Ухвала

від 04.06.2020 по справі 357/4890/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4890/20

1-кс/357/1233/20

У Х В А Л А

04 червня 2020 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши по кримінальному провадженню за № 12020110030002012 від 20.05.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: старший слідчий слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

Старший слідчий слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, узгодженим прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна, в якому просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, надійшла заява від ОСОБА_5 , з приводу того, що невідомі особи, намагаються протиправно заволодіти квартирою АДРЕСА_1 , що належала її покійній сусідці ОСОБА_6 , 1961року народження.

Крім того, 08.05.2020 до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшло звернення від ОСОБА_7 з приводу того, що сусіди її померлої тітки ОСОБА_6 заволоділи документами на квартиру АДРЕСА_1 відмовляються їй повертати.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 18.05.2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , було посвідчено договір купівлі-продажу №133, згідно з яким квартира АДРЕСА_1 , була продана громадянину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю м. Біла Церква.

За вищевказаними обставинами внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.05.2020 за № 12020110030002012 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, постановою старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 від 20.05.2020, квартира АДРЕСА_1 , визнана речовим доказом.

З огляду на вищевикладене у слідства виникли підстави у накладені арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом злочину за ч. 3 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні старший слідчий ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання в повному обсязі та просив задовольнити його з підстав зазначених у клопотання, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Вислухавши доводи старшого слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Згідно частини 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування відомості про яке 20.05.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120201100030002012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №211155453 від 03.06.2020 вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 17.05.2020 на праві приватної власності належить ОСОБА_9 .

Під час досудового розслідування, постановою старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.05.2020, квартира АДРЕСА_1 визнана речовим доказом по кримінальному провадженні №12020110030002012 від 20.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Крім того, встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду, було здійснено тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 , в ході якого було вилучено оригінали документів, що формують нотаріальну справу за договором купівлі-продажу №133 від 17.05.2020 року.

В ході вивчення вказаних документів, було встановлено, що продавцем вищевказаної квартири за договором, виступив громадянин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв на підставі договору дарування від 21.10.1998 року, згідно з яким, ОСОБА_11 , яка померла у 2006 році та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , подарували ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1 . При укладанні договору купівлі-продажу, особу ОСОБА_10 встановлено згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 12.12.1997 міським відділом №1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області.

Під час допиту свідка ОСОБА_10 встановлено, що останній постійно проживає у кімнаті комунальної квартири АДРЕСА_2 . При цьому зазначив, що він не знайомий з громадянками ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , будь-яких договорів, які передбачають передачу йому право власності на нерухоме майно, на його ім`я не укладалося, будь-яких угод 17.05.2020 він не підписував, до м. Києва не їздив. Також зазначив, що ним втрачено паспорт громадянина України, ІПН та інші документи, про що 23.04.2020 він подав до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області заяву про втрату документів.

Крім того, в ході проведення тимчасового доступу, органами поліції вилучено паспорт на ім`я ОСОБА_10 , серії НОМЕР_1 виданого 12.12.1997 міським відділом №1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області. При порівнянні з копією паспорту, яку надав ОСОБА_10 при допиті в якості свідка, візуально встановлено, що фотознімки між собою відрізняються, паспорт, який використовувався при укладанні договору купівлі-продажу має ознаки підробки, а саме фотокартка не належить ОСОБА_10 , а належить зовсім сторонній, невстановленій на даний час особі.

Вищевказані факти, а також обставини продажу вищевказаного нерухомого майна, дають підстави зробити висновок про те, що вказаний договір купівлі продажу має ознаки фіктивності, під час його укладення використані підроблені правовстановлюючі документи, а тому в даному відбулося протиправне відчуження вказаного об`єкту нерухомості.

Отже у слідчого судді наявні всі підстави вважати, що квартира АДРЕСА_1 , яка належать на праві приватної власності ОСОБА_9 є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, окрім того, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та підлягає арешту.

Тому, з метою збереження майна, котре може у подальшому мати важливе доказове значення, а саме квартири АДРЕСА_1 , шляхом недопущення відчуження вказаного нерухомого майна третім особам до з`ясування всіх обставин у кримінальному провадженні та відновлення прав потерпілого необхідно накласти арешт на майно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київської області ОСОБА_3 про арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належать на праві приватної власності ОСОБА_9 шляхом заборони відчуження, знищення, перетворення, а також вчинення будь-яких нотаріальних, реєстраційних та виконавчих дій щодо зазначеного майна.

Копію ухвали негайно скерувати ініціатору клопотання старшому слідчому слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 для виконання, прокурору Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддяОСОБА_1