Рішення

від 10.06.2020 по справі 826/15362/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року місто Київ №826/15362/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт пропро стягнення заборгованості у розмірі 7 382 361,49 грн., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт заборгованості у розмірі 7 382 361,49 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 №826/15362/14 позові вимоги державної податкової інспекції у Солом`янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 №826/15362/14 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 №826/15362/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2015 №К/800/21964/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 №826/15362/14 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 №826/15362/14, а справу №826/15362/14 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суду для правильного вирішення справи слід встановити, чи зменшувався податковий борг відповідача саме з дати скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2013 №0000042204, від 15.06.2014 №0002742207, №0002752207 до дати узгодження податкових повідомлень-рішень від 28.11.2011 №0005032311, від 23.03.2012 №0000092201, чи переривався податковий борг позивача за спірною податковою вимогою, чи зараховувались відповідачем сплачені Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт в період з 18.04.2014 по 26.03.2015, суми в рахунок погашення податкового боргу, встановити наявну суму податкового боргу на момент звернення контролюючого органу до суду та на підставі встановлених обставин, з урахуванням норм чинного законодавства, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2015 адміністративну справу №826/15362/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою А.В. та призначено справу до судового розгляду.

Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 зупинено провадження в адміністративній справі №826/15362/14 до набрання законної сили судовими рішеннями в адміністративних справах №826/15649/15 та №826/8895/15.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2018, поновлено провадження у справі №826/15362/14 за позовом державної податкової інспекції у Солом`янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт про стягнення заборгованості у розмірі 7 382 361,49 грн. та призначено судове засідання по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018, Державну податкову інспекцію у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві замінено на належного позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем податку на додану вартість та авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.12.2018 суд ухвали продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, письмові пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт зареєстроване Відділом державної реєстраційної служби Солом`янського району міста Києва як юридична особа 18.11.1997.

Позивач перебуває на обліку як платник податків та має непогашений узгоджений податковий борг у сумі 7 382 361,49 грн. з податку на додану вартість та по авансовим внескам з податку на прибуток, що і стало підставою для звернення в жовтні 2014 року контролюючого органу до суду із даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на додану вартість у сумі 7 378 090,68 грн. виникла на підставі:

1) податкових повідомлень-рішень:

- від 28.11.2011 №0005032311, яким нараховано 3 170 876,00 грн. основного зобов`язання та 1,00 грн. штрафних санкцій.

Дане грошове зобов`язання було узгоджене за наслідком судового оскарження. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 2а-4542/12/2670 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011 №0005032311, якою в позові відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.06.2014 залишено без змін вказані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-4542/12/2670);

- від 23.03.2012 №0000092201, яким нараховано 2 804 586,00 грн. основного зобов`язання та 1 402 293,00 грн. штрафних санкцій.

Дане грошове зобов`язання також було узгоджене за наслідком судового оскарження. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 у справі №2а-9771/12/2670 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 №0000092201, якою в позові відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 залишено без змін вищевказані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-9771/12/2670);

2) податкових декларацій: за лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року;

3) нарахованої контролюючим органом пені у сумі 149,66 грн.

Відтак, в силу приписів Податкового кодексу України, борг, що є предметом стягнення в цій справі набув статус узгодженого після набрання судовими рішеннями за наслідками процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.11.2011 №0005032311 та від 23.03.2012 №0000092201, законної сили, а саме - 27.02.2014 та 14.05.2013, відповідно.

Як свідчать матеріали справи, податкову вимогу №771-19 виставлено позивачеві 22.04.2013 на суму податкового боргу 4 485 299,49 грн. за іншими податковими повідомленнями-рішеннми.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В той же час, згідно з пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено відповідачем, податковий борг у сумі 4 485 299,49 грн., на яку виставлена податкова вимога від 22.04.2013 №771-19, складається з сум грошових зобов`язань, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 15.06.2014 №0002742207 та №0002752209, від 07.03.2013 №0000042204 та пені. Вказані податкові повідомлення-рішення скасовані в судовому порядку. Податкова вимога є відкликаною, що підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2018 в адміністративній справі №826/8895/15.

Контролюючим органом, в подальшому, не виставлялася нова податкова вимога.

Позивачем наголошено на тому, що податкова вимога виставлена відповідачу на податковий борг, що не погашений, є узгодженим, не втрачає своєї правової дії. При цьому, чинним податковим законодавством не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Відтак, контролюючим органом зазначено, що у разі направлення податкової вимоги щодо раніше існуючого податкового боргу, після чого сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у контролюючого органу не виникає обов`язку надсилати платникові податків вимогу на суму збільшення.

Слід зазначити, що на час виставлення податкової вимоги від 22.04.2013 №771-19, борг, що є предметом стягнення, був неузгодженим через процедуру судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.11.2011 №0005032311 та від 23.03.2012 №0000092201. Разом з тим, станом на 14.05.2013 та 27.02.2014 борг є узгодженим, внаслідок визнання судом обґрунтованими вказаних податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, а також самостійного декларування товариством податкових зобов`язань, які не були сплачені у строки, визначені законом.

На виконання вимог Вищого адміністративного суду України та Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано пояснення відповідно до яких, борг, що є предметом судового розгляду не погашено відповідачем. Вказане не спростоване відповідачем жодним чином.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відтак, враховуючи, що сума узгодженого податкового зобов`язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в даній справи таких витрат, судові витрати в цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72 - 77, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Моноліт (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7А, код ЄДРПОУ 25284783) податковий борг у сумі 7 382 361 (сім мільйонів триста вісімдесят дві тисячі триста шістдесят одну) грн. 49 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.