Постанова

від 28.05.2020 по справі 911/1958/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2020 р. м.Київ Справа№ 911/1958/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 28.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 17.03.2020 (повний текст складено та підписано 23.03.2020)

про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження

у справі №911/1958/18 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України"

про стягнення 1 530 099,57 грн. заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви Фізичної особи-підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни

20.02.2020 від Фізичної особи-підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни до суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої заявник просив замінити сторону виконавчого провадження позивача (надалі-стягувач) Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" його правонаступником Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною.

Заява мотивована тим, що 11.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною (новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги №11/09-19 (договір), за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ТОВ "ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ" (надалі - боржник) в розмірі 1 389 137,75 грн. (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень). З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника за основним договором сплати грошових коштів у розмірі 1 389 137,75 грн., а боржник зобов`язаний оплатити новому кредитору вказану суму.

Заявник на підставі ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, вказував про перехід до нього прав кредитора по відношенню до боржника, у зв`язку з чим в порядку процесуального правонаступництва просив на стадії виконання рішення здійснити заміну позивача його правонаступником - Фізичною особою підприємцем Козаченко Т.М.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2020 (повний текст складено та підписано 23.03.2020) відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) у справі № 911/1958/18.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором про відступлення прав вимоги №11/09-19. Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з постановленою ухвалою, Фізична особа - підприємець Козаченко Тетяна Миколаївна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.03.2020, а заяву про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що судом першої інстанції при розгляді відповідної заяви не було враховано тих обставин, що заявником дійсно не було виконано умови договору відступлення прав вимоги №11/09-19 від 11.09.2019 в частині здійсненні оплати винагороди. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" припинило юридичну діяльність, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.10.2019. За твердженнями заявника, оскільки, умовами договору передбачено обов`язок нового кредитора оплатити винагороду первісному кредитору на протязі 60 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором, який, в свою чергу, укладено 11.09.2019, тому у заявника було право здійснити оплату ціни договору до 10.11.2019 включно. Отже, враховуючи дату внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи - стягувача (17.10.2019) і кінцеву дату виконання зобов`язання по договору - 10.11.2019, заявник вважає, що він позбавлений можливості виконання свого обов`язку по договору в частині здійснення оплати. Проте, заявник наголошує, що оскільки невиконання зазначеної умови договору відбулось не з вини нового кредитора і фактично, на даний час виконати цю умову не можливо, а, договір, є чинним, то до заявника перейшло право вимоги за договором, що є підставою для застосування ст. ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі №911/1958/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Станіка С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 поновлено Фізичній особі-підприємцю Козаченко Тетяні Миколаївні пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі №911/1958/18, відкрито апеляційне провадження у справі №911/1958/18 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.03.2020, розгляд призначено на 28.05.2020.

Ухвала суду апеляційної інстанції направлена учасникам спору за адресами їх місцезнаходження, вручено скаржнику, а позивачу та відповідачу не вручено з відмітками поштової установи про неможливість такого вручення.

Відзиви на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" - до суду апеляційної інстанції у встановлений ухвалою строк - не надходили.

Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач та відповідач не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що позивач та відповідач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подали відзиви на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1958/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" прo стягнення 1530099,57 грн. заборгованості за договором № 22 від 15.12.2017.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2019 по справі № 911/1958/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" 190 347 (сто дев`яносто тисяч триста сорок сім) грн. 19 коп. неустойки, 2855 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 21 коп. судового збору.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 касаційну скаргу ТОВ "БУДСОЛЮШНЗ" було задоволено частково: постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2019 у справі №911/1958/18 в частині відмови у стягнення 1 301 900,00 грн суми попередньої оплати скасовано; ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 1 301 900,00 грн. суми попередньої оплати задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Теплий дім України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" 1 301 300,00 грн. суми попередньої оплати; стягнуто з ТОВ "Теплий дім України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" 19 519,50 грн. судового збору за подання позовної заяви, 29 279,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 39 039,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 Господарським судом Київської області видано відповідні накази.

20.02.2020 від Фізичної особи-підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни до суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої заявник просить суд замінити сторону виконавчого провадження позивача (надалі-стягувач) Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" його правонаступником Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною, до якої заявником надано документи в підтвердження доводів заяви.

Зокрема, згядно поданих заявником документів в обгрунутвання заяви про здійснення процессуального правонаступництва, вбачається наступне.

11.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною (новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги №11/09-19 (договір).

Відповідно до п. п. 1.1-1.3 договору, первісний кредитор відступає належне йому право вимоги згідно з Договором поставки №22 від 15 грудня 2017 року та додатковими угодами до нього, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" та ТОВ "ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ" (далі - основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором.

Первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ТОВ "ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ" (надалі - боржник) в розмірі 1 389 137,75 гри. (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень).

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника за основним договором сплати грошових коштів у розмірі 1 389 137,75 грн., а боржник зобов`язаний оплатити новому кредитору вказану суму.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 договору, право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в розмірі 1 389 137,75 грн. (надалі - Винагорода). Винагорода сплачується новим кредитором, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Строк сплати винагороди становить 60 календарних днів після дня набрання чинності цим Договором.

Згідно з п. 3.2.1 договору, новий кредитор зобов`язаний сплатити суму, зазначену у п. 2.1 цього договору.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором .

Матеріали заяви, як і матеріали справи, не містять доказів оплати Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" по договору про відступлення прав вимоги №11/09-19 від 11.09.2019 обумовленої сторонами суми коштів, а саме: 1 389 137,75 грн. (п. 2.1 договору).

При цьому, заявником не заперечувався вказаний факт, проте, зазначалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" припинило юридичну діяльність, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.10.2019. Оскільки умовами договору передбачено обов`язок нового кредитора оплатити винагороду первісному кредитору на протязі 60 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором, який, в свою чергу, укладено 11.09.2019, тому у заявника було право здійснити оплату ціни договору до 10.11.2019 включно. Отже, враховуючи дату внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи - стягувача (17.10.2019) і кінцеву дату виконання зобов`язання по договору - 10.11.2019, заявник посилався на те, що він позбавлений можливості виконання свого обов`язку по договору в частині здійснення оплати. Проте, як стверджує заявник, оскільки невиконання зазначеної умови договору відбулось не з вини нового кредитора і фактично, на даний час виконати цю умову не можливо, а, договір, на його думку, є чинним, то до заявника перейшло право вимоги за договором.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 26 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною (новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги №11/09-19 (договір).

Відповідно до п. п. 1.1-1.3 договору, первісний кредитор відступає належне йому право вимоги згідно з Договором поставки №22 від 15 грудня 2017 року та додатковими угодами до нього, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" та ТОВ "ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ" (далі - основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором.

Первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ТОВ "ТЕПЛИЙ ДІМ УКРАЇНИ" (надалі - боржник) в розмірі 1 389 137,75 гри. (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень).

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника за основним договором сплати грошових коштів у розмірі 1 389 137,75 грн., а боржник зобов`язаний оплатити новому кредитору вказану суму.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 договору, право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в розмірі 1 389 137,75 грн. (надалі - Винагорода). Винагорода сплачується новим кредитором, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Строк сплати винагороди становить 60 календарних днів після дня набрання чинності цим Договором.

Згідно з п. 3.2.1 договору, новий кредитор зобов`язаний сплатити суму, зазначену у п. 2.1 цього договору.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором .

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд апеляційної інстанції також приймає до уваги договір про відступлення прав вимоги №11/09-19 від 11.09.2019 та всі додатки до нього, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у стягувача та заявника взаємних цивільних прав та обов`язків.

При цьому, дослідивши під час апеляційного провадження умови укладеного між заявником та стягувачем у справі договором, судом апеляційної інстанції встановлено, що за правовою природою укладений між сторонами правочин є оплатним договором купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 та ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З урахуванням вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що даний договір відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 - 3 ст. 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, правомірним є висновок суду першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції про те, що відступлення права вимоги є правочином (договором) на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити.

Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Цей договір може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку, на відносини цесії поширюється положення про договір купівлі-продажу, оскільки статтею 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. При відступленні права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду, розділом 2 договору сторони передбачили істотну умову договору відступлення прав вимоги, а саме: ціну, за яку первісний кредитор передає прав вимоги до боржника новому кредитору, яка становить 1 389 137,75 грн. Також, в цьому розділі, сторони визначили і строк виконання зазначеного зобов`язання щодо оплати права вимоги: 60 календарних днів після дня набрання чинності цим Договором.

З огляду на наведене, у заявника виникло зобов`язання здійснити оплату стягувачу переданого права вимоги у сумі 1 389 137,75 грн. протягом 60 календарних днів після укладення відповідного договору.

Матеріали заяви не містять доказів оплати Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" по договору про відступлення прав вимоги №11/09-19 від 11.09.2019, і належних, допустимих, достовірних доказів оплати в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України заявником не подано ні суду першої інстанції під час розгляду відповідної заяви, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду.

В свою чергу, заявник (скаржник) посилався на те, що ним не було виконано умови договору відступлення прав вимоги №11/09-19 від 11.09.2019 в частині здійсненні оплати винагороди. Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" припинило юридичну діяльність, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.10.2019. За твердженнями заявника (скаржника), оскільки, умовами договору передбачено обов`язок нового кредитора оплатити винагороду первісному кредитору на протязі 60 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором, який, в свою чергу, укладено 11.09.2019, тому у заявника було право здійснити оплату ціни договору до 10.11.2019 включно.

Отже, враховуючи дату внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи - стягувача (17.10.2019) і кінцеву дату виконання зобов`язання по договору - 10.11.2019, заявник (скаржник) наголошував, що він позбавлений можливості виконання свого обов`язку по договору в частині здійснення оплати.

Одночасно, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що з моменту підписання сторонами договору про відступлення права вимоги (11.09.2019) і до моменту припинення стягувача, як юридичної особи (17.10.2019), пройшов 1 місяць та 6 днів і, в зазначений строк, заявник не був позбавлений права виконати умови договору щодо оплати винагороди.

Відповідно до п. п. 3.1.3 договору, первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують та підтверджують права вимоги до боржника в термін до 13 вересня 2019 р., та інформацію яка важлива для їх здійснення, що засвідчується підписанням акту приймання-передачі документів, який підписується обома сторонами, та є невід`ємною частиною даного договору.

Поряд з цим, матеріали заяви також не містять і будь-яких доказів, які би свідчили про намагання заявника виконати свій обов`язок щодо оплати винагороди стягувачу по договору про відступлення права вимоги.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, і належних, допустимих, достовірних доказів оплати в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України заявником не подано ні суду першої інстанції під час розгляду відповідної заяви, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду.

Таким чином, наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 та постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 910/16109/14.

Проте, як наголошує скаржник, оскільки невиконання зазначеної умови договору відбулось не з вини нового кредитора і фактично, на даний час виконати цю умову не можливо, а, договір, на його думку, є чинним, то до заявника перейшло право вимоги за договором, що є підставою для застосування ст. ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, вказані доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що договір, укладений між заявником та стягувачем, є укладеним та таким, який має бути виконаний обома сторонами. Разом із тим, заявником не виконано свого обов`язку щодо оплати винагороди первісному кредитору. В свою чергу, невиконаного заявником грошового зобов`язання перед позивачем у даній справі, свідчить про те, що до заявника не перейшли у повному обсязі (в сукупності) права нового кредитора, що унеможливлює здійснення відповідного процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення в силу приписів ст. 52, ст. 334 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, позивач (або відповідні уповноважені особи, які діють від його імені в силу закону та/або інших підстав) можуть вимагати від заявника визначеними законом шляхами та/або способами як сплати відповідної суми відступлення та/або розірвання відповідного договору відступлення, тощо.

Наведене в сукупності свідчить про те, що станом на момент вирішення відповідної заяви судом, як і на момент відповідного апеляційного провадження між позивачем (або відповідними уповноваженими особами, які діють від його імені в силу закону та/або інших підстав) та заявником не узгоджено у встановленому законом порядку відповідні майново-грошові зобов`язання за договором відступлення, і у позивача (або у відповідних уповноважених осіб, які діють від його імені в силу закону та/або інших підстав) наявні підстави застосування визначених законом наслідків невиконання грошового зобов`язання заявником (зокрема, вимагати повернення відступленого, тощо), і що свідчить про ненабуття заявником у повному обсязі прав кредитора по відношенню до боржника (відповідача) у даній справі в розумінні норм матеріального права, що виключає застосування відповідних процесуальних інструментів, обумовлених ст. 52, ст. 334 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником не подано в повному обсязі документи, які підтверджують факт переходу до Фізичної особи-підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" щодо договору про відступлення прав вимоги №11/09-19 від 11.09.2019, у зв''язку з чим обумовлені законом підстави для заміни стягувача у справі № 911/1958/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСОЛЮШНЗ" на Фізичну особу-підприємця Козаченко Тетяну Миколаївну - відсутні, а тому заява про заміну сторони її правонаступником - задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/1958/18.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Козаченко Тетяни Миколаївни на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/1958/18 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/1958/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги залишити за Фізичною особою-підприємцем Козаченко Тетяною Миколаївною.

4. Матеріали справи № 910/11120/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту постанови: 11.06.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

С.Я. Дикунська