Ухвала

від 08.09.2020 по справі 953/22918/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа №953/22918/19

адміністративне провадження №К/9901/21417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №953/22918/19 за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року скасовано рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 року в частині залишених без задоволення позовних вимог щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі №953/22918/19 задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 21 серпня 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року була ухвалена в судовому засіданні та набрала законної сили з моменту ухвалення. Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано суддями 18 червня 2020 року. Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 18 липня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 21 серпня 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року надійшла на адресу податкового органу 03 серпня 2020 року, що підтверджується супровідним листом Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року.

Проте, зазначені відповідачем підстави не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі, не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.

У даному випадку належними доказами факту отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути докази такі як: поштовий конверт в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв`язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, оскільки належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №953/22918/19 за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду