Постанова

від 14.06.2006 по справі 11/216-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/216-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 червня 2006 р.                                                                                Справа № 111/216-06

за позовом     прокурора Тиврівського району в інтересах держави в особі Тиврівського

                       районного центру зайнятості , смт. Тиврів

до                    заводу „Газприлад” дочірнього підприємства ВАТ „Завод

                       „Автоелектроапаратура”, с. Сутиски Тиврівського

про                  стягнення 966 грн. 90 коп..

                                                                                                                    Cуддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Поліщук, за участю представників сторін:

прокурор             -        І. Жовмір;   

від позивача        -        О. Ніколюк за довіреністю;

від відповідача    -        не з‘явився.

СУТЬ   СПОРУ:

         Заявлено позов про  стягнення  з заводу „Газприлад” дочірнього підприємства ВАТ

„Завод  „Автоелектроапаратура”,  заборгованості в розмірі  966 грн. 90 коп..

Позов мотивовано  тим, що за відповідачем  станом на 01.04.2006р.  рахується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 966 грн. 90 коп..  

Відповідач  відзив на позовну заяву, витребувані судом докази та повноважного представника у судове засідання не направив. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.05.2006р. направлена  рекомендованим листом за місцем його реєстрації, таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Отже суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, судом встановлено, що  відповідно до ст.ст. 12, 17 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавці зобов‘язані сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування на випадок безробіття один раз на місяць в день одержання в установах банків коштів на оплату праці.

В порушення даної норми відповідачем не сплачувались страхові внески до Фонду, що підтверджується  розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2004р. в якій зокрема відповідачем вказано суму несплачених страхових внесків в розмірі 966 грн. 60 коп..  

Згідно зі ст. 12 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-Ш „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі - Закон)  виконавчим органом Фонду є Виконавча дирекція Фонду, яка діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, які, зокрема, представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

        Статтею 35 цього Закону встановлено, що  роботодавець зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески, розмір яких щорічно  за  поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України  одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян (ст.19 Закону).          

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача  є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають  задоволенню.    

Керуючись ст.ст. 70,71, 79, 86, 94, 128, 158, 163,167,255, 257 Кодексу адміністративного судочинства, -

    ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з заводу „Газприлад” дочірнього підприємства ВАТ „Завод

     „Авто електроапаратура”,  ( вул. Заводська, 1, смт. Сутиски, Тиврівський район,

     Вінницька область, код 23107781, р/р 260093462 АППБ „Аваль”, МФО 302247) на

     користь Тиврівського районного центру зайнятості  (вул. Малиновського, 12,

     смт. Тиврів, Вінницька область, р/р. 3717200100028  УДК у Вінницькій області, МФО

     802015, код 20086914),  966 грн. 90 коп. боргу зі сплати страхових внесків.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.  Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                    Матвійчук В.В.