Постанова

від 08.06.2020 по справі 915/1514/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 915/1514/19

м.Одеса, проспект Шевченка, 29

ПІвденно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №43 від 19.02.2020р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит - Шевченко Т.І. голова правління.

від ОСОБА_1 не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 грудня 2019 року

у справі №915/1514/19

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит

про визнання рішення загальних зборів незаконним та недійсним

суддя суду першої інстанції: В.О. Ржепецький

час і місце ухвалення рішення: 17.12.2019р. 11.30год., м.Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №3

повне рішення складено 24.12.2019р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 09.06.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

31.05.2019р.р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит (надалі відповідач, ОАГК Щит, Кооператив), в якому просив суд визнати незаконним та недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит, оформленого протоколом загальних зборів від 29.11.2015р., в частині виключення з членів кооперативу ОСОБА_1 , за яким закріплено гаражне місце №40.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 22.06.2008р. по 29.11.2015р. був членом ОАГК Щит, 29.11.2015р. відповідачем прийняте рішення, яке міститься у протоколі загальних зборів ОАГК Щит, про виключення позивача з членів кооперативу на підставі п.6.2 Статуту відповідача в редакції від 28.07.2013р. (за несплату членських внесків).

ОСОБА_1 не було повідомлено про проведення вищезазначених загальних зборів, що є порушенням, яке позбавило позивача права і можливості виступити на цих зборах, повідомити дійсні обставини конфлікту з правлінням (який виразився у незгоді позивача сплатити не тільки членські збори, а і пеню, нараховану за несплату внесків у 2010-2012р.; ОСОБА_1 намагався погасити членські внески за 2010-2012р.р. без пені), навести свої доводи та аргументи щодо вирішення питання про його виключення з членства кооперативу.

З огляду на грубе порушення відповідачем передбачених ч.1 ст.12 ЗУ Про кооперацію прав позивача, зокрема права на участь в управлінні кооперативом та права голосу на загальних зборах, внаслідок недодержання передбаченої ч.5 ст.15 ЗУ Про кооперацію процедури скликання загальних зборів, рішення про виключення позивача із членів Кооперативу, прийняте на загальних зборах 29.11.2015р., є незаконним та підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019р. відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019р. ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019р. у справі №915/1514/19 скасовано, справу №915/1514/19 направлено до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Ухвалою місцевого господарського суду від 23.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

30.10.2019р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв`язку із несплатою внесків за період 2010-2013 роки згідно протоколу правління №10 від 27.04.2014р. було прийняте рішення про виключення гр. ОСОБА_1 з членів кооперативу. Згідно п. 6.2 Статуту, несплата внесків, порушення вимог Статуту, спричинення матеріальних збитків веде до виключення із членів кооперативу. Згідно розділів II пунктів 5.4,5.6 Статуту загальні збори або збори уповноважених можуть делегувати право рішення до правління кооперативу щодо прийняття та виключення з членів; членство у кооперативі припиняється при несплаті внесків у порядку, визначеному Статутом кооперативу. При першій зустрічі із позивачем йому було запропоновано погасити борг та надалі залишитись членом кооперативу, на що він погодився, та вирішив сплатити борг частково за 2013 рік без сплати відсотків по боргу, а також членський внесок за 2014 рік. Пізніше 26.04.2015 року позивач сплатив внесок за 2015 рік. На запит, коли будуть сплачена решта коштів по заборгованості, позивач відповів, що пізніше. Про те, що внески мають бути сплачені із відсотками його попередили та надали довідку від 28.07.2014р. Але через деякий час правління кооперативу дізналося, що позивач без попередження подав позов до Корабельного цивільного суду про необхідність відмінити рішення правління про виключення його із членів кооперативу. В кінці кожного року згідно п. 12.2 Статуту кооперативу проводяться загальні збори кооперативу по затвердженню бюджету на наступний рік та вирішення супутніх питань. Рішення щодо ОСОБА_1 також було запропоновано внести на розгляд загальних зборів. Оголошення про збори було вивішено, так як це робиться кожен рік, на дошку оголошень у кооперативі за три тижні до зборів, повідомлені уповноважені члени кооперативу. У зв`язку із відсутністю в правлінні номеру телефону позивача, була спроба повідомити позивача через інших членів кооперативу, які живуть поряд з його будинком. 29.11.2015р. відбулися загальні збори (збори уповноважених), на яких громадянина ОСОБА_1 було остаточно виключено з членів кооперативу за несплату внесків та нанесення шкоди сусіднім гаражам та кооперативу; позивач знав про те, що треба платити 1 відсоток за кожен день прострочення. У зв`язку з подальшою несплатою внесків кооператив губить значну суму коштів, які могли б піти на його розвиток у випадку зміни власника. Внески не платяться позивачем протягом 2010-2013 та 2016-2019 років.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019р. (суддя В.О.Ржепецький) позов задоволено - визнано незаконним та недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит, оформлене протоколом загальних зборів від 29.11.2015р. в частині виключення з членів кооперативу ОСОБА_1 , за яким закріплено гаражне місце №40; стягнуто з Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1921грн.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.1 ст.12, ч.ч.2,5 ст.15 ЗУ Про кооперацію, положення пунктів 6.2, 12.2 Статуту відповідача в редакції від 28.07.2013р., роз`яснення, які містяться у п.2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин та вмотивоване наступним. Правлінням Кооперативу було порушено порядок скликання зборів 29.11.2015р. та права позивача, передбачені чинним законодавством України та Статутом АГК Щит у редакції від 28.07.2013р., що діяв на момент проведення Зборів. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність доказів повідомлення позивача про дату, час, місце, порядок денний загальних зборів АГК Щит, які відбулися 29.11.2015р., позовні вимоги підлягають задоволенню.

15.01.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019р. та , в якій скаржник просить:

- визнати рішення господарського суду Миколаївської області незаконними та такими, що порушує права кооперативу;

- оскільки кооператив неприбуткова організація, зобов`язати відшкодувати ОСОБА_1 втрачені кооперативом кошти: внески, (відсотки), відрядження (проїзні до суду), листування, витрати на папір та виготовлення копій, а саме: проїзні 250грн., копіювання 150грн., листування 120грн., несплачені внески 5170грн., моральний збиток голові правління кооперативу за велику кількість затраченого особистого часу, несправедливі обвинувачення та приниження репутації юридичної особи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, крім доводів, наведених у відзиві на позовну заяву зазначив, що:

- інформування для членів кооперативу про проведення зборів, переліки питань, які на них розглядаються, час та місце проведення повідомляється шляхом закріплення об`яви на дошку оголошень перед в`їздом до кооперативу. Інших форм інформування Статутом кооперативу або Законом про Кооперацію не передбачено. Бюджетом кооперативу на 2015 рік не передбачено виділення коштів на інші види інформування. У разі б дотримання Корнієнком вимог п.6.2 Статуту кооперативу(приймання участі у діяльності кооперативу), він був би своєчасно проінформований про час, дату, винесені питання та місце проведення зборів. Проте через порушення Корнієнком вимог Статуту та ст.12 ЗУ Про кооперацію (виконання своїх обов`язків перед кооперативом) цього не відбулося. В свою чергу кооператив не міг вплинути на цю ситуацію будь яким чином, передбаченим Статутом чи ЗУ Про кооперацію;

- у п.6.2 Статуту кооперативу вказано: При заборгованості членських внесків більш 2-х років і не проявленні контакту з правлінням, член Кооперативу автоматично, без попереджень, виключається з кооперативу, а вартість його майна оцінюється оціночною комісією та реалізується з метою погашення заборгованості; і нічого не сказано про те, що член кооперативу обов`язково має бути присутнім на зборах при його виключенні;

- ОСОБА_1 вступив до кооперативу у 2008 році. До теперішнього часу (пройшло 11 років) гараж не збудовано та місце не прибирається, що наносить великої шкоди (проникнення опадів до підвалу, щозими замерзання овочів та консервації, руйнування стін опадами) сусіднім гаражам №39, 41,65 та кооперативу - це є порушенням вимог Статуту кооперативу;

- позивач був під розпис ознайомлений з редакцією Статуту кооперативу, яка діяла на час виникнення конфліктних ситуацій, але порушував вимоги Статуту;

- з 29.11.2016р. земельна ділянка під кооперативом була затверджена як приватна власність кооперативу. На той час ОСОБА_2 не був членом кооперативу, не сплачував внески та не приймав участі в розвитку і переоформленні земельної ділянки кооперативу, отже позивач не має ніякого права бути членом кооперативу;

- за позовами ОСОБА_1 відбулися дві судових справи: Корабельного районного суду м. Миколаїв № 488/328/16-Ц та Миколаївського апеляційного суду №22-ц/812/332/19, які винесли вирок на користь Кооперативу. Але не зважаючи на все, ОСОБА_2 знов подає позов вже до господарського суду Миколаївсько ї області;

- 30.11.2019р. на зборах Уповноважених, за порадою господарського суду, було поставлено питання про можливість відновлення ОСОБА_1 в члени кооперативу. Зборами прийняте Одноголосне рішення не відновлювати Корнієнка в члени кооперативу

-28.12.2019року з метою вияснення обставин, виниклих по рішенню за справою Господарського суду Миколаївської області №915/1514/19 від 17.12.19 та ухвали від 24.12 19 року, ОСОБА_1 був запрошений на збори Уповноважених кооперативу, вислухані його доводи що до несплати внесків, та в його присутності було знов ухвалено рішення про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу, чим підтверджена неможливість впливу його присутності та наданих мотивацій на рішення зборів;

- суд послався на постанову Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р., однак розглядувані в позові події відбувались в 2015 року, тому ці посилання не можуть бути правочинними.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду

- від 20.01.2020р. апеляційну скаргу Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит (вх.№263/20 та №264/20 від 15.01.2020р.) в частині оскарження ухвали господарського суду Миколаївської області від 24.12.2019р. у справі №915/1514/19 про призначення до розгляду заяви ОСОБА_1 на 03.01.2020р. повернуто скаржнику; апеляційну скаргу Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит (вх.№263/20 та №264/20 від 15.01.2020р.) в частині оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 17 грудня 2019 року у справі №915/1514/19 залишено без руху;

- від 03.02.2020р. продовжено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020р. у справі №915/1514/19;

- від 19.02.2020р. продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020р. у справі №915/1514/19;

- від 26.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019р. у справі №915/1514/19; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 12.03.2020р.

12.03.2020р. позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та зазначив, що:

- наявність чи відсутність правових підстав для прийняття рішення про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу (хоча таких підстав у дійсності й не було) не мали значення для вирішення цієї справи, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 та, відповідно, оскаржуване рішення суду, обґрунтовуються порушенням відповідачем передбаченої ЗУ Про кооперацію та Статутом АГК Щит процедури скликання Загальних зборів кооперативу (Зборів уповноважених) і як наслідок, порушенням прав позивача на участь у таких зборах;

- фактично, як під час розгляду справи по суті, так і в апеляційній скарзі,відповідач підтверджував та підтверджує, що ОСОБА_1 ним не повідомлявся про дату, час, місце проведення та порядок денний Зборів, які відбулися 29.11.2015р.;

- такої форми інформування як зазначає відповідач (закріплення об`яви на дошку оголошень перед в`їздом до кооперативу), ані ЗУ Про кооперацію, ані Статут АГК Щит, не передбачають. Натомість, як Закон України Про кооперацію (ч. 5 ст. 15 Закону), так і Статут АГК Щит (п. 12.2 Статуту, що діяв на момент прийняття рішення), чітко передбачають, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення;

- оскільки законодавством України і Статутом не визначено конкретного порядку здійснення такого повідомлення, має бути застосовано такий порядок, який дозволяє упевнитися у тому, що кожний конкретний член кооперативу не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення був повідомлений про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів. Причому обов`язок доведення такого повідомлення, у разі спору, має покладатися на кооператив;

- та обставина, що бюджетом АГК Щит на 2015 рік не було передбачено виділення коштів на інші види інформування, не є підставою для звільнення відповідача від виконання покладеного на нього законодавством України обов`язку проінформувати усіх членів кооперативу, у тому числі й позивача, не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів;

- посилання відповідача в обґрунтування своєї апеляційної скарги на обставини, які мали місце після ухвалення оскаржуваного рішення, є недоречними, оскільки вони не були і не могли бути відомими суду першої інстанції на момент ухвалення оскаржуваного рішення.

Також ОСОБА_1 12.03.2020р. подав Південно-західному апеляційному господарському суду заяву про відшкодування судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача на його користь 1700грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.03.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 07.04.2020р. із повідомленням учасників справи.

06.04.2020р. до суду поштою надійшла заява апелянта, в якій відповідач просить суд провести розгляд справи без участі представника ОАК Щит на підставі документів, наданих суду.

07.04.2020р. судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді М.А.Мишкіної у відпустці.

Ухвалами суду:

- від 08.04.2020р. призначено справу до розгляду на 19.05.2020р. із повідомленням учасників справи;

- від 19.05.2020р. відкладено розгляд справи на 09.06.2020р.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення ухвали суду від 19.05.2020р., якою відкладено розгляд справи на 09.06.2020р

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин справи, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.1999р. загальними зборами членів кооперативу Щит прийнято Статут аавтогаражного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів Щіт(24.01.2008р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів кооперативу), який відповідно до п. 2 Статуту являється організацією громадян, які добровільно об`єдналися на підставі членства для спільного будівництва та експлуатації гаражів, ведення господарської та іншої діяльності на правах власності, оренди або придбання в безкоштовне користування майна, самостійності, самоврядування та самофінансування.

Відповідно до п.1.1. Статуту Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" у новій редакції, затвердженій загальними зборами уповноважених обслуговуючого автогаражногго кооперативу Щит (державну реєстрацію змін проведено 31.07.2013р.) Кооператив утворено фізичними особами відповідно до списку, які добровільно об`єдналися на підставі членства для спільного будівництва, ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування, та розташований на земельній ділянці, наданій у постійне користування із земель в/ч НОМЕР_1 у мікрорайоні Кульбакіно на підставі рішення сесії міської ради народних депутатів №16/19 від 12.02.1993р. та рішення міської ради №28 від 24.03.1993р.

22 червня 2008 ОСОБА_1 року був прийнятий у члени Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит на підставі протоколу №4 від 22.06.2008р. Номер гаража 40.

Відповідно до обов`язків, покладених на члена АГК Щит розділом VII Статуту кооперативу ( у редакції від 24.01.2008), член Кооперативу, крім іншого, зобов`язаний виконувати свої обов`язки перед кооперативом , пов`язані з трудовим або майновим вкладом в його діяльність;вносити кошти у розмірі, встановленому загальними зборами протягом перших десяти днів кварталу. Несплата членських внесків в призначений термін призводить до нарахування та стягнення в беззаперечному порядку пені в розмірі 1% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Як зазначає позивач, протягом 2010, 2011, 2012 років та до листопада 2013 року членських внесків він не сплачував,у зв`язку з відсутністю до нього звернень від Кооперативу з приводу сплати внесків..

02.12.2013 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в який, крім іншого, просив надати у письмовій формі інформацію про розмір заборгованості з повним обґрунтуванням її нарахування і підтвердженням.

На вказану заяву відповідач надав відповідь (без дати та номера), в якій повідомлялося, що заборгованість позивача з внесків за несплачені роки, з урахуванням пені у розмірі 1 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення складає 5171 грн., з яких :

- 2010 рік 150 грн. з урахуванням відсотків (1%) 1655 грн.

- 2011 рік 200 грн. з урахуванням відсотків (1%) 1477 грн.

- 2012 рік 300 грн. з урахуванням відсотків (1%) 983 грн.

- 2013 рік 150 грн. з урахуванням відсотків (0,5%) 706 грн.

- 2014 рік - 350 грн.

Листом (без дати та номера) (а.с. 110) Автокоопертив Щит повідомило ОСОБА_1 , що згідно протоколу зборів №10 від 27.04.2014р., статті 13 ЗУ Про кооперацію і п. 6.2. вимог Статуту Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит він виключений із членів кооперативу. В листі також повідомлено, що з метою погашення заборгованості (5677грн. 50 коп.) місце №40 виставлено на торги.

У відповіді від 12.06.2014р. на лист Автокоопертиву Щит Корнієнко С.К. зазначив, що кооперативом не виконано вимоги Статуту та чинного законодавства стосовно законності прийнятого рішення. Тому просив надати копію протоколу №10 від 27.04.2014р. та копію списку присутніх на зборах.

Листом від 21.06.2014р. ОАК Щит надало ОСОБА_1 копію протоколу №10 (а.с.113) та повідомило з посиланням на п. 5.6., 6.2.Статуту, ст. 13 ЗУ Про кооперацію що членство у кооперативі припиняється при несплаті внесків. Також ОСОБА_1 запропоновано прибути до кооперативу у неділю (точна дата не зазначена) для з`ясування всіх обставин.

30.07.2014 р. позивачем сплачено членські внески за 2013 та 2014 роки, що підтверджується відповідними відмітками у членській книжці позивача.

Також відповідно до наявної у матеріалах справи копії членської книжки позивачем 26.04. 2015р. сплачено членський внесок за 2015 рік у розмірі 120рн. та 230 грн. цільових внесків.

29.11.2015р. ОАК Щит прийнято рішення, оформлене протоколом зборів ОАКЩит від 29.11.2015, згідно з яким позивача одноголосно виключено з членів кооперативу на підставі Статуту ОАК Щит за борги.

Згідно п. 5.4. Статуту АГК Щит у редакції від 28.07.2013р. , що діяла на момент прийняття рішення про виключення позивача з членів Кооперативу, крім іншого, передбачено, що право приймати рішення про прийняття та виключення з членів кооперативу загальні збори або збори уповноважених можуть делегувати правлінню кооперативу.

В пункті 5.6. Статуту передбачено що членство припиняється при добровільному виході із кооперативу відповідно до поданої заяви; при виключенні з членів кооперативу за рішенням загальних зборів або зборів уповноважених; при несплаті внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; у разі смерті фізичної особи члена кооперативу або ліквідації юридичної особи-члена кооперативу; у разі реорганізації або ліквідації кооперативу.

Відповідно до п. 6.2 Статуту, члени кооперативу зобов`язані, зокрема, брати участь у господарській діяльності кооперативу в обсязі, що складає більшу частину річного обороту діяльності, яка кооперується; виконувати правила внутрішньої господарської діяльності кооперативу, сплатити вступний внесок залежно від зобов`язань щодо участі у діяльності Кооперативу; сплатити річний членський внесок (який розраховується відносно площі гаражного боксу) до кінця першого кварталу поточного року. Несплата членського внеску до кінця ІІ кварталу поточного року спричиняє нарахування та утримання пені в обов`язковому порядку, в розмірі 0,5% від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення. При заборгованості членських внесків більше 2-х років і не проявленні контакту з правлінням, член кооперативу автоматично, без попереджень, виключається з кооперативу, а вартість його майна оцінюється оціночною комісією та реалізується з метою погашення заборгованості; будувати гараж у встановлені строки і без порушень плану і норм забудови; дотримуватися вимог Статуту Кооперативу; виконувати рішення загальних зборів або зборів уповноважених і правління кооперативу, інші обов`язки, що не суперечать законодавству.

Згідно п. 12.1. Статуту Загальні збори або збори уповноважених, крім іншого, затверджують рішення правління кооперативу про прийняття нових членів та асоційованих членів та про припинення членства.

Загальні збори або збори уповноважених проводяться щорічно на протязі передостаннього місяця року. Вони можуть скликатися позачергово за рішенням правління кооперативу або з ініціативи не менше третини членів кооперативу. Загальні збори або збори уповноважених за вимогою третини членів мають бути скликані не пізніше ніж через два тижні після висунення вимоги. Членів кооперативу необхідно повідомити про скликання (проведення) загальних зборів або зборів уповноважених не пізніше як за десять днів до їх проведення. Правилами внутрішньої господарської діяльності визначається способи інформування членів кооперативу про місце і дату скликання загальних зборів або зборів уповноважених (п. 12.2 Статуту).

ОСОБА_1 участі у зборах 29.11.2015р. не приймав та особисто про дату та місце їх проведення не повідомлявся, що не заперечується та не спростовано відповідачем

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання рішення загальних зборів від 29.11.2015р. недійсним з огляду наступного.

Згідно ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно ч.6 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 ЗУ "Про кооперацію").

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був прийнятий в члени авто гаражного кооперативу Щит 22. 06.2008р. та за ним закріплено гаражне місце №40

Оскаржуваним рішенням ОАК Щит від 29.11.2015р., оформленим протоколом зборів ОАКЩит від 29.11.2015р., позивача виключено з членів кооперативу на підставі Статуту ОАК Щит за борги.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та пунктом 12.2 статуту Кооперативу Щит передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Згідно п. 12.2 Статуту Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит правилами внутрішньої господарської діяльності визначаються способи інформування членів кооперативу про місце і дату скликання загальних зборів або зборів уповноважених.

Отже положеннями Статуту не визначено чіткого порядку повідомлення учасника кооперативу про проведення зборів, в той час, як згадані Правила внутрішньої господарської діяльності кооперативу в матеріалах справи відсутні (п.12.2 Статуту).

Аргументи скаржника, що бюджетом кооперативу на 2015 рік не передбачено виділення коштів на інші види інформування колегія суддів не приймає, оскільки така обставина не звільняє Кооператив від обов`язку повідомлення (у будь-який спосіб, що дозволяв би зробити висновок про таке повідомлення) члена Кооперативу про дату, час і місце, а також порядок денний зборів.

Обраний особою, що скликає загальні збори членів, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення і не бути лише формальним складанням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19).

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Згідно із статтею 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Аналогічні положення включені до п. 12.1, 12.2 Статуту ОАГК «Щит»

Однак, матеріали справи не містять повідомлення ОСОБА_1 про проведення 29.11.2015р. загальних зборів кооперативу, а відтак ОСОБА_3 було порушено порядок скликання вказаних зборів та порушено права позивача, передбачені чинним законодавством України (ст. 12 Закону) та Статутом ОАКЩит у редакції від 28.07.2013, що діяла на момент проведення Зборів (п. 6.2 Статуту Кооперативу).

Аргументи скаржника, що інформація для членів кооперативу про проведення зборів, перелік питань, які на них розглядаються , час та місце проведення повідомляється шляхом розміщення об`яви на дошці оголошень перед в`їздом до кооперативу, а бюджетом кооперативу на 2015 рік не передбачено виділення коштів на інші види інформування колегія суддів вважає непереконливими, оскільки обставина відсутності коштів на інформування, не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку проінформувати усіх членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати їх проведення.

Посилання скаржника на п. 6.2. Статуту відповідача , відповідно до якого при заборгованості членських внесків більше 2-х років і непроявленні контакту з правлінням, член кооперативу автоматично, без попереджень, виключається з кооперативу, а вартість його майна оцінюється оціночною комісією та реалізується з метою погашення заборгованості колегією суддів відхиляються, оскільки скаржником не доведено одночасну наявність двох обставин для виключення члена кооперативу автоматично, без попереджень - заборгованість членських внесків більше 2-х років та непроявлення контакту з правлінням. Позивачем сплачено членські внески за 2008, 2009, 2013 та 2014, 2015 роки, що підтверджується відповідними відмітками у членській книжці позивача, а з приводу заборгованості за 2010-2012 роки, на яку нарахована пеня, наявне листування з відповідачем. Тобто стверджувати з достовірністю про відсутність контакту з правлінням не можна.

Колегія суддів зауважує, що право учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні, в тому числі шляхом голосування на загальних зборах та надання пояснень і зауважень по питанням, включеним до порядку денного.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання недійсними рішення загальних зборів членів Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит, оформленого протоколом загальних зборів від 29.11.2015 року, в частині виключення з членів кооперативу ОСОБА_1

З приводу аргумента скаржника, що посилання суду на постанову Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. є неправочинним, оскільки розглядувані в позові події відбувались в 2015 року колегія суддів зазначає , що роз`яснення ВГС України викладені у постановах Пленуму, мають рекомендаційний характер та не мають характеру нормативно-правових актів, які здатні регулювати відносини, а тому зазначення в судовому рішенні положень постанови пленуму не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Також судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апеляційної скарги щодо прийняття зборами уповноважених 30.11.2019р. одноголосного рішення не відновлювати ОСОБА_1 в члени кооперативу, оскільки ці обставини мали місце після прийняття оскаржуваного рішення зборів кооперативу 29.11.2015р..

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду від 17.12. 2019р. ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування чи зміни відсутні.

З приводу витрат на правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Матеріалами справи підтверджується, 20.05.2019р. між ОСОБА_1 та адвокатом Чернієнко Сергієм Анатолійовичем укладено договір №1/2019-Г про надання правової допомоги, за умовами якого безпосередній зміст правової допомоги полягає у тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання протягом строку дії Договору здійснювати представництво клієнта у судах усіх інстанцій під час провадження у господарській справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит про визнання незаконним рішення загальних зборів членів вказаного кооперативу у частині виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу.

Відповідно до додатку №2 до договору про надання правової допомоги тарифи оплати правової допомоги, надання послуги зі складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу оцінено сторонами в 2000грн. +500грн. кожна сторінка понад четверту; складання та подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу , документів на підтвердження таких витрат оцінено в 200грн. одна сторінка.

В обгрунтування понесених в ході розгляду справи витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем надано:

- копію звіту №3 щодо послуг наданих на виконання доручення за договором №1/2019Г від 20.05.2019р. про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокатом на виконання умов договору №1/2019Г складено відзив на апеляційну скаргу, на складання якого потрачено 5 годин робочого часу в т.ч. час на ознайомлення з апеляційною скаргою, вартість послуги 1500грн. та заяву про відшкодування судових витрат, на складання якої адвокатом витрачено одну годину робочого часу , вартість послуги 200грн. Загальна сума гонорару, що підлягає оплаті клієнту , складає 1700грн.

- акт №3 від 10.03.2020р. приймання наданих послуг на виконання доручення за договором №1/2019Г від 20.01.2019р., відповідно до якого клієнтом прийняті надані адвокатом послуги, до яких включено складання відзиву на апеляційну скаргу, вартість послуги 1500грн. та заяви про відшкодування судових витрат, вартість послуги 200грн. Загальна сума гонорару, що підлягає оплаті клієнту , складає 1700грн.

- квитанція №221М-1Т2Р-КР02-84РА від 10.03.2020р., відповідно до якої 10.03.2020р. позивачем сплачено на користь ОСОБА_4 1700 грн. з призначенням платежу: оплата послуг за договором від 20.05.2019 №1/2019Г, згідно акту №3 від 10.03.2020р.

З огляду на викладене, позивач згідно з положеннями статті 74 ГПК України довів надання йому адвокатом Чернієнком С.А. послуг правничої допомоги, а також понесених витрат адвоката, необхідних на надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанцій.

З наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу та витрат необхідних для надання правничої допомоги вбачається, що є підтвердженими 1700грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заяви (клопотання) із відповідним обгрунтуванням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від Обслуговуючого авто гаражного кооперативу Щит до суду апеляційної інстанції не надходило, голова Кооперативу в судовому засіданні апеляційного господарського суду не висловив таких зауважень з приводу заяви позивача про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання скаржника про зменшення таких витрат колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 1700грн.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі, поряд із витратами ОСОБА_1 , пов`язаними з правничою допомогою адвоката.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019р. у справі №915/1514/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Обслуговуючий автогаражний кооператив Щит.

Стягнути з Обслуговуючого автогаражного кооперативу Щит на користь ОСОБА_1 1700,00грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.287, 288 ГПК України (з урахуванням норм п.4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України).

Повний текст постанови складено 15.06.2020р.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир