Ухвала

від 16.09.2020 по справі 915/1514/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1514/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

у складі судді Ржепецький В.О.

від 17.12.2019 та

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мишкіна М.А., Бєляновський В.В., Богатир К.В.

від 09.06.2020

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит"

про визнання рішення загальних зборів незаконним та недійсним,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2020 року Обслуговуючий автогаражний кооператив "Щит" (далі - Скаржник) звернувся до Верховного Суду зі касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020. Скаржник звернувся зі заявою про поновлення строку касаційного оскарження.

Заяву Скаржник обґрунтовує тим, що факт порушення своїх прав встановив після отримання постанов державного виконавця від 18.08.2020 про примусове стягнення коштів з кооперативу.

Суд, розглянувши дану заяву, зазначає таке.

Відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 справа №915/1514/19 розглядалася у судовому засіданні 09 червня 2020 року за участю Шевченка Т.І. - голови правління Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит". Повний текст оскаржуваної постанови складено 15 червня 2020 року.

Скаржник звернувся зі касаційною скаргою 02 вересня 2020 року, однак доказу, що підтверджує дату вручення судового рішення Суду не надав.

У зв`язку з тим, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, у Суду відсутня можливість у встановлений законом строк перевірити наявність у матеріалах справи документів, що підтверджують дату вручення судового рішення.

Суд зазначає, що посилання Скаржника на те, що факт порушення своїх прав він встановив після отримання постанов державного виконавця від 18.08.2020, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1. Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Проте Скаржник не зазначив відповідну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, передбачену (передбачені) частиною 2 статті 287 ГПК України.

2. Також відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач звернувся зі позовною заявою у 2019 році, предметом якої є одна вимога немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року встановлений у розмірі 1921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при зверненні зі касаційною скаргою судовий збір підлягав оплаті у сумі 3842,00 грн, а саме 1921,00 грн * 200 %, де 1921,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Скаржник до касаційної скарги додав квитанцію від 01.09.2020 про сплату 1681,60 грн судового збору.

Отже, Скаржнику необхідно доплатити 2160,40 грн судового збору за подання касаційної скаги.

3. Крім того частиною 1 статті 291 ГПК України встановлено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, надсилати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги Скаржник не додав доказів надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї документів ОСОБА_1 листом з описом вкладення.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення зі касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 ГПК України.

З урахуванням викладеного, Скаржнику необхідно надіслати ОСОБА_1 копію касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення, та подати Суду докази такого надсилання.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" без руху для усунення недоліків касаційної скарги. Скаржнику необхідно подати Суду докази доплати судового збору у сумі 2160,40 грн та докази надсилання ОСОБА_1 копії касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення. Також Скаржнику необхідно зазначити відповідну (відповідні) підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, передбачену (передбачені) частиною 2 статті 287 цього Кодексу, та навести інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, надавши докази на підтвердження таких підстав.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1 . Визнати неповажними підстави, наведені Обслуговуючим автогаражним кооперативом "Щит" у заяві, поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

2 . Касаційну скаргу Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі №915/1514/19 залишити без руху.

3 . Надати Обслуговуючому автогаражному кооперативу "Щит" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4 . Роз`яснити Обслуговуючому автогаражному кооперативу "Щит", що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

О. Мамалуй