Ухвала

від 10.06.2020 по справі 2-1186/10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1186/10 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю.І.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

10 червня 2020 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді Шевчук А.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18 травня 2010 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Сведбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18 травня 2010 року позов задоволено.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, в якій одночасно заявила клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтовує тим, що судом першої інстанції рішення суду проголошено за її відсутності та її представника, про що свідчать матеріали справи. Окрім того, копія оскаржуваного рішення, в порушення вимог ч.3 ст.222 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), судом не була направлена їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки матеріали справи не містять таких відомостей. Про існування рішення суду дізналася 30 квітня 2020 року від свого представника, який з його повним текстом ознайомився 29 квітня 2020 року в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2010 року Корольовським районним судом м. Житомира проголошено рішення суду. В протоколі судового засідання від 18 травня 2010 року зазначено, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, а тому розгляд справи вирішено провести у їх відсутність (а.с. 46 т.1).

Зі змісту статті 74 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) судові виклики здійснюються судовими повістками про

виклик або судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням. Особи, які беруть участь у справі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідно до змісту статті 75 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Проте, матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачі, зокрема ОСОБА_1 , були належним чином повідомлені про слухання даної справи на 18 травня 2010 року, а саме: розписок, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень або їх невручення адресату. Також матеріали справи не містять відомостей про отримання скаржником рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18 травня 2010 року. Про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 дізналася 30 квітня 2020 року від свого представника, який з його повним текстом ознайомився 29 квітня 2020 року в суді першої інстанції, про що свідчить заява від 18 березня 2020 року (а.с.60 т.2).

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, яке може бути забезпечено шляхом розгляду по суті та наданні належної оцінки доводам заінтересованої сторони.

Також у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Суд, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Враховуючи наведене вище та з метою дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечення доступу до суду, вказані у клопотанні ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження не суперечать матеріалам справи, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст.127,358 ЦПК України , суд

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18 травня 2010 року .

Суддя: