Рішення

від 09.06.2020 по справі 922/429/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/429/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства виробничо-торгівельної компанії "Ніка" (62470, Харківська область, смт.Савинці,Балаклійського району, вул. 20-ї Гвардійської дивізії, №32) до 1-ого відповідача Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області( с. Савинці, вул.Соборна,49) , 2-ого відповідача Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юр. осіб, фіз. осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації ( 64207, Харківської області, м. Балаклія, вул.Жовтнева,18) про визнання недійсним договору та скасування реєстрації за участю представників:

позивача - Попова В. Ю. (адвокат)

відповідача - 1 Матвієнко Ю. М., посвідчення №б/н від 25.10.15, селищний голова;

відповідача - 1 Кужелєва С. В., адвокат;

другого відповідача - Щербина Н.М.(посвід№А-011від 01.06.2017року)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство виробничо-торгівельної компанії "Ніка" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, 2-ого відповідача Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юр. осіб, фіз. осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації , в якій просить суд :

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею від 25.09.201 8 року 1,5307 га. від 25.09.2018 року між ПП ВТК Ніка та Савинською селищною радою з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985 в повному обсязі,

скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 1,5307 та. з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985, що здійснена відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації .

Стягнути з 1-го Відповідача - Савинської селищної ради та 2-го Відповідача відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації сплачений ГІП ВТК Ніка судовий збір у розмірі 4 202 грн. солідарно.

Ухвалою господарського суду від 17.02.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/429/20. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 10.03. 2020 р. о 12:00.

04.03.2020 року від відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації, через канцелярію суду (вх.№5738) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спір про оскарження дій державного реєстратора не підлягає розгляду в господарських судах України, крім того просив суд перевести відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації зі статусу відповідача в статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору .

10.03.2020 року від Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, через канцелярію суду (вх.№6176) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що спірний договір оренди земельної ділянки містить всі істотні умови договору, визначені ст. 15 Закону України Про оренду землі , також вказує на те, що посилання позивача на норми Господарського кодексу України (щодо укладення договору оренди, його істотних умов) є помилковим, оскільки відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, як це передбачено, чинним законодавством України. У зв`язку з цим, долучення протоколу розбіжностей, у разі їх виникнення, у даному випадку є недоцільним.

Крім того, посилається на те, що встановлення чи зміна істотних умов договору оренди без внесення змін до рішення органу місцевого самоврядування порушує чинне законодавство України. Договір оренди земельної ділянки є типовим, затвердженим КМУ, Типова форма договору оренди не передбачає внесення змін чи укладення протоколу розбіжностей.

Отже, на переконання першого відповідача, Савинська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, діяла в межах своїх повноважень, визначених законом.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2020 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/429/20 на тридцять днів. Клопотання позивача та першого відповідача задоволено та відкладено підготовче засідання "28" квітня 2020 р. 11:00 з повідомленням учасників справи (явка учасників справи у судове засідання не є обов`язковою).

Ухвалою господарського суду від 28.04.2020 року, продовжено строк розгляду справи № 922/429/20 по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Розгляд по суті призначено на "21" травня 2020 р. 12:30 .

Ухвалою господарського суду від 21.05.2020 року, задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи по суті відкладено на "09" червня 2020 р. 11:30

В судовому засіданні 09.06.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники першого відповідача в судовому засіданні 09.06.2020 року проти позовних вимог позивача заперечували та просили суд у задоволенні позову відмовити.

Представник другого відповідача в судове засідання 09.06.2020 року не прибув, хоча належним чином були повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника другого відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

В ході розгляду даної справи, господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та першого відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 09.06.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Приватному підприємству Виробничо-торгівельна компанія Ніка (в подальошому Позивач) на праві приватної власності належать нежитлові споруди та приміщення, які розташовані на земельній ділянці площею 1,5307 га, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради (в подальшому 1-й Відповідач) та знаходяться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а. смт. Савинці Балаклійського району Харківської області.

З метою упорядкування земельних відносин, відповідно до встановленого Законодавством України порядку, Позивач розробив та затвердив проект землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390 та звернувся 04.09.2018 року до 1-го Відповідача з проханням надати в оренду зазначену земельну ділянку. Своїм рішенням №№776-VII позачергової XXXVII сесії VII скликання від 18 вересня 2018 року 1-й Відповідач надав земельну ділянку з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390 Позивачу в користування на умовах Оренди терміном на 7 років під 8% річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Позивач 08.10.2018 року (вих.№21 від 08.10.2018 року) звернувся до 1-го Відповідача (вхідний №959 від 16.10.2018 року) з проханням внести зміни до свого рішення №№:776-VII позачергової XXXVII сесії VII скликання від 18 вересня 2018 року про надання земельної ділянки з кадастровим номером 6320255700:00:04:0390 Позивачу в користування на умовах Оренди в частині збільшення терміну користування земельною ділянкою на умовах оренди з 7 років до 49 років та зменшення орендної ставки по договору з 8% річних до 2% річних.

18.10 2018 року Позивачем було отримано 3 екземпляри договору оренди земельної ділянки для ознайомлення, підписання та повернення договорів на адресу 1 -го Відповідача.

В цей же день Позивачем (вих.№23 від 18.10.2018 року) на адресу 1- го Відповідача і вхідний №968 від 18.10.2018 року) було повернуто 1 договір оренди земельної ділянки, де на останній сторінці договору поряд з підписом та печаткою Позивача було зазначено дописом вручну, що Договір підписаний та доданий до нього протокол розбіжностей від 18.10.2018 року до якого було додано для розгляду та підписання Протокол розбіжностей Про встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6320255700:00:004:0390) та надання її в користування на умовах оренди з пропозицією зменшення орендної плати до розміру 2% річних від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та збільшення терміну дії договору до 49 років.

Своїм рішенням №№795-VlI чергової XXXVIII сесії VII скликання від 02 листопада 2018 року 1-й Відповідач відмовив Позивачу у внесенні змін до свого попереднього рішення №776-VII позачергової XXXVII сесії VII скликання від 18 вересня 2018 року про надання земельної ділянки з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390 в користування на умовах Оренди терміном на 7 років під 8% річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в частині перегляду розміру орендної плати за земельну ділянку з 8 % річних до 2% річних та збільшення терміну користування земельною ділянкою з 7 років до 49 років. В подальшому, а саме 05.11.2018 року 1-й Відповідач подав на державну реєстрацію до відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації (в подальшому 2-й Відповідач) договір оренди земельної ділянки площею 1,5307 га. кадастровий номер 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області. На реєстрацію було подано договір з дописом Позивача вручну, що Договір підписаний та доданий до нього протокол розбіжностей під 18,10.2018 року , невід`ємною частиною якого повинен бути Протокол Про встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6320255700:00:004:0390) та надання її в користування на умовах оренди з пропозицією зменшення орендної плати до розміру 2% річних від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та збільшення терміну дії договору до 49 років . Зазначений договір оренди земельної ділянки 2-м Відповідачем було зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач вказує на те, що надання йому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390 терміном на 7 років під 8% річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки суттєво порушують норми матеріального права під час прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду, встановлення терміну дії договору оренди, відсоткової ставки по сплаті розміру орендної плати та проведення державної реєстрації договору оренди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 10. Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Ради - представницькі органи місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції , повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , та іншими законами. Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Рішення Відповідача, як суб`єкта владних повноважень, підлягають оскарженню з точки зору їх законності, що підтверджується Висновком Великої Палати Верховного Суду України по справі №536/233/16.

Відповідно до публічної інформації, яка розміщена на офіційному сайті Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області (1-й Відповідач) в мережі Інтернету (адреса http://savintsy.balrada.gov.ua/), було скликано та проведено 18 вересня 2018 року позачергову XXXVII сесію VII скликання Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, на якій було розглянуті та прийняті рішення -№ 776-VIІ - Про встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6320255701:00:004:0390) та надання її в користування (на умовах оренди) терміном на 7 ( сім) років, під час прийняття якого було допущене суттєве порушення вимог матеріального права та Конституції України, а саме:

-відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Отже, встановлення розміру орендної плати та термін оренди земельної ділянки для ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, на території Савинської селищної ради повинно прийматися з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності а не пропозиціями депутатів, як це відображено в протоколі сесії під час розгляду зазначеного питання, що в свою чергу не забезпечує прозорості і вільного доступу до інформації щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки шляхом оприлюднення прийнятого регуляторного акта.

Не врахування під час прийняття рішення вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності перешкоджає ефективному використанню земельних ділянок, які знаходяться у державній та комунальній власності, отримання стабільних надходжень до бюджету від оренди землі та відповідно до норм Законів України Про оренду землі , задоволення інтересів територіальної громади за допомогою найбільш ефективного землекористування.

Частиною 2 ст. 25 ЦК України визначено, що Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб`єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання закріплені в ст. 179 ГК України ч. 1 якої визначає, що Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями . В частині 4 зазначеної статті закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

-вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

-примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

-типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

У відповідності вимог ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Направляючи на адресу 1-го Відповідача договір оренди земельної ділянки (вих. №23 від 18.10.2018 року), Позивач на останній сторінці договору поряд з підписом та печаткою Позивача було зазначено дописом вручну, що Договір підписаний та доданий до нього протокол розбіжностей від 18.10.2018 року до якого було додано для розгляду та підписання Протокол розбіжностей Про встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6320255700:00:004:0390) та надання її в користування на умовах оренди з пропозицією зменшення орендної плати до розміру 2% річних від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та збільшення терміну дії договору до 49 років. Тобто, Позивач визначив, що між сторонами у передбачених законом порядку та формі не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме - розміру орендної ставки та терміну дії договору. Також Позивач визначив та надав до 1-го Відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 181 ГК України, про що було зроблено застереження в самому договорі та доданому протоколі розбіжностей. Подальші дії 1-го Відповідача також регламентовані ч. 5 ст. 181 ГК України та зобов`язують 1-го Відповідача після отримання підписаного договору з застереженнями та протоколу розбіжностей протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Враховуючи, що у встановлений 20-ти денний термін на адресу Позивача від 1-го Відповідача не надходило згоди щодо прийняття умов, зазначених у протоколі розбіжностей, а також докази звернення 1-го Відповідача, як це визначено ч. 1 ст. 181 ГК України, до суду з розбіжностями, що залишились неврегульованими, Позивач вважав, що його пропозиції, які були відображені в Протоколі розбіжностей, прийняті 1-м Відповідачем.

Відповідно до інформаційної довідки №1530096917 від 18.01.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договір оренди земельної ділянки площею 1,5307 га. з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області було зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985. Державну реєстрацію зазначеного договору провів 2-й Відповідач. Проте, у відповідності п. 4 рішення 1-го Відповідача №776-VII позачергової XXXVII сесії VII скликання від 18 вересня 2018 року про надання земельної ділянки з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390 Позивачу в користування на умовах Оренди реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки повинен здійснити Позивач.

Тобто, у розумінні ч.8 ст. 181 ГК України, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, проте одна із сторін (а саме 1-й Відповідач) здійснив фактичні дії щодо його виконання, а саме - реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390.

За таких обставин правові наслідки такої дії визначаються нормами Цивільного кодексу України. З моменту державної реєстрації договору, відповідно до вимог ч. 2 ст. 208, ч. 1 ст. 210, ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та Закону України Про оренду землі , він є укладеним, що закріплено у постанові ВСУ від 18.09.2013р. у справі №6-99цс13 договір оренди є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже - оспорюваним.

За змістом ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди на час їх укладення з позивачем були: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата; із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін, порядок страхування об`єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Невідповідність спірного договору оренди землі Типовому договору оренди землі є підставою для визнання указаного договору недійсним відповідно до частини другої статті 15 цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки наступає після реєстрації договору оренди землі, проведеної відповідно до закону.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно вказаної норми - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, закон виключає дійсність договору за умови відсутності волевиявлення учасника правочину на його укладення.

Направляючи на адресу 1- го Відповідача договір оренди земельної ділянки (вих. №23 від 18.10.2018 року), Позивач на останній сторінці договору поряд з підписом та печаткою Позивача було зазначено дописом вручну, що Договір підписаний та доданий до нього протокол розбіжностей від 18.10.2018 року до якого було додано для розгляду та підписання Протокол розбіжностей Про встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 6320255700:00:004:0390) та надання її в користування на умовах оренди , з пропозицією зменшення орендної плати до розміру 2% річних від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та збільшення терміну дії договору до 49 років. Враховуючи, що у встановлений 20-ти денний термін на адресу Позивача від 1-го Відповідача не надходило згоди щодо прийняття умов, зазначених у протоколі розбіжностей, а також докази звернення 1-го Відповідача, як це визначено ч.7 ст. 181 ГК України, до суду з розбіжностями, що залишились неврегульованими. Позивач вважав, що його пропозиції, які були відображені в Протоколі розбіжностей, прийняті 1-м Відповідачем. Тому Позивач, керуючись ч.7 ст. 181 ГК України, маючи законні підстави вважати що його пропозиції, які закріплені в Протоколі розбіжностей в пункті щодо зменшення орендної плати до розміру 2% річних від нормативно грошової оцінки земельної ділянки 1-Відповідачем прийняті, в 2019 році розпочав сплачувати грошові кошти на його користь із розрахунку 2% річних від грошової оцінки земельної ділянки за користування нею на умовах оренди, що підтверджується платіжними дорученнями №521 від 30.07.2019 року на суму 24 142,20 грн., № 559 від 30.08.2019 року на суму 3 017,78 грн., №578 від 17.09.2019 року на суму 3 017,78 грн. , №605 від 10.10.2019 року на суму 3 017,78 грн. , №635 від 18.11.2019 року на суму 3 017,78 грн. ,№653 від 09.12.2019 року на суму 3 017,78 гри., №676 від 29.01.2020 року на суму 3 017,78 грн., №692 від 11.02.2020 року на суму 3 017,78 грн. На час звернення до Господарського суду з позовною заявою на адресу Позивача не надходило будь яких застережень, щодо припинення виконання фінансових зобов`язань, грошові кошти зараховувались на рахунок 1-го Відповідача та використовувались ним на власний розсуд, що свідчить про те, що пропозиція Позивача, яка відображена в Протоколі розбіжностей останнім була схвалена за принципом Мовчазної згоди .

Ст. 20 ГПК України встановлені засоби захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, які здійснюються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, визначених законом.

Згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Виходячи з того, що при вчиненні правочину першим відповідачем -Савинською селищною радою Балаклійського району Харківської області не було додержано вимог, встановлених частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, вищеозначений договір оренди земельної ділянки площею 1,5307 та з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Також позивач просив суд скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 1,5307 та з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985, що здійснена відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації .

Стосовно цієї позовної вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Окрім того, відповідно до пункту 13 частини 1 цієї статті господарські суди розглядають також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Отже, позовні вимоги щодо реєстраційних дій, що порушують права на майно (майнові права), підлягає розгляду в господарському суді, якщо такі вимоги є похідними від спору.

У Господарському процесуальному кодексі України відсутнє визнання поняття похідних вимог. Водночас, виходячи з буквального тлумачення вказаних положень пункту 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України такі вимоги має бути похідними не від заявлених вимог, а спору, що виник. Закріплення названих положень є гарантією забезпечення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, що є завданням господарського судочинства, визначеному у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, для встановлення, чи є позовна вимога щодо реєстраційних дій у цьому спорі похідною, слід з`ясувати щодо яких відносин виник спір у справі та на захист, яких прав та інтересів заявлений позов, а відповідно, чи призведе до повного відновлення порушеного суб`єктивного права особи та ефективного захисту корпоративних прав та законних інтересів позивача задоволення лише основної вимоги без похідної. При цьому, слід брати до уваги те, що задоволення похідної вимоги прямо залежить від задоволення іншої позовної вимоги. Така вимога не може бути самостійною.

З предмета й підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом у цій справі на захист порушених прав внаслідок неправмірно вчиненого правочину а, саме договору оренди земельної ділянки площею від 25.09.201 8 року 1,5307 га. від 25.09.2018 року між ПП ВТК Ніка та Савинською селищною радою з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390.

При цьому, судом встановлено, що вимога про скасування реєстраційної дії, а саме скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 1,5307 та з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985, що здійснена відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації є похідною, оскільки при розгляді даної справи судом розглядаються та досліджуються підстави, на яких було внесено відповідні записи.

Оскільки суд дійшов висновку про недійсність договору оренди земельної ділянки площею від 25.09.201 8 року 1,5307 га. від 25.09.2018 року між ПП ВТК Ніка та Савинською селищною радою з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985 в повному обсязі, позовна вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 1,5307 та з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985, що здійснена відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд враховує також практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003.

Статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. При цьому визначений вказаними статтями перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком у названих статтях, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст.129, 232 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.09.2018 року площею 1,5307 га. укладений між ПП ВТК Ніка та Савинською селищною радою з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985 в повному обсязі.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 1,5307 та. з кадастровим номером 6320255700:00:004:0390, яка належить територіальній громаді смт. Савинці та с. Довгалівка в особі Савинської селищної ради та знаходиться за адресою провулок 8-го Березня № 2-а, смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, що зареєстровано 05.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 28789985, що здійснена відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації .

Стягнути з Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області (Харківська область, Балаклійський район, с. Савинці, вул.Соборна,49, код 04397106) на користь Приватного підприємства виробничо-торгівельної компанії "Ніка" (62470, Харківська область, смт. Савинці, Балаклійського району, вул. 20-ї Гвардійської дивізії, №32, код 37685782) - 2 102,0грн. судового збору .

Стягнути з Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації ( 64207, Харківської області, м. Балаклія, вул.Жовтнева,18, код 40318181) на користь Приватного підприємства виробничо-торгівельної компанії "Ніка" (62470, Харківська область, смт.Савинці,Балаклійського району, вул. 20-ї Гвардійської дивізії, №32, код 37685782) - 2 102,0грн. судового збору .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Приватне підприємство виробничо-торгівельної компанії "Ніка" (62470, Харківська область, смт. Савинці, Балаклійського району, вул. 20-ї Гвардійської дивізії, №32, код 37685782).

Відповідач: Савинська селищна рада Балаклійського району Харківської області (Харківська область, Балаклійський район, с. Савинці, вул.Соборна,49, код 04397106).

Відповідач :Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації (64207, Харківської області, м. Балаклія, вул.Жовтнева,18, код 40318181).

Повне рішення складено "16" червня 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк