Справа № 2-57/2008 p.
Рішення
Іменем України
23 грудня 2008 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого: Рудніченко О.М.,
при секретарі Пунько П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України КАРЗ „АВІАКОМ", треті особи ОСОБА_2, Закрите акціонерне товариства „Страхова компанія „Солідарність", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивував тим, що 11.06.2006 року на вул. Леніна навпроти будинку № 152 в смт. Гостомель Київської області сталась ДТП з участю належного позивачу автомобіля НОМЕР_1 під моїм керуванням та автомобіля Вольво -В70 д.н. НОМЕР_2, що належить ДП МОУ КАРЗ АВІАКОМ , під керуванням водія ОСОБА_2
Згідно довідки з ДАІ винним в ДТП є водій ОСОБА_2, який порушив вимоги п.13.1 ПДР України, не дотримав безпечної дистанції та допустив зіткнення з належним мені автомобілем.
В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження у вигляді деформації задніх дверей, багажника та деформації з тріщинами заднього бампера. Автомобіль позивача був застрахований і він отримав по договору добровільного страхування транспортного засобу матеріальну шкоду в розмірі 11085 грн.91 коп., що підтверджується матеріалами страхового випадку від 29.06.2006 року. Але за умовами страхування позивачу не виплачена сума франшизи 402 грн.90 коп. Вказану суму матеріального збитку, на думку позивача, повинен відшкодувати відповідач.
Вказує, що також діями відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 8000 грн. Моральна шкода полягає в тому, що позивач використовую власний автомобіль для роботи та для потреб власної сім ї. В зв'язку з пошкодженням автомобіля він змушений був добиратись на роботу громадським транспортом, що створювало для нього значні незручності. В результаті винних дій відповідача було пошкоджено належне позивачу майно, що завдало йому нервових переживань та вплинуло на його звичний спосіб життя. Автомобіль позивач купив новий, 2003 року випуску, а в зв'язку з пошкодженнями він втратив товарний вигляд. Позивач змушений також витрачати чимало часу за власний рахунок на оформлення страхових виплат, проведення автотовар^ознавчого дослідження, звернення з позовом до суду.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 402 грн.90 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 8000 грн. у відшкодування моральної шкоди; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши суду, що вини ОСОБА_2 в скоєному ДТП нема.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, направив до суду листа, в якому заперечував проти задоволення позову та просив розглянути справу у його відсутність.
Представник ВАТ СК „Солідарність" позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення по наступним підставам.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 11.06.2006 року на вул. Леніна навпроти будинку № 152 в смт. Гостомель Київської області сталась ДТП з участю належного позивачу автомобіля НОМЕР_1 під моїм керуванням та автомобіля Вольво - В70 д.н. НОМЕР_2, що належить ДП МОУ КАРЗ АВІАКОМ , під керуванням водія ОСОБА_2
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що винним в даному ДТП є ОСОБА_2, оскільки відповідно до постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 березня 2008 року в діях водія ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП (а.с. 131), а саме водій ОСОБА_2 не винен у ДТП, яке відбулося 11.06.2006 року. Згідно положень ст. 61 ЦПК України дана постанова є обов'язкова для суду, який розглядає цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено постанову, а тому не підлягає доказуванню.
Згідно положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується виною особою.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не підлягають до задоволення в повному обсязі.
Дані обставини в судовому засіданні були підтверджені показами сторін, свідків, матеріалами справи.
Інших доказів, які б стверджували чи спростовували заявлені позовні вимоги, суду надано не було.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 15, 57, 214, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов залишити без задоволення.
Повне рішення буде складене протягом 5 днів, 29 грудня 2008 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів та апеляційної скарги протягом 20-ти днів або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2008 |
Оприлюднено | 14.05.2010 |
Номер документу | 8983146 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Рудніченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні