Рішення

від 01.06.2020 по справі 808/3104/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Справа № 808/3104/14 СН/280/3/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворіт" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Вільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013 № 0000611500, № 0000621500 та № 0000631500 .

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення податкового законодавства ТОВ "Фаворіт", оскільки угоди, укладені позивачем з ПП Грант-ГЗО , ТОВ Агро-Ера , ПП Украгро-Трейд , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Авіс Фарм , ПП Зернопром , ТОВ Норт Вест 2012 , мали реальний характер, повністю виконані та відповідним чином відображені в податковому обліку позивача. Первинні документи укладені з дотриманням вимог ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з додержанням обов`язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, передбачених ст. 203 ЦК України, зміст первинних документів не суперечить актам цивільного законодавства, підписані особами, які мають необхідний об`єм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними. Договори, укладені з ТОВ Фаворіт , в судовому порядку недійсними не визнавались. На підставі викладеного, позивач вважає висновки контролюючого органу безпідставними, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 18.02.2020 вх. 7638. У відзиві вказує, що за результатами перевірки позивача не підтверджено реальність руху ТМЦ, згідно наданих товарно-транспортних накладних відсутнє конкретне місце навантаження та розвантаження(склад). Стверджує, що в ході проведення перевірки позивачем не надано документів де зберігався товар (на яких складах), також встановлено відсутність довіреностей у TOB "Фаворіт", витягу з журналу довіреностей. Між тим, актом було зафіксовано, що певну частину первинних документів не було надано на запит контролюючого органу. Вважає, що з огляду на наведені факти позивачем не доведено реальність господарських операцій з контрагентами позивача, що в свою чергу підтверджує висновки Акту перевірки № 331/22/25492010 від 16.12.2013. Зазначає також, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014080020000012, що кваліфікується за ч.3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами TOB "Фаворіт" допитано в якості свідків диретора ТОВ "Калев", директора "Норт Вест 2012" та гр. ОСОБА_2 , які заперечують свою участь в діяльності підприємств та наявності відносин з ТОВ "Фаворіт". З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені Вільнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.12.2013 № 0000611500, № 0000621500, № 0000631500. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт" суму судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постановою Верховного Суду від 10.12.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа №808/3104/14 повернулась 16.01.2020.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.

Ухвалою суду від 21.01.2020 прийнято справу № 808/3104/14 (провадження СН/280/3/20) до провадження та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 19 лютого 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2020 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача з Вільнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та Головне управління ДФС у Запорізькій області, відкладено підготовче судове засідання до 12.03.2020.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкладено розгляд адміністративної справи №808/3104/14 (СН/280/3/20) на 27 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 27.04.2020 відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача на 29.05.2020.

У судове засідання представники сторін не прибули.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній матеріалів.

На підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Вільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Фаворіт" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 31.08.2013, за результатами якої складено акт № 331/22/25492010 від 16.12.2013.

На підставі даного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000611500, № 0000621500 та № 0000631500 від 30.12.2013.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ "Фаворіт":

- п. 138.2 ст .138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 253 849,38 грн., у т.ч. по періодам: за І квартал 2011 р. на загальну суму 50 354,17 грн.; за III квартал 2011р. на загальну суму 86 257,51 грн.; за IV квартал 2011 року на загальну суму 116 621,89 грн.; за І квартал 2012р. на загальну суму 86 289,32 грн.; за II квартал 2012р. на загальну суму 356 248,49 грн.; за III квартал 2012р. на загальну суму 45 866,27 грн.; за IV квартал 2012р. на загальну суму 512 211,73 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 81 474 грн., в т.ч. за III квартал 2011 року в сумі 81 474 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, ст. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 018 395,19 грн., у т.ч. за січень 2011р. в сумі 21287,26грн., за лютий 2011р. в сумі 18996,07грн., за серпень 2011р. в сумі 91301,33 грн., за листопад 2011р. в сумі 46664,83 грн., за грудень 2011 року в сумі 38450,7 грн., за березень 2012р. в сумі 82180,17 грн., за квітень 2012р. в сумі 232622,33 грн., за травень 2012р. в сумі 28773,67 грн., за червень 2012р. в сумі 77894,33 грн., за вересень 2012р. в сумі 43682,33 грн.; за листопад 2012р. в сумі 487820,67 грн., за січень 2013р. в сумі 269918,25 грн., за лютий 2013р. в сумі 133832,67 грн., за березень 2013р. в сумі 165447,42 грн., за квітень 2013р. в сумі 200348,67 грн., за травень 2013р. в сумі 25648 грн., за червень 2013р. в сумі 23498,33 грн., за липень 2013р. в сумі 5467,33 грн., за серпень 2013р. в сумі 24560,83 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Фаворіт" звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п. 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документ.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Фаворіт" мало господарські відносини з ПП "Грант ЗГО", ТОВ "Агро-Ера", ПП "Украгро-Трейд", ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Авіс Фарм" (ПП "Калка"), ТОВ "Калев" (ПП "Зернопром"), ТОВ "Норт Вест 2012".

Так, між ТОВ "Фавориіт" (покупець) та ПП "Грант-ЗГО" (продавець) укладено договори купівлі-продажу №0115-11 від 04.01.2011 року та №3101 від 31.01.2011 року, відповідно до умов яких Продавець передає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (жмих соняшника, соя). Відповідно до видаткових накладних позивачем за даними угодами отримано товару на загальну суму 241 700 грн., у т.ч. ПДВ 40 283,33 грн. Витрати за даним договором на суму 201416,67 грн. віднесено до складу валових за І квартал 2011 року. Сплачену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за січень 2011 року.

Між ТОВ "Фаворіт" (покупець) та ПП "Агро-Ера" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №ДГ-01/01 від 01.01.2011 року, відповідно до умов якого Продавець передає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (сільгосппродукція). Відповідно до видаткових накладних позивачем за даною угодою отримано товару за серпень 2011 року на загальну суму 547 808 грн., у т.ч. ПДВ 91 301,33 грн. Витрати за даним договором на суму 456 506,67 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування. Сплачену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Між ТОВ "Фаворіт" (покупець) та ПП "Украгро-Трейд" (постачальник) укладено договори поставки №04/11/11-ІІ від 04.11.2011 року та №26/11/11-ІІ від 26.11.2011 року, відповідно до умов яких Постачальник постачає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (жмих соняшника, запчастини). Відповідно до видаткових накладних позивачем за даною угодою отримано товару за листопад 2011 року на загальну суму 279 989 грн., у т.ч. ПДВ 46 664,83 грн. Витрати за даним договором на суму 233324,17 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування. Сплачену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року.

Між ТОВ "Фаворіт" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) укладено договори купівлі-продажу від 26.12.2011 р. № 163; від 26.12.2011 р. № 164; від 28.12.2011 р. № 171; від 03.03.2012 р.; від 23.03.2012 р.; від 05.04.2012 р.; від 05.04.2012 р.; від 11.04.2012 р.; від 17.04.2012 р.; від 18.04.2012 р.; від 26.04.2012 р.; від 30.05.2012 р.; від 31.05.2012 р.; від 05.06.2012 р.; від 07.06.2012 р.; від 18.06.2012 р.; від 06.09.2012., відповідно до умов яких Постачальник постачає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (люпин, олія соєва, жмих соєвий). Відповідно до видаткових накладних позивачем за даною угодою отримано товару за період з грудня 2011 року по вересень 2012 року на загальну суму 3 021 591,20 грн., у т.ч. ПДВ 503 603,54 грн. Витрати за даним договором на суму 2 517 987,66 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування. Сплачену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за період з квітня 2011 року по січень 2012 року.

Між ТОВ "Фаворіт" (покупець) та ТОВ "Авіс Фарм" (ПП "Калка") (продавець) укладено договір купівлі-продажу №А-19/11/12-Ф від 19.11.2012 року, відповідно до умов якого Продавець передає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (соя). Відповідно до видаткових накладних позивачем за даною угодою отримано товару за листопад 2012 року на загальну суму 2 439 103,33грн., у т.ч. ПДВ 487 820,67грн. Витрати за даним договором на суму 1 951 282,66 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування. Сплачену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року.

Між ТОВ "Фаворіт" (покупець) та ПП "Зернопром" (ТОВ "Калев") (продавець) укладено договір купівлі-продажу № З-25/01/13-Ф від 25.01.2013 року, відповідно до умов якого Продавець передає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (соя, олія соняшникова). Відповідно до видаткових накладних позивачем за даною угодою отримано товару за січень 2013 року на загальну суму 1339591,25 грн., у т.ч. ПДВ 269 918,25грн. Витрати за даним договором на суму 1069673 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування. Сплачену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за січень 2013 року.

Між ТОВ "Фаворіт" (покупець) та ТОВ "Норт Вест 2012" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 25/02-НВ від 25.02.2013 року, відповідно до умов якого Продавець передає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (соя, олія соєва, люпин). Відповідно до видаткових накладних позивачем за даною угодою отримано товару за 2013 рік на загальну суму 2 894 016,19 грн., у т.ч. ПДВ 578 803,27 грн. Витрати за даним договором на суму 2315212,92 грн. віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування. Сплачену суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2013 року.

Досліджені судом первинні документи не містили недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Наявними в матеріалах справи наданими позивачем документами у повній мірі підтверджуються обставини реального руху активів у процесі здійснення господарських операцій із згаданими контрагентами.

З боку позивача були в повній мірі наявні як технічні, технологічні та трудові ресурси, що забезпечували можливість реального виконання укладених з контрагентами угод. Зокрема, суду були надані та досліджені договори оренди на земельну ділянку, технічні паспорти на складські приміщення, штатний розпис підприємства, бухгалтерські регістри тощо.

Оприбуткування та використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності відповідачем не заперечується та підтверджується долученими до матеріалів справи Журналами-ордерами, Відомостями по рахунку 201, обортно-сальдовими відомостями тощо.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на недоліки в оформлені ТТН, як то у графі вантаж одержав - посада, ПІБ та підпис вантажоодержувача відсутні, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також не дає змогу встановити чи отриманий вантаж вантажоодержувачем, суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.

Так, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, необхідно оцінити документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, окремі недоліки у оформленні первинних документів не є беззаперечним свідченням фіктивності господарської операції.

Вказана правова позиція викладена ВС у постанові від 18.12.2018 по справі №816/1118/17 та враховується судом в порядку ч. 5 ст. 242 КАС України.

Доводи відповідача щодо не доведеності дійсного виконання зазначених вище господарський операцій на підставі того, що відповідно до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено розбіжності між сумами податкових зобов`язань з ПДВ даних підприємств та ТОВ Фаворіт , суд відхиляє, оскільки саме по собі неналежне відображення у податковій звітності продавця тих чи інших показників по господарських операціях не може бути підставою для донарахування додаткових податкових зобов`язань по таких господарських операціях покупцю.

Також, ВС у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з атоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Щодо посилань скаржника на нікчемність правочинів з постачання, то слід зазначити, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Норми закону, якими би прямо встановлювалась нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, скаржником не наведена.

Стаття 203 ЦК України, на яку посилається контролюючий орган, як на підставу для нікчемності вищевказаних правочинів, містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину і не містить прямого положення про те, що наслідком недодержання саме цих вимог може бути нікчемність правочину.

Також хибним є посилання на ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки даною нормою передбачені підстави недійсності правочину, а не його нікчемності.

При цьому, органам ДПС чинним законодавством не надано повноваження щодо встановлення в актах перевірки нікчемності правочинів, укладених суб`єктами господарювання.

Разом з тим, Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд зазначив, що судами не надано оцінку доводам відповідача про не підтвердження руху активів та їх зберігання, відсутності підтвердження постачання товару по ланцюгу продавців; не враховано особливості обліку та постачання сільськогосподарської продукції; не досліджено технічну можливість контрагентів позивача поставити товар із урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов`язаних із реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо). Крім того, судом помилково не враховано доводи контролюючого органу щодо наявної інформації, а саме протоколи допиту свідків - директорів ТОВ "Калев" (ПП "Зернопром") ОСОБА_3 та ТОВ "Норт Вест 2012" ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 , власниці вантажного автомобіля, отримані у межах кримінального провадження № 32014080020000012, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення службовими особами ТОВ "Фаворіт" кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. Згідно з поясненнями вказаних осіб вони заперечували фінансово-господарські взаємовідносини з позивачем.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

При цьому, контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстровані уповноваженими органами як суб`єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємств за місцем реєстрації.

Щодо посилань податкового органу на наявність кримінального провадження щодо посадових осіб позивача за ст. 212 КК України, необхідно зауважити наступне.

Так, відповідачем до матеріалів справи 05.03.2020 надано копії протоколів допиту ОСОБА_4ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також протокол огляду приміщення за адресою м . Дніпропетровськ, Набережна Заводська, 9 в рамках кримінального провадження № 320140800200000012 від 15.01.2014, за фактом ухилення від сплати податків (ч. 3 ст. 212 КК України).

Згідно вказаних протоколів, допитано в якості свідка директора TOB "Калев" стара назва ПП "Зернопром" (код за ЄДРПОУ 32908536) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вказав, що жодного відношення до діяльності TOB "Калев" стара назва ПП "Зернопром" не має, як став директором підприємства йому не відомо, оглянувши надані йому завірені копії документів TOB "Калев" стара назва ПП "Зернопром" по взаємовідносинам з TOB "Фаворіт", зазначив, що підписи в графі директор TOB "Калев" стара назва ПП "Зернопром" ОСОБА_3 виконані не ним. Ніяких товарів в адресу TOB "Фаворіт" не реалізовував, службові особи підприємства йому не відомі.

Допитано в якості свідка директора TOB "Норт Вест 2012" (код за ЄДРПОУ 38373615) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вказав, що жодного відношення до діяльності TOB "Норт Вест 2012" не має, директором підприємства став за грошову винагороду, оглянувши надані йому завірені копії документів TOB "Норт Вест 2012" по взаємовідносинам з TOB "Фаворіт", зазначив, що підписи в графі директор TOB "Норт Вест 2012" ОСОБА_4 виконані не ним. Ніяких товарів в адресу TOB "Фаворіт" не реалізовував, службові особи підприємства йому не відомі.

Допитано в якості свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 власника вантажного автомобіля MERCEDES-BENZ д. н. НОМЕР_1 , а також власника причепу (цистерна харчова) д. н. НОМЕР_2 , яка вказала, що TOB "Фаворіт" їй не відоме, фінансово-господарських взаємовідносин з вказаним підприємством не мала, перевезення товарів в адресу TOB "Фаворіт" не здійснювала.

По-перше слід зазначити, що вказані протоколи допиту датовані 2014 роком, тобто складені майже через рік після складання акту перевірки № 331/22/25492010 від 16.12.2013. Звичайно, в самому акті перевірки, яке є джерелом інформації та доказом у справі, відомості про наявність вказаних протоколів відсутня.

По-друге, в матеріалах справи міститься відповідь старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУДФС у Запорізькій області капітана податкової міліції Сахно С.О. від 27.04.2015 вих. № 763/08-26-09 про те, що досудове розслідування по кримінальному провадженню № 32014080020000012 завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Відтак, суд виходить з того, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належною процесуальною формою.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол допиту свідка є джерелом доказів, у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яке підлягає обов`язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тож, відповідно до змісту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені такими вищевказаними процесуальними документами, жодного преюдиційного значення не мають і не є підставами для звільнення від доказування.

Вказаний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року по справі №809/2438/15.

Таким чином, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів.

При цьому, податковим органом не вжито ніяких заходів з метою доведення складу податкового правопорушення, крім дублювання податкової інформації, викладеної в акті перевірки, не викликано свідків у судове засідання, не надано суду інших доказів на підтвердження складу податкового правопорушення.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Більш того, відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність вказаних правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 4, код ЄДРПОУ 25492010) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Вільнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.12.2013 № 0000611500, № 0000621500, № 0000631500.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт" суму судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі скаладно та підписано 01.06.2020.

Суддя Л.Я. Максименко