печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33882/19-ц
У Х В А Л А
18 червня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
за участі секретаря судового засідання - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової Вікторії Валеріївни, Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпік Хілл Естейт , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправним, скасування рішень та записів,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебувала зазначена цивільна справа
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Під час розгляду справи, до закінчення судових дебатів, сторона відповідача ОСОБА_6 зробила заяву про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесених витрат у зв`язку з розглядом справи.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року заяву представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат (витрат на правову допомогу) залишено без задоволення.
12 червня 2020 року до суду надійшла повторна заява представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат (витрат на правову допомогу).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт а пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає , що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах Ржегак проти Чеської Республіки від 14 травня 2004 року (Шehбk v. the Czech Republic, заява № 67208/01), Дюрінже та Грандж проти Франції від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
За приписами пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 Смірнова проти України , рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 Фрідлендер проти Франції (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі Красношапка проти України ).
За правилами частини першої, пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
У випадку коли подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Якщо під час ухвалення рішення по суті спору судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, то таке питання вирішується виключно шляхом ухвалення додаткового рішення, а тому заява представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про розподіл судових витрат, яка надійшла до суду 19 травня 2019 року, вирішена судом в порядку статті 270 ЦПК України.
Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року заяву представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат (витрат на правову допомогу) залишено без задоволення.
Таким чином, заявником вже подавалася аналогічна заява, яка розглянута судом, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд визнає повторне подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати, зловживанням процесуальними правами, внаслідок чого застосовує положення частини третьої статті 44 ЦПК України та залишає заяву без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
У визначених ЦПК України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства судом вчиняються заходи процесуального примусу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 44, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової Вікторії Валеріївни, Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпік Хілл Естейт , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправним, скасування рішень та записів залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Суддя С. В. Вовк
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2020 |
Оприлюднено | 19.06.2020 |
Номер документу | 89906525 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Вовк С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні