Ухвала

від 15.06.2020 по справі 640/2046/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2046/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

15 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Пилипенко О.Є., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Філін Автотранс до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 р. позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду (надалі - Шостий ААС) апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Шостого ААС від 07.04.2020 р. апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк не пізніше ніж десять днів з дня закінчення карантину для усунення недоліків апеляційної скарги. Судом було визнано необґрунтованим клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому йому було надано строк для подачі додаткових обґрунтувань, які б підтвердили поважність причин попуску строку звернення на апеляційне оскарження.

Таким чином, апелянту слід було усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження .

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 07.04.2020 р., апелянтом 01.06.2020 р. вх. № 18133 подано документи на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ознайомившись із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи із наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято 29.07.2019 р., натомість до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 19.03.2020 р.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, апелянт зазначає, що ним вже подавалася апеляційна скарга у межах процесуальних строків, яка ухвалою Шостого ААС від 16.09.2019 р. була повернута апелянту у зв`язку з тим, що до неї не було долучено платіжний документ про сплату судового збору.

19.03.2020 р. відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 р., разом із доказами сплати судового збору. Апелянт зазначає, що відсутність бюджетного фінансування та несвоєчасне надходження до підрозділів правової роботи платіжних документів про сплату судового збору є поважною причиною пропуску строку звернення до суду та є беззаперечною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими доводами апелянта, оскільки платіжне доручення датоване 18.09.2019 р. (оплату здійснено 19.09.2019 р.).

Разом з тим, позивачем не надано жодного доказу, який свідчить про дату отримання платіжного доручення юридичним підрозділом, а матеріали справи не містять доказів неможливості звернення апелянта до суду із апеляційною скаргою в період часу із 20.09.2019 по 19.03.2020 р., з урахуванням дати початку карантину до 12.03.2020 р.

В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, зокрема, процесу її реорганізації, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов`язків, кадрових питань та пов`язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (реорганізація, звільнення працівників) не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення, а саме з 20.09.2019 по 12.03.2020 р. (дата початку карантину) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року N 540-IX Кодекс адміністративного судочинства України доповнено розділом VI Прикінцеві положення , відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги , касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Апелянтом на виконання ухвали суду від 07.04.2020 р. подано клопотання на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом заявлення нового клопотання про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та його поновлення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на час дії карантину апелянт скористався своїм правом та вчинив процесуальну дію, яка дозволяє суду прийняти відповідне рішення у даній справі у законодавчовизначені строки на час дії карантину.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 299, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Філін Автотранс до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є. Пилипенко