Галій С.С.

при секретарі    -     Жековій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на її утримання у сумі 750 гривень до досягнення дитиною п'яти років, про стягнення заборгованості за невиплачені аліменти в сумі 5 500 гривень, про стягнення 20 59 гривень 07 копійок додаткових витрат на неповнолітнього сина, про стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати, про стягнення неустойки (пені) у розмірі у розмірі 1% з врахуванням індексації від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати, про збільшення суми відрахувань на 70 % із заробітку відповідача до погашення заборгованості, про стягнення в рахунок моральної шкоди у сумі 20 59 гривень 07 копійок за порушення права на повагу гідності та честі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з уточненими та доповненими позовними вимогами до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на її утримання у сумі 750 гривень щомісячно до досягнення дитиною 5 років, тобто до 19 листопада 2008 року, про стягнення заборгованості по невиплаченим аліментам у розмірі 5 500 гривень, за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік, про стягнення суми заборгованості по невиплаченим аліментам з врахуванням індексації за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік, у сумі 14 421 гривень 93 копійок та про стягнення неустойки (пені) у розмірі у розмірі 1% з врахуванням індексації

від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати у сумі 4 237 гривень, про стягнення додаткових витрат на неповнолітнього сина у сумі 2059 гривень 07 копійок, про збільшення суми відрахувань на 70 % із заробітку відповідача ОСОБА_2 до погашення заборгованості, про стягнення моральної шкоди з відповідача за порушення її права на повагу гідності та честі у сумі 20 59 гривень 07 копійок.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2007 року постановлено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 лютого 2006 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до 19 листопада 2021 року, а також постановлено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання кошти в сумі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2006 року до досягнення ОСОБА_3 чотирьох років, а саме до 19 листопада 2007 року, також постановлено допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки їх неповнолітній син ОСОБА_4, 19.11.2003р.н., продовжує хворіти, тому вона вимушена приймати міри по догляду за дитиною та її розвитком, не має можливості працювати та отримувати дохід. З моменту народження дитина проживає з нею. Відповідач проживає окремо від них , за іншою адресою і добровільно ніякої матеріальної допомоги їй особисто і сину не надає.

Стягнення аліментів на її утримання, на утримання дитини за рішенням Апеляційного суду Одеської області виконуються примусово за розпорядженням державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м.Одеси від 14.11.2007 року, за місцем проходження служби відповідача в Одеському державному університеті внутрішніх справ. Відповідач умисно рішення суду не виконує і ніяких матеріальних виплат ні для погашення утвореної аліментної заборгованості ні для поточних аліментів не сплачує.

Тому, станом на 01 жовтня 2008року за відповідачем ОСОБА_2 склалася заборгованість по невиплаченим аліментам на загальну суму 5500 гривень, за період з 31.08 2006 року по 19.11.2007 рік.

08.11.2007 року вона звернулася у Другий відділ державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі.

08.11.2007     року державним виконавцем Другого відділу

державної виконавчої служби Приморського районного управління

юстиції у м. Одесі винесені постанови про відкриття виконавчого

провадження по трьом виконавчим листам, які видав Суворовський

районний суд м.Одеси про утримання аліментів з відповідача

ОСОБА_2 Про що ОСОБА_2 був офіційно письмово

повідомлений. Але відповідач і після цього уклонявся від сплати

аліментів на її утримання і на утримання сина.

14.11.2007р. державним виконавцем Другого Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі були направлені по місцю роботи відповідача розпорядження № B-4\1276\22034 та № В-4\1275\22032 про примусове стягнення аліментів із заробітку (доходів) відповідача ОСОБА_2 у розмірі 50% до погашення аліментної заборгованості.

Тому стягнення аліментів за рішенням Апеляційного суду Одеської області були розпочаті в примусовому порядку з листопада місяця 2007 року.

18.01.2008     року державний виконавець Другого Відділу

державної виконавчої служби Приморського районного управління

юстиції у м. Одесі на підставі постанови від 06.11.2007р. закінчив

виконавче провадження по виконавчому листу виданого

Суворовським районним судом м.Одеси, про стягнення аліментів у

сумі 500 гривень з відповідача ОСОБА_5 на утримання

ОСОБА_1, як матері дитини, у зв'язку з закінченням строку

стягнення аліментів, відповідно п.6 ст.37 Закону України «Про

виконавче провадження», із залишком заборгованості 7000 гривень.

Окрім виплати аліментних утримань за листопад 2007р., більше    ніяких

утримань  із  заборгованості  по  аліментним  утриманням  згідно вищезазначеного виконавчого листа, відраховано не було і сам

відповідач ОСОБА_2 умисно їх не сплачував і не сплачує по теперішній час.

Вона вважає, що саме з навмисної вини відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість по аліментам. Тому вона просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, а також просить стягнути індексацію по невиплаченій сумі заборгованості по аліментам у сумі 14 421 гривень 93 копійок та неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми індексації невиплачених аліментів за кожен день прострочення виплати у сумі 4 237 гривень відповідно до закону.

Крім того, вона вказує про те, що відповідач матеріальної допомоги добровільно їй не надає, і ніякого піклування за дитиною не проявляє, не виховує і навіть бачити її не бажає.

Аліментні утримання за рішенням Апеляційного суду Одеської області виконуються примусово за розпорядженням державного виконавця Другого Відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі за місцем роботи відповідача.

Вона вважає, що з метою уникнення від сплати заборгованості по невиплаченим аліментам відповідач не тільки приховує своє дійсне матеріальне становище, а ще й безпідставно прилюдно розповсюджує недостовірну інформацію, що нібито вона навмисно не лікує дитину і не виконує медичні рекомендації.

Такі дії відповідача є образою для неї та приниженням її честі і гідності як матері, яка несе усі навантаження по догляду за дитиною з вадами розвитку.

Діями відповідача були порушені її особисті немайнові права, а саме право на повагу до гідності та честі, внаслідок поширення відповідачем про неї недостовірної образливої інформації, і тому вона змушена захищати свої права у суді.

Моральну шкоду позивачка оцінює у сумі 2059 гривень 07 копійок.

Окрім цього, вона вважає, що відповідач повинен брати участь у додаткових витратах на дитину в сумі 2059 гривень 07 копійок, в рахунок оплати ліків та медичних послуг, за які вона особисто заплатила свої гроші.

Також, у судовому засіданні вона пояснила, що у зв'язку з примусовим утримуванням виконавчою службою Другого Відділу

державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі суми 1500 гривень, із загальної заборгованості відповідача за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік, залишок єдиної суми заборгованості складає 5 500 гривень, сума заборгованості по невиплаченим аліментам з врахуванням індексації за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік, становить 14 421 гривень 93 копійок, а також підлягає стягненню неустойка (пеня) у розмірі 1% з врахуванням індексації від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати в сумі 4 237 гривень.

В судовому засіданні відповідач позов визнав частково, згоден на стягнення з нього заборгованість по аліментам в сумі 5500 гривень, яка виникла не з його особистої вини про яку йому не було відомо. Інші позовні вимоги відповідач не визнав, просив суд відмовити в їх задоволені, та пояснив суду про те, що всі вищевказані заявлені позивачкою позовні вимоги він не визнає, так як вони є надумані з невідомих йому причин, тому безпідставні, необгрунтовані і задоволення таких позовних вимог діючим законодавством України  не передбачено.

Він вважає себе добросовісним платником аліментів. З нього відповідно до рішення суду в рахунок оплати аліментів утримується 50% заробітку щомісячно. Від сплати аліментів він не ухиляється, сплачує аліменти без затримок.

Так, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2007 року постановлено стягувати з нього на користь ОСОБА_1 на її утримання кошти в сумі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2006 року до досягнення ОСОБА_3 чотирьох років, а саме до 19 листопада 2007 року. Після виконання рішення суду 18.01.2008 р. постановою виконавчої служби № В-4/581 закрито виконавче провадження.

Постановою від 20.06.2008 року начальника Другого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси скасовано постанову про закінчення провадження від 18.01.2008 р. №В-4/581 з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси № 2-365 від 06.11.2007р. про стягнення з нього, на користь позивачки ОСОБА_1 на її утримання кошти у сумі 500 гривень щомісяця, починаючи з 31.08.2006 до 31.10.2007 року, державному виконавцю У триденний

строк відновити виконавче провадження та вжити заходів щодо подальшого виконання вищевказаного виконавчого документу у відповідності до вимог закону.

23.06.2008 р. постановою державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одеси відновлено виконавче провадження № 4/581 від 06.11.2007 року про стягнення з нього, на користь позивачки ОСОБА_1 на її утримання кошти у сумі 500 гривень щомісяця, починаючи з 31.08.2006 до 31.10.2007 року.

На даний час відповідно до розрахунку заборгованість по аліментам складає 5 500 гривень, вважає, що заборгованість виникла не по його вині.

Також, він заперечує проти збільшення суми аліментних відрахувань на 70% із його заробітку, так як загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами.

Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%.

Він проживає із своєю матір'ю, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в одній квартирі АДРЕСА_1.

Його мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонеркою, і знаходиться на його утриманні відповідно до договору від 04 березня 2008 року  укладеного між повнолітнім сином ОСОБА_2 та непрацездатною матір'ю ОСОБА_6 про сплату аліментів на її утримання, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 1468. Даний договір укладено безстроково.

Відповідно до умов п.2 вищезазначеного договору він сплачує щомісячно у вигляді твердої грошової суми, яка за домовленістю сторін встановлена в сумі 705 гривень, що на день підписання договору дорівнює 150% встановленого законом прожиткового мінімуму на осіб, які втратили працездатність.

п.З договору передбачено виплату аліментів що здійснюється ОСОБА_2 щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць. Перерахунок суми виплати здійснюється сторонами самостійно, один раз в рік, після набуття чинності відповідного закону, на перше січня кожного року.

п.4 договору передбачено що виплата грошей здійснюється будь - яким шляхом за вибором ОСОБА_2

Крім того його мати, яка знаходиться на його утриманні хворіє.

Відповідно до виписки із медичної картки № 1851 стаціонарного хворого ОСОБА_6 знаходилась на лікуванні у лікарні в Іллічівській Басейновій лікарні на водному транспорті у кардіологічному відділенні, стан її здоров'я потребує постійного лікування, вона періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні що потребує додаткових витрат на її утримання, ліки, годування. Так витрати на ліки у січні 2008 року склали - 563 гривень 25 копійок, у лютому 2008 року - 381 гривень, у березні 2008 року - 346 гривень. Мати продовжує хворіти, тому витрати тільки на ліки в середньому щомісячно складають суму 430 гривень.

Він оплачує витрати щодо утримання квартири в якій він проживає з матір'ю, проводить оплату всіх комунальних послуг за опалення, водопостачання, газопостачання та інше.

Згідно довідки ЖБК «Іллічівський Судоремонтник-1» та квитанцій про оплату комунальних послуг, його витрати на утримання квартири склали тільки за 2007 рік 3090 гривень 79 копійок, що в середньому складало 260 гривень щомісячно, а в 2008 році - понад 350 гривень щомісячно, а всього витрати щомісячно складають в сумі 1687 гривень 50 копійок.

Враховуючи, що в середньому його заробітна плата становить за 2008 рік 3 484 гривень, з врахуванням аліментних утримань, то на всі життєві його потреби залишається тільки 1795 гривень, в той час як позивачка у грудні 2007 року отримала більше 6000 гривень.

Вищезазначені обставини свідчать про суттєву зміну, а саме про погіршення його матеріального становища.

Також йому відомо і він просить суд при винесені рішення врахувати , що позивачка ОСОБА_1 під час відпустки по догляду за дитиною, за основним місцем роботи в Одеському державному університеті внутрішніх справ, як підполковник міліції, працювала старшим викладачем кафедри права та законотворчого процесу в

Одеському регіональному інституті державного управління НДЦУ при Президентові України де також отримувала заробітну плату, що позивачка приховує від суду.

За таких обставин він просить відмовити позивачці в задоволені позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду сторонами докази, суд приходить до висновку про те, що позов є частково доказаним, тому підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебували і не перебувають.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 10.05.2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, стягнення аліментів, коштів на утримання, матеріальних витрат 18 жовтня 2007 року змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області колегією суддів судової палати у цивільних справах яким встановлено що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, народжений у м.Котовську Одеської області є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, народженого у м.Одесі.

Внесено зміни до запису акту громадянського стану про народження ОСОБА_3, зробленого 25 грудня 2003 року за № 1682 Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси вказавши в графі «батько» - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, народжений в м.Котовськ Одеської області, громадянин України, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 лютого 2006 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до 19 листопада 2021 року. Стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання кошти в сумі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2006 року до досягнення ОСОБА_3 чотирьох років, а саме до 19 листопада 2007 року.

Відмовлено ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних витрат в розмірі 8 269 гривень 91 копійок.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 у межах суми    платежу за один місяць.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 125 гривень 50 копійок.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції судовий збір в сумі 42 гривні 50 копійок, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь Одеського обласного бюро судово - медичної експертизи за проведення судово -медичної експертизи крові спірного батьківства у сумі 750 гривень.

Рішення набрало законної сили.

Відповідно до довідки №158 від 10 квітня 2008 року в записі акта № 1682 про народження ОСОБА_3 від 25 грудня 2003 року на підставі Рішення Суворовського районного суду м.Одеси, справа № 2-365/07 від 10.05.2007 р. про визнання батьківства та рішення Апеляційного суду Одеської області від 18.10.2007р. внесені такі зміни: прізвище дитини «Подгорний», ім'я «Кирило», по батькові «Ігорович», ІНФОРМАЦІЯ_4, також внесені зміни щодо батьків: батько «Подгорний Ігор Леонідович» на « Кострицький Ігор Леонідович».

Відповідно до Виконавчого листа № 2-365/07р. виданого Суворовським районним судом м.Одеси від 06 листопада 2007 року який видано на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2007 року про те, що підлягає до виконання рішення Суворовського районного суду від 10 травня 2007 року, яке набрало законної чинності від 18.10.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання кошти в сумі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2006 року до досягнення ОСОБА_3 чотирьох років, а саме до 19 листопада 2007 року.

Судом, при розгляді справи по суті, при вказаних позовних вимогах, визначається заборгованість по аліментам, яка становить, відповідно до наданого суду письмового розрахунку заборгованості

B4/581 по аліментам, який затвердженого Заступником начальника Другого відділу виконавчої служби Приморського району Одеського міського управління юстиції від 01.11.2008року, який проведено згідно довідки бухгалтера за період надходження виконавчого листа у бухгалтерії Одеського державного університету внутрішніх справ яким було проведено стягнення з відповідача у розмірі: за листопад 2007р. - 316 гривень 73копійок, за серпень 2008 р. - 500 гривень, за вересень 2008 р.-500 гривень, за жовтень 2008 р.-500 гривень.

В якому вказано про висновок виконавчої служби, що на момент складання розрахунку заборгованості, а саме на 01.11.2008 року залишок заборгованості становить у сумі 5500 гривень.

Вищевказану суму заборгованості по аліментам сторони визнали у судовому засіданні.

Відповідно до правил ч.1, ч.3, ч.5 ст. 194 СК України підлягають стягненню та можуть бути стягнені аліменти за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість по аліментам, які стягуються відповідно до ст.187 СК України, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Положення ч.1 і ч.3 цієї статті, застосовується і до стягнення аліментів іншим особам.

Статтею 74 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивачки потрібно стягнути заборгованість по аліментам за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік, яка становить   5 500 гривень.

В судовому засіданні позивач надав суду докази про зміну та погіршення його матеріального становища, що він проживає в одній квартирі АДРЕСА_1 із своєю матір'ю, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які підтверджені письмовими доказами.

Його мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонеркою, і знаходиться на його утриманні відповідно до договору від 04 березня 2008 року укладеного між повнолітнім сином ОСОБА_2 та непрацездатною матір'ю ОСОБА_6 про сплату аліментів на її утримання, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 1468. Даний договір укладено безстроково.

Відповідно до умов п.2 вищезазначеного договору він сплачує щомісячно у вигляді твердої грошової суми, яка за домовленістю сторін встановлена в сумі 705 гривень, що на день підписання договору дорівнює 150% встановленого законом прожиткового мінімуму на осіб, які втратили працездатність.

п.З договору передбачено виплату аліментів що здійснюється ОСОБА_2 щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць. Перерахунок суми виплати здійснюється сторонами самостійно, один раз в рік, після набуття чинності відповідного закону, на перше січня кожного року.

п.4 договору передбачено що виплата грошей здійснюється будь - яким шляхом за вибором ОСОБА_2

Крім того його мати, яка знаходиться на його утриманні хворіє.

Відповідно до виписки із медичної картки № 1851 стаціонарного хворого ОСОБА_6 знаходилась на лікуванні у лікарні в Іллічівській Басейновій лікарні на водному транспорті у кардіологічному відділенні, стан її здоров'я потребує постійного лікування, вона періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні що потребує додаткових витрат на її утримання, ліки, годування. Так витрати на ліки у січні 2008 року склали - 563 гривень 25 копійок, у лютому 2008 року - 381 гривень, у березні 2008 року - 346 гривень. Мати продовжує хворіти, тому витрати тільки на ліки в середньому щомісячно складають суму 430 гривень.

Він оплачує витрати щодо утримання квартири в якій він проживає з матір'ю, проводить оплату всіх комунальних послуг за опалення, водопостачання, газопостачання та інше.

Згідно довідки ЖБК «Іллічівський Судоремонтник-1» та квитанцій про оплату комунальних послуг, його витрати на утримання квартири склали тільки за 2007 рік 3090 гривень 79 копійок, що в середньому складало 260 гривень щомісячно, а в 2008 році - понад 350

гривень щомісячно, а всього витрати щомісячно складають в сумі 1687 гривень 50 копійок.

Враховуючи, що в середньому його заробітна плата становить за 2008 рік 3 484 гривень, з врахуванням аліментних утримань, то на всі життєві його потреби залишається тільки 1795 гривень, в той час як позивачка у грудні 2007 року отримала більше 6000 гривень.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з наказу ректора Одеського державного університету внутрішніх справ №131о/с від 06 серпня 2008 року по особовому складу згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України відповідач ОСОБА_2, звільнений з служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п.64 «г» через скорочення штатів відповідача, з 08 серпня 2008 року.

Відповідно довідки від 08.10.2008 року виданої Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області про те, що відповідачу ОСОБА_2 з 09.08.2008 року призначена пенсія за вислугу років у розмірі 5 250 гривень 88 копійок.

Вищезазначені обставини свідчать про суттєву зміну, а саме про погіршення його матеріального становища.

Суд не приймає до уваги надані позивачкою суду копії касових чеків та копії квитанції до прибуткового касового ордеру, про оплату за послуги зв'язку, електроенергії, теплопостачання, за квартплату за березень 2008 року які оплачені особою за прізвищем ОСОБА_7, як докази про зміну та погіршення матеріального стану позивачки ОСОБА_1, тому, що надані суду позивачкою копії вказаних документів не мають відношення до розгляду її позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 03.06.2008р. виданої Одеським регіональним інститутом Державного управління при Президентові України позивачка працювала на посаді старшого викладача кафедри права і законотворчого процесу на умовах погодинної оплати у грудні 2007 року ( 50) годин та січні 2008 р (37) годин, де одержувала заробітну плату.

Згідно статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_2 за тривалий час, а саме за період стягування аліментів змінилося та погіршилося його матеріальне становище, обставини на які посилається відповідач обґрунтовані та доведені ним у суді, такі обставини суд враховує при визначені зміни розміру аліментів, а також суд враховує, що позивачка не надала суду докази та не зазначила їх обставинами про зміну та погіршення її матеріального становища або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

За таких обставин позовні вимоги в частині про збільшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_1 у сумі 750 гривень щомісячно, до досягнення дитиною 5 років, тобто до 19 листопада 2008 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року ( із змінами станом на 15 травня 2008 року) передбачено і визначений порядок стягнення аліментів.

Так, судом встановлено, що 8 листопада 2007р. державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одесі постановою В-4/1276 відкрила виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 500 гривень щомісячно, та виконавче провадження В-4/1275 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку, а також виконавче провадження В-4/1277 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 15 гривень 50 копійок, копії яких були направлені сторонам від 09.11.2007року.

14.11.2007року направлено розпорядження за місцем роботи відповідача для стягнення аліментів із його заробітної плати.

08.11.2007 року на виконання до Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одеси надійшов виконавчий лист №2-365 виданий Суворовським районним судом м.Одеси від 06 листопада 2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів на її утримання у сумі 500 гривень, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2006 року до досягнення ОСОБА_3 чотирьох років, а саме до 19 листопада 2007 року.

26.12.2007     року виконавчий документ повернуто на адресу

Другого відділу державної виконавчої служби Приморського

районного управління юстиції у м.Одесі, у зв'язку з закінченням

даного виду стягнення, з відміткою про утримання із заробітної

плати боржника у сумі 316 гривень 73 копійки.

18.01.2008р. постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одесі закінчено виконавче провадження, на підставі ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до його розрахунку про заборгованість по аліментам станом на 19.11.2007 рік склала 7000 гривень.

Судом встановлено, що у зв'язку з закінченням строку для даного виду стягнення (до 19.11.2007року), виконавче провадження було закрито, оскільки неповнолітній ОСОБА_3 досягнув чотирьохрічного віку. При цьому заборгованість по виконавчому листу яка залишилась у розмірі 7000 гривень була нарахована до виплати.

20.06.2008     року постановою начальника Другого відділу

державної виконавчої служби Приморського районного управління

юстиції у м.Одесі скасовано постанову про закінчення виконавчого

провадження від 18.01.2008 року № В - 4/581 з примусового

виконання виконавчого листа №2-365 який     виданий

Суворовським районним судом м.Одеси від 06 листопада 2007

року.

23.06.2008 року постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одесі відновлено вищезазначене виконавче провадження.

Правилами ст.196 СК України передбачено відповідальність за прострочення сплати аліментів при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що заборгованість по стягненню аліментів на утримання позивачки утворилася від незалежних від відповідача причин. Відповідач на період розгляду судами позовних вимог позивачки, на час виконання рішення суду мав постійне місце роботи, проживання, навмисно не ухилявся від

сплати аліментів, тому при таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вини відповідача в утворенні вищезазначеної суми заборгованості не має, а тому не підлягають стягненню неустойка ( пеня) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За таких обставин, позовні вимоги в частині про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного від сотка від суми невиплачених аліментів за кожен день прострочення виплати не підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачка просила стягнути суму заборгованості по невиплаченим аліментам з врахуванням індексації за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік, у сумі 14 421 гривень 93 копійок та про стягнення неустойки (пені) у розмірі у розмірі 1% з врахуванням індексації від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати у сумі 4 237 гривень.

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами передбачено правилами ст. 194 СК України, згідно якої за законом не передбачено такі вимоги які просить позивачка як виплата неустойки (пені) у розмірі 1% з врахуванням індексації від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати.

Тому, суд приходить до висновку про те, що за таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки в частині стягнення на її користь суми заборгованості відповідача по невиплаченим аліментам з врахуванням індексації за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік, у сумі 14 421 гривень 93 копійок та не підлягають стягненню неустойка (пеня) у розмірі 1% з врахуванням індексації від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати у сумі 4 237 гривень.

Також, позивачка звернулась до суду з позовом про збільшення суми відрахувань на 70 % із заробітку відповідача до погашення заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач добросовісний платник аліментів, з його заробітку утримується 50% заробітної плати, від сплати аліментів він не ухиляється.

Так, відповідно до правил ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50% заробітної плати, яка належить   до виплати працівникові, в тому

числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%.

Правилами ч.5 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості у разі стягнення аліментів - 50% заробітної плати боржника.

Враховуючи вищевикладене, необхідно відмовити позивачці в задоволені позовних вимог в частині збільшення суми відрахувань на 70 % із заробітку відповідача до погашення заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Також, позивачка звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача 2059 гривень 07 копійок додаткових витрат на неповнолітнього сина ОСОБА_4.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка надала в суд виписку епікріз з історії розвитку дитини, та ксерокопію довідки від 06.06.2007 року з Дитячої міської поліклініки № 2 про проходження курсу лікування її сина ОСОБА_4 від 03.05.2007 року, а також ксерокопії рецептів та ксерокопії накладних на товар.

Суд, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, так як позивачка не надала суду письмові докази в обґрунтування про стягнення 2059 гривень 07 копійок як додаткові витрати на неповнолітнього сина ОСОБА_4.

Так, єдиним документом, що підтверджує призначення та отримання ліків її сина ОСОБА_4 є листок призначень, підписаний лікарем, що лікує, також розрахунковий документ, що підтверджує проведення розрахунків за куплений товар ( лікарські засоби) є фіскальний чек, але дані документи у матеріалах справи відсутні, позивачкою не надані суду як доказ в підтвердження позовних вимог.

Тому, суд приходить до висновку про те, що за таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки в частині

стягнення з відповідача 2059 гривень 07 копійок як додаткові витрати на неповнолітнього сина ОСОБА_4.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно п.1.3 «Правил виписування рецептів та вимог -замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення» затверджених Наказом МОЗ України від 19.07.2005 року за № 360 медичні працівники зобов'язані записувати всі призначення лікарських засобів чи виробів медичного призначення в медичній документації (історії хвороби, медичній карти амбулаторного чи стаціонарного хворого).

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1570 від 17.11.2004 року «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах» роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється через аптеки та їх структурні підрозділи які повинні застосувати у своєї діяльності електронні контрольно -касові апарати згідно до закону « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, позивачка звернулася в суд з позовними вимогами до відповідача про стягнення моральної шкоди за порушення її права на повагу гідності та честі, які вона оцінює в сумі 2059 гривень 07 копійок.

Правилами ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка не надала суду докази та не довела суду факт поширення відповідачем відомостей які порушили її права на повагу гідності та честі, а також не довела суду про заподіяння їй моральної шкоди відповідачем, і не довела розмір моральної шкоди, також не довела суду про вину в діях відповідача про заподіяння позивачці відповідачем моральної шкоди.

Тому, суд приходить до висновку про те, що за таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки в частині про стягнення моральної шкоди за порушення її права на повагу гідності та честі, які вона оцінює в сумі 2059 гривень 07 копійок.

В порядку ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в сумі 8 гривень 50 копійок, на користь держави судовий збір у сумі 51 гривня.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.192, 194, 196 СК України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року ( із змінами станом на 15 травня 2008 року), Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Згідно п.1.3 «Правил виписування рецептів та вимог - замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення» затверджених Наказом МОЗ України від 19.07.2005 року за № 360, Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1570 від 17.11.2004 року «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам за період з 31.08.2006 року по 19.11.2007 рік в сумі 5500 гривень.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на її утримання у сумі 750 гривень до досягнення дитиною п'яти років,   про стягнення 20 59 гривень 07 копійок додаткових витрат

на неповнолітнього сина, про стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати, про стягнення неустойки (пені) у розмірі у розмірі 1% з врахуванням індексації від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виплати, про збільшення суми відрахувань на 70 % із заробітку відповідача до погашення заборгованості, про стягнення в рахунок моральної шкоди у сумі 20 59 гривень 07 копійок за порушення права на повагу гідності та честі -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 8 гривень 50 копійок, а також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 51 гривня.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.