Ухвала

від 10.06.2020 по справі 760/7225/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 760/7225/16-ц

провадження № 61-35225св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна ,

третя особа - заступник директора товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна Чжоу Хаодзе,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року у складі судді Кізюн Л. І. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Пікуль А. А., Борисової О. В., та касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Пікуль А. А., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна (далі - ТОВ Хуавей Україна ), третя особа - заступник директора ТОВ Хуавей Україна Чжоу Хаодзе, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 15 грудня 2015 року він працював у ТОВ Хуавей Україна на посаді заступника керівника департаменту за трудовим договором № 967/к, укладеним між сторонами 15 грудня 2015 року. 08 квітня 2016 року заступником директора ТОВ Хуавей Україна Чжоу Хаодзе виданий наказ № 984/к про оголошення догани, який він просив визнати незаконним, оскільки надавав свою пояснювальну записку щодо обставин перебування на робочому місці 18 березня 2016 року та заявляв письмово про те, що він не мав інструкцій щодо поводження з системою відвідувань та діяв згідно з усними рекомендаціями безпосереднього керівника Ксю Хай. 12 квітня 2016 року заступником директора ТОВ Хуавей Україна Чжоу Хаодзе виданий наказ № 986/к про його звільнення з підстав, передбачених пунктом З статті 40 КЗпП України з посади заступника керівника департаменту Хуавей Україна за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Зазначав, що наказ № 986/к прийнято з порушенням положень статті 149 КЗпП України, у тому числі, без урахування, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати наказ від 08 квітня 2016 року № 984/к про оголошення догани та наказу від 12 квітня 2016 року № 986/к про звільнення незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі та у відшкодування моральної шкоди 250 000, 00 грн

Суди неодноразово розглядали цю справу.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з доводами якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що при звільненні позивача дотриманий порядок накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення, зокрема, отримані письмові пояснення від працівника, враховані вимоги статті 149 КЗпП України щодо обрання виду стягнення, останнє накладено уповноваженою особою. З огляду на наведене та враховуючи, що перед звільненням позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладено на позивача 08 квітня 2016 року наказом № 984/4, який є законним, суд дійшов висновку про наявність ознак системності невиконання працівником трудових обов`язків та можливості його звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції виходив із того, що працівник може бути звільнений з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (стаття 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі. Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не встановив та не зазначив у рішенні, за який саме проступок на роботі, вчинений позивачем після оголошенняйому догани 08 квітня 2016 року, він був звільнений 12 квітня 2016 року.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними накази заступника директора ТОВ Хуавей Україна Чжоу Хаодзе від 08 квітня 2016 року № 984/к про оголошення ОСОБА_1 догани та від 12 квітня 2016 року № 986/к про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника керівника департаменту ТОВ Хуавей Україна з 13 квітня 2016 року. Стягнуто з ТОВ Хуавей Україна на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2 537 202,55 грн та 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення у частині поновлення на роботі.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем суду не надано доказів, із яких убачається, за який саме проступок на роботі, вчинений позивачем після оголошення йому догани 08 квітня 2016 року, він був звільнений 12 квітня 2016 року. Відсутні підстави вважати, що існує факт наявності повторного вчинення ОСОБА_1 проступку на роботі після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року рішення суду першої інстанції у частині визнання незаконним наказу заступника директора ТОВ Хуавей Україна Чжоу Хаодзе від 08 квітня 2016 року № 984/к про оголошення ОСОБА_1 догани скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в позові. У частині стягнення з ТОВ Хуавей Україна на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішення суду змінено, зменшено розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з ТОВ Хуавей Україна на користь ОСОБА_1 з 7 618 950,00 грн до 2 708 960,00 грн. Рішення суду в частині розподілу судових витрат скасовано. Стягнуто з ТОВ Хуавей Україна на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Хуавей Україна витрати зі сплати судового збору у розмірі 826,80 грн. Стягнуто з ТОВ Хуавей Україна у дохід держави судовий збір у розмірі 27 090,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що за умовами укладеного між сторонами трудового договору, він є строковим і діє з 15 грудня 2015 року по 15 грудня 2016 року. На день ухвалення рішення суду першої інстанції 27 лютого 2018 року, строк дії трудового договору між сторонами дійсно закінчився. Проте вказана обставина не врахована судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 13 березня 2016 року по 27 лютого 2018 року за 22 місяці у сумі 7 618 950,00 грн, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.З урахуванням того, що позивач працював у відповідача на підставі строкового трудового договору, строк дії якого закінчився 15 грудня 2016 року, то, хоча його звільнення є незаконним, на час вирішення спору судом 27 лютого 2018 року підстав для його поновлення на роботі не було, а період вимушеного прогулу позивача визначається з моменту незаконного звільнення і до моменту закінчення строку дії трудового договору, тобто, з 13 квітня 2016 року по 15 грудня 2016 року і становить 8 місяців.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи

У червні 2018 року ТОВ Хуавей Україна подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині визнання незаконним наказу про звільнення ОСОБА_1 , стягнення 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує, що ОСОБА_1 після вчинення порушень Правил внутрішнього трудового розпорядку 20 січня, 01, 04, 09, 11, 12 лютого 2016 року, за які накладено громадське стягнення у вигляді громадської догани - 17 лютого 2016 року на шлях виправлення не став, знову порушив трудову дисципліну 21, 23, 24 березня 2016 року. Отже, мав місце проступок на роботі, вчинений після застосування до нього громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного наказу незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 2 708 960,00 грн. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 не доводить вини ТОВ Хуавей Україна і заподіянні йому моральної шкоди та не підтверджує своїх розрахунків.

У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції в частинах відмови у визнані незаконним наказу про оголошення догани, відмови у поновленні на роботі, зменшенні розміру середнього заробітку, розподілу судових витрат та залишенні в силі рішення суду першої інстанцій у цих частинах , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує, що немає значення, чи працював працівник за строковим чи безстроковим трудовим договором, оскільки статтею 235 КЗпП України передбачено оплату вимушеного прогулу за весь період прогулу. Судом апеляційної інстанції визнано факт незаконного звільнення ОСОБА_1 проте неправильно застосовано норми матеріального права в частині визначення періоду за який підлягає стягнення середнього заробітку, що призвело до скасування в цій частині законного рішення суду першої інстанції. Оскільки трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ Хуавей Україна припинені не в порядку, визначеному законом, то фактично процедури розірвання контракту з ОСОБА_1 не відбулось. Незаконні дії відповідача полягають не тільки у неправильній формалізації стосунків щодо припинення трудових відносин із ОСОБА_1 , але також полягають і в тому, що в результаті незаконного звільнення останній не може розпочати трудові стосунки з іншим роботодавцем, оскільки трудова книжка, ОСОБА_1 містить неправильний запис, що негативно зазначається на його репутації як працівника вищого керівного сегменту. Підставою для винесення догани стало те, що ОСОБА_1 не зареєстрував у системі обліку робочого часу заявку, яка б підтверджувала обставини його відсутності. Проте, законом чітко не встановлено, що така поведінка є дисциплінарним порушенням.

У серпні 2018 року ТОВ Хуавей Україна подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово порушував трудову дисципліну, а саме, не виконував без поважних на те причин та відповідних дозволів керівництва товариства обов`язки, які випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами судді Верховного Суду Коротуна В. М. від 18 червня та 05 липня 2018 року відкрито провадження у справі за касаційними скаргами, витребувано справу та надано строк для подання відзивів на касаційні скарги.

02 серпня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя , вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.

На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна , третя особа - заступник директора товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна Чжоу Хаодзе, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року, та касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року призначити до судового розгляду на 01 липня 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик