Ухвала

від 16.06.2020 по справі 618/158/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

16 червня 2020 року

м. Київ

справа № 618/158/19

провадження № 61-8221ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Сільськогосподарської виробничої фірми Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2014 року № 130, площею 4,7202 га, кадастровий номер 6321882500:05:000:0025 (далі - земельна ділянка), укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма Агро (далі - ПП СВФ Агро ), витребувати з користування відповідача земельну ділянку, стягнути з ПП СВФ Агро .

Позов обґрунтований тим, що на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 11806 ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 4,7202 га, кадастровий номер 6321882500:05:000:0025. Під час реалізації свого наміру укласти договір оренди земельної ділянки вона дізналася, що земельна ділянка вже перебуває в оренді ПП СВФ Агро відповідно до договору оренди землі від 15 січня 2014 року № 130. Проте волевиявлення на укладення вказаного договору позивач не мала, що є підставою для визнання договору оренди між ОСОБА_1 та ПП СВФ Агро недійсним.

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 20 листопада 2019 року позов задоволено.

Суд першої інстанції зазначив, що спірний договір оренди землі піддавався зміні й на час ухвалення рішення встановити, які саме початкові умови він містив неможливо.

Суд дійшов висновку, що підпис ОСОБА_1 , який стоїть у договорі на підтвердження погодження сторонами його умов, не може свідчити, що її волевиявлення було вільним і відповідало її внутрішній волі, що підтверджується висновком судово-технічної експертизи документів від 20 серпня 2019 року № 10325.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року апеляційну скаргу ПП СВФ Агро задоволено. Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 20 листопада 2019 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів того, що 15 січня 2014 року не підписувала договір оренди на умовах договору оренди, що містяться в матеріалах справи. Клопотання про проведення у справі судової - почеркознавчої експертизи в суді першої та апеляційної інстанції не заявила.

Висновок суду першої інстанції про те, що заміна частини тексту договору без взаємної згоди сторін, вказує на порушення права позивача щодо вільного визначення умов договору і тим самим ставить під сумнів той факт, що волевиявлення ОСОБА_1 при укладенні договору оренди було вільним і не відповідало її внутрішній волі, є припущенням.

20 травня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 479/1049/16-ц.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що судами не з`ясовано обставини справи та належним чином не досліджені докази, які мають значення для її вирішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, для відкриття провадження у справі.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Дворічанського районного суду Харківської області цивільну справу № 618/158/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Сільськогосподарської виробничої фірми Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, повернення земельної ділянки.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 16 липня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко