Ухвала

від 03.09.2020 по справі 953/22918/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 953/22918/19

адміністративне провадження № К/9901/17765/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі №953/22918/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року скасовано рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 року в частині залишених без задоволення позовних вимог щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Харківській області 18 липня 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору та встановлено заявнику десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення виявлених недоліків касаційної скарги, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки та надати документ про сплату судового збору в порядку та розмірі визначеному законом.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху податковим органом 25 серпня 2020 року надано заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

В обґрунтування заяви податковий орган зазначає, що звільнений від сплати судового збору відповідно до приписів частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, в заяві про усунення недоліків касаційної скарги Головне управління Державної податкової служби у Харківській області вказує на те, що строк для оскарження рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі №953/22918/19 не пропущений, оскільки Згідно з пунктом 2 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18 червня 2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи наведені пояснення, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах строку встановленого пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 червня 2020 року №720-IX, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду

Таким чином, недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто скаржником в повній мірі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №953/22918/19 є вимоги про скасування постанови від 07 листопада 2019 року в справі про адміністративне правопорушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивача не могло бути розпочато, а у випадку відкриття підлягало закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №953/22918/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 року у справі щодо скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Київського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі №953/22918/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Т.М. Шипуліна Р.Ф. Ханова