Ухвала

від 05.11.2020 по справі 915/1514/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1514/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020

(головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Бєляновський В.В., Богатир К.В.)

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019

(суддя Ржепецький В.О.)

у справі №915/1514/19

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит"

про визнання рішення загальних зборів незаконним та недійсним,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2020 року Обслуговуючий автогаражний кооператив "Щит" (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020. Скаржник також звернувся із заявою про поновлення строку касаційного оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 касаційну скаргу Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі №915/1514/19 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржнику необхідно було подати Суду докази доплати судового збору у сумі 2160,40 грн та докази надсилання ОСОБА_1 копії касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення. Також скаржнику необхідно було зазначити відповідну (відповідні) підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, передбачену (передбачені) частиною 2 статті 287 цього Кодексу, та навести інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, надавши докази на підтвердження таких підстав.

При цьому ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 визнано неповажними підстави, наведені Обслуговуючим автогаражним кооперативом "Щит" у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Суд виходив з того, що відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 справа №915/1514/19 розглядалася у судовому засіданні 09 червня 2020 року за участю Шевченка Т.І. - голови правління Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит". Повний текст оскаржуваної постанови складено 15 червня 2020 року. Натомість скаржник звернувся з касаційної скаргою лише 02 вересня 2020 року та доказу, що підтверджує дату вручення оскаржуваного судового рішення не надав. Суд зазначив, що посилання скаржника на те, що факт порушення своїх прав він встановив після отримання постанов державного виконавця від 18.08.2020, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Отже, наведені скаржником у касаційній скарзі причини пропуску строку на касаційне оскарження Суд визнав неповажними та встановив строк для наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.09.2020 до Суду надійшла заява Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" про усунення недоліків касаційної скарги. До заяви скаржник додав, зокрема, квитанцію від 25.09.2020 про доплату 2160,40 грн судового збору.

Підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України скаржник не зазначив. Крім того, скаржник надав опис вкладення до листа ОСОБА_1 , проте цей опис містить лише печатку Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" та жодної відмітки поштового відділення, що не може вважатися підтвердженням надсилання позивачу касаційної скарги з додатками.

Щодо строку касаційного оскарження.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник просить відновити строк касаційного оскарження, однак на виконання ухвали Верховного Суду від 16.09.2020 інших підстав для поновлення строку скаржник не наводить. До заяви скаржник додав копію листка непрацездатності про перебування на амбулаторному режимі з 18.08.2020 до 26.08.2020 та копію листка непрацездатності про перебування на стаціонарному режимі з 17.03.2020 до 27.03.2020.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд зазначає таке.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними , крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 ГПК України. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Проте скаржник не навів інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, а надані копії листків непрацездатності Шевченка Т.І. не підтверджують неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.

Крім того, доказу, що підтверджує дату вручення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржник не надав.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що "… сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала ), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року)".

Згідно з відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 оприлюднено в реєстрі 17.06.2020, він є доступним за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89797292 .

Як вже зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 16.09.2020 справа №915/1514/19 розглядалася у судовому засіданні 09 червня 2020 року за участю Шевченка Т.І. - голови правління Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит".

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Як визначено у п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 було роз`яснено Обслуговуючому автогаражному кооперативу "Щит", що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.

Скаржник у заяві про усунення недоліків інших підстав поновлення строку не навів, а копії листків непрацездатності Шевченка Т.І. не є підтвердженням поважності пропущення строку на касаційне оскарження, оскільки вони не підтверджують неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене вище, обставини, які б об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, відсутні, адже повний текст оскаржуваної постанови був складений 15 червня 2020 року, а звернувся скаржник з касаційної скаргою 02 вересня 2020 року. Перебування Шевченка Т.І. на лікарняному з 17.03.2020 до 27.03.2020 Суд не бере до уваги, оскільки такий час перебування на лікарняному не охоплює строк касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Відтак копії листків непрацездатності Шевченка Т.І. не є належними підставами пропуску строку касаційного оскарження судових рішень, у зв`язку з чим визнаються Судом неповажними.

Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №915/1514/19 за касаційною скаргою Обслуговуючого автогаражного кооперативу "Щит" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко