Постанова

від 18.06.2020 по справі 953/22918/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 р. Справа № 953/22918/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Київського районного суду м. Харкова (головуючий І інстанції Сенаторов В.М., м. Харків) від 20.02.2020 року (повний текст складено 20.02.2020 року) та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова (головуючий І інстанції Сенаторов В.М., м. Харків) від 04.03.2020 року (повний текст складено 04.03.2020 року) по справі № 953/22918/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області в особі заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Німого Олега Сергійович

про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову від 07.11.2019 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року по справі № 953/22918/19 позовні вимоги задоволено частково: скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП від 07.11.2019 р. В іншій частині вимог адміністративного позову відмовлено.

Представником позивача 21.02.2020 р. до суду першої інстанції надано заяву, в якій він просив ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн. та покласти їх на відповідача.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2020 року по справі № 953/22918/19 у задоволенні вимоги про розподіл судових витрат у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області в особі заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Німого Олега Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач також не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення від 04.03.2020 р. скасувати та прийняти нове, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн., посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року по справі № 953/22918/19 - залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року по справі № 953/22918/19 - задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року по справі № 953/22918/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року по справі № 953/22918/19 - залишено без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2020 року по справі № 953/22918/19 - задоволено частково.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2020 року по справі № 953/22918/19 скасовано та прийняти нове, яким заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) 00 коп.

В іншій частині в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

До ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, від представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., а 05.06.2020 р. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. та надані докази на підтвердження понесення витрат у такому розмірі.

Відповідачем надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, в якій заявник просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з тим, що розмір витрат на правничу допомогу не співрозмірним із ціною позову, а також у зв`язку з ненадання платіжного документу про сплату послуг адвоката.

Приписами ч. 4, 5 ст. 143 КАС України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому ч. 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви представника позивача та надані ним докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 7 ст. 134 КАС України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).

В обґрунтування заяви про стягнення витрат на правничу допомогу заявник зазначає, що 07.11.2019 р. між ОСОБА_1 та адвокатом Орловим О. О. було укладено Договір № 42/Б, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу при розгляді справи про адміністративне правопорушення в органах Державної податкової служби України та подальшого можливого оскарження в судах першої та другої інстанцій постанови органу Державної податкової служби України стосовно Клієнта, який, обіймаючи посаду керівника ТОВ Машинобудівний завод , допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2019 року у розмірі 137,50 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 165-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.3 цього Договору Адвокат має право на отримання винагороди за цим Договором незалежно від ухваленого судом рішення з урахуванням умов, викладених у Додатку, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 2.12 Договору Клієнт зобов`язаний здійснити оплату винагороди (гонорару) на користь Адвоката за надання останнім правничої допомоги, згідно з умовами цього Договору та Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору, у будь-якому випадку протягом строку, встановленого цим Договором та Додатком до нього.

Як передбачено пунктом 3.1 Договору умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який сплачується Клієнтом на користь Адвоката, Сторони узгоджують у Додатку № 1 до цього Договору, який складається в двох примірниках, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною цього Договору, по одному примірнику для кожної із Сторін. За відсутності такого додатку вважається, що за цим Договором Адвокат надає правничу допомогу Клієнту безкоштовно.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 1 до Договору гонорар Адвоката за ведення справи щодо скарження постанови органу Державної податкової служби України стосовно ОСОБА_1 , який, обіймаючи посаду керівника ТОВ Машинобудівний завод , допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2019 року у розмірі 137,50 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, у суді другої інстанції складає 20000,00 (двадцять тисяч) гривень у будь-якому випадку, навіть при ухваленні судом рішення не на користь Клієнта.

Надання правничої допомоги при розгляді справи в суді другої (апеляційної) інстанції включало: вивчення документів; за необхідності підготовку та подання до суду другої інстанції апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу; за необхідності підготовку та подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу або заперечення на відповідь; за необхідності підготовку та подання заяв і клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви і клопотання та інших документів, передбачених КАС України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь Клієнта; представництво інтересів Клієнта в суді другої інстанції для досягнення позитивного результату на користь Клієнта.

Згідно з пунктом 4 Додатку № 1 до Договору Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату гонорар: 20000,00 (двадцять тисяч) гривень за ведення справи у суді другої інстанції протягом 30 днів з моменту винесення судом апеляційної інстанції ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Також судом встановлено, що 30.05.2020 р. на виконання умов Договору ОСОБА_1 сплатив адвокату Орлову О. О. гонорар у сумі 20000,00 грн. за ведення справи у суді другої інстанції (Другому апеляційному адміністративному суді). Оплата гонорару в сумі 20000,00 грн підтверджується розпискою від 30.05.2020 р., засвідчена копія якої додана до цієї заяви.

Крім того, 04.06.2020 р. сторони склали Акт виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги № 42/Б від 07.11.2019 р., у якому засвідчили факт виконання усіх належних робіт щодо ведення справи про оскарження постанови органу Державної податкової служби України стосовно ОСОБА_1 в суді другої інстанції (Другому апеляційному адміністративному суді).

Зі змісту складеного Акта вбачається, що адвокат Орлов О.О. надав Бавикіну В.М. правничу допомогу при оскарженні постанови органу Державної податкової служби України стосовно Клієнта, ОСОБА_1 , щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, у суді другої (апеляційної) інстанції, а саме: вивчив документи стосовно оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та рішення суду першої інстанції; склав та подав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Харкова від 20.02.2020 р. у справі № 953/22918/19; склав та подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Київського районного суду міста Харкова від 04.03.2020 у справі № 953/22918/19; склав та подав заяву в порядку ст. 139 КАС України. Засвідчена копія Акта додана до цієї заяви.

Колегія суддів зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23.01.2014 р. (справа East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 р. № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Колегія суддів зазначає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16.

В межах цих правовідносин суд апеляційної інстанції враховує, що позивач (його представник), надав опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.

В той же час, як зазначав Верховний Суд в постанові від 01.10.2018 р. у справі № 569/17904/17, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

В актах виконаних робіт вартість години за конкретний вид послуг адвокатом не зазначена, а міститься лише загальний опис наданих послуг та відомості про те, що адвокат отримав гонорар у розмірі 20000,00 грн. на підставі розписки.

Чинне законодавство України не встановлює чітких вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат (адвокатське об`єднання) при сплаті клієнтом послуг та форму такого документа, а тому вищевказана розписка про отримання гонорару є належним доказом витрат позивача на правничу допомогу.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 29.10.2018 р . по справі № 199/2648/15.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, але вважає, що в цій справі необхідно враховувати принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, який полягає в тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не є складними. Сума накладеного штрафу на позивача не є значною.

Водночас це не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки навіть у справах незначної складності та у справах, де розмір накладених санкцій є невеликим, особа не може бути обмежена у можливості звернутися за правовою допомогою, а у подальшому до суду для захисту своїх порушених прав.

Разом з тим, вона не може розраховувати, що сума витрачених коштів буде їй відшкодована судом у повному обсязі без урахування вищевказаних обставин.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19 (адміністративне провадження № К/9901/22135/19).

Враховуючи надані представником позивача докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, незначну складність справи, ціну позову та ту обставину, що предмет спору не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, колегія суддів дійшла до висновку, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу, яка надавалася адвокатом у суді апеляційної інстанції є сума 2500,00 грн.

В межах спірних правовідносин колегія суддів також зазначає, що як вже неодноразово вказувалося у постановах Верховного Суду, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

На підставі цього, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова О.О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 252, 310, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі № 953/22918/19 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) 00 коп.

В іншій частині в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С. Судді (підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Григоров А.М.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 18.06.2020 року